Справа № 420/18403/23
12 вересня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини пенсії та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 24.07.2023р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
11.08.2023 року до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій, зокрема зазначено, що саме з моменту отримання відповіді від відповідача починається строк для звернення до суду із позовом.
Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію про обов'язок судів попередніх інстанцій дотримуватися принципу офіційного з'ясування обставин справи та з'ясовувати питання дотримання позивачем строків звернення до суду (зокрема справа №743/1264/18). Так, на думку суду касаційної інстанції, питання дотримання позивачем строку звернення до суду може бути досліджено на будь-якій стадії судового розгляду.
Досліджуючи питання дотримання позивачем строків звернення до суду, колегія суддів установила таке.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).
За такого правового регулювання, строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 1 місяць.
Про це, зокрема, свідчить усталена практика Верховного Суду, що викладена в постановах: від 04.12.2019 у справі № 815/2681/17, від 23.12.2020 у справі № 560/4006/19, від 23.12.2020 у справі № 360/4485/19 та від 01.02. 2021у справі № 560/1282/19.
На думку суду, з моменту повного розрахунку з позивачем, тобто з 30.06.2021 у нього виникло право в місячний строк звернутися до суду з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні та компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків його виплати.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 навів тлумачення поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Так, суд найвищої інстанції зазначив, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У цій справі Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду також відзначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічна правова позиція щодо місячного строку звернення до суду у даній категорії справ викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 (справа №240/532/20).
За такого правового регулювання, враховуючи те, що про порушення своїх прав позивач дізнався 30.06.2021 в день фактичної виплати донарахованої суми частини пенсії, він повинен був виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії для звернення до суду протягом місяця.
Однак, звернення до суду відбулось 20.07.2023, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), також приділив увагу питанню пропуску строку звернення до суду.
Так, у справі “Стаббігс та інші проти Великобританії” ЄСПЛ наголосив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 27.10.2022 року по справі № 460/5614/20.
Враховуючи викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини, позивач не навів жодних обґрунтувань на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а тому суд вважає їх необґрунтованими.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позивачем недоліки, зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду у строк усунуто не було, згідно п. 1 ч.4 ст.169 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повернути адміністративний позов позивачеві.
Керуючись ст.ст.169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини пенсії та зобов'язання вчинити певні дії- повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду в порядку, визначеному ст. 295.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 256 КАС України.
Суддя О.М. Тарасишина