Справа № 711/4791/23
Номер провадження 3/711/1790/23
12 вересня 2023 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., за участю секретаря судового засідання Вдовіченко Р.В., особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Тимченка М.М.,
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ААД № 040406), про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; працюючого ТОВ «Альфв-Текс», РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 14.07.2023 о 12.30 год. в м.Черкаси по вул.Кобзарська, 96, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110206 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» ARNK-0126. Тест № 971, результат - 0,30 %о, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав в повному обсязі.
В ході судового розгляду представник особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, адвокат Тимченко М.М. зазначив, що його довіритель ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП не визнає в повному обсязі. По суті справи надав пояснення, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №040406 від14.07.2023 -14.07.2023 о 12 год. 30 хв. в м. Черкаси по вул. Кобзарська, 96 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ-110206 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер ARNK-0126», тест № 971, результат - 0,30 %о, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.» На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, орган Національної поліції подав до суду наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №040406 від 14.07.2023; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.07.2023; роздруківку тесту ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820» № 971 від 14.07.2023; шість відеозаписів із нагрудних відеокамер поліцейських №234625 та № 232374; рапорт інспектора № 2 взводу № 4 БУПП в Черкаській області Дриги І.Ю. від 14.07.2023. Вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений поліцейськими з істотним порушенням встановленого законом порядку, що стало наслідком їх упередженого ставлення під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а тому є недійсним. Стаття 130 КУпАП є нормою закону, що установлює адміністративну відповідальність водія у випадку вчинення ним протиправних дій, що вказані у диспозиції цієї статті, а статтею 266 КУпАП закріплено процесуальний порядок отримання доказів з метою належного доведення вини особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення, зокрема і порядок проведення огляду на стан сп'яніння. При цьому частиною 5 статті 266 КУпАП прямо передбачено, що огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті (порушенням процесуального порядку), вважається недійсним. Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Отже указана норма закону є бланкетною, а тому установлені у ній підстави і порядок виявлення у водіїв ознак сп'яніння регламентуються й іншими нормативно-правовими актами у цій сфері, а саме: «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі "«Порядок №1103»); «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі «Інструкція №1452/735»). З указаного вище слідує, що недотримання вимог ст.266 КУпАП, «Порядку №1103» та «Інструкції №1452/735» під час зібрання доказів стану сп'яніння водія чи його відмови від огляду є безумовною підставою для визнання таких доказів недопустимими, а відтак виключає можливість належного доведення вини такого водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції не надали належних і допустимих доказів наявності ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , які б вказували на можливість його перебування у стані сп'яніння та були б законними підставами для проведення його огляду, внесли до Акту огляду недостовірні дані, не вручили його копію водію, а відтак такий огляд є недійсним. Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП, п.2 «Порядку №1103», а також п.2 Розділу І «Інструкції №1452/735» огляду на стан сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Пунктом 3 Розділу І «Інструкції №1452/735» встановлено вичерпний перелік ознак алкогольного сп'яніння, наявність яких у особи є законними підставами до проведення її огляду на стан сп'яніння. Також, п.5 «Порядку №1103» та п.10 Розділу II «Інструкції №1452/735» передбачено, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються у акті огляду (далі «Акт огляду»), форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Вказаний акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а інший залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення. З викладеного випливає, що єдиною законною підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння є наявність у водія відповідних ознак, які б давали поліцейському підстави вважати, що той перебуває у стані такого сп'яніння. При цьому, з огляду на встановлені ЄСПЛ стандарти доказування «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008), а також невід'ємного права людини бути повідомленою в чому її підозрюють, поліцейський, в силу ч.2 ст.251 КУпАП, зобов'язаний: 1) повідомити особі підстави (ознаки), на основі яких він вважає, що та перебуває у стані сп'яніння; 2) отримати допустимі і належні докази, які б підтверджували наявність у особи ознак сп'яніння. У матеріалах адміністративної справи №711/4791/23 міститься акт огляду на стан алкогольного сп'яніння від 14.07.2023, у якому вказано, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку із виявленими ознаками, а саме: «Різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук». У даному випадку процес так званої «перевірки» поліцейськими ознак сп'яніння у водія ОСОБА_1 зафіксований на відеозаписах під назвами «сlір-0.mр4» та «с1ір-1.mр4». Слід зазначити, що оформленню даних матеріалів про адміністративне правопорушення передувало вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих, а тому усі обставини його огляду на стан сп'яніння відбуваються на місці її відбуття. Так, починаючи з 13.06.33 часу відеозапису «с1ір-1.mр4» один з поліцейських, з незрозумілих причин, наказує ОСОБА_1 , який не виявляв жодних ознак сп'яніння, дихнути, на що той добросовісно погоджується та дихає. Поліцейський каже: «Добре.» - і відходить. У подальшому, у період часу з 13.08.02 до 13.08.40 часу відеозапису «с1ір-0.mр4», цей же поліцейський каже своєму напарнику, щоб той ще раз перевірив ОСОБА_1 на наявність запаху алкоголю з тієї причини, що начебто відчув від нього перегар. Інший поліцейський іде до ОСОБА_1 та запитує чи вживав той алкоголь, на що останній правдиво відповідає, що вживав вчора два бокала пива, тобто заперечує можливість перебування у стані сп'яніння на даний момент. Потім поліцейський повторно перевіряє запах з порожнини рота ОСОБА_1 , нічого останньому не повідомляє, відходить і каже напарнику: «Щось таке є.» На ці слова напарника поліцейський, який перевіряв запах з порожнини рота ОСОБА_1 першим, відповів: «Якщо не буде госпіталізованих, то «Драгера» треба.» Отже, зазначені відеозаписи є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_1 не виявляв будь-яких ознак сп'яніння, які б давали поліцейським законні підстави для проведення його огляду, адже у наявності запаху з порожнини рота водія вони і самі сумнівались, а наявності інших ознак вони взагалі не встановлювали. В той же час остання фраза поліцейського вказує на те, що вони вже почали передбачати для себе можливість оформлення «показника» (складення протоколу відносно водія за керування автомобілем у стані сп'яніння), а тому у подальшому почали діяти упереджено відносно особи ОСОБА_1 . Так, не отримавши належних і допустимих доказів наявності ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , грубо порушуючи вимоги ст.ст.7, 245, ч.2 ст.251, ч.1 ст.266 КУпАП, п.2 «Порядку № 1103», а також п.п. 2-3 розділу І «Інструкції №1452/735», у період з 13.42.28 до 13.44.56 часу відеозапису «с1ір-3.mp4» поліцейський безпідставно (незаконно) провів огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу. При цьому, проявляючи упередженість, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що підставою для проведення огляду є наявність запаху алкоголю із його порожнини рота, що є по суті неправдою, адже цей же поліцейський півгодини тому сам сумнівався у наявності такого запаху. Очевидним доказом упередженості працівників поліції у даній справі є також і факт внесення ними, з метою створення враження беззаперечної винуватості ОСОБА_1 , недостовірних даних до «Акту огляду» від 14.07.2023 в частині виявлених ними ознак сп'яніння у останнього. Так, зазначені у «Акті огляду» ознаки сп'яніння, як «нестійка хода» чи «тремтіння пальців рук» взагалі не установлювались поліцейськими і не повідомлялись ОСОБА_1 , а ознака сп'яніння як «різкий запах алкоголю із порожнини рота» не підтверджується будь-якими належними доказами і є очевидно сумнівною. Виходячи із даних відеозаписів у захисту виникає питання, то з яких саме мотивів поліцейський вказав у «Акті огляду», що запах «різкий», якщо він сам сумнівався навіть у його наявності? Поряд з цим слід вказати, що із усіх відеозаписів чітко вбачається, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводить себе адекватно, відповідає на їх запитання та виконує усі їхні вимоги, рухи його тіла адекватні. Прояви тремтіння рук у ОСОБА_1 , що епізодично видно на відеозаписах, пояснюється обстановкою, у якій він перебував - він потрапив у ДТП та повністю змок (йшов дощ), а тому цілком природно перебував у стані стресу, хвилювався та був переохолоджений. Тобто поведінка ОСОБА_1 відповідала обстановці, що склалась на той час, і він не виявляв будь-яких ознак сп'яніння. Наявність підпису водія у «Акті огляду» в графі «З результатами згоден:» не може розцінюватись судом, як належний доказ наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 розписався у даній графі внаслідок введення його в оману поліцейськими. Так, на відеозаписі під назвою «с1ір-3.mр4» у період з часу з 14.38.25 до 14.38.50 поліцейський надає ОСОБА_1 «Акт огляду», пояснюючи йому, що даний документ необхідно підписати лише для фіксації результатів проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу. При цьому поліцейські не роз'яснили водію права робити зауваження чи надавати письмове пояснення до даного документу. Окрім цього, цим же відрізком відеозапису підтверджується факт того, що поліцейський склав «Акт огляду» у одному примірнику, а тому його копію ОСОБА_1 не вручав. Висновок, працівники поліції, діючи упереджено, в порушення вимог ст.7, ст.245, ч.2 ст.251, ч.1 ст.266 КУпАП, п.п.2, 5 «Порядку №1103», а також п.п.2-3 Розділу І, п.10 Розділу II «Інструкції №1452/735», безпідставно (незаконно) провели огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу та, з метою створення враження про винуватість цієї особи, внесли до «Акту огляду» від 14.07.2023 фіктивні ознаки сп'яніння, які не підтверджуються належними і допустимими доказами, а також не вручили копію зазначеного документу водію. З цих причин, в силу положення ч.5 ст.266 КУпАП, такий огляд є недійсним та його наслідки не можуть використовуватись судом в якості доказу винуватості ОСОБА_1 . 1.1.Процедура огляду ОСОБА_1 з метою встановлення ознак сп'яніння, що проведений працівниками поліції з допомогою спеціального технічного засобу, не відповідала установленому законом порядку та істотно порушила право особи на захист, а тому такий огляд є недійсним. Аналіз положень ст. 266 КУпАП, «Порядку №1103» та «Інструкції №1452/735» вказує на те, що право на проведення огляду водіїв з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за відповідних умов мають лише: 1) поліцейські на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарі закладів охорони здоров'я у закладах охорони здоров'я. У п. 5 «Порядку №1103» вказано, що підставою для притягнення водія згідно із законом до відповідальності, у випадку підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду поліцейським, є виключно його згода з результатами такого огляду. Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП, п.6 «Порядку №1103» та п. 7 Розділу І «Інструкції №1452/735», якщо водій висловив незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, то такий водій направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Пунктом 8 Розділу II «Інструкції №1452/735» закріплено форму (бланк) направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Частиною 4 статті 266 КУпАП, пунктом 7 «Порядку №1103» та пунктом 9 Розділу II «Інструкції №1452/35» на поліцейського покладено обов'язок у забезпеченні проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я у визначені строки, а саме не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для такого огляду. Відповідно до п.8 «Порядку №1103» лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Аналіз зазначених норм КУпАП та нормативно-правових актів вказує на те, що обов'язком працівників поліції, який покладений на них положеннями ст. 7, ст. 245 та ч. 2 ст. 251 КУпАП, після підтвердження стану сп'яніння водія у результаті огляду за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинення транспортного засобу, є забезпечення виконання наступних дій: 1) вияснити та отримати належні і допустимі докази того, що водій погоджується із результатами його огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинення транспортного засобу; 2) у випадку згоди водія з результатами такого огляду застосувати заходів для його притягнення до відповідальності згідно із законом; 3) у випадку отримання незгоди водія із результатами огляду поліцейським на місці зупинення транспортного засобу роз'яснити такому водію його право на проходження огляду у медичному закладі; 4) скласти та вручити водію направлення з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; 5) забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я протягом двох годин; 6) лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду у закладі охорони здоров'я скласти протокол про адміністративне правопорушення за ухилення від огляду. Також слід вказати, що відповідно до п. 2.5 ПДР України проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, якщо того вимагає поліцейський, є обов'язком водія. В той же час, передбачена законодавцем можливість проходження огляду не лише на місці зупинення транспортного засобу, а й у закладі охорони здоров'я медичним працівником є одним із способів захисту водієм своїх прав у випадку його незгоди з діями працівників поліції чи результатами проведеного ними огляду. Тобто таким чином законодавець передбачає можливість захисту водієм своїх прав від будь-яких незаконних дій поліції (упередженості, підроблення, створення штучних доказів і т.д., а тому таке право є вкрай важливим для кожного водія, оскільки отримання справедливого для себе рішення представника органу державної влади чи суду. З цих причин порушення такого права (права на проходження огляду у закладі охорони здоров'я) має розцінюватись як істотне порушення права особи на захист, а отримані внаслідок такого порушення докази мають визнаватись недопустимими. В той же час, виходячи з указаних вище норм закону та нормативно-правових актів, працівники поліції лише мають право вимагати від водія пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, однак не мають жодного права перешкоджати водію у будь-який спосіб (активними діями чи бездіяльністю) у використанні свого права на проходження такого огляду у закладі охорони здоров'я.
У даному випадку працівники поліції не дотримались зазначених вище норм закону, на що вказує наступне. Так, від самого початку ОСОБА_1 неодноразово пояснював працівникам поліції, що вжив два бокала пива вчора (13.07.2023), тобто заперечував можливість перебування у стані алкогольного сп'яніння на момент його огляду (відеозапис «с1ір-0.mр4» з 13.08.16 часу; відеозапис «с1ір-3.mр4» з 13.42.36 часу, з 13.45.00 часу). Окрім цього, на 13.45.00 часу відеозапису «с1ір-3.mр4» поліцейським зафіксовано усні показання пасажирки автомобіля ЗАЗ-110206 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка відразу після оголошення поліцейським результату огляду ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу здивовано наголосила: «Та він же ш не пив взагалі!» Тобто, навіть безпосередній свідок цих подій заперечував можливість перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. У подальшому, грубо порушуючи вимоги ст.ст.1, 7, 245 та ч.2 ст.251 КУпАП та вимоги «Порядку №1103» і «Інструкції №1452/735», не вдаючись до необхідності забезпечення об'єктивності та повноти з'ясування обставин справи, упереджено ігноруючи показання ОСОБА_1 та його пасажира, після отримання результату огляду за допомогою спеціального технічного засобу поліцейський не запитав у ОСОБА_1 чи погоджується він з результатами такого огляду, а також не роз'яснив йому його право на проходження повторного огляду у закладі охорони здоров'я у випадку незгоди. Натомість, продовжуючи свої упереджені, незаконні дії, на запитання ОСОБА_1 про те, які наслідки його чекають у зв'язку із позитивним результатом тесту, поліцейський відповів йому: «Так, Ви дуже багато питань задаєте. Я Вам все поясню. Спочатку складу відповідні матеріали, напишу протокол...» (відеозапис «с1ір-3.mр4» з 13.46.05 до 13.46.18 часу). Після цього поліцейський, вочевидь з метою створення враження у присутніх про законність своїх дій,оголошує ОСОБА_1 його права, сідає до службового автомобіля і починає оформлювати матеріали про адміністративне правопорушення. Грубе порушення поліцією вимог чинного законодавства і прав людини також зафіксоване починаючи з 14.41.15 до 14.43.15 часу відеозапису «с1ір-3.mр4», яким зафіксовано період ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення. Так, у вказаний період поліцейський пропонує ОСОБА_1 надати письмові пояснення у протоколі з приводу обставин вчиненого ним правопорушення. На це ОСОБА_1 виявив бажання поїхати до наркологічного диспансеру для здачі повторних аналізів, тобто висловив незгоду з результатами огляду поліцейським на місці зупинення транспортного засобу ще до моменту завершення процедури його притягнення до адміністративної відповідальності. Однак, продовжуючи свої протиправні, упереджені дії, замість того, щоб роз'яснити особі право на проходження огляду у закладі охорони здоров'я, скласти відповідне направлення та забезпечити проведення такого огляду, поліцейський належним чином не відреагував на таку позицію ОСОБА_1 та почав переконувати його в тому, що він може пройти огляд у медичному закладі самостійно та оскаржити дії поліції в суді. Такими діями поліцейський не лише грубо порушив вимоги законодавства та право на захист ОСОБА_1 , а й фактично обманним шляхом схилив останнього до підписання протоколу про адміністративне правопорушення, а у подальшому продиктував йому письмове пояснення у вигідній для себе (поліцейського) формі, яка б не висвітлювала собою дійсної позиції «правопорушника». Висновок: працівники поліції, внаслідок упередженого ставлення під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ігноруючи необхідність забезпечення об'єктивності та повноти з'ясування обставин справи, за наявності очевидних підстав для проведення огляду водія з метою установлення стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я, оскільки останній не виявляв ознак сп'яніння, заперечував можливість вживання алкоголю у той день та з результатами огляду на місці зупинення транспортного засобу не погоджувався, не склали відповідне направлення на огляд у медичному закладі та не вручили його водію, не роз'яснили водію його право пройти такий огляд у медичному закладі, а натомість вчинили протиправні дії, якими незаконно позбавили його можливості захистити свої права шляхом спростування отриманого результату огляду на місці зупинки транспортного засобу у медичному закладі. Такими своїми діями працівники поліції допустили грубі порушення вимог ст.ст.1, 7, 245 та ст.266 КУпАП, «Порядку №1103» та «Інструкції №1452/735», а тому, у відповідності до ч.5 ст.266 КУпАП, результати огляду ОСОБА_1 на місці зупинення транспортного засобу є недійсними. 1.3.Спеціальний технічний засіб для огляду ОСОБА_1 застосований працівниками поліції за умов грубого порушення вимог законодавства та вимог щодо його експлуатації, а тому результати такого огляду є недійсними. Так відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП, п.3 «Порядку №1103» та п.6 Розділу І «Інструкції №1452/735» огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Пунктами 4 та 5 Розділу II «Інструкції №1452/735», в силу положень ст.ст. 7, 245 та ч.6 ст.266 КУпАП, на поліцейського покладено обов'язок перед проведенням огляду на стан сп'яніння інформувати особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, а також проводити сам огляд на стан сп'яніння з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу. Відповідно до роздруківки тесту №971 від 14.07.2023, що долучена органом Національної поліції до матеріалів адміністративної справи, поліцейський здійснював огляд ОСОБА_1 на предмет виявлення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820». Так відповідно до інструкції з експлуатації вказаного технічного засобу, з якою можливо ознайомитись у вільному доступі в мережі «Інтернет», а саме пунктами 3.4. та 3.5.3. передбачено, перед тестуванням (оглядом) особи, обов'язкове проведення підготовки спеціального технічного засобу шляхом контрольного забору проби навколишнього повітря з метою визначення відсутності у ньому парів алкоголю (етанолу) чи розчинників (дезінфікуючих засобів). Як вбачається із відеозапису «с1ір-3.mp4» (з 13.42.15 до 13.45.00 часу), що поліцейський перед використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820» узагалі не поінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, а також не провів контрольного забору навколишнього повітря. Такими своїми діями працівник поліції не лише порушив вимоги законодавства в частині необхідності інформування особи з порядком застосування спеціального технічного засобу, а й взагалі допустив можливість отримання хибного результату тестування. Оскільки саме тестування відбувалось на проїжджій частині, дорожнє покриття якої було мокрим, а внаслідок високої температури повітря (згідно роздруківки тесту + 27 °С) явно відбувалось інтенсивне випаровування вологи разом із залишками технічних рідин транспортних засобів, які також часто містять спирт чи домішки розчинників, тому вірогідність впливу таких випарів на достовірність показань спеціального технічного засобу була високою. З цих причин лише контрольний забір повітря у місці проведення огляду міг забезпечити об'єктивність тестування в цілому, чого у даному випадку досягнуто не було. Окрім цього, пунктом 7 Розділу II «Інструкції №1452/735» передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Як вказано вище, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820» шляхом аналізу видихуваного ним повітря. Тобто, результати такого тесту відображають цифровий показник алкоголю не в крові, а у видихуваному повітрі. Відповідно до «Інструкції з експлуатації» спеціальний технічний засіб «Drager Alkotest 6820» у відповідних робочих умовах (температурі повітря від 25,0 до 50,0 °С як для даного випадку) надає показники масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі з похибкою в межах ± 0,05 мг/л. Навіть за таких умов установлена концентрація алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі є неточною та узагалі не відображає концентрації алкоголю у його крові, як того вимагає закон, а тому є лише припущенням. Таким чином, у захисту є достатні підстави вважати, що результат тесту № 971 від 14.07.2023 є недостовірним, адже саме тестування було проведено із грубим порушенням умов експлуатації спеціального технічного засобу, що у свою чергу, з урахуванням передбаченої похибки та принципів його роботи, не може відображати дійсну концентрацію алкоголю в крові ОСОБА_1 чи його наявність узагалі. Указане, враховуючи заперечення ОСОБА_1 про можливість перебування в стані алкогольного сп'яніння та відсутність у нього ознак такого сп'яніння, вказує на те, що висновки органу Національної поліції про наявність в діях цієї особи ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставними та ґрунтуються виключно на припущеннях. Висновок: результат тесту №971 від 14.07.2023 отриманий органом Національної поліції з грубим порушення вимог пунктів 4 та 5 Розділу II «Інструкції №1452/735» і умов експлуатації спеціального технічного засобу, є лише припущенням, а тому в силу положення ч.5 ст.266 КУпАП та установленої ст.62 Конституції України «презумпції невинуватості» не може бути використаний як належний і допустимий доказ винуватості ОСОБА_1 під час постановлення судового рішення у даній справі. Рапорт інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Черкаській області Дриги І.Ю. від 14.07.2023 є неналежним доказом вини ОСОБА_1 . Зміст рапорту інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Черкаській області Дриги І.Ю від 14.07.2023 вказує на те, що даний документ фактично є письмовим поясненням працівника поліції по суті процесу виявлення та оформлення ним адміністративного правопорушення. У Постанові від 15.04.2020 по справі № 489/4827/16-а Касаційний адміністративний суд України зробив остаточний висновок про те, що рапорт інспектора поліції не може вважатись об'єктивним доказом правопорушення чи доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи. Висновок: рапорт поліцейського взводу №2 роти №4 БУПП в Черкаській області Дриги І.Ю від 14.07.2023 є неналежним доказом вини ОСОБА_1 оскільки відомості, що в ньому викладені, фактично є письмовим поясненням представника владних повноважень по суті виявленого та оформленого ним правопорушення, а тому не може вважатись об'єктивним доказом у даній справі. Крім того,у даному випадку протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №040406 від 14.07,2023 є неналежним доказом вини ОСОБА_1 у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у Суду. З наведеного можна дійти висновку, що всі докази, подані органом Національної поліції на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є недопустимими та неналежними, оскільки вони зібрані з порушенням установленого законом порядку, а також внаслідок істотного порушення прав та свобод особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного вважає, що у даному випадку, працівники поліції не дотримались наведених вище норм закону, внаслідок чого не надали належних і допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили винуватість ОСОБА_1 , а сама версія поліції про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння ґрунтується виключно на припущеннях та доказах, що отримані незаконним шляхом. Отже, на основі викладеного, вважає, що суд має прийти до переконання, що провадження у адміністративній справі №711/4791/23 відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки належних, допустимих та достовірних доказів, яких було б достатньо для визнання зазначеної особи винною, органом Національної поліції не надано.
В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_2 , яка надала пояснення, що ОСОБА_1 вона знає близько двох років, оскільки вони працюють разом та він її підлеглий. Того дня, а саме 14.07.2023 о 12.30 год. вона їхала на пасажирському сидінні автомобіля Таврія, яким керував ОСОБА_1 . Того дня була погана погода, а саме ішов дощ. Сталася ДТП за участі їх автомобіля. Вважає, що того дня ОСОБА_1 не мав ніяких ознак алкогольного сп'яніння, оскільки він повинен був приступити до роботи, а в разі виявлення ознак алкогольного сп'яніння, його б не допустили її виконання.
Приймаючи до уваги позицію ОСОБА_1 та його представника адвоката Тимченка М.М., заслухавши пояснення свідка ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи та відео з камер працівників поліції, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та проходження зазначеного огляду.
Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 040406, на думку суду, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено обставини, що відповідають встановленим в судовому засіданні, зокрема перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, оскільки вказаний протокол складено після проведення освідування, проведеного за згодою водія на місці ДТП за допомогою приладу «Драгер» ARNK-0126, тест № 971, результат якого склав - 0,30 %о, що дало підставу встановити стан алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 110206 д.н.з. НОМЕР_1 14.07.2023 року близько 12.30 год. в м.Черкаси по Кобзарська, 96, про що вказано в протоколі про адміністративне праворушення серії ААД № 040406 від 14.07.2023 року підтверджується, як матеріалами справи, так і відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, в ході перегляду якого встановлено, що працівники поліції прибули на місце ДТП, учасником якого був ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем ВАЗ 110206 д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП. Крім того, факт керування транспортним засобом не заперечується, як самим ОСОБА_1 так і його представником - адвокатом Тимченко М.М.
Враховуючи той факт, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем, став учасником ДТП, тому після його огляду працівником поліції та виявлення ознак алкогольного сп'яніння, про які поліцейським повідомлено останньому, та після підтвердження водієм факту вживання алкогольних напоїв у вигляді двох келихів пива на передодні, за згодою водія було проведено огляд на місці ДТП за допомогою приладу «Драгер» ARNK-0126, тест № 971, результат якого склав - 0,30 %о. Зазначений результат огляду, відповідно до п.7 Розділу II «Інструкції №1452/735», який перевищує показник 0,2 %о, дає підстави встановити перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, що утворює склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частина друга статті 266 КУпАП (в редакції Закону України від 16.02.2021 №1231-IX, що діє з 17.03.2021) передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
Відповідно до п.п.1, 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.3 Розділу І Інструкції,ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.п.6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
В ході розгляду справи встановлено, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проведено за допомогою приладу Drager Alkotest 6820, який відповідає вимога п.п.3 п.ІІ Інструкції та дозволений Держспоживстандартом.
На вимогу п.п. 5 розділу ІІ Інструкції поліцейським Ющаку О.В. було повідомлено, як особу яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу. З боку ОСОБА_1 не було вимог, щодо надання сертифікатів відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а тому підстави вважати, що було порушено процедуру освідування не встановлено.
Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції - установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Крім того, слід зауважити, що в матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 , в ході огляду було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук,
Саме після продуття ОСОБА_1 приладу Drager Alkotest 6820 та отримання відповідного чеку-роздруківки, який показав наявність алкоголю в розмірі 0,3 %о проміле, поліцейським зроблено висновок про перебування останнім в стані алкогольного сп'яніння. Після чого поліцейським було складено відповідні процесуальні документи та складено протокол. Заперечень, щодо недостовірності показника та бажання проїхати для повторного освідування до медичного закладу ОСОБА_1 не виявляв.
Крім того, слід зауважити, що в матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, нестійку ходу, тремтіння пальців рук, останньому проведено огляд за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 ARHK-0126, результат огляду склав 0,3 %о та в графі з результатом згоден стоїть особистий підпис ОСОБА_1 . Будь-яких заперечень в акті огляду не зазначено.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що огляд проведено у відповідності до ст.266 КУпАП та у відповідності до Інструкції.
Крім цього, ОСОБА_1 має посвідчення водія та проходив підготовку в автошколі задля його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху. Також слід узяти до уваги, що відповідно до ст.17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст.266 КУпАП та п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП настали в момент проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу Drager Alkotest 6820 та встановлення у нього наявності і його організмі 0,3 %о алкоголю.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення в повному обсязі підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 040406 року від 14.07.2023 року; чеком роздруківкою приладу Drager Alkotest 6820 № 971, результат 0,3 %о; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 ; рапортом інспектора взводу № 2 роти № 4 БУПП в Черкаській області В.Ю. Дриги.
Позицію сторони захисту, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений поліцейськими з істотним порушенням встановленого законом порядку, що стало наслідком їх упередженого ставлення під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а тому є недійсним, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження та повністю спростовано в ході судового розгляду.
Доводи захисника, щодо ненадання працівниками поліції належних і допустимих доказів наявності ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , які б вказували на можливість його перебування у стані сп'яніння та були б законними підставами для проведення його огляду та внесення до Акту огляду недостовірних даних, не вручення його копії водію, також не знайшла свого підтвердження. Так в ході судового розгляду адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 встановлено, що останній став учасником ДТП. Після прибуття працівників поліції на місце пригоди, у ОСОБА_1 в ході спілкування були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та тремтіння пальців рук. На запитання працівників поліції чи вживав він алкогольні напої, водій зазначив, що вживав алкоголь напередодні. На пропозицію працівників поліції, пройти освідування на стан сп'яніння на місці ДТП ОСОБА_1 погоджується та після продування алкотестеру погоджується з його висновком, про що ставить свій підпис в акті огляду та не просить надати його копію. Після чого працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Тобто до складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не заперечує проти показників спецапридаду Drager Alkotest 6820 та не виявляє бажання проїхати до медичного закладу для повторного проходження медичного огляду.
Позиція захисту, щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 з метою встановлення ознак сп'яніння, з допомогою спеціального технічного засобу, з підстав не відповідності установленому законом порядку, що істотно порушило право особи на захист в судовому засіданні не знайшла підтвердження та сприймається судом, як така, що направлена на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Покази свідка ОСОБА_2 , суд оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 є її підлеглим, а тому суд розцінює їх як такі, що направлені на ухилення останнім відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Надані докази, не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, той факт, що правопорушник вжив алкогольні напої, після чого керував транспортним засобом, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов'язковим.
На підставі ст. 40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 40-1, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 536,8 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник