Рішення від 12.09.2023 по справі 320/23428/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м.Київ справа №320/23428/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Позивач звернувся до суду з вимогою щодо перерахунку і виплати пенсії на підставі довідки Державної служби з надзвичайних ситуацій від 07.09.2021 року № 203-1115/21 в основному розмірі встановленому законодавством на час призначення -- 76%, без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації

Станом на 03.05.2023 року від відповідача відзиву не надходило. За ч. 6 ст. 162 КАСУ суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи судом було встановлено наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва 640/31514/21 відповідача було зобов'язано перерахувати та виплачувати пенсію позивачу в розмірі 76 % від розміру грошового забезпечення зазначеного в довідці Державної служби з надзвичайних ситуацій від 07.09.2021 року № 203-1115/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, предметом розгляду є вимога позивача здійснити перерахунок і виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Позивач звернувся до суду у зв'язку з відмовою відповідача перерахувати пенсію без обмеження її максимальним розміром.

Свої дії відповідач аргументував тим, що відсутні законні підстави для перерахунку.

Позивач вважає таку відмову не обґрунтованою посилаючись на рішення Конституційного суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року.

Правова позиція суду.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням індексації, оскільки відсутня відмова відповідача щодо такого перерахунку, отже відсутнє порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а така вимога є педечасною та направленою на майбутнє.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Ефективний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача повинно бути здійснено шляхом визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку і виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром -- протиправною, та зобов'язати перерахувати і виплати пенсію без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат налжить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, поверненню підлягає сума судового збору в розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код СДРПОУ 42098368), щодо обмеження максимальним розміром виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перерахованої з 01 квітня 2019 року із розрахунку основного розміру пенсії 76% грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 07.09.2021 №203-1115/201.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код СДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 12 квітня 2023 року без обмеження максимальним розміром, із розрахунку основного розміру пенсії 76% грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 07.09.2021 № 203-1115/201, з урахуванням раніше проведених виплат.

4. Витрати на судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.

Попередній документ
113399876
Наступний документ
113399878
Інформація про рішення:
№ рішення: 113399877
№ справи: 320/23428/23
Дата рішення: 12.09.2023
Дата публікації: 14.09.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.09.2023)
Дата надходження: 07.07.2023
Предмет позову: про визнання протиправними дій
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ТЕРЛЕЦЬКА О О
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві
позивач (заявник):
Гайдук Микола Іванович
представник позивача:
Матвійчук Ілона Володимирівна