"12" вересня 2023 р. Справа № 363/2338/23
12 вересня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Щур А.Б.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді з розгляду у порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин Град» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин Град» про визнання недійсним договору, визнання неналежним виконання обов'язків та стягнення моральної шкоди,
3 травня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин Град» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Після виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 8 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження на 4 липня 2023 року о 12:00.
У призначене судове засідання учасники провадження не з'явилися, при цьому, 3 липня 2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справу, зазначивши причину неможливості прибути до суду, а від відповідача надійшла заява про надання йому копії позовної заяви та можливість ознайомитися із матеріалами справи 7 липня 2023 року. Також, як убачається із матеріалів справи, конверт із судовою повісткою про виклик до суду, копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками, надісланий на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду без вручення адресату з причин «за закінченням терміну зберігання».
З урахуванням зазначених обставин, розгляд справи було відкладено на 12 вересня
2023 року, про що повідомлено сторін у справі.
13 липня 2023 року у приміщенні суду відповідачу, на підставі його заяви, вручено копію позовної заяви з додатками.
27 липня 2023 року до суду відповідачем подано зустрічну позовну заяву, у якій просить:
прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов;
допитати в якості свідків голову правління ОСББ «Ольжин Град» та інших осіб;
направити окрему ухвалу про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ОСББ «Ольжин Град»;
визнати недійсним договір 425 між ОСББ «Ольжин Град» та ОСОБА_2 від
12 грудня 2017 року;
визнати неналежним виконання обов'язків (надання послуг) Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин град», щодо ненадання дозволу по встановлення теплового лічильника у приміщенні АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та ненадання дозволу щодо переведення приміщенні 425 у житлове приміщення, щодо не встановлення поштової скриньки для приміщення № НОМЕР_1 та не проведення перерахунку за відключення послуг опалення в період війни у 2022році;
стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин град»
1 гривню моральної шкоди.
У судове засідання, призначене на 12 вересня 2023 року з'явилися представник позивача та відповідач.
Вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , відповідач просив прийняти її, зазначивши, що усі докази ним будуть подані пізніше, а представник позивача просила відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви, зазначивши, що її подання спрямоване на затягування розгляду справи та зустрічні позовні вимоги не стосуються вимог первісного позову.
Суд, дослідивши зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 та матеріали додані до неї, вважає, що вона не відповідає вимогам статті 175, 177 ЦПК України з таких підстав.
Так, згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень частин першої та другої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Так, згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 4, 5, 8, 10 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити:
зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Також, частинами другою та четвертою статті 83 ЦПК України встановлено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно із статтею 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншими учасниками в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши зміст зустрічної позовної заяви, вимоги позивача та додані до позовної заяви додатки, судом встановлено, що зустрічна позовна заява ОСОБА_3 не відповідає вказаним вище вимогам до неї.
Враховуючи, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, не допускається обґрунтування позовної заяви загальними обставинами по такій категорії справ, без конкретизації обставин та доказів безпосередньо виниклих із існуючих правовідносин та порушення відповідачем (позивачем за первісним позовом) прав позивача (відповідача за первісним позовом).
Також, як убачається із копій документів (доказів), долучених до зустрічної позовної заяви, вони не засвідчені належним чином позивачем за зустрічним позовом.
Щодо клопотання, яке міститься у прохальній частині зустрічної позовної заяви про допит свідків, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи, а вимоги до такої заяви встановлені частиною другою вказаної статті Кодексу. А саме, у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Позивач за зустрічним позовом, заявляючи вимогу у зустрічній позовній заяві про виклик свідків, не вказує ім'я свідків, місце їх проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які вони можуть підтвердити.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 без руху та надати йому строк для усунення її недоліків, шляхом подання до суду зустрічної позовної заяви у новій редакції з усунутими недоліками, про які зазначено вище по тексту ухвали та додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників провадження.
Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Керуючись статтями 12, 91, 175, 177, 353 ЦПК України, суд
зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин Град» про визнання недійсним договору, визнання неналежним виконання обов'язків та стягнення моральної шкоди - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем за зустрічним позовом даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач