№ провадження 2/646/160/2023
Справа № 638/292/18
07 вересня 2023 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Хілінського М. І.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Данько Л.В.,
третьої особи - ОСОБА_2
представника третьої особи - Коренцова О.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» в особі Філії «Харківське Головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності та позовом з третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_4 про визнання права власності,-
встановив:
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» в особі Філії «Харківське Головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_4 про визнання права власності.
Наразі, цивільна справа знаходиться на стадії підготовчого судового засідання.
07 вересня 2023 року судом на обговорення учасників процесу було поставлено питання про можливість розгляду клопотань сторін та третіх осіб, що містяться в матеріалах справи та, після з'ясування думки учасників справи, судом на місці ухвалено - розгляд клопотань учасників справи здійснювати у хронологічному порядку.
Відповідно до матеріалів цивільної справи №638/292/18, учасниками процесу заявлені наступні клопотання.
04.10.2018 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» в особі Філії «Харківське Головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності.
31.10.2018 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано клопотання про витребування у позивача ОСОБА_1 доказів.
19.11.2018 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано заяву про застосування позовної давності.
27.11.2018 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано клопотання про зупинення провадження у справі.
04.12.2018 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» в особі Філії «Харківське Головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності.
07.02.2020 та 14.09.2020 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано клопотання про заміну неналежного відповідача.
14.09.2020представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
18.11.2021 представником ОСОБА_1 , адвокатом Чишко С.В. подано заяву про заміну первісного відповідача.
20.03.2023 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано клопотання про передачу цивільної справи до Печерського районного суду м. Києва.
14.04.2023 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано заяву про проведення врегулювання спору за участі судді.
Відповідно до ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 197 ЦПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. Згідно п. 15 ч.2 вказаної статті, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Щодо поданих 04.10.2018, 04.12.2018, 14.09.2020, представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» в особі Філії «Харківське Головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приват Банк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності.
У судовому засіданні третя особа та їх представник підтримали клопотання, позивач та її представник заперечував проти їх задоволення.
В клопотанні, що подане до суду 14.09.2020 заявник просив залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 у зв'язку з її повторною неявкою позивача та відсутності заяви про розгляд справи за її відсутності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, в разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених норм: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання, повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка, ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Разом з тим, посилання третьої особи спростовуються матеріалами цивільної справи. Зокрема, 17.01.2018 Дзержинським районним судом м. Харкова було постановлено ухвалу про направлення цивільної справи за підсудністю до Червонозаводського районного суду м. Харкова, підтвердження виклику сторін по справі та інших учасників процесу в матеріалах справи відсутнє. Щодо судових засідань, 27.11.2018 інформація відсутня. З приводу судового засідання, призначено на 14.04.2020, поважність причини неявки судом не встановлювалася, судове засідання не проводилося, у зв'язку з неявкою всіх учасників процесу, окрім цього до означеної дати судового засідання, представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, а ОСОБА_6 подано заяву про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, достатніх правових підстав для залишення позову без розгляду наразі не вбачається, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Щодо поданих до суду 04.10.2018, 04.12.2018 клопотань заявник просив залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 як такої, що подана без додержання вимог, викладених у ст. 175-177 ЦПК України.
У судовому засіданні третя особа та їх представник підтримали клопотання, позивач та її представник заперечував проти їх задоволення.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Вказану вимогу третьої особи не можна вважати обґрунтованою, у зв'язку з тим, що при відкритті провадження та прийняття справи до свого розгляду судом не було встановлено підстав того, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, крім того позовна заява останньої неодноразово була залишена без рух для усунення недоліків, які в подальшому позивачем були усунуті.
За таких обставин, достатніх правових підстав для залишення позову без розгляду наразі не вбачається, тому клопотання не підлягає задоволенню.
В клопотанні, що подане до суду 31.10.2018 представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 клопотав про витребування у позивача ОСОБА_1 всіх наявних доказів та документів на підтвердження позовних вимог.
У судовому засіданні третя особа та їх представник підтримали клопотання, позивач та її представник заперечував проти його задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ. Крім того, у клопотанні слід зазначити обставини, що можуть бути підтверджені доказом, якого необхідно витребувати. Ці обставини повинні входити до предмету доказування у справі, інакше суд може відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів.
Разом з тим, клопотання представник третьої особи не містить означених вимог цивільно-процесуального законодавства.
Крім того, при звернення до суду позивачем подано всі необхідні на його думку докази, підстав вимагати інших, без обґрунтування того, що вказані докази мають значення у справі у суду відсутнє, тому підстав для задоволення клопотання не має.
В заяві, що подана до суду 19.11.2018 представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 просить про застосування позовної давності до позову ОСОБА_1 .
У судовому засіданні третя особа та їх представник підтримали заяву, позивач та її представник заперечував проти її задоволення.
Відповідно до ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, питання про наявність підстави для встановлення спливу позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимоги, може бути вирішене судом під час ухвалення рішення по суті, тому наразі, розгляд вказаної заяви третьої особи є передчасною, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне його залишити без розгляду, до ухвалення по вказаній справі рішення по суті.
Щодо клопотання, поданого до суду 27.11.2018 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі до вирішення по суті Дзержинським районним судом м. Харкова у справі 638/3288/16-ц позовної заяви ОСОБА_1 .
У судовому засіданні третя особа та їх представник підтримали заяву, позивач та її представник заперечував проти її задоволення.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі, чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі, можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються іншими судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Оскільки із клопотання представника третьої особи та наведених в їх обґрунтуваннях доводів судом не встановлено, що розгляд даної справи об'єктивно неможливий до винесення рішення по справі 638/3288/16-ц, тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні, а зупинення провадження призведе до затягуванню розгляду справи, що є неприпустимим, тому заява представника третьої особи задоволенню не піддягає.
Щодо клопотань, поданих до суду 07.02.2020, 14.09.2020 та 20.03.2023 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про заміну неналежного відповідача та про передачу цивільної справи до Печерського районного суду м. Києва.
В судовому засіданні третя особа та її представник не підтримали вказані клопотання.
Пунктами 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом
Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки третя особа та її представник не підтримують заявлених ними ж клопотань, просять їх не розглядати, суд вважає за необхідне залишити означені клопотання без розгляду.
Щодо заяви, поданої до суду 14.04.2023 представником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про проведення врегулювання спору за участі судді.
У судовому засіданні третя особа та їх представник підтримали заяву.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача заперечувала проти врегулювання спору за участю судді, та просила у відповідній заяві відмовити.
Відповідно до ст.201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
У статті 202 ЦПК України визначено, що проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі. У випадку недосягнення сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення врегулювання спору повторне проведення врегулювання спору за участю судді не допускається.
Враховуючи що процедура врегулювання спору за участю судді можлива тільки за згодою сторін, суд приходить до висновку що відповідна заява представника третьої особи не підлягає задоволенню.
Крім того, законодавством визначено врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Третьою особою, що заявляє самостійні вимоги у цивільній справі, що розглядається, є ОСОБА_3 .
Щодо заяви поданої до суду 18.11.2021 представником ОСОБА_1 , адвокатом Чишко С.В. про заміну первісного відповідача.
Позивач та його представник підтримали вказану заяву, третя особа та їх представник заперечували проти задоволення заяви.
Відповідно до положень ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Крім того, за правилами ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Як вбачається з клопотання представника позивача, згідно положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, тобто належними відповідачами у спорі є спадкоємці померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які заперечують проти позову, визнаючи право ОСОБА_1 на частину грошових вкладів в порядку поділу майна подружжя.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в рамках розгляду даного спору замінити первісного відповідача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» належним відповідачем ОСОБА_4 в зв'язку з чим клопотання сторони позивача підлягає в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо заміни первісного відповідача на ОСОБА_3 , слід врахувати, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача, за виключенням певних прав. Оскільки ОСОБА_3 є третьою особою, що заявляє самостійні вимоги, суд вважає за недоцільне залучати його у справі у якості відповідача за позовом ОСОБА_1 .
У зв'язку з необхідністю заміни сторони відповідача на належного, відповідно до ч.2 ст.240 ЦПК України, суд вважає за необхідне оголосити перерву в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.51-53, 84, 189,196-198, 201-202, 251, 257 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотань представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про залишення без розгляду позовної заяви, про витребування у позивача всіх наявних доказів, про зупинення провадження у справі, - відмовити.
Клопотання представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про заміну неналежного відповідача та про передачу справи за підсудністю до іншого суду, - залишити без розгляду.
Клопотання представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 застосування позовної давності, - залишити без розгляду, до ухвалення рішення по суті.
Задовольнити клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Чишко С.В. про заміну первісного відповідача на належного.
Замінити первісного відповідача публічне акціонернетовариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на належного - ОСОБА_4 .
Виключити публічне акціонерне Товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» з числа відповідачів у справі.
Розгляд справи в порядку загального позовного провадження відкласти до наступного підготовчого судового засідання, яке відбудеться 11.10.2023 року о 09 год. 15 хв.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також всіх письмових доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити третій особі її право подати до суду пояснення щодо позову в п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання, з підтвердженням направлення їх копій з додатками учасникам справи.
Щодо заміни сторони (відповічача), ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхомподачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали, в іншій частині оскарженню не підлягає танабирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя В.В. Барабанова