Справа № 645/4700/23
Провадження № 2-н/645/748/23
12 вересня 2023 року м. Харків
суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Федорова О.В., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маршал+» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком,-
встановив:
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з липня 2020 року по вересень 2023 року у розмірі 28849,21 грн., що складається з: основної заборгованості у розмірі 20964,72 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 6792,03 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1092,46 грн..
Вивчивши подану заяву, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 року введено воєнний стан, а Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.07.2023 року, строк його дії продовжено на 90 діб.
При цьому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відтак з наведеного вище вбачається, що протягом дії на території України воєнного стану судовий наказ не може бути видано за вимогою про стягнення з боржника індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого представником заявника, з лютого 2022 року до липня 2023 року боржнику нараховано інфляційні нарахування та три відсотки річних за період прострочення.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, оскільки заявлені вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та стягнення індексу інфляції і трьох відсотків річних взаємопов'язані між собою і їх окремий розгляд неможливий, тому, суд приходить до висновку про необхідність постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу в повному обсязі, та роз'яснює, що це не позбавляє заявника права звернутись до суду з цього приводу в порядку позовного провадження, або в порядку наказного провадження, виклавши вимоги про стягнення заборгованості без врахування 3% річних та індексу інфляції на період дії воєнного стану.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 165, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Маршал+» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://fr.hr.court.gov.ua. на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Повний текст ухвали складено 12.09.2023 року.
Суддя О.В. Федорова