Справа № 636/4223/23 Провадження № 2/636/1680/23
(заочне)
12 вересня 2023 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,
за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області про зняття арешту з нерухомого майна, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чугуївської міської ради Харківської області про зняття арешту з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві приватної власності, запис про який був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.09.2021 за № 12996902 на підставі ухвали суду про забезпечення позову від 14.09.2012 Чугуївського міського суду Харківської області.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що ухвалою суду задоволено заяву про забезпечення позову і накладено арешт на вказану квартиру під час розгляду справи за позовом Органу опіки та піклування Чугуївської міської ради Харківської області в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. На даний час ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_4 у зв'язку з укладенням шлюбу. Вказана квартира належить позивачу на підставі Свідоцтва про право власності від 03.03.2005 - частина та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.11.2010 - частина. Про існування обтяження позивачу стало відомо під час укладання договору купівлі-продажу, коли нотаріус повідомив про арешт квартири, тому вона вимушена звернутися до суду.
Представник позивача ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, тому вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно наданої копії Свідоцтва про право власності від 03.03.2005, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_6 - частина та ОСОБА_2 - частина.
Згідно наданої копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.11.2010, спадкоємицею майна ОСОБА_6 , а саме: частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є його онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому належить ОСОБА_2 .
Згідно наданої копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.07.2016 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 342682380 від 14.08.2023, за реєстраційним номером обтяження 12996902 від 14.09.2012 Чугуївською державною нотаріальною конторою зареєстроване обтяження на підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 14.09.2012 про забезпечення позову накладено арешт на квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 24.09.2012 позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задоволено та позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розгляду справи задоволена заява прокурора, який вступив за своєю ініціативою у справу для представництва інтересів неповнолітньої, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить неповнолітній ОСОБА_8 .
Також рішенням виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області № 509 від 15.10.2012 закріплено право на користування житловим приміщенням за неповнолітньою ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 321 цього Кодексу, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 353 цього Кодексу.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 7 ст. 319 ЦК України передбачено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні; право приватної власності є непорушним.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань. Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень), накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого позивач позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
Отже, накладений арешт на майно, заважає позивачу скористатися належним йому на праві власності майном, що є порушенням його конституційних прав.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.
Зняти арешт з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , запис про який був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження 12996902 від 14.09.2012 Чугуївською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 14.09.2012 про забезпечення позову.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя -