Справа № 359/7764/23
Провадження № 1-кс/359/1337/2023
11 серпня 2023 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду без технічної фіксації клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12023111100001925, внесеному до ЄРДР 06.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про арешт майна,
Старший слідчий СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому зазначив, що 05.08.2023 приблизно о 23.30 годині водій автомобіля марки ВАЗ 21150 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюючи рух по вул. Головатого м. Бориспіль в напрямку з перехрестям з вул. Привокзальна, не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з нерухомою опорою у вигляді паркану залізничного вокзалу м. Бориспіль, в результаті події водій отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди до приїзду швидкої медичної допомоги.
Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.08.2023, який проводився на перехресті вулиць Головатого та Привокзальна м. Бориспіль Київської обл., було виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ 21150 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , яким фактично користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06.08.2023 вище вказаний ТЗ визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, проведенню ряду експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, яке було вилучено в ході проведення огляду.
В судове засідання старший слідчий СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. До клопотання долучив заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі та задовольнити. Його неявка, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного вище клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2. ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
Згідно ч. 3. ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо. В разі задоволення клопотання про арешт в ухвалі слід зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
З наданих суду матеріалів вбачається, що застосування арешту вказаного майна необхідне для забезпечення збереження речових доказів, забезпечення проведення ряду експертиз.
З урахуванням вищенаведеного, вважаю наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, майно, а саме: автомобіль марки ВАЗ 21150 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , яким фактично користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1