про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
11 вересня 2023 рокум. Ужгород№ ЗП/260/62/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву релігійної громади Української православної церкви про забезпечення адміністративного позову, -
11 вересня 2023 року уповноважений представник Кислий Андрій Матвійович в інтересах релігійної громади Української православної церкви звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову до Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатська обласна військова адміністрація), третя особа - релігійна організація "Релігійна громада Української православної церкви (православної церкви України) "Свято-Духівська" церква с.Луг Рахівського району про визнання протиправим та скасування розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) №752 від 28.08.2023 «Про реєстрацію статуту релігійної організації», шляхом зупинення дії розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) №752 від 28.08.2023 «Про реєстрацію статуту релігійної організації»
В обґрунтування заяви зазначив, що 28.08.2023 року відповідачем було ухвалено розпорядження №752 «Про реєстрацію статуту релігійної організації», яким зареєстровано статут Релігійної громади в новій редакції. Зважаючи на те, що членами релігійної громади Української православної церкви у відповідності до положень статуту загальні збори членів релігійної громади - Парафіяльні збори не проводилися та жодні рішення про внесення змін до статуту релігійної громади Української православної церкви не приймалися, у заявника існують підстави вважати, що розпорядження, яким було зареєстровано статут релігійної громади в новій редакції, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обгрунтовує тим, що невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист та поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду; вважає, що очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод та інтересів особи, яка має намір звернутися до суду, таким рішенням.
Встановлено, що мешканцями села Луг звернулися до Закарпатської обласної державної адміністрації із заявою про реєстрацію у новій редакції статуту релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви (Православної Церкви України) «Свято-Духівська» церква с.Луг, Рахівського району».
28.08.2023 року Закарпатською обласною державною адміністрацією було ухвалено розпорядження №752 «Про реєстрацію статут релігійної організації».
Заявник вважає, що враховуючи те, що членами релігійної громади відповідно до положень Статуту загальних зборів членів релігійної громади - парафіяльних зборів Релігійної громади Української православної церкви не проводились та жодні рішення про внесення змін до Статуту релігійної організації не приймались, у заявника існують підстави вважати, що розпорядження, яким було зареєстровано Статут Релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви (Православної Церкви України) «Свято-Духівська» церква с.Луг Рахівського району, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Заявник звертає увагу суду на те, що членами релігійної громади не приймалися рішення про внесення змін до статуту релігійної громади Української православної церкви не приймалися у зв'язку з чим порушено законні права та інтереси останнього.
Заявник наголошує на тому, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, з позовом за захистом яких має намір звернутися до суду.
За наведених обставин, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації №752 від 28.08.2023.
Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та докази, надані на підтвердження необхідності забезпечення позову, суд зазначає наступне.
У силу вимог ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути спірними із заявленими позивачем вимогами. суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст.150 КАС України.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у виконанні такого рішення.
Із змісту заяви про забезпечення позову релігійної громади Української православної церкви судом не встановлено очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Крім цього, обставини, на які вказує заявник, щодо наявності процедурних порушень при прийнятті рішення, можуть бути встановлені виключно під час судового розгляду справи по суті.
Вжиття заходів забезпечення позову до відкриття провадження у справі може свідчити про передчасний висновок суду щодо правомірності або протиправності рішення суб'єкта владних повноважень до розгляду справи, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд зазначає, що зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно з положеннями ст.150 КАС України є підставою для забезпечення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 77, 90, 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви релігійної громади Української православної церкви про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ю.Ю.Дору