Суддя Попова В. О.
Справа № 644/2490/23
Провадження № 2/644/845/23
11.09.2023
11 вересня 2023 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Попової В.О.
за участю
секретаря судового засідання Плаксій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,
Представник позивача Вініцький М.В., який діє на підставі довіреності, звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Харківського міськвиконкому від 23.12.1998 № 1407 «Про призначення виконавців послуг у житловому фонді» КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг по централізованому теплопостачанню і підігріву гарячої води в житловому фонді м.Харкова. Проте, обов'язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідачі не здійснюють, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.11.2015 по 23.02.2022 в розмірі 97 761 грн 71 коп. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань позивачем було нараховано 3% річних у сумі 2 401 грн 33 коп. та інфляційні витрати у сумі 15 246 грн 11 коп.
26 червня 2023 року через канцелярію суду надійшли від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечення на позовну заяву, згідно яких вони заперечують проти позову мотивуючи тим, що між ними та позивачем не має договірних відносин; не згодні з сумою нарахованих інфляційних витрат та 3 відсотків річних, з підстав, зазначених в запереченні. Крім того, зазначають, що позивачем пропущено строк позовною давності за період з 01.11.2015 по 30.04.2020, таким чином, вважають, що стягненню підлягає заборгованість за період з 01 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року (а.с. 24-28, 29-33).
Крім того, відповідачем ОСОБА_2 також подана заява через канцелярію суду від 23.06.2023 в якій він просить застосувати позовну давність, на підставі чого відмовити у задоволенні позову (а.с.34).
Від представника позивача Лоскот М., яка діє на підставі доручення, через канцелярію суду 21.07.2023 та 16.08.2023 подано письмові пояснення по справі, в яких остання зазначає, що позивач є виконавцем послуг по централізованому теплопостачанню і підігріву гарячої води в житловому фонді м.Харкова відповідно до рішення Харківського міськвиконкому від 23.12.1998 № 1407 «Про призначення виконавців послуг у житловому фонді». Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 обладнаний централізованою системою опалення КП «ХТМ». Скарг, заяв на якість отриманих послуг від відповідача не надходило, таким чином відсутність письмового договору між сторонами не є підставою для несплати отриманих послуг. Стосовно строку позовної давності зазначила, що заява відповідача про застосування строку позовної давності свідчить про визнання відповідачем наявності заборгованості та порушення прав позивача. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Co V-2» встановлено карантин на всій території України у період з 12.03.2020 по 22.05.2020, який в подальшому був неодноразово продовжено. Згідно Закону України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України», спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби COVID-19» від 30.03.2020 № 540-ІХ внесено зміни до законодавчих актів, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 12 «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення короновірусної хвороби COVID-19, строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину». Таким чином, заборгованість з 12.03.2017 по 23.02.2023 не виходять за строки позовної давності. Крім того, вважає, що інфляційні витрати та 3% річних нараховані вірно відповідно до чинного законодавства. Стосовно заходів досудового врегулювання спору, зазначає, що це не їх обов'язком згідно викладеному в письмових поясненнях.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином та своєчасно. Через канцелярію суду представник позивача Вініцький М.В., який діє на підставі довіреності надав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутність. На позовних вимогах наполягає. Не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем реєстрації, яка вказана в позовній заяві та підтверджена інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 04.05.2023.
Від відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.56).
Від відповідача ОСОБА_1 заяв, клопотань до суду не надходило.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
Зі змісту п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України вбачається, що повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідачі повідомлені належним чином.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.
Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним, з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює позивач - КП «Харківські теплові мережі».
Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, до 01.05.2019 року регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV (далі за текстом Закон України від 24.06.2004 № 1875-ІV), з 01.05.2019 року Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі за текстом Закон України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, ч. 1 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, п. 5.ч. 2 ст. 7 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
На підставі ч.2 ст. 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.
На підставі ч.2 ст. 22 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» виробник зобов'язаний виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, нормативів, норм і правил.
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», на підставі п.1.4 рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста» від 23.12.1998р. № 1407 в редакції рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 30.09.2003р. № 946 визначено виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води. Вказане рішення було прийнято Виконавчим комітетом Харківської міської ради з метою забезпечення безперебійної експлуатації енергетичного обладнання та споруд, підвищення надання якості послуг з теплопостачання та підігріву гарячої води, згідно Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно п.п. 18,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ( далі Правила) затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р., які діяли на момент виникнення заборгованості, споживач зобов'язаний сплачувати послуги з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води у строки, встановлені договором або законом; розрахунковим періодом для оплати послуг \ календарний місяці; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або затверджених нормативів ( норм) споживання.
У відомості нарахувань та оплат за послуги теплопостачання з урахуванням періоду платежів, доданої до матеріалів справи, зазначено тарифи на опалення та гарячу воду, що застосовувались у певний період, опалювальна площа квартири, кількість зареєстрованих в квартирі осіб, нараховані суми та сплачені споживачами кошти.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов'язок сплатити ці послуги.
Відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Згідно відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 наявна заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2015 по 23.02.2022 у розмірі 97 761 грн 71 коп.
Досліджуючи вимоги позивача та заперечення відповідачів в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України)
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У наданих суду запереченнях і заяві, відповідачі просять застосувати строк позовної давності.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Положеннями ч.1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.
Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.
Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною заявою до суду є 04 травня 2023 року, а період нарахування останнім заборгованості становить з 01 листопада 2015 року по 23 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України)установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, який постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 був скасовано з 01 липня 2023 року.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, на пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою до суду 04 травня 2023 року, тобто під час діє карантину та період нарахування останнім заборгованості, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі обчислюється з 12 березня 2017 року.
Згідно відомості нарахувань, заборгованість в межах позовної давності за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання складає - 87 217 грн 91 коп.
Досліджуючи вимоги позивача та заперечення відповідачів в частині нарахування інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
В даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність передбачена ч.2ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат в сумі 15 246 грн 11 коп. та трьох процентів річних в сумі 2 401 грн 03 коп. у зв'язку із простроченням відповідачами оплати комунальних послуг за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, нарахованих за період з травня 2020 року по березень 2022 року.
Враховуючи викладене, суд, встановивши, що у відповідачів є заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованості за надані послуги в межах строків позовної давності, тобто з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за період з травня 2020 року по березень 2022 року, передбачених статтею 625 ЦК України, на підставі ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України.
В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає також стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог в дольовому співвідношенні судовий збір у розмірі 2 438 грн 79 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 12,13,19,76, 80,81,141, 264, 265 ЦПК України, -
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_3 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м. Харків, 61037 р/р НОМЕР_4 ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року в сумі 87 217 (вісімдесят сім тисяч двісті сімнадцять) грн 91 коп., інфляційні витрати в розмірі 15 246 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок шість) грн 11 коп. та 3% річних в сумі 2 401 (дві тисячі чотириста одна) грн 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_3 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м. Харків, 61037 р/р НОМЕР_4 ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, суму сплаченого судового збору - по 1 219 (одна тисяча двісті дев'ятнадцять) грн 39 коп. з кожного.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення складено 11.09.2023.
Головуючий - суддя: Попова В.О.