Справа № 357/10886/23
3/357/5140/23
07.09.2023 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративного стягнення за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №103590 від 09.08.2023 вбачається, що 23.08.2023 о 19 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 домашнє насильство економічного характеру, а саме не повертав транспортний засіб марки FORD TRANZIT.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 кваліфіковано на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що домашнього насильства економічного характеру він не вчиняв, а транспортний засіб марки FORD TRANZIT належить йому, на підтвердження вказаного надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Суддя, розглянувши протокол та додані до нього документи, заслухавши в суді пояснення особи, яка притягається до відповідальності приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією та об'єктивною стороною правопорушення за ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильств» економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , відповідно до якого вказаний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_1 .
Отже, в даному випадку вказані правовідносини не мають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Тобто факт вчинення домашнього насильства економічного характеру ОСОБА_1 , не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2 ч. 1, 247, 280, 283- 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОльга БОНДАРЕНКО