Справа № 420/16262/23
11 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку, індексації та виплаті пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2021 року відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993року №3723-ХІІ “Про державну службу”, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII “Про державну службу”, з урахуванням положень рішення Конституційного Суду від 23.12.2022 у справі №3- р/2022, та здійснити виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 80% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 18.01.2017 року №15 “Питання оплати праці працівників державних органів” зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 15.01.2020 року №16, з 01.01.2021 року, а також провести індексацію пенсії згідно до законодавства України, діючого на момент виходу на пенсію із обов'язковим врахуванням індексу споживчих цін та зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що ОСОБА_1 , вийшла на пенсію з посади головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації в Одеській області і отримує пенсію за віком з червня 2003 року, а також отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, як держслужбовець, виходячи з 80% заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. Позивач зазначила, що в жовтні 2020 року вона звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Одеській області про, зокрема, проведення індексації пенсії відповідно до норм чинного законодавства України та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року по справі № 420/10207/20, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2021 року, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо виплати індексації пенсії ОСОБА_1 у фіксованому розмірі без врахування Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, починаючи з 01.01.2015 року по 01.10.2017 року; зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату індексації пенсії ОСОБА_2 починаючи з 01.01.2015 року по 01.10.2017 року, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, із обов'язковим врахуванням індексу споживчих цін та зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 24.05.2023 року ОСОБА_1 , звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області щодо проведення перерахунку пенсії та перерахунку індексації пенсії та виплати недорахованої пенсії за період з 01.01.2021 рік по 01.06.2023 рік з врахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року із обов'язковим врахуванням індексу споживчих цін та зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та провести перерахунок самої пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на момент виходу на пенсію. Однак, як зазначила позивач, листом від 08.06.2023 року № 14857-14541/М-02/8- 1500/23 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року N 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів», внесено зміни до постанови КМУ № 865, а саме: виключено пункт 4 відповідно до якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям провадиться перерахунок пенсії. Позивач вказала, що якщо їй пенсія за віком, як державному службовцю, була призначена відповідно до Закону № 3723-ХІ в редакції на час призначення пенсії, тобто до набрання чинності Закону № 889-УІІІ, то з огляду на зазначене, право на перерахунок пенсії надане їй з моменту такого призначення і на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило положенням ст.ст. 22, 58 Конституції України. Також, як вказала позивач, відповідно до рішення Конституційного Суду від 23.12.2022 у справі №3- р/2022 за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ (щодо гарантій соціального захисту державних службовців), оспорюваний припис Закону № 889 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Як зазначила позивач, ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язано здійснити перерахунок її пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням положень рішення Конституційного Суду від 23.12.2022 у справі №3-р/2022, призначеної в розмірі 80% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 18.01.2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 15.01.2020 року, та обов'язково включити в перерахунок пенсії заробітну плату, з урахуванням всіх видів оплати праці, які вона отримувала перед виходом на пенсію і на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Поряд з цим, позивач, посилаючись на норми діючого законодавства, вказала, що ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язаний був нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 індексацію пенсії із обов'язковим врахуванням індексу споживчих цін та зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і суми такої індексації повинні змінюватися відповідно до зміни зазначених показників, а не у фіксованому розмірі індексації у розмірі 368,21 гривень щомісяця, тобто з врахуванням положень Закону №1282-ХІІ та Порядку № 1078, починаючи з 01.01.2021 року по 01.06.2023 року, що не здійснено ним та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
28.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 899 - VІІІ. Право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону 3723 як спеціального закону збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону 889. Проте цим особам не надано права на індексацію та перерахунок розміру призначених їм пенсій. Позивач вже зверталася до суду з аналогічною позовною вимогою. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/10207/20 від 11.12.2020, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2021 в частині позовних вимог про перерахунок призначеної пенсії Позивача відмовлено. Суд дійшов висновку про те, що у Головного управління на момент звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії на підставі збільшення розмірів заробітної плати, не було правових підстав для здійснення перерахунку її пенсії, а тому позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають. Посилання Позивача на рішення Конституційного Суду від 23.12.2022 у справі № 3- р/2022 є передчасним, адже в п.2 резолютивної частини вищевказаного рішення чітко визначено, що “Підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.” Станом на дату написання позову, як і на дату написання відзиву, воєнний стан не припинено і не скасовано, тому зазначення позивачем врахування положень рішення Конституційного Суду від 23.12.2022 у справі № 3-р/2022 при винесенні рішення суду по даній справі є безпідставним. Разом з перерахунком позивач просить суд провести індексацію її пенсії згідно законодавства України, діючого на момент виходу на пенсію із обов'язковим врахуванням індексу споживчих цін та зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідач звернув увагу суду, що з 2015 року відповідно до Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова 1013) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - порядок 1078) індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Порядком 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема пенсії. На цій підставі з 01.10.2010 до розрахунку пенсії позивача встановлено фіксовану індексацію в сумі 368,21 грн. Позивачу було повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 передбачено, що з 1 липня 2023 року розміри пенсій, зокрема, Закону України “Про державну службу” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Отже, проведення індексації пенсії позивача було заплановано з 01.07.2023. 21.06.2023 позивачу було проведено вищевказану індексацію пенсії, що підтверджується рішенням Головного управління №951370158064 від 21.06.2023, графа “Вид перерахунку - Індексація спеціальних пенсій. (масовий)“. З урахуванням вищевикладеного, відповідач вказав, що вважає заявлені позивачем вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
08.08.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує з червня 2003 року пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 899 - VІІІ.
Разом з тим, судом встановлено, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/10207/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 ; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу" та здійснити виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 80% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 18.01.2017 року №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 15.01.2020 року №16, з 01.01.2020 року, а також провести індексацію пенсії згідно до законодавства України, діючого на момент виходу на пенсію.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 по справі №420/10207/20 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України (65107, м.Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати індексації пенсії ОСОБА_1 у фіксованому розмірі без врахування Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 року №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, починаючи з 01.01.2015 року по 01.10.2017 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2015 року по 01.10.2017 року, відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 року №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, із обов'язковим врахуванням індексу споживчих цін та зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.06.2023, надано відповідь на звернення ОСОБА_1 , що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова № 1013), скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про державну службу”, Отже раніше призначені пенсії В порядку та на умовах, визначені цим Законом, не перераховуються. З 2015 року відповідно до постанови № 1013 та Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - порядок № 1078) індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Також повідомлено заявника, що оскільки вона отримуєте пенсію за нормами Закону України “Про державну службу”, тому відсутнє права на перерахунок пенсії передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Щодо вставлення до розміру пенсії індексації повідомлено, що Порядком № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема пенсії та на цій підставі з 01.10.2010 до розрахунку пенсії заявника встановлена фіксована індексація в сумі 368,21 грн. Одночасно проінформовано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 передбачено, що з 1 липня 2023 року розміри пенсій, зокрема, Закону України “Про державну службу” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомога пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремих' категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з у рахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, встановленого законом. А отже проведення індексації заплановано з 01.07.2023.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 року.
Відповідно до частин 2 та 5 статті 37 Закону №3723-XII, пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії (стаття 37-1 Закону №3723-XII (в редакції чинній до 01.01.2015 року).
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України “Про державну службу”, визначаться в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Отже, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Разом з тим, Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VIII від 28 грудня 2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України “Про державну службу”, викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України “Про державну службу”, а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінетом Міністрів України.
Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” до внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено п. 4 щодо визначення умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу".
Також, вказаною Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено, ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця.
Таким чином, з 15.12.2015 питання щодо умов і порядку перерахунку пенсій державних службовців визначається Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено умов і механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України “Про державну службу” №889-VIII від 10 грудня 2015 року. Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України “Про державну службу”, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
Статтею 90 Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 року №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яким, у свою чергу, не передбачено право державних службовців на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення працюючих осіб.
Отже, зміст зазначених вище норм свідчить, що законодавством, чинним станом до 01.01.2015 року, а саме статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у відповідній редакції, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
Однак надалі законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось, і станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, законодавство не регламентувало ані права особи на перерахунок її пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу призначена на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, а її перерахунок позивач просить здійснити за статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ, яка до 01.01.2015 року дійсно передбачала можливість перерахунку пенсії державного службовця у разі підвищення розміру заробітної плати особи, працюючої на аналогічній посаді, і пунктом 4 Постанови № 865 визначались умови такого перерахунку.
Проте, на момент збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця за посадою, з якої позивач вийшла на пенсію, та на момент її звернення до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з цих підстав, законодавство змінилося, стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ взагалі втратила чинність, а Постанову №865 було викладено в іншій редакції, яка не закріплює права особи на перерахунок пенсії з цих підстав, і жодним іншим нормативно-правовим актом також не визначено, ані таке право особи, ані порядку (механізму) перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати та умов його здійснення.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Конституційного Суду від 23.12.2022 у справі № 3-р/2022, з огляду на те, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами, про що вказано у зазначеному рішенні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність посилання позивача на те, що ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язано здійснити перерахунок її пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням положень рішення Конституційного Суду від 23.12.2022 у справі №3-р/2022, призначеної в розмірі 80% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 18.01.2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 15.01.2020 року.
Щодо посилання позивача на проведення індексації пенсії, суд зазначає наступне.
Згдіно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078
При цьому, суд враховує, що з 2015 року відповідно до Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова 1013) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - порядок 1078) індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з перерахунку з 21.06.2023, ОСОБА_1 з 21.06.2023 проведено індексацію пенсії.
Враховуючи викладене та те, що з 2015 року індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також те, що суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII “Про державну службу”, з урахуванням положень рішення Конституційного Суду від 23.12.2022 у справі №3- р/2022, суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у вищезазначений спосіб з 01.01.2021 року, а також провести індексацію пенсії є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі “Ейрі проти Ірландії” констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі “Кйартан Асмундсон проти Ісландії” від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року у справі “Великода проти України” суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 -відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.