Суддя Бугера О. В.
Справа № 644/2230/23
Провадження № 2/644/773/23
12.09.2023
08 вересня 2023 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Бугери О.В.,
За участю секретаря судового засідання Демченко І.А., Радченко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №1 Орджонікідзевського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат, -
Представником позивача, 25.04.2023 року, подано до суду відповідну позовну заяву. Позивач просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість в сумі 13943,94 гривні, з яких 13044,41 грн - сума невиконаних зобов'язань по договору, 195,13 грн - 3 % річних, 704,40 грн - інфляційні. Також, просили стягнути з відповідача на їх користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.
В обґрунтування позову посилались на те, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» здійснює свою діяльність з розподілу природного газу та діє на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2494 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1379/27824. З 14.05.2019 року ПАТ «Харківміськгаз», іменується як АТ «Харківміськгаз». Тип товариства з публічного акціонерного товариства змінений на приватне акціонерне товариство. Відповідач є отримувачем послуг позивача. 13.10.2020 року між ними укладено Договір про реструктуризацію заборгованості №19/422д. За умовами договору відповідач визнав суму заборгованості у вигляді вартості не облікованого об'єму природного газу в розмірі 43484,96 грн, та зобов'язався її оплатити в повному обсязі до 30.09.2022 року. За час дії договору відповідачем було проведено оплату заборгованості частково, станом на 01.03.2023 року залишок суми заборгованості склав 13044 грн 41 коп. Посилаючись на вимоги ст.ст. 615, 626, 629, 630 ЦК України просили стягнути залишок суми заборгованості.
Також, враховуючи, що відповідач, відповідно до вимог п. 4 Договору повинен був проводити оплату щомісячно, по 1449,37 гривень, але не здійснив оплату в повному обсязі, вважали, що відповідач, який в силу ст.ст.526, 611, 612, 625 ЦК України прострочив зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, наводили розрахунок суми інфляційних витрат за жовтень, листопад, грудень 2022, січень, лютий 2023 року, загалом складає 704,40 грн, а також 3% річних, із зазначенням дати виникнення заборгованості 01.10.2022 року (період прострочення з 01.10.2022 - 31.03.2023) на суму 195,13 грн.
В судовому засіданні 12.07.2023 року представник позивача вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити, зазначала, що заявлено вимоги про стягнення суми заборгованості за Договором про реструктуризацію, та дана сума не є заборгованістю за житлово-комунальні послуги, тому на зазначені правовідносини не розповсюджується дія Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року. В подальшому, 07.09.2023 року, представником позивача подано заяву про підтримання вимог позову лише щодо стягнення суми інфляційних витрат та 3% річних, оскільки
відповідачем сума заборгованості в 13044,41 гривні погашена в добровільному порядку, просили завершити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач в судовому засіданні 12.07.2023 року не заперечував проти того, що утворилась заборгованість, але посилався на військовий стан, зазначав, що він деякий час був відсутній за місцем проживання у зв'язку із активними обстрілами міста, в подальшому, подав суду 11.08.2023 року, письмові пояснення, в яких зазначав, що ним 02.08.2023 року борг сплачено повністю, оскільки він не наділений правом подавати клопотання про закриття провадження у справі, просив в цій частині відмовити в задоволенні позову. Також, в письмових поясненнях, просив суд врахувати положення Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних витрат, процентів річних, нарахованих на заборгованість, що утворилась за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, а тому вимоги в частині стягнення з нього 3% річних та інфляційних витрат вважав такими, що не підлягають задоволенню. Окрім того, зазначав, що в силу ст. 22 ч. 3 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані із порушенням їх прав, оскільки позовна заява подана позивачем у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, як споживача, тому, відповідно до вимог ст. 141 ч.6 ЦПК України, просив звільнити його від сплати судового збору. 08.09.2023 року подав суду заяву, в якій просив завершити розгляд справи за його відсутності, в задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, судового збору просив відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» здійснює свою діяльність з розподілу природного газу та діє на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2494 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1379/27824. З 14.05.2019 року ПАТ «Харківміськгаз», іменується як АТ «Харківміськгаз». Тип товариства з публічного акціонерного товариства змінений на приватне акціонерне товариство, що підтверджується копією Витягу з ЄДР.
Відповідно до укладеного Договору №19/422-Д від 13.10.2020 року, між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» та ОСОБА_1 , на підставі поданої ним заяви, в порядку та на умовах визначених цим договором, Споживач - відповідач у справі, на підстав перевірки з Оператором ГРМ, визнав наявну заборгованість в розмірі 43484 грн 96 копійок, яка нарахована на підставі Акту про порушення №351 від 20.02.2020 року.
За умовами укладеного Договору споживач зобов'язався сплатити у повному обсязі суму основного боргу, шляхом сплати зобов'язання частинами протягом 2-х років, до 30 вересня 2022 року, первинна сума оплати становить 8700 гривень, сума щомісячного платежу по договору становить 1449 грн 37 копійок. Встановлено позовну давність за договором 6 років. Договір підписаний сторонами, що підтверджується відповідною копією Договору та копією заяви відповідача.
Відповідно до наданого розрахунку суми основного боргу за договором, відповідачем сплачувалась сума визначена щомісячного платежу до березня 2022 року. З лютого 2022 року оплата не проводилась та станом на день звернення до суду утворилась заборгованість за договором в сумі 13044 грн 41 копійка.
Тому, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за укладеним Договором реструктуризації є обґрунтованими.
Відповідач в судовому засіданні 12.07.2023 року позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 13044 грн 41 копійка визнав, зазначав, що невиплата виникла внаслідок збройної агресії, 02.08.2023 року ним повністю погашено суму боргу та відповідно до змісту поданої представником позивача заяви від 07.09.2023 року, сума заборгованості була зарахована згідно до інформації бухгалтерії АТ «Харківміськгаз», з урахуванням сплати суми боргу, представником позивача було подано заяву, в якій підтримано вимоги щодо стягнення лише суми інфляційних витрат, 3% річних та судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідач посилався на те, що відповідно до Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних витрат, процентів річних, нарахованих на заборгованість, що утворилась за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Тобто, в даному випадку, правовідносини між сторонами виникли з укладеного Договору про реструктуризацію суми нарахованих збитків. Тому, на думку суду, дія відповідної Постанови КМУ на ці правовідносини не розповсюджується.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
ВС в постанові від 25 січня 2022 р. № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. При цьому той факт, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що їх наявність може бути засвідчена відповідним компетентним органом.
Відповідно до регламенту Торгово-промислової палати України, остання засвідчує форс-мажорні обставини з усіх питань договірних відносин. Відповідно до листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що для відповідача, реалізація його прав ускладнилася через масову евакуацію громадян, проблеми зі зв'язком та транспортом, тощо. Зазначене обмежило його у реалізації своїх зобов'язань у встановлений Договором строк, у тому числі, з причин наявності реальної та дійсної загрози для свого життя та здоров'я, через активні обстріли міста, необхідність евакуації поспіхом, що спричинені збройною агресією. Тому, суд вважає, що в даному випадку мали місце обставини непереборної сили, прострочка виконання зобов'язання виникла саме з березня 2022 року, а тому вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд враховує наступне.
Доводи відповідача, що він є особою, споживачем, а тому в силу ч.6 ст. 141 ЦПК України звільнений від сплати судового збору, є необґрунтованими.
Так, відповідно до частини третьої статті 22 Закону «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав, що дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.
Але при цьому, правовідносини між сторонами виникли щодо виконання Договору реструктуризації, та вимоги заявлені до відповідача, як до сторони Договору, з підстав його невиконання, а не з правовідносин захисту прав споживачів.
Враховуючи положення ч.1 ст. 142 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% сплаченого судового збору, враховуючи те, що відповідачем вимоги позову в частині стягнення суми заборгованості визнані та в добровільному порядку погашені до початку розгляду справи по суті, а 50% сплаченого при подачі позову судового збору підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 16, 22, 509, 615, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 95, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про стягнення 3% річних, інфляційних витрат, - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» судові витрати по оплати судового збору в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 37874947), повернути Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», код ЄДРПОУ 03359552, ІПН 033595520399, 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні, відповідно до платіжної інструкції №456 від 10.03.2023 року.
Повний текст рішення виготовлений та проголошений 12.09.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
У зв'язку із оголошенням вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: суддя О.В. Бугера