Іменем України
11 вересня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/603/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Кириленка Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
01 червня 2023 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Кириленка Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) за такими вимогами:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. за травень, червень, вересень, жовтень, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. за травень, червень, вересень, жовтень, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що з 24.02.2022 та по 14.03.2023 року водій-механік 1 відділення 2 евакуаційного взводу евакуаційної роти ОСОБА_1 перебував на службі у Військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Серед завдань, які виконувались Позивачем була евакуація автомобільної та бронетехніки для подальшого її ремонту та відновлення, у тому числі, у зоні бойових дій. Всі виїзди фіксувалися командуванням роти Відповідача. Відповідно п. 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» передбачено право військовослужбовців на отримання збільшеної додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн. які, як беруть безпосередню участь у бойових діях, так і забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони. Проте, за травень, червень, вересень, жовтень та грудень 2022 року та січень та лютий 2023 року Позивачу було виплачено додаткову грошову винагороду із розрахунку лише 30 000 грн. Факт невиплати Позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за травень, червень, вересень, жовтень та грудень 2022 року та січень та лютий 2023 року і є підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 05 червня 2023 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази у відповідача.
Відповідачем 24.08.2023 надано відзив, в якому зазначено, що позивача наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №104 від 06.04.2020 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення військової частини. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №73 від 14.03.2023, ОСОБА_1 вважати таким, що виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.
Зазначив, що відповідно до довідки від 13.08.2023 № 1/930 про нарахований дохід за спірний період позивач отримував додаткову винагороду відповідно до ПКМУ від 28.02.2022 пропорційно дням виконання бойових розпоряджень та наказів командира військової частини.
У Військової частини НОМЕР_1 відсутні бойові накази (бойові розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкові, позатермінові. термінові); рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, які б давали підстави для перерахунку додаткової грошової винагороди згідно Постанови КМУ №168 з розрахунку 100 000 грн. за травень, червень, вересень, жовтень, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року.
Вважає, що відповідачем виплачено додаткову грошову винагороду згідно Постанови КМУ №168 пропорційно участі у бойових діях та або забезпеченні таких дій. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрація: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорту громадянина України, картки платника податків.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №104 від 06.04.2020 молодшого сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що зарахований до списків особового складу військової частини, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.04.2020 № 87-РС на посаду водій 3 відділення з евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 (3315) ВОС-790037А, який прибув з Марківського об'єднаного районного військового комісаріату з 06 квітня 2020 року зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, вважати таким, що з 06 квітня 2020 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 14.12.2020 позивач є учасником бойових дій.
У період з 30.10.2022 по 08.11.2022 молодший сержант ОСОБА_1 водій-механік 1 відділення 2 евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 перебував у відпустці за сімейними обставинами, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №308 від 30.10.2022 та витягом з наказу №318 від 09.11.2022 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 73 від 14.03.2023, молодшого сержанта ОСОБА_1 водія-механіка 1 відділення 2 евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу № 42-РС від 06.03.2023 року у запас за підпунктом “г” (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до Київського РТЦК та СП Одеської області.
Згідно з довідкою № 1/930 від 13.08.2023, яка видана відповідачем, вбачається, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 06.04.2020 по 14.03.2023. За спірний період позивачу виплачена додаткова винагорода у таких розмірах:
- в червні 2022 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 29550,00 грн - додаткова грошова винагорода за 31 добу травня 2022 року з розрахунку 30000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2022 №1305;
- в липні 2022 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 39400,00 грн - додаткова грошова винагорода за 12 діб червня 2022 року з розрахунку 100000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2022 №1999 та 17730,00 грн - додаткова грошова винагорода за 18 діб червня 2022 року з розрахунку 30000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2022 №1999;
- в серпні 2022 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 98500,00 грн - додаткова грошова винагорода за 31 добу липня 2022 року з розрахунку 100000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №2843;
- в вересні 2022 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 29550,00 грн - додаткова грошова винагорода за 31 добу серпня 2022 року з розрахунку 30000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2022 №3475;
- в жовтні 2022 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 29550,00 грн - додаткова грошова винагорода за 30 діб вересня 2022 року з розрахунку 30000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.10.2022 №4324;
- в листопаді 2022 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 6354,86 грн - додаткова грошова винагорода за 2 доби жовтня з розрахунку 100000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2022 №5072 та 26 690,32 грн - додаткова грошова винагорода за 28 діб жовтня 2022 року з розрахунку 30000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2022 №5072;
- в грудні 2022 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 72233,33 грн - додаткова грошова винагорода за 22 доби листопада 2022 року з розрахунку 100000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2022 №6291 та 6699,85 грн - доплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік;
- в січні 2023 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 8579,03 грн - додаткова грошова винагорода за 9 діб грудня 2022 року з розрахунку 30000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2023 №192 та 69903,22 грн - додаткова грошова винагорода за 22 доби грудня 2022 року з розрахунку 100000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2023 №192;
- в лютому 2023 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 29550,00 грн - додаткова грошова винагорода за 31 добу січня 2023 року з розрахунку 30000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2023 №741;
- в березні 2023 року виплачено на картковий рахунок військовослужбовця: 29550,00 грн - додаткова грошова винагорода за 28 діб лютого 2023 року з розрахунку 30000 грн на місяць згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2023 №1409.
Вважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати додаткової винагороди до 100000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 за №2232-XII (далі -Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей №2011-XII від 20.12.1991(далі -Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наступними Указами Президента України, від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX; від 18.04.2022 року № 2593/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 року № 2212-IX; від 17.05.2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 року № 2263-ІХ; від 12.08.2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 року № 2500-IX; від 07.11.2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 року № 2738-IX; від 06.02.2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 року № 2915-IX; від 01.05.2023 року № 254/23, затвердженим Законом України від 02.05.2023 року № 3057-IX воєнний стан продовжений.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.
Пунктом 1 Постанови №168 зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою КМУ від 07.07.2022 №793 внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253, ст. 1304, № 27, ст. 1485, № 29, ст. 1577) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 р. № 754, зміни. Зокрема, доповнено пунктом 2-1 наступного змісту «порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів». Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Пунктом 17 Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Згідно із абз. 3 п.3 рішення (телеграми) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 1 окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 (далі - окреме доручення №912/з/29, яке почало діяти з 01.06.2022) застосовувався такий порядок та умови виплати додаткової винагороди:
"1. Під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях... слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;".
Пунктом 3 окремого доручення №912/з/29 встановлено, що документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій;
рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Абзац 1-3 пункту 4 окремого доручення №912/з/29 доручено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною у додатку №2 до цього доручення.
У підставах надання довідок про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира підрозділу.
Так, за змістом відповідних рішень Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 та від 23.06.2022 №912/з/29 та пунктів 1, 5 розділу XVI Порядку №260 простежується аналогія закону, яка полягає в тому, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов'язків.
Враховуючи зазначені норми законодавства, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.04.2020 №104 позивача зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення військової частини.
За періоди травень, червень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2022 року, січень, лютий 2023 року позивачем отримано додаткову винагороду з розрахунку 30000 грн на місяць, що підтверджується карткою особового рахунку працівника за 2022 та 2023 рік та довідкою від 13.08.2023 № 1/930.
Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів які б слугували підставою для виплати позивачу у травні, червні, вересні, жовтні, грудні 2022 року та січні, лютому 2023 року збільшеної до 100000 грн грошової допомоги (такі як бойові накази, журнали бойових дій, рапорт командира підрозділу та довідка командира військової частини за формою, додатку №1 до цього Окремого доручення).
При цьому, відповідачем повідомлено, що в цей період позивачу виплачено додаткову грошову винагороду згідно Постанови КМУ №168 пропорційно участі у бойових діях та або забезпеченні таких дій. У Військової частини НОМЕР_1 відсутні бойові накази (бойові розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкові, позатермінові. термінові); рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, які б давали підстави для перерахунку додаткової грошової винагороди згідно Постанови КМУ №168 з розрахунку 100 000 грн. за травень, червень, вересень, жовтень, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року.
Згідно картки особового рахунку працівника за 2022 та 2023 рік та довідки від 13.08.2023 № 1/930 вбачається, що за червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року позивачу здійснена виплата збільшеної додаткової винагороди (Постанова №168), тобто до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Під час розгляду справи позивачем не доведено його участь у визначених діях та заходах протягом інших днів спірних періодів. Також не наведено аргументів і не надано доказів того, що відповідачем не правильно розраховано додаткову винагороду у збільшеному розмірі за вказаний період, зокрема щодо її визначення пропорційно часу участі позивача у відповідних діях та заходах.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; разом із цим частиною 1 цієї ж статті передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених у статті 78 цього Кодексу.
Отже, позивач повинен довести існування обставин, на які він посилається у позові на підтвердження своїх позовних вимог (обставин його участі у бойових діях чи безпосередньої та особистої участі у заходах з оборони, відсічі і стримування збройної агресії), а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен довести правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах у випадку встановлення таких обставин.
Даний висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, де Суд вказав, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача, суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дій чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Додаткові докази на підтвердження участі позивача у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів суду у періоди травень, червень, вересень, жовтень, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року суду не надані.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи участі позивача у бойових діях або у забезпеченні здійснення відповідних заходів у зазначені вище періоди часу.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 4, 7-14, 19, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову адвоката Кириленка Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов