Справа № 420/8960/23
11 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби (вул. Армійська, 21, м.Подільськ, Одеська область, 66302, код ЄДРПОУ 14321825 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби в якому позивач просить суд:
визнати протиправною відмову НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України у проведенні перерахунку та доплати ОСОБА_1 у належному розмірі підйомної допомоги, компенсації за невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та невикористані 98 дні додаткової відпустки, передбаченої ч.12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ за 2016-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, із застосуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній з 29.01.2020 року, при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1. 14 вказаної постанови;
зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України провести за період з 19.04.2022 року по 11.08.2022 року включно перерахунок та доплатити ОСОБА_1 у належному розмірі додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат та справляння обов'язкових платежів і зборів, зокрема:
підйомної допомоги, передбаченої пунктом 3 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ. обчисленої з місячного грошового забезпечення, з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, в редакції чинній з 29.01.2020 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання. визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. установленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-IX з 1 січня 2022 року на тарифні коефіцієнти за посадою та за військовим званням, які встановлено Додатками 1 та 14 до вказаної постанови,
грошової компенсації, передбаченої пунктом 14 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ за невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, а також невикористані 98 дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ зa 2016 2022 роки, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, обчисленого з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 в редакції чинній з 29.01.2020 року, обчисленого з розміру посадового окладу та розміру окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ з 1 січня 2022 року, на тарифні коефіцієнти за посадою та за військовим званням, які встановлено Додатками 1 та 14 до вказаної постанови,
одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 в редакції чинній з 29.01.2020 року, обчисленого з розміру посадового окладу та розміру окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. установленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ з 1 січня 2022 року на тарифні коефіцієнти за посадою та за військовим званням. які встановлено додатками 1 та 14 до вказаної постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем були виплачені додаткові види грошового забезпечення в меншому ніж належало розмірі, а також неправомірне застосування під час проведення розрахунку та здійсненні таких виплат майору ОСОБА_1 пункту 4 Постанови №704 у редакції змін, затверджених пунктом 6 Постанови №103. який визнано протиправним та скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18. призвело до порушення відповідачем законного права позивача на належні виплати додаткових видів грошового забезпечення за весь період, протягом якого ОСОБА_1 мав право на них. Таким чином відповідач протиправно відмовив позивачу у проведенні перерахунку та доплаті у належному розмірі додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з перерахованих на виконання судових рішень, які набрали законної сили, розмірів (сум) місячного грошового забезпечення, посадового окладу, окладу за військовим званням, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з Додатками 1, 14 до Постанови №704.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений станом на 1 січня 2018 року. Тому, Позивачу було здійснено виплату підйомної допомоги, компенсації за невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та невикористані 98 дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні обчислених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2018 року.
Відповідач також звертає увагу, що зобов'язання НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) провести за період з 19.04.2022 року по 11.08.2022 року включно перерахунок та доплатити Позивачу додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат та справляння обов'язкових платежів і зборів, зокрема: підйомної допомоги, компенсації за невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та невикористані 98 дні додатково ї відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні застосовуючи прожитковий мінімум станом на 01.01.2022 року це зобов'язання суб'єкта владних повноважень, який діє та може діяти лише на підставі Закону, вчинити дії всупереч цьому Закону, на догоду спірним та невідповідним самим собі та один одному підзаконним нормативно-правовим актам, що буде досить не баченою правовою колізією, яка значно вийде за межі системи права України.
Крім того відповідач вказує. що рішеннями судів першої та апеляційної інстанції по вказаній справі не визначено обов'язку НОМЕР_2 прикордонному загону (військовій частині НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 підйомної допомоги, компенсації за невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та невикористані 98 дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні. Більш того, утворення такого прецеденту безпідставно створить соціальну напруженість та несправедливість та як наслідок може призвести до неправомірної перевитрати Державного Бюджету України в умовах воєнного стану.
Від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідач не довів правомірність своїх дій під час розрахунку при звільненні позивача, а також не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність відмови позивачу у нарахуванні та виплаті останньому під час розрахунку при звільненні у належному розмірі підйомної допомоги, грошової компенсації за невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та 98 днів додаткової відпустки за 2016- 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 19.04.2022 по 11.08.2022 включно, обчислених виходячи з розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, якою є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений станом на 1 січня 2022 року.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 у період з 19.04.2022 року по 11.08.2022 року включно, проходив військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується витягами з наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) від 19.04.2022 року №97-ОС та від 11.08.2022 року №206-ОС.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) від 11.08.2022 року №206-ОС у зв'язку із звільненням позивача з військової служби у відставку за станом здоров'я із виключенням з військового обліку ОСОБА_1 з 11.08.2022 року виключено зі списків особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) та знято з усіх видів забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 420/12692/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 Постанови №704, в редакції чинній з 29.01.2020, при обчисленні ОСОБА_1 в період з 19.04.2022 по 11.08.2022 включно, розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме, невизначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на встановлені законодавством тарифні коефіцієнти за посадою та військовим званням.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_3 провести ОСОБА_1 перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме: визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на встановлені законодавством тарифні коефіцієнти за посадою та військовим званням в період з 19.04.2022 по 11.08.2022 включно.
В частині вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_3 здійснити, з урахуванням проведеного перерахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, перерахунок та доплату: місячного грошового забезпечення, підйомної допомоги, винагороди за бойове чергування (бойову службу), грошової компенсації за невикористані у 2022 році 29 днів щорічної основної відпустки та невикористані 98 днів додаткової відпустки за 2016 - 2022 роки, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням в її розмірі індексації грошового забезпечення, суд відмовив.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року скасоване в частині відмови в позові ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням сум індексації. Ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ), яка полягає у неврахуванні в місячному грошовому забезпеченні ОСОБА_1 , з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні, сум індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_3 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат та обов'язкових платежів і зборів, одноразову грошову допомогу при звільненні, з урахуванням в місячному грошовому забезпеченні, з якого нараховується одноразова грошова допомога, суми індексації грошового забезпечення.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та про зобов'язання вчинити певні дії - залишене без змін.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 року в адміністративній справі № 420/12692/22, які набрали законної сили 29.03.2023 року, 2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) позивачу перераховано розміри посадового окладу та окладу за військовим званням та 11.04.2023 року виплачено за період з 19.04.2022 року по 11.08.2022 року грошове забезпечення та одноразову грошову допомогу при звільненні.
30.03.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести перерахунок розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період його служби, а саме, визначити розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня, на встановлені законодавством тарифні коефіцієнти за посадою - 2,96 та військовим званням - 0,76 в період з 19.04.2022 року по 11.08.2022 року включно, та виходячи з даного перерахунку, а також з урахуванням раніше проведених виплат та справляння обов'язкових платежів і зборів, виплатити заборгованість по грошовому забезпеченню за період з 19.04.2022 року по 11.08.2022 року, зокрема заборгованість з виплати: 1.1. Місячного грошового забезпечення; 1.2. Підйомної допомоги, передбаченої пунктом 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, обчисленої з перерахованого розміру місячного грошового забезпечення; 1.3. Винагороди за бойове чергування (бойову службу), виходячи з розміру перерахованого місячного грошового забезпечення; 1.4. Грошової компенсації, передбаченої пунктом 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ за всі невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, а також невикористані 98 дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ за 2016 - 2022 роки виходячи з розміру перерахованого місячного грошового забезпечення; 1.5. Одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, виходячи з розміру перерахованого місячного грошового забезпечення.
11.04.2023 року на звернення позивача відповідач листом №14/1805-23 надав відповідь згідно якої зазначено, що на виконання рішень адміністративних судів по справі №420/12692/22, НОМЕР_2 прикордонним загоном ДПСУ (військова частина НОМЕР_3 ) позивачу здійснено перерахунок розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме, визначено розмір посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на встановлені законодавством тарифні коефіцієнти за посадою та військовим званням в період з 19.04.2022 року по 11.08.2022 року включно. Також проведено нарахування, з урахуванням раніше проведених виплат та обов'язкових платежів і зборів, одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням в місячному грошовому забезпеченні, з якого нараховується одноразова грошова допомога, сум індексації грошового забезпечення. Грошові кошти в розмірі 43 988, 52 грн. перераховані на надані банківські реквізити за платіжним дорученням від 07.04.2023 року №3415. Зобов'язань здійснити перерахунок та виплату додаткових видів грошового забезпечення рішеннями судів по справі №420/12692/22 не встановлювалося. Також, рішення судів по справі №420/12692/22 не містять обов'язку НОМЕР_2 прикордонному загону (військова частина НОМЕР_3 ) підготувати та подати до Адміністрації Державної прикордонної служби України документи перерахунку пенсії. При цьому, на вимогу позивача надано деталізований та підписаний уповноваженими посадовими особами НОМЕР_2 прикордонного загону розрахунок сум, проведений з урахуванням добровільного виконання рішень суду.
З урахуванням викладеного судом встановлено, що предметом даного спору є перерахунок та доплата ОСОБА_1 за період служби у належному розмірі підйомної допомоги, грошової компенсації за невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та невикористані 98 дні додаткової відпустки передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 - 2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та місячного грошового забезпечення, розміри яких оновлено у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня 2022 року, на підставі пункту 4 постанови №704 в редакції, чинній з 29.01.2020 року.
Отже, судом встановлено, що позивача виключено зі списків особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) та всіх видів забезпечення 11.08.2022 року, а остаточний розрахунок при звільненні був проведений відповідачем лише 11.04.2023 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише; на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 (далі - Постанова №704), якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14, а також розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб № 103 від 21.02.2018 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
У примітці 1 до цього Додатку 1 до Постанови № 704 передбачено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до десяти гривень.
Згідно з приміткою 1 до Додатку 14 до Постанови № 704, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до десяти гривень.
Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.
В той же час, позивач зазначає, що відповідачем безпідставно не було враховано при обчисленні його грошового забезпечення з 01.01.2020 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2020.
Як вже зазначалося судом, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 49 Закону України Про Кабінет Міністрів України від 27.02.2014 № 794-VII, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки (далі - Правила № 870).
У п. п. 6, 11, 14, 15 цих Правил № 870 зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується, зокрема, у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.
Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У п. 20 Правил №870 наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.
Так, згідно з абзацом 7 підп. 2 п. 20 Правил №870 в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 п. 20 Правил №870 передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Відповідно до п. 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.
Як передбачено п. 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661 (в редакції чинні на момент прийняття Постанови №704), включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Суд зазначає, що Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 9 Закону № 2011-XII встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Як видно зі структури Постанови № 704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14), розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
У пункті 4 постановляючої частини Постанови № 704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Так, відповідно до норми п. 4 Постанови № 704 (до внесення змін Постановою № 103) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Постановою № 103 до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом саме станом на 01.01.2018.
Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМ України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в п. 4 постанови КМ України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
Таким чином, відповідно до редакції п. 4 постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Із наведеного випливає, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція п. 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
А тому, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
При цьому, 01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
За приписами ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Суд звертає увагу, що під час розв'язання правової колізії між нормами п. 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та п. 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
При цьому, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ, згідно яких за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають".
Також, згідно висновків Верховного Суду у постанові від 11.02.2021 у справі № 200/3774/20-а, зазначено, що оскільки норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Пунктами 1 розділів 2 та 3 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 передбачено, посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до Постанови № 704, а оклади за військовими званнями виплачуються в розмірах, визначених у додатку 14 до Постанови № 704.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на актуальну позицію викладену Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21. У вказаному судовому рішенні зазначено, що з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Також звертає увагу, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
З урахуванням вказаних правових висновків Верховного Суду, суд висновує, що оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ не втратила чинності і має вищу юридичну силу, ніж положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, то грошове забезпечення позивача за період з лютого 2022 року по листопад 2022 року необхідно обраховувати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 шляхом множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2481,00 грн.
Оскільки з 01 січня 2022 року збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то в розумінні чинного п. 4 постанови № 704 це призводить до збільшення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та, як наслідок, інших складових грошового забезпечення, що вираховуються від розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Зазначене свідчить, що з лютого 2022 року збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2022) призводить до збільшення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, що слугує підставою для перерахунку такого грошового забезпечення за вказаний період.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що здійснюючи позивачу обчислення грошового забезпечення із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, відповідачі діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
А тому, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби (вул. Армійська, 21, м.Подільськ, Одеська область, 66302, код ЄДРПОУ 14321825 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнитиу повному обсязі.
Визнати протиправною відмову НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України у проведенні перерахунку та доплати ОСОБА_1 у належному розмірі підйомної допомоги, компенсації за невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та невикористані 98 дні додаткової відпустки, передбаченої ч.12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ за 2016-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, із застосуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній з 29.01.2020 року, при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови
Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України провести за період з 19.04.2022 року по 11.08.2022 року включно перерахунок та доплатити ОСОБА_1 у належному розмірі додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат та справляння обов'язкових платежів і зборів, зокрема:
підйомної допомоги, передбаченої пунктом 3 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, обчисленої з місячного грошового забезпечення, з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, в редакції чинній з 29.01.2020 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання. визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. установленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-IX з 1 січня 2022 року на тарифні коефіцієнти за посадою та за військовим званням, які встановлено Додатками 1 та 14 до вказаної постанови,
грошової компенсації, передбаченої пунктом 14 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ за невикористані 29 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, а також невикористані 98 дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ за 2016-2022 роки, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, обчисленого з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 в редакції чинній з 29.01.2020 року, обчисленого з розміру посадового окладу та розміру окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ з 1 січня 2022 року, на тарифні коефіцієнти за посадою та за військовим званням, які встановлено Додатками 1 та 14 до вказаної постанови,
одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 в редакції чинній з 29.01.2020 року, обчисленого з розміру посадового окладу та розміру окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. установленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ з 1 січня 2022 року на тарифні коефіцієнти за посадою та за військовим званням. які встановлено додатками 1 та 14 до вказаної постанови.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка