Справа № 357/9708/23
3/357/4637/23
05.09.2023 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,
за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
24 липня 2023 року о 12 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, Білоцерківський район, м. Узин по вул. Незалежності, 20, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування транспортними засобами, тобто не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2. 1 а Правил дорожнього руху України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», повторно протягом року, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
29 липня 2023 року о 17 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, Білоцерківський район, м. Узин по вул. Поповича, 56, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук. Огляд на визначення стану сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатора «Алкотест 6810», тест № 6174, результат 1.38% проміле, від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
29 липня 2023 року о 17 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, Білоцерківський район, м. Узин по вул. Поповича, 56, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху в результаті чого автомобіль занесло та водій допустив зіткнення з транспортним засобом «ЗІЛ ММЗ 554 М», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі без порушень ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів та завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 2.3 б, 12.1, Правил дорожнього руху.
29 липня 2023 року о 17 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, Білоцерківський район, м. Узин по вул. Поповича, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, 10.08.2022 року постановою БАВ/628014 ОСОБА_1 був притягнений до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2. 1 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був належно повідомлений про що свідчать довідки про отримання SMS повідомлення, причини неявки невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
Пункт 1 статті 6 Конвенції у відповідній частині передбачає таке: "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом".
Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ, окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається ( рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").
При цьому, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. у т.ч. постанову ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12).
Дана позиція суду касаційної інстанції щодо окреслених підходів є сталою та висловлена у багатьох судових рішеннях цього суду, відповідно, ураховується судом в цій справі згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою однакового застосування всіма судами загальної юрисдикції законодавства та уникнення його неоднозначного тлумачення.
Вказане відповідає рішенню Європейського Суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, де зазначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
У цій справі дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на переконання суду, спрямовані на затягування провадження, та прямо указують на те, що така особа добросовісно не користується належними їй процесуальними правами, прямо ігнорує наявні у неї процесуальні обов'язки. Тим самим, створює недобросовісні перепони для руху справи, що, на переконання суду, є неприйнятним, та вимагає від суду ефективної протидії.
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 «Трух проти України», від 08.11.2005 «Смірнов проти України», від 26.04.2007 «Шевченко проти України», відповідно до яких, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Суд підкреслює, що розумність таких інтервалів часу обумовлюється положеннями статей 38, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а строк для накладення адміністративного стягнення за ст. 124, 126 КУпАП обмежується трьома місяцями, за ст. 130 КУпАП обмежується одним роком з дня вчинення правопорушення.
Відповідно суд в цій справі, забезпечивши право особи, що притягається до адміністративної відповідальності, приймати особисту участь в процесі безпосередньо в судовому засіданні, уживши всеохоплюючих заходів для поінформованості її про даний процес, та ураховуючи її поведінку, яка, як уже відмічалося судом, на його переконання, спрямована на створення недобросовісних перепон для руху справи, уважає за можливе завершити розгляд провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. ЇЇ неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутності.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівники поліції приїхали на виклик з приводу ДТП. Під час спілкування та перевірки документів ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що виїжджаючи з повороту, не впорався з керуванням, автомобіль занесло і він в'їхав в транспортний засіб ЗІЛ ММЗ 554 М», який стояв припаркований. Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , чи керував він транспортним засобом та чи вживав спиртні напої, нащо останній повідомив, що керував транспортним засобом та вживав спиртні напої в малій кількості. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, нащо останній погодився, пройшов огляд, результат 1.38% проміле. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі нащо останній відмовився. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 130 КУпАП, а також за ч. 5 ст. 126 КУпАП з якими останнього в подальшому було ознайомлено.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Пунктом 2.3.б Правил дорожнього руху, передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Вимогами пункту 12.1. Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вимогами пункту 2.1 а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 126 КУпАПзакріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до витягу з бази ІПНП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області щодо кваліфікації адміністративного правопорушення ОСОБА_1 10.08.2022 року відділом поліцейської діяльності № 1 м. Узин Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області винесено постанову про адміністративне правопорушення серія БАВ/628014 за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оголосивши протоколи про адміністративні правопорушення, дослідивши додані до протоколів докази, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 29.07.2023 року, висновок газоаналізатора «Алкотест 6810», тест № 6174, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат 1.38% проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення ОСОБА_3 , схему місця ДТП від 29.07.2023 року іззазначинеми пошкодженнями транспортних засобів, розписку ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортним засобом, розписку ОСОБА_4 про зобов'язання не допускати водія до керування транспортним засобом, витяг з бази ІПНП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, копію декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, копію сертифікату відповідності, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, а також надані докази сторони захисту, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності,врахувавши вказані пункти правил дорожнього руху, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Однак, беручи до уваги те, що автомобіль марки «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 йому не належить, а згідно протоколу про адміністративне правопорушення належить ОСОБА_5 , підстави для оплатного вилучення автомобіля відсутні.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33-35, 40-1, 124, 126, 130, 245, 268,280, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та, із урахуванням ст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО