12.09.23
Справа №: 646/881/23
Провадження № 3/646/550/2023
іменем України
12.09.2023 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі судді - Глоби М.М.,
за участю секретаря судових засідань - Борщ Л.В.
та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта неповна вища, т.в.о. начальника складу частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 о 08 год. 08 хв. 17.02.2023 року керував в районі домоволодіння № 52 по вул. Гольдбергівській у м. Харкові транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ - 21111», реєстраційний номер НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. На вимогу поліцейського, щодо проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я на стан наркотичного сп'яніння - відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 під час судового розгляду провину у фактично скоєному не визнав, пояснивши, що перед роботою 17.02.2023 року він керував автомобілем марки «ВАЗ» по вул. Гольдбергівській у м. Харкові. Близько 08 год. 00 хв. його зупинили працівники поліції, які згодом зазначили, що на автомобілі не встановлені бризковики. Допускає, що в той час у нього було тремтіння рук, оскільки він раніше займався спортом та на вулиці було холодно. Працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак він на той час відмовився, оскільки його керівник за телефоном вказав про необхідність дочекатись його та не проходити огляд, крім того, в машині були його дружина та дитина та він не міг їх залишити самих. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції роз'яснив йому його права. Вважає, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння не утворює склад правопорушення. Він перебуває на службі в Національній гвардії України, а тому працівники поліції не мали права пропонувати йому пройти огляд. Крім того, він перебував у тверезому стані та того ж дня самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння о 15 год. 30 хв.
Разом з тим, провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.
Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 078774 від 17.02.2023 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 17.02.2023 року о 08 год. 08 хв. по вул. Гольдбергівській, 52 у м. Харкові, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21111» реєстраційний номер НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, блідість обличчя), від проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я у лікаря-нарколога на стан наркотичного сп'яніння - відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Суд звертає увагу, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
Також провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується даними відеозапису подій від 17.02.2023 року, згідно якого останній 17.02.2023 року керував по вул. Гольдбергівській у м. Харкові транспортним засобом марки «ВАЗ», був зупинений працівниками поліції. Працівник поліції неодноразово на протязі тривалого часу пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на пропозицію працівника поліції, ОСОБА_1 фактично відмовився, зазначивши, що поки не згоден пройти огляд (а.с. 6).
Даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.02.2023 року (а.с. 4).
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), які свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» п. 2.9 ПДР України, а водій відповідно до п. 2.5 ПДР України повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 12 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розд. I цієї Інструкції, а саме, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, вимога інспектора поліції щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, з огляду на зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп'яніння, відповідає порядку закріпленому в зазначеній вище Інструкції та не суперечить нормам КУпАП.
Отже, фактична відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 06.07.2021 року у справі № 720/49/19 зауважив, що за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів, визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
Посилання ОСОБА_1 на виписку КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» № 98, згідно якої він перебував у тверезому стані (а.с. 18), суд до уваги не приймає, оскільки йому інкримінується саме відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не керування транспортним засобом у такому стані.
Крім того, посилання ОСОБА_1 на ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, зважаючи, що він перебуває на службі з Національній гвардії України, щодо порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд сприймає критично, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Разом з тим, у даному випадку ОСОБА_1 не перебував у вказаних місцям, внаслідок чого він, як водій транспортного засобу, повинен виконувати вимоги п. 2.5 ПДР України.
Доводи ОСОБА_1 суд до уваги не приймає, як такі, що мають формальний характер, оскільки повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та спрямовані на фактичне ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Належних та допустимих доказів щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, останнім не надано.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин виявленого порушення в діях ОСОБА_1 міститься порушення п. 2.5 ПДР України.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Як зазначив під час судового розгляду ОСОБА_1 , він у 2022 році отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В», однак на теперішній час воно у нього вилучене.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 є водієм, в розумінні ПДР України, а тому вважає за можливе призначити йому, як особі, яка керувала транспортним засобом, та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння - адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Однак, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, між іншим, військовослужбовці.
Таким чином, враховуючи, що Національна гвардія України - військове формування з правоохоронними функціями, ОСОБА_1 належить звільнити від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33-38, ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 276, 279, 283-285 КУпАП, суд -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (одержувач ГУДКСУ у Харківській області, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код одержувача 37874947, рахунок одержувача UA168999980313020149000020001) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Начальнику Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області організувати контроль за виконанням постанови в частині позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, про що в місячний термін в порядку ст. ст. 305, 317 КУпАП письмово повідомити суд.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Суддя -