12 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4849/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправної бездіяльності, а також зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 26621024) щодо неприйняття рішення за результатами розгляду рапорту про звільнення з військової служби у запас старшого стрільця 1 взводу 1 відділення роти охорони Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі абзацу 3 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 року №2232-ХІІ, через такі сімейні обставини - виховання ним батьком - військовослужбовцем, який не перебуває у шлюбі, двох дітей: доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з ним, без матері;
- зобов'язати Кропивницький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 26621024) розглянути рапорт старшого стрільця 1 взводу 1 відділення роти охорони Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 травня 2023 року про звільнення з військової служби на підставі абзацу 3 підпункту “г” пункту 2 частини 4статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства;
- зобов'язати Кропивницький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 26621024), прийняти рішення про звільнення старшого стрільця 1 взводу 1 відділення роти охорони Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі абзацу 3 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ, через такі сімейні обставини - виховання ним батьком - військовослужбовцем, який не перебуває у шлюбі, двох дітей: доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з ним, без матері та виключити його із списків особового складу Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В обґрунтування позовних вимог позивача посилався на те, що 03.03.2023 звернувся із рапортом до командира Кропивницького РТЦК та СП про звільнення його з військової служби у зв'язку із сімейними обставинами на підставі підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, оскільки на утриманні має двох малолітніх дітей та до рапорту додано відповідні документи, на підтвердження того, що він один виховує двох неповнолітніх дітей та діти знаходяться на повному його утриманні. Натомість начальником Кропивницького РТЦК та СП відмовлено у звільненні з військової служби, оскільки у поданих ним документах до рапорту відсутні документи, які б підтверджували самостійне виховання дітей віком до 18 років. Позивач зазначає, що факт того, що донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебувають на його утриманні та він самостійно виховує дітей підтверджується рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30.01.2023 щодо розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_3 ; письмовим договором від 08.12.2022, укладеним між ним та ОСОБА_3 щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Мамченко А.А., зареєстрований в реєстрі за № 668, згідно якого місцем постійного проживання дітей: доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визначено місце проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 , а також визначено порядок здійснення батьківських прав, що підтверджується договором щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Мамченко А.А. від 08.12.2022 року зареєстрований в реєстрі за № 668; довідкою про склад сім'ї, виданою виконавчим комітетом Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 07.12.2023 року № 176; Витягом з реєстру територіальної громади від 19.02.2023 року № 2023/001543561 про реєстрацію місця проживання його за адресою: АДРЕСА_1 ; Витягом з реєстру територіальної громади від 29.05.2023 року № 2023/004065897 про реєстрацію місця проживання моєї доньки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; Витягом з реєстру територіальної громади від 19.02.2023 року № 2023/001543491 про реєстрацію місця проживання його сина ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; педагогічною характеристикою Бережинського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу “Колосок” Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на ОСОБА_2 , від 20.06.2023 року; характеристикою Бережинського ліцею “Лідер” Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на ОСОБА_2 ; Актом обстеження уповноваженої особи Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 23.06.2023 року № 779; поясненнями свідків ОСОБА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 . При цьому зазначив, що його колишня дружина не працює, не має постійного джерела прибутку, у неї інша сім'я та вона планує виїхати до іншої країни на постійне місце проживання. Позивач повторно звернувся із рапортом до командира Кропивницького РТЦК та СП стосовно його звільнення зі служби, оскільки він один виховує двох неповнолітніх дітей та діти знаходяться на повному його утриманні. Натомість повторно отримав відмову з огляду на те, що відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_3 позбавлена обов'язку та права на виховання дітей. Тому позивач вважає, що наявні законні підстави для звільнення його з військової служби за сімейними обставинами, а відповідачем протиправно допущено бездіяльність щодо його не звільнення з військової служби.
Ухвалою судді від 12.07.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.44).
Ухвалою суду від 09.08.2023 у відповідача витребувано докази (а.с.48-49).
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.52-58), оскільки рапорт позивача від 03.03.2023 вивчено та розглянуто начальником Кропивницького районного ТЦК та СП та відповідно до клопотання ОСОБА_1 (вх. 2422 від 03.03.2023 року) відмовлено у звільнені (вих. 1/1997 від 20.03.2023 року) та відмову направлено на поштову адресу ОСОБА_1 . Рапорт позивача від 23.05.2023 прийнято та розглянуто начальником Кропивницького районного ТЦК та СП, в подальшому підготовлено відмову у звільнені в письмовому вигляді (вих. 1/4140 від 25.05.2023), при цьому 28.05.2023 позивач наручно забрав відповідь на рапорт, в чому розписався на другому примірнику. Тому зазначення щодо неприйняття рішення за результатами розгляду рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 вважає хибним. Адже, рапорти від 03.03.2023 року та від 23.05.2023 року були розглянуті начальником Кропивницького районного ТЦК та СП та в письмовому вигляді відповіді надані позивачу. Додатково зазначив, що позивач подаючи рапорти від 03.03.2023 та 23.05.2023 долучав договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, але ці договори не позбавляли обов'язку ОСОБА_3 щодо виховання їх спільних дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . Так, в поданому договорі між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини в пункті 2 зазначається, що батько має право та бере на себе обов'язок самостійного виховання дітей (забезпечення належним: харчуванням, одягом та лікуванням) не порушуючи права та інтересів матері та дітей. В пункті 3.2.1. зазначено що мати зобов'язується брати участь у вихованні та духовному розвитку дітей, незалежно від стосунків з батьком. Тому розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини з позивачем, що передбачає обов'язок батька щодо утримання та виховання дитини, не доводять факт відсутності участі матері у вихованні дитини. Також представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу начальника Кропивницького районного ТЦК та СП №34 від 26.02.2022 року призвано на військову службу під час мобілізації 26 лютого 2022 року до роти охорони Кропивницького районного ТЦК та СП. Відповідно до пункту 213 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України передбачає проведення обстеження сімейного стану в разі дострокового звільнення з військової служби військовослужбовців строкової служби. Тому, оскільки позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, і виявив бажання звільнитися через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу), які вказані у пункті 4 частини 2 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні повноваження щодо перевірки сімейного стану та складення акту обстеження сімейного стану, адже під норми пунктів 210-215 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України стосуються звільнення військовослужбовців строкової служби. Акти обстеження сімейного стану складені Кропивницьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки мають рекомендаційний характер і не можуть бути підставою для звільнення або не звільнення військовослужбовців.
Позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої його доводи викладені у позовній заяві не спростовані відповідачем, а отже є обґрунтованими (а.с. 87-90).
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.02.2022 призваний на військову службу під час мобілізації до роти охорони Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та по теперішній час проходить військову службу у Кропивницькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується військовим квитком, виданим Кропивницьким РТЦК та СП військовим комісаріатом Кіровоградської області від 06.04.2022 (а.с.13-14).
З травня 2012 року перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з якою від шлюбу має двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області від 27.08.2013, та сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 16.02.2017 (а.с. 15-16).
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30.01.2023 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.17).
08.12.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено письмовий договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Мамченко А.А., зареєстрований в реєстрі за № 668 (а.с.18).
Згідно із п. 1.3 даного договору діти постійно проживають разом із батьком.
Відповідно до п. 3.2.1 мати зобов'язана брати участь у вихованні та духовному розвитку дітей, незалежно від стосунків з Батьком (а.с.18зв.).
Згідно із п. 4.2.1 батьки, зокрема, зобов'язуються переглянути умови цього договору протягом 1 (одного) місяця з моменту досягнення дитиною десятирічного віку - місце проживання Дитини буде визначено з урахуванням бажання самої Дитини (а.с.18зв.).
22.05.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено письмовий договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Мамченко А.А., зареєстрований в реєстрі за № 541 (а.с.19).
Згідно із п. 1.3 даного договору діти постійно проживають разом із батьком.
Відповідно до п. 3.2.1 мати зобов'язана брати участь у вихованні та духовному розвитку дітей, незалежно від стосунків з Батьком (а.с.19 зв.).
Згідно із п. 4.2.1 батьки, зокрема, зобов'язуються переглянути умови цього договору протягом 1 (одного) місяця з моменту досягнення дитиною десятирічного віку - місце проживання Дитини буде визначено з урахуванням бажання самої Дитини (а.с.19 зв.).
03.03.2023 ОСОБА_1 звернувся із рапортом до командира Кропивницького РТЦК та СП про звільнення його з військової служби у зв'язку із сімейними обставинами на підставі підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, у зв'язку з наявністю у нього на утриманні та вихованні двох малолітніх дітей (а.с.61зв.).
До рапорту були додані: письмовий договір від 08.12.2022 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Мамченко А.А., зареєстрований в реєстрі за № 668 (а.с.62зв. -63); рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30.01.2023 щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.63 зв.); часткову копію Паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с.64-65); витяг з реєстру територіальної громади (а.с. 65 зв.); довідка про склад сім'ї, виданою виконавчим комітетом Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 07.12.2023 року № 776 (а.с. 66); копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 (а.с.66 зв.); витяг з реєстру територіальних громад стосовно ОСОБА_2 (а.с.67); копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 (а.с.67 зв); витяг з реєстру територіальних громад стосовно ОСОБА_2 (а.с.68); витяг з реєстру територіальних громад стосовно ОСОБА_3 (а.с.68 зв.); довідку про склад сім'ї видану ОСОБА_3 (а.с.69).
20.03.2023 року начальником Кропивницького РТЦК та СП за результатами розгляду рапорту позивача від 03.03.2023 надано письмову відповідь № 1/1997 про відмову у його звільнені, з огляду на те, що в поданих позивачем документах до рапорту відсутні документи які б підтверджували самостійне виховання дітей віком до 18 років. В поданому договорі між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини в пункті 3,2. вказано що мати зобов'язується брати участь у вихованні та духовному розвитку дітей” незалежно від стосунків з батьком, що розцінюється як спільне виховання дітей віком до 18 років (а.с.60-61). Додатково роз'яснено, що в разі наявності інших підтверджуючих документів щодо самостійного виховання дітей віком до 18 років, позивач може повторно подати рапорт на звільнення з військової служби.
Позивач повторно звернувся із рапортом від 21.05.2023 до командира Кропивницького РТЦК та СП про звільнення його з військової служби у зв'язку із сімейними обставинами на підставі підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, у зв'язку з наявністю у нього на утриманні та вихованні двох малолітніх дітей (а.с.72).
Позивач отримав копію письмової відповіді від 25.05.2023 №1/4140 щодо відмови у його звільненні зі служби (а.с.70-71).
Позивач вважає, що відповідачем допущено бездіяльність стосовно розгляду його рапорту та не звільнення з військової служби, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року
N 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Згідно частини першої статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
За нормами частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.
За нормами частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Згідно частини шостої статті 2 Закону №2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема,
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Абзацом 13 частини першої статті 1 Закону України “Про оборону України” визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Так, позивач виявив своє небажання продовжувати проходити військову службу та подав рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв'язку з тим, що самостійно виховує двох неповнолітніх дітей та діти знаходяться на повному його утриманні.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.
Згідно з абзацом 12 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Судом встановлено, що на підтвердження наявності підстав для звільнення з військової служби на підставі абз.12 пп.“г” п.2 ч.4 ст.26 №2232-XII позивачем до відповідача письмовий договір від 22.05.2023 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Мамченко А.А., зареєстрований в реєстрі за № 541 (а.с.72зв. -73); рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30.01.2023 щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.73зв.); часткову копію військового квитка ОСОБА_1 (а.с.74); часткову копію Паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с.74зв.-75); витяг з реєстру територіальної громади стосовно ОСОБА_1 (а.с.76); довідка про склад сім'ї, виданою виконавчим комітетом Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 07.12.2023 року № 776 (а.с.78); копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 (а.с.78 зв.); витяг з реєстру територіальних громад стосовно ОСОБА_2 (а.с.79); копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 (а.с.79зв); витяг з реєстру територіальних громад стосовно ОСОБА_2 (а.с.80); витяг з реєстру територіальних громад стосовно ОСОБА_3 (а.с.80зв.); довідку про склад сім'ї видану ОСОБА_3 (а.с.81).
Додатково позивачем долучено до суду на підтвердження самостійного виховання двох дітей віком до 18 років, наступні документи: педагогічна характеристика Бережинського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу “Колосок” Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на ОСОБА_2 , від 20.06.2023 (а.с.32); характеристика Бережинського ліцею “Лідер” Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на ОСОБА_2 (а.с.33); Акт обстеження уповноваженої особи Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 23.06.2023 року № 779 (а.с.34); пояснення ОСОБА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.35), пояснення ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 (а.с.36), пояснення ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 (а.с.37).
Вирішуючи питання щодо того, чи здійснює ОСОБА_1 самостійне виховання дітей до 18 років для цілей застосування абз.12 пп.“г” п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII, суд враховує наступне.
З огляду на ч.ч.2, 3 ст.11 Закону України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. №2402-ІІІ, кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Частиною 1 статті 12 Закону України “Про охорону дитинства” визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.15 Закону України “Про охорону дитинства” дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1 - 4 ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частиною 5 ст.157 Сімейного кодексу України визначено перелік питань, які можуть вирішуватися одним із батьків, з яким за рішенням суду визначено місце проживання дитини.
З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що Законом України “Про охорону дитинства” та Сімейним кодексом України передбачено рівні права та обов'язки батьків (матері і батька) щодо дітей, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. При цьому один із батьків, який проживає окремо від дітей, зобов'язаний брати участь у її вихованні та має право на особисте спілкування з ними. Сплата аліментів є одним із способів виконання батьками обов'язку з утримання дітей. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Так, з огляду на зміст п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти є підставою для позбавлення батьківських прав.
Таким чином, факт відсутності участі батька або матері у вихованні дітей може бути підтверджений рішенням суду під час вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.
Беручи до уваги, що проживання батьків окремо, розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей з одним із батьків не впливає на обсяг прав та обов'язків батьків щодо виховання дітей, а також не звільняє того з батьків, хто проживає окремо від батьківського обов'язку і не позбавляє права брати участь у вихованні дітей. Отже, розірвання шлюбу між батьками, проживання батьків окремо, визначення місця проживання дітей із батьком, не можуть розцінюватися як самостійне виховання батьком дітей та бути підставою для звільнення особи відповідно до абз.12 пп.“г” п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII.
Стосовно тверджень позивача, що його колишня дружина планує виїхати до іншої країни на постійне місце проживання, то самі по собі плани не доказом такого виїзду на майбутнє.
Стосовно позиції позивача, що відповідач мав скласти акти обстеження сімейного стану, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пункту 213 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008 проведення обстеження сімейного стану в разі дострокового звільнення з військової служби здійснюється лише для військовослужбовців строкової служби.
Судом раніше встановлено та описано, що ОСОБА_1 , призвано на військову службу під час мобілізації, тому у відповідача відсутній обов'язок проводити обстеження сімейного стану позивача під час мобілізації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем.
Відповідачем також не надано доказів понесення судових витрат у даній справі, які б підлягали розподілу відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (25014, м. Кропивницький, вул. Кільцева, 3-а, ЄДРПОУ 26621024) про визнання протиправної бездіяльності, а також зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА