Справа № 420/21942/23
12 вересня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного центру комплектування та соціальної підтримки (далі ООТЦКСП), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ООТЦКСП щодо відмови в оформленні і поданні до ГУ ПФУ в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення його - ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 і 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.11.2020 року №112016, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 і 01.02.2022 року;
- зобов'язати ООТЦКСП оформити і надіслати до ГУ ПФУ в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення його - ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020, 01.01.2021 і 01.01.2022 відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 і 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови КМУ №704 від 30.08.2017, з включенням відсоткових (процентних) розмірів надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених у довідці ООТЦКСП від 13.11.2020 року №0112016, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 і 01.02.2022 року.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач у змісті позову просить поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом, що не відповідає вимогам КАС України.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правила регулювання строків звернення до суду має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом розглядалась справа №380/14933/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, поданим до Львівського окружного адміністративного суду 20.10.2022 року, щодо оскарження бездіяльності відповідача, яка полягає у невидачі довідок для перерахунку пенсії із 01.02.2020, із 01.01.2021 та із 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
У постанові від 12.04.2023 року Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі перерахунку пенсії, 1 січня відповідного року.
Верховний Суд також зазначив, що посилання позивача на отримання листа відповідача від 19.09.2022 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Також ОСОБА_1, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилалась на день оприлюднення постанови Верховного Суду від 02.08.2022 року №440/6017/21, а саме 05.08.2022, який на його думку пов'язується із днем, коли особа дізналася про порушення своїх прав та законних інтересів.
Верховний Суд з цього приводу визначив, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Таким чином, по даній справі №420/21942/23 перебіг строку звернення до суду позивача з вимогами щодо видачі довідок про грошове забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 слід обраховувати з січня відповідного року. Позивач звернувся до суду з позовом 21.08.2023 року (зареєстрований судом 22.08.2023 за вхід. №23064/23), тобто встановлений КАС України шестимісячний строк звернення до суду позивачем пропущено.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням поважних причин його пропуску - об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Також позовна заява з додатками надійшла через систему «Електронний суд» 21.08.2023 року (зареєстрована 22.08.2023 за вхід. №23064/23) та була засвідчена електронним цифровим підписом позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви, що оформлена у письмовій формі, додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Законом України №1416-IX від 27.04.2021 внесені зміни в КАС України. Закон набрав законної сили 26.05.2021 року.
Частинами 8 та 9 ст.44 КАС України (в редакції Закону №1416-IX від 27.04.2021) встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Також, за змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі Положення), визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.
Відповідно до п.29 Розділу ІІ Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Дослідивши зміст поданого електронного позову та оглянувши надіслані разом з ним сканкопії документів, що скріплені електронним підписом позивача, суд встановив, що всупереч вимог ч.9 ст.44 КАС України позивач не подав до суду докази надсилання ним листом з описом вкладення на поштову адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.
Водночас, докази надсилання позивачем до електронного кабінету відповідача (за наявності у нього такого електронного сервісу) копії позову також відсутні.
Крім того позивач просить зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, проте процесуальний статус ГУ ПФУ у якості третьої особи не визначає, не надає копію позову з додатками для вказаної особи.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 28.08.2023 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Позивач подав до суду заяву на виконання ухвали суду, до якої долучена заява про поновлення строку звернення з позовом щодо визнання протиправною відмови щодо видачі довідок станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.07.2023 по справі №420/8355/22, згідно якої обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим.
Суд не приймає вказані доводи, оскільки обставини цієї справи та справи №420/8355/22 виникли за різних фактичних обставин, з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.
Між тим, Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 щодо тотожних правовідносин дійшов висновку, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки 1 січня відповідного року.
При цьому, відмовляючи у відкритті касаційного провадження від 04.07.2023 року по справі №380/17488/22, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вказаної у справі №380/14933/22 правової позиції.
В силу приписів ч.5 ст.242 суд враховує висновки викладені в постанові Верховного Суду у справі №380/14933/22.
Також заявник в обґрунтування поважності пропуску строку посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.09.2022 року по справі №500/1912/22, згідно якого протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
На підтвердження впливу введення воєнного стану на пропуск безпосередньо ним строку звернення до суду заявник посилається на ракетні обстріли у місті Одеса, та безпосередньо адмінбудівлі Одеського окружного адміністративного суду. Однак судом такі доводи не приймаються, оскільки Одеський окружний адміністративний суд з дня введення воєнного стану 24 лютого 2022 року не припиняв своєї роботи та реєстрації позовів, які надходили до суду.
Крім того на обґрунтування поважності пропуску строку заявник вказує, у зв'язку з введенням з квітня 2020 року по червень 2023 року карантинних обмежень він не міг реалізувати своє право на допомогу зі сторони службовців апарату Одеського окружного адміністративного суду для складання оформлення позовної заяви, що прямо передбачено ч.4 ст.160 КАС України. При цьому, позивач за освітою є кадровим військовим і немає фінансової чи бухгалтерської освіти, необхідних для аналізу всіх його пенсійних виплат для висновку щодо неправильного оформлення (перерахунку/неперерахунку) таких виплат.
Частиною 4 ст. 160 КАС України передбачено, що на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви, проте позивачем не надано до суду доказів звернення до службовця суду щодо допомоги йому в оформленні позову та відмови службовцем у наданні такої допомоги.
Крім того, позивач мав право скористатися безоплатною правовою допомогою.
Право на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначені Законом України від 02.06.2011 №3460-VI «Про безоплатну правову допомогу».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону №3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Статтею 3 Закону № 3460-VI визначено, що право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість, зокрема, громадянина України, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, у разі, якщо заявники не мають спеціальних знань у сфері права для належного й ефективного судового захисту своїх прав, держава гарантує надання відповідних правових послуг за кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел для соціально незахищених верств населення.
Зі змісту п.3 ч.2 ст.13 Закону України №3460-VI випливає, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг як складення документів процесуального характеру. Отже, на законодавчому рівні закріплені державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги і для реалізації своїх прав позивач може звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Разом з тим, позивачем не надано доказів реалізації ним права на складання тексту позовної заяви в межах строку звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд по цій справі №420/21942/23 дійшов висновку про відсутність у позивача поважних причин пропуску строку до суду з цим позовом в частині позовних вимог щодо видачі довідок про грошове забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 року.
Крім того, позивач у заяві на виконання ухвали суду зазначив, що до заяви долучає 2 примірника позовної заяви для сторін спору.
Однак до заяви долучено один примірник позову з додатками до ООТЦКСП, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ГУ ПФУ, у якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ООТЦКСП щодо відмови в оформленні і поданні до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення його - ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.11.2020 року №112016, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року;
- зобов'язати ООТЦКСП оформити і надіслати до ГУ ПФУ в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення його - ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови КМУ №704 від 30.08.2017, з включенням відсоткових (процентних) розмірів надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених у довідці ООТЦКСП від 13.11.2020 року №0112016, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.
Таким чином, до заяви наданий інший позов - інші позовні вимоги.
Судом встановлено, що згідно відомостей автоматизованої системи діловодства спеціалізованого суду 28.08.2023 року по справі №420/21953/23 за позовом ОСОБА_1 до ООТЦКСП про відмову у видачі довідки станом на 01.01.2023 відкрито провадження у справі. Тобто у провадженні цього суду вже перебуває справа за позовом про спір щодо відмову у видачі довідки станом на 01.01.2023 року, якій наданий до заяви про усунення недоліків позову щодо відмову у видачі довідки станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
При таких обставинах, оскільки позивачем недоліки позовної заяви не були усунуті через неповажність встановлених причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В.Катаєва