Справа № 939/966/22
Іменем України
31 серпня 2023 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.
за участю секретаря - Щербакової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білоцерківської районної державної адміністрації про знесення самочинного будівництва та скасування державної реєстрації,
У вересні 2022 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що являється власницею частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 3221055100:01:016:0006, площею 0,0507 га, яка знаходиться під вказаним будинком. Інша частина житлового будинку по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 . Також їй належить земельна ділянка площею 0,05 га кадастровий номер 3221055100:01:016:0077, яка знаходиться під будинком за адресою: АДРЕСА_1 . До ОСОБА_2 власницею частини вказаного житлового будинку була ОСОБА_3 . В кінці липня 2019 року ОСОБА_2 зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 розпочали добудову до частини будинку, яка раніше належала ОСОБА_3 .. На даний час будівництво завершено. Самовільна добудова повністю перекриває доступ денного світла до вікон її спальні та ванної кімнати, встановлена примусова вентиляцію, яка виходить під вікна її спальні та ванної кімнати, виведений водовідлив з даху самовільної добудови під її погріб. Стічні води з даху самовільної добудови стікають на її земельну ділянку та підтоплюють її погріб, наносять йому шкоду: руйнуються стіни, завівся грибок. Оскільки до спальні та ванної кімнати майже немає доступу денного світла там відчувається сирість та вологість. Вона наполегливо зверталась до відповідачки з пропозицією зупинити добудову, однак відповідачка та її мати ОСОБА_3 її прохання ігнорували та продовжували будівництво. Крім цього, вона неодноразово зверталася до Бородянської селищної ради, сектору містобудування та архітектури Бородянської РДА та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції з заявами про проведення перевірки на предмет відповідності самовільної добудови державним будівельним нормам, але до даного часу питання так і не вирішене. Відповідно до повідомлення ДАБІ у Київській області від 03 січня 2020 року документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів по АДРЕСА_1 в єдиному реєстрі відсутні, а здійснити перевірку інспекція не може через відсутність на об'єкті власника (забудовника) та невиходом його на контакт. Відповідно до повідомлення сектору містобудування та архітектури, у період з 2015 по 2019 р.р. ОСОБА_3 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 не видавався. Відповідно до висновку судового експерта від 24 жовтня 2021 року №61/21 добудова до частини житлового будинку по АДРЕСА_1 площею 14,4 кв. м, яка зазначена в технічному паспорті, виготовленому 22 вересня 2020 року, як веранда, є об'єктом самочинного будівництва, добудова не відповідає державним будівельним нормам і правилам. Станом на листопад 2019 року житловий будинок АДРЕСА_1 мав загальну площу 135,5 кв м, загальну житлову - 72,0 кв.м. За ОСОБА_2 зареєстровано право власності на одну цілу частку житлового будинку загальною площею 80,8 кв. м., житловою - 35,8 кв.м. Документи, які підтверджують збільшення площі ОСОБА_2 та припинення спільної часткової власності в реєстраційній справі відсутні. В експлікації технічного паспорта за 2009 рік приміщення «веранда» відсутнє. Отже збільшення площі на 80,8 кв.м. відбулося саме через самовільну добудову до будинку без належних на те дозвільних документів. Державним реєстратором Сквирської РДА Ліснічук Л.А. порушено процедуру реєстрації права власності, а саме: від ОСОБА_2 не отримано договору про поділ майна, письмову згоду всіх співвласників житлового будинку та здійснено реєстрацію більшої площі без належних документів. Тому вважала рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно по АДРЕСА_1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просила скасувати рішення державного реєстратора Сквирської районної державної адміністрації Київської області Ліснічук Л.А. за №54381360 від 02 жовтня 2020 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_2 знести за її рахунок самочинно збудовану споруду до будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .
02 березня 2023 року представник позивачки ОСОБА_5 подала клопотання про заміну відповідача, Сквирської районної державної адміністрації на Білоцерківську районну державну адміністрацію, оскільки відповідно до постанови ВРУ від 17 липня 2020 року №807-ГХ «Про утворення та ліквідацію районів» та розпорядження КМУ від 16 грудня 2020 року №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» правонаступником Сквирської районної державної адміністрації є Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_5 позов підтримали, викладене підтвердили.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у встановлені законом строки відзив на позов не подала. Надіслала заяву в якій зазначила, що проти позову заперечує.
Відповідач - Білоцерківська районна державна адміністрація в судове засідання представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у встановлені судом строки відзив на позов не подала.
Вислухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення експерта Ігнатькова В.М., дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 23 липня 2009 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено договір конкретного користування житловим будинком АДРЕСА_1 , відповідно до якого в користуванні ОСОБА_6 знаходилися приміщення: 1-1 пл. 5,3 кв.м., 1-2 пл. 6,2 кв.м., 1-3 пл. 8,7 кв.м., 1-4 пл. 10,1 кв.м., 1-5 пл. 17,4 кв.м., 1-6 пл. 8,7 кв.м., 1-7 пл. 12,7 кв.м., ганок до «а» та надвірні споруди: гараж «П», сарай «З», сарай «О», навіс «Л», сарай «С», сарай «Р», убиральня «К», ч. сараю «Б», погріб з шийкою під літ «Б», колодязь №1, огорожа №4, 7, ч. огорожі №3, 6, що становить частину всього домоволодіння, загальна площа становить 69,1 кв.м. У ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаходились в користуванні приміщення: 2-1 пл. 7,9 кв.м., 2-2 пл. 17,5 кв.м., 2-3 пл. 9,6 кв.м., 2-4 пл. 8,7 кв.м., 2-5 пл. 5,8 кв.м., 2-6 пл. 5,3 кв.м., 2-7 пл. 11,6 кв.м. та надвірні споруди: гараж «М», сарай «Н», сарай «Г», сарай «Д», убиральня «Е», ганок до «а-1», ч. сараю «Б», погріб під частиною будівлі під «Б», ч. огорожі №3, 6, що становить частину всього домоволодіння, загальна площа становить 66,4 кв.м. (а.с.45, 46-50)
Рішенням виконавчого комітету Бородянської селищної ради №435 від 06 грудня 2018 року об'єкту нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , до складу якого входять приміщення: 2-1 пл. 7,9 кв.м., 2-2 пл. 17,5 кв.м., 2-3 пл. 9,6 кв.м., 2-4 пл. 8,7 кв.м., 2-5 пл. 5,8 кв.м., 2-6 пл. 5,3 кв.м., 2-7 пл. 11,6 кв.м., надвірні споруди: гараж «М», сарай «Н», сарай «Г», сарай «Д», убиральня «Е», ганок до «а-1», ч. сараю «Б», погріб під частиною будівлі під «Б», ч. огорожі №3, 6 присвоєний адресний номер АДРЕСА_1 (а.с.89-90).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 березня 2017 року позивачка ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_6 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , із зазначенням переліку приміщень, що перебували у користуванні спадкодавиці. Також позивачка успадкувала земельну ділянку, за вказаною адресою площею 0,0507 га, кадастровий номер 3221055100:01:016:0006 (а.с.51-54).
Відповідно до договору дарування від 09 листопада 2019 року №4600 відповідачці ОСОБА_9 подаровано частину житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.164-166). Відповідно до договору дарування від 09 листопада 2019 року №4603 відповідачці ОСОБА_9 подаровано земельну ділянку загальною площею 0,05 га кадастровий номер 3221055100:01:016:0077, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.86-88).
Таким чином у користуванні сторін перебувають конкретно визначені ізольовані квартири житлового будинку, який належав їм на праві спільної часткової власності.
Одночасно сторонам на праві приватної власності належать земельні ділянки, як окремі об'єкти нерухомого майна, на яких розташовані відповідні приміщення житлового будинку, при цьому земельна ділянка відповідачки знаходиться по АДРЕСА_1 , тобто адресою, що була присвоєна частині житлового будинку, приміщення якого перебували у користуванні попередніх власників.
Отже, вказані обставини вказують на поділ житлового будинку в натурі.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 61/21 від 24 жовтня 2021 року досліджувана прибудова (добудова) зазначена на генеральному плані як літ А2, та на плані першого поверху як приміщення веранди №2-8 площею 14,4 м.кв. не входить до об'єктів, будівництво яких не потребує документів, що дають право на їх будівництво, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Добудова до частини житлового будинку по АДРЕСА_1 площею 14,4 кв.м., яка зазначена в технічному паспорті, виготовленому 22 вересня 2020 року, як «веранда», потребує отримання дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт та після закінчення яких об'єкт підлягає прийняттю в експлуатацію. Добудова до частини житлового будинку по АДРЕСА_1 площею 14.4 кв.м., яка зазначена в технічному паспорті, виготовленому 22 вересня 2020 року, як «веранда» є об'єктом самочинного будівництва та не відповідає Державним будівельним нормам і правилам, а саме: - ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" 3.13, 3.25; - ДБН В.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» п.6.1.41; - ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки» п. 3.4, Додаток В п.7 (а.с.12-44).
В судовому засіданні судовий експерт Ігнатьков В.М. зазначив, що натурне обстеження об'єкту дослідження ним не проводилось. На запитання про те, в чому саме полягають порушення Державних будівельних норм та правил експерт зазначив наступне. Порушення п.3.13, 3.25 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та п.6.1.41 ДБН В.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», полягає в тому, що між прибудовою відповідачки та межею земельної ділянки позивачки відстань менше 1 метра, що ускладнює для відповідачки можливість обслуговування цієї частини будинку. При цьому, стічні води із даху зазначеної прибудови не потрапляють на стіни прилеглої частини будинку, що перебуває у користуванні позивачки, а можуть потрапляти на сусідню земельну ділянку. Порушення п.3.4 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки» полягає в тому, що внаслідок прибудови погіршилась інсоляція прилеглої частини житлового будинку позивачки. При цьому, в судовому засіданні експерт зазначив, що ним не встановлювався рівень інсоляції, а тому і не встановлювався чи став такий рівень нижче нормативних значень.
Враховуючи пояснення експерта, надані в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що під час експертизи порушень норм ДБН внаслідок яких погіршується стан нерухомого майна, що перебуває в користуванні позивачки не встановлено, висновки з цього приводу ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 7 статті 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Отже в силу ч.7 ст. 376 ЦК України, знесення самочинного будівництва можливе лише за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування і в разі неможливості перебудови.
Одночасно суд вважає, що за позовом фізичної особи судом може бути прийняте рішення про знесення самочинного будівництва в разі, якщо внаслідок такого будівництва допущено істотне порушення будівельних норм і правил, що призводить до порушень прав позивача.
В даному випадку в судовому засіданні знайшло підтвердження, що при будівництві відповідачкою приміщення літ А2 «веранда», нею порушено вимоги лише щодо відстані до межі земельної ділянки, яка повинна була становити не менше 1 м. Зазначене порушення в майбутньому може призвести до складнощів в обслуговуванні своєї частини будинку відповідачкою. Докази, що таке будівництво порушує права та інтереси позивачки суду не надані. Рівень освітлення приміщень позивачки внаслідок будівництва веранди на думку експерта погіршився, однак при проведенні експертизи не було встановлено, що такий рівень нижче нормативних значень.
Також відсутні докази, що внаслідок будівництва веранди відбувається руйнування частини нерухомого майна, що перебуває в користуванні позивачки внаслідок опадів, що стікають з даху.
За таких обставин немає підстав вважати, що будівництво веранди порушує права та інтереси позивачки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Оскільки позивачці та відповідачці належать на праві приватної власності окремі земельні ділянки на яких розташовані конкретно визначені договором приміщення житлового будинку, частині житлового будинку, що перебуває в користуванні відповідачки присвоєно нову адресу, тобто житловий будинок фактично розділений в натурі за згодою між співвласниками, то реєстрація відповідачкою права власності на частину нерухомого майна, що знаходиться на її земельній ділянці не порушує прав позивачки.
При цьому суд звертає увагу, що твердження позивачки, що внаслідок реєстрації права власності у неї є складнощі внаслідок яких вона позбавлена можливості реалізувати свої права не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.
За вказаних обставин підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ст.259-260 ЦПК України,
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білоцерківської районної державної адміністрації про знесення самочинного будівництва та скасування державної реєстрації відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 11 вересня 2023 року
Головуючий-суддяД.Унятицький