04 вересня 2023 року м. Ужгород№ 260/1822/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України 101 - ї ОБрТрО Регіонального управління "Захід" про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України була виготовлена вступна та резолютивна частина Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 08 вересня 2023 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України 101 - ї ОБрТрО Регіонального управління "Захід", яким просить суд:
- визнати протиправним дії Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 в повному обсязі грошового забезпечення за травень 2022 року (з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення);
- зобов'язати Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити повне нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення) за займаною посадою за травень 2022 року, з урахування раніше виплачених сум, з відрахуванням законодавчо встановлених податків та зборів, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими тa особами рядового тa начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року;
- визнати протиправним дії Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині ненарахування та виплати ОСОБА_1 добових за службове відрядження по наказу командира військової частини НОМЕР_1 ТРО АДРЕСА_1 від. 25.04.2022 року №88 за період з 26.04.2022 року по 19.05.2022 року включно;
- стягнути з Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 витрат пов'язаних з службовим відрядженням (добових) по наказу командира військової частини НОМЕР_1 ТРО АДРЕСА_1 від 25.04.2022 року №88 за період з 26.04.2022 року по 19.05.2022 року включно, в сумі 7500, 00 копійок.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуваючи на військовій службі відповідачем не виплачено грошове забезпечення за травень 2022 року у повному обсязі, а також не виплатив позивачу кошти за службове відрядження (добові) за період з 26.04.2022 року по 19.05.2022 року включно, в сумі 7500 грн.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву у якому наголосив, що військова частина НОМЕР_1 , в якій проходив військову службу позивач, перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з тим, нарахування грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 здійснювалось саме військовою частиною.
Представником третьої особи до суду було подано пояснення по справу, відповідно до яких зазначив, що надбавка за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу, а питання щодо преміювання вирішується на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків. Тобто зі змісту вказаних положень вбачається, що нарахування військовослужбовцю щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби є правом, а не обов'язком командира військової частини НОМЕР_1 .
Представник третьої особи зазначив, що 17.05.2022 року від командира підрозділу, в якому проходив службу позивач на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 рапортом надійшла інформація про факт можливого правопорушення у вигляді самовільного залишення останнім меж тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
18.05.2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ №173 «Про призначення службового розслідування» за виявленим фактом відсутності на службі солдата ОСОБА_1 з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню ним дисциплінарного правопорушення, в ході якого було встановлено, що позивач дійсно самовільно залишив військову частину, на підставі чого було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2022 №46 «Про результати службового розслідування», яким оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани та надано вказівку помічнику командира з ФЕР не виплачувати грошову винагороду та премію за травень місяць 2022 року зазначеному військовослужбовцю.
Представник третьої особи вважає, що оскільки преміювання військовослужбовців є правом, а не обов'язком командира (начальника), який, у відповідності до чинного законодавства, враховуючи висновки за результатами службового розслідування ним скористався.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.
09 березня 2022 року Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 42 рядового ОСОБА_1 призначено водієм відділення контрдиверсійної боротьби взводу контрдиверсійної боротьби роти контрдиверсійної боротьби військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. Вважати таким, що з 09 березня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Встановлено оклад за посадою 2730 грн. на місяць, тарифний розряд 4, шпк “солдат”. Встановлено виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 289% місячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років. Підстава: Указ Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію”, іменні списки, обліково-послужні картки.
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №88 від 25.04.2022 року солдат ОСОБА_1 , вибув у відрядження до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” оперативно-стратегічного групування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”.
Відповідно до Картки особового рахунку ОСОБА_1 за травень 2022 року отримав загальну суму грошового забезпечення 3198,78 грн.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не проведено з позивачем повного розрахунку за період військової служби звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Згідно Указу Президента України №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Згідно ч. 9 ст. 1 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу” 2232-XII військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців закріплює Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ).
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Відповідно до п.2 Порядку № 260 Грошове забезпечення включає:
- щомісячні основні види грошового забезпечення;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
- підвищення посадового окладу;
- надбавки; доплати;
- винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
- премія.
У відповідності до п.3 Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
- штат військової частини (установи, організації);
- накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
- накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
- накази про присвоєння військових звань;
- грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно п. 15 Порядку № 260 грошове забезпечення не виплачується: серед іншого , за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки (ч. 5 Розділу 6 Порядку).
Згідно Розділу 16 Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків. Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
КМУ 28 лютого 2022 р. прийняв Постанову № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, якою встановлено, що
- на період дії воєнного стану серед інших військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
- виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №111 від 17.05.2022 року знято з котлового забезпечення зі сніданку 17 травня 2022 року та призупинено виплату грошового забезпечення з 17 травня 2022 року, зокрема, солдата ОСОБА_1 . Підставою слугувала довідка-доповідь (вих.№1244 від 17.05.2022).
18.05.2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №173 від 18.05.2022 року “Про призначення службового розслідування”, на підставі рапорту командира роти контрдиверсійної боротьби військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2022 щодо факту відсутності, серед інших, солдата ОСОБА_1 вказано провести службове розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків.
11.06.2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №46 “Про результати службового розслідування” наказано:
- притягнути військовослужбовців частини НОМЕР_1 , зокрема, солдата ОСОБА_1 за самовільне залишення військової частини до дисциплінарної відповідальності і оголосити “ДОГАНУ”.
- помічнику командира з фінансово-економічної роботи начальнику служби військової частини НОМЕР_1 не виплачувати грошову винагороду та премію за травень 2022 року, військовослужбовцям військової частини, серед яких солдат ОСОБА_1 .
Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за №154 за 2022 рік вбачається, що у березні 2022 року позивач отримав до виплати - 32112,39 грн., у квітні 2022 року - 50176,93 грн., у травні - 3198,78 грн.
З аналізу вищевказаного законодавства, встановлених правовідносин та обставин справи суд дійшов висновку, що позивачу було виплачено з часу несення військової служби з 09.03.2022 року всі належні йому основні та додаткові виплати.
Відтак позовні вимоги щодо виплати позивачу грошове забезпечення (з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення) за травень 2022 року не підлягають до задоволення, оскільки чинним і діючим наказом командира військової частини НОМЕР_1 №46 “Про результати службового розслідування” від 11.06.2022 року позивача за самовільне залишення військової частини притягнуто до дисциплінарної відповідальності і оголошено догану, а відтак позивач позбавлений права на грошову винагороду та премію.
Вищевказаний Наказ є чинним, судом незаконним не визнавався, а тому у суду не має підстав надавати йому оцінку в межах даної адміністративної справи.
Щодо позовних вимог про компенсацію витрат пов'язаних з службовим відрядженням (добових), суд зазначає наступне.
Інструкція про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 №105 визначає особливості направлення військовослужбовців Збройних Сил України у відрядження в межах України та механізм відшкодування витрат на відрядження (далі - Інструкція №105).
Пунктом 24 Інструкції №105 визначено, що виплата добових військовослужбовцям не здійснюється за дні, коли вони (у передбачених законодавством випадках) забезпечуються триразовим харчуванням за рахунок держави, а також за період, коли відрядженому здійснюються польові виплати (морське грошове забезпечення).
Представник Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України 101 - ї Обр ТрО Регіонального управління "Захід" повідомив суд, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , починаючи з 24.02.2022 року і по теперішній час цілодобово знаходяться на повному державному забезпеченні, будь-які відшкодування (добові, білети, житло тощо) не здійснюються, відтак підстав для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що посилання позивача в обґрунтування позову не знайшли свого підтвердження під час судового провадження, а дії відповідача відповідають критеріям визначеним у ч. 2 ст. 2 КАСУ, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України 101 - ї ОБрТрО Регіонального управління "Захід" про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк