Справа № 420/13180/23
11 вересня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради №658027 від 19.04.2022 року, що оформлено у вигляді повідомлення;
- зобов?язати Управління соціального захисту населення у Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо перемішеним особам, відповідно до її заяви від 14.04.2022 року.
Ухвалою суду від 12.06.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
При цьому судом було зазначено, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову з вірним визначенням суб'єктного складу сторін у спірних правовідносинах, а також обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, та належних доказів поважності причин пропуску позивачем такого строку.
31.07.2023 року (під час перебування головуючого судді у відпустці) від позивача до суду надійшла заява в якій позивач просить суд (мовою оригіналу та зі збереженням пунктуації):
«- востановить 6-месячный срок обращение в суд от 07.06.2023 года до 22.12.2022 года;
- изменить сроки «решений» управления соцзащиты население в приморском районе г. Одесса Департамента труда и соцполитики Одесского городского совета №658027 решение от 19.04.2022 року на срок ответа решения от 12.12.2022 року №10377/1514 учитываю дату щтампа на конверте от 22.12.22-19 (Цоп Одеса Укрпочта)».
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно із частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).
За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути викладені лише державною мовою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07.06.2019 року у справі №826/10114/17, від 03.09.2020 року у справі №826/6286/17, від 29.10.2020 року у справі №815/1958/16, від 07.12.2020 у справі №138/132/20.
Крім того, у постанові від 08.10.2020 року у справі №9901/393/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що українська мова як засіб спілкування й інтелектуального вираження відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності й історичної пам'яті.
Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та єдності України. У такому сенсі державна мова є складовою конституційного ладу та конституційною цінністю.
Між тим, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання процесуальних документів державною мовою не є звуженням прав скаржника чи дискримінацією останнього за мовною ознакою, оскільки крім послуг перекладача, на законодавчому рівні закріплені серед іншого державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається зі статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
Також, слід зазначити, що в рішенні Конституційного Суду України від 22.04.2008 №8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 зазначено, що відповідно до статті 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства.
Означені види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" від 15.05.2003 №802-IV.
Разом з тим, забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду.
Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення частини четвертої статті 15 КАС України та частини першої статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя-доповідач зазначає, що заяву про усунення недоліків необхідно викласти державною (українською) мовою.
Натомість, дану заяву позивачем викладено іншою мовою, а саме, російською, яка не є в Україні державною мовою.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до п.п.5 та 9 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
За ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, що повинно сприяти ефективному захисту порушених прав та інтересів, у тому числі з огляду на виконання рішення суду.
Так зокрема у заяві про усунення недоліків адміністративного позову позивач просить суд: «изменить сроки «решений» управления соцзащиты население в приморском районе г. Одесса Департамента труда и соцполитики Одесского городского совета №658027 решение от 19.04.2022 року на срок ответа решения от 12.12.2022 року №10377/1514 учитывая дату щтампа на конверте от 22.12.22-19 (Цоп Одеса Укрпочта)».
Тобто позивач фактично просить суд внести зміни до пункту 1 її позовних вимог, та замінити оскаржуване нею в адміністративному позові рішення Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради №658027 від 19.04.2022 року, на рішення Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси от 12.12.2022 року №10377/1514.
Разом з тим, суд зауважує, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у ст.ст. 160, 161 КАС України, згідно яких, крім іншого, визначений обов'язок позивача саме у позовній заяві зазначати зміст заявлених позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного подання, направляється сторонам, а тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовними вимогами, викладеними у позові.
На підставі вищезазначеного суд не може вважати подану заяву про усунення недоліків, в якій змінені позовні вимоги, як належним чином оформлений адміністративний позов, поданий до суду відповідно до кількості учасників справи.
Також суд зауважує, що в межах первісного адміністративного позову позивача є позовна вимоги «зобов?язати Управління соціального захисту населення у Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо перемішеним особам, відповідно до її заяви від 14.04.2022 року».
Разом з тим, як вбачається з матеріалів заяви про усунення недоліків та доданих до неї документів, рішення від 12.12.2022 року №10377/1514 було прийняте саме Управлінням соціального захисту населення у Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради за заявою позивача від 01.12.2022 року, а не від 14.04.2022 року.
Крім того суд зауважує, що рішення від 12.12.2022 року №10377/1514 було прийняте саме Управлінням соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. Водночас, позивач не надає обґрунтувань залучення у якості відповідача по справі №420/13180/23 саме Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.
Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_2 строк, наданий для усунення недоліків адміністративного позову, та зазначає про необхідність надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову викладеного державною мовою відповідно до кількості учасників справи із правильним викладенням позовних вимог та вірним визначенням суб'єктного складу сторін у спірних правовідносинах.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачами з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 4, 5-12, 42, 49, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, суд, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову в адміністративній справі №420/13180/23.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч.4 п.1 ст.169 КАС України.
Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
продовження строку на усунення недоліків