Справа № 357/8233/23
Провадження № 2/357/2397/23
іменем України
"12" вересня 2023 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. , розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В липні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2023 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.
Ухвалою судді від 14 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення недоліків поданої заяви. Крім того, позивача попереджено про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
14 липня 2023 року зазначена ухвала судді була направлена для виконання поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу позивача зазначену в позовній заяві: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з ухвалою судді від 14 липня 2023 року про залишення позовної заяви без руху повернулось до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Іншої адреси місця свого проживання (перебування, знаходження) позивач суду не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно постанови Верховного Суду складу колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 року, справа № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов'язанні сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, системний аналіз чинного цивільно-процесуального законодавства дає підстави вважати, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Отже, ОСОБА_1 мала можливість ознайомитись з процесуальними документами, прийнятими суддею під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для загального доступу.
Відповідно до загальних норм цивільно-процесуального Кодексу України права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процессу, зокрема, полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
З огляду на вищевикладене, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, можна зробити висновок, що особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків.
Зазначаючи в позовній заяві свою поштову адресу позивач мала усвідомлювати, що на вказану адресу судом буде здійснюватися направлення поштової кореспонденції, та відповідно була зобов'язана здійснити всі залежні від неї заходи з метою належного її отримання.
Слід зазначити, що ухвала судді про залишення позову без руху згідно з ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов'язковим для виконання.
Не повідомлення позивачем ОСОБА_1 суду відомостей про зміну свого місця проживання (перебування), не отримання ухвали судді від 14 липня 2023 року у відділенні поштового зв'язку, не звернення за її отриманням в приміщенні суду та не усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді, відсутність прояву інтересу протягом тривалого часу про хід розгляду справи за її позовом, свідчать про зловживання процесуальними правами та небажання заявника сприяти розгляду справи за її заявою.
Відтак, ухвалу судді від 14 липня 2023 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто, тому суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Законодавець не покладає на суд обов'язок повторно постановити ухвалу про залишення позову без руху в разі її не виконання.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне визнати позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу неподаною та повернути її заявнику разом з доданими до неї документами.
Керуючись ст.ст. 185, 261, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - вважати неподаною та повернути заявнику разом з доданими до неї документами.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов