11 вересня 2023 року Справа № 280/4901/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування ОСОБА_1 , пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014 -2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 24.04.2023 пенсію за віком згідно статті 26 та статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні з 2020 - 2022 роки.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 16.07.1981 року, а саме, з 01.01.1986 р. по 23.12.1997 р. в радгоспі «Південний».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 16.07.1981 року, а саме, з 01.01.1986 р. по 23.12.1997 р. в радгоспі «Південний» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з моменту її призначення з урахуванням раніше сплачених сум.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2023 році звернувся з заявою у якій просив призначити пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). При розрахунку пенсії позивачу не врахований показник середньої заробітної плати по Україні за 2020 - 2022 роки, та стаж позивача. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10 липня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Третьою особою 24.07.2023 наданий до суду відзив на позовну заяву, Головне управління не погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступного. 24.04.2023 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1). За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення про переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Оскільки позивач вже перебувала на обліку в Пенсійному фонді України, як отримувач пенсії - відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки при проведенні перерахунку пенсії у 2023. До страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_2 не зараховано період роботи в радгоспі “Південний” з 01.01.1986 рік по 23.12.1987 рік на посаді вихователя дитячого садку, так як наказ про прийняття на роботу (№123-к від 27.06.1986) не відповідає даті прийняття (01.01.1986), що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Всі інші періоди зараховано до страхового стажу, в тому числі період навчання в ПТУ №34 та період роботи з 01.01.2004 роки по даним Реєстру застрахованих осіб. Для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1986 року по 23.12.1987 рік необхідно надати уточнюючу довідку з підприємства, а в разі ліквідації підприємства з архівної установи, що передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Отже, у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області були відсутні підстави для зарахування вищевказаних періодів роботи до страхового стажу позивача. Просить у задоволенні позову відмовити.
28.07.2023 відповідачем подані пояснення, у яких відповідач повідомляє суду, що рішення про переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до заяви від 24.04.2023 та відмову у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1986 по 23.12.1997 щодо ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не приймалось. Заява від 24.04.2023 опрацьовувалась за принципом єдиної черги спеціалістів та єдиної черги завдань спеціалістами Головних управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій та в Кіровоградській області.
08.08.2023 позивач подав відповідь на письмові пояснення. Позивач згідно трудової книжки НОМЕР_2 період моєї роботи в радгоспі «Південний» з 01.01.1986 р. по 23.12.1987 р. на посаді вихователя дитячого садка, не зараховано до страхового стажу, так як наказ про прийняття на роботу (№ 123-к від 27.06.1986 р.) не відповідає даті прийняття (01.01.1986 р.), що на думку третьої особи є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Трудова книжка у повній мірі надає можливість ідентифікувати періоди моєї роботи на підприємстві та містить усі необхідні реквізити, які засвідчують внесення відомостей уповноваженою особою підприємства, зокрема трудова книжка містить печатки підприємства, тощо. Третьою особою у письмових поясненнях не наведено жодних доводів стосовно того, яким чином невідповідність наказу про прийняття на роботу (№ 123-к від 27.06.1986 р.) даті запису до трудової книжки про прийняття, саме в цьому випадку перешкоджає зарахуванню до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1986 р. по 23.12.1987 р. в радгоспі «Південний».
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивачу з 01.03.2016 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Досягнувши пенсійного віку 24.04.2023 позивач звернувся із заявою до органів Пенсійного фонду з проханням призначити пенсію за віком з дати набуття віку відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача, що в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області розглянуто документи позивача та прийнято рішення про переведення пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. За результатами розгляду наданих документів загальний страховий стаж склав 28 років 10 місяців 11 днів (стаж враховано по 31.12.2022). Стаж роботи з урахуванням Закону № 1788-ХІІ, який враховується тільки для визначення права призначення пенсії становить 35 років 7 місяців 27 днів. До страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_3 не зараховано період роботи в радгоспі "Південний" з 01.01.1986 рік по 23.12.1987 рік на посаді вихователя дитячого садочку так як наказ про прийняття на роботу (№123-к від 27.06.1986) не відповідає даті прийняття (01.01.1986), що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Всі інші періоди зараховано до страхового стажу в тому числі період навчання в ПТУ №34 період роботи з 01.01.2004 роки даним Реєстру застрахованих осіб. Для нарахування до страховою стажу періоду роботи з 01.01.1986 по 23.12.1997 і необхідно надати уточнюючу довідку з підприємства, а в разі ліквідації підприємства з архіві установи, що передбачено Порядком підтвердження наявною трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Не погодившись з таким рішенням відповідача позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
У преамбулі Закону № 1788-XII зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
См х Вс
Кс = -------------------------------------------------------, де:
100% х 12
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Судом встановлено, що позивачу первинно 01.03.2016 призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону №1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.
Отже, при обчисленні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (тобто за 2020-2022 роки), оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивач звернувся вперше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 р. по справі № 133/476/15-а та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 р. по справі № 876/5312/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідачем протиправно розраховано позивачу розмір пенсії за віком з застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки.
Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.
Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, підприємством, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.
У трудовій книжці позивача книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 16.07.1981 року, а саме, з 01.01.1986 по 23.12.1997 є записи про роботу в радгоспі «Південний».
Суд зазначає, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача за спірний не зарахований відповідачем період з 01.01.1986 по 23.12.1997.
Щодо підстави для відмови як невідповідність дати в наказі, суд враховує таке.
Так, Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 висловив позицію, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2147,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування ОСОБА_1 , пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014 -2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 24.04.2023 пенсію за віком згідно статті 26 та статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні з 2020 - 2022 роки.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 16.07.1981 року, а саме, з 01.01.1986 р. по 23.12.1997 р. в радгоспі «Південний».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 16.07.1981 року, а саме, з 01.01.1986 р. по 23.12.1997 р. в радгоспі «Південний» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з моменту її призначення з урахуванням раніше сплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83А, м. Чернігів, 14005; код ЄДРПОУ 21390940),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
Повне судове рішення складено 11.09.2023.
Суддя Б.В. Богатинський