Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2990/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ФОП Смирнова Людмила Юріївна ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Вільхуватська сільська рада (Україна, 62620, Харківська область, Великобурлуцький район, село Вільхуватка, вулиця Синько, будинок 28, ідентифікаційний код особи 04399223)
про стягнення заборгованості
без виклику учасників справи
До Господарського суду Харківської області звернулося ФОП Смирнова Людмила Юріївна з позовом до Вільхуватської сільської ради та просить суд стягнути з Вільхуватської сільської ради (62620. Харківська обл,. с Вільхуватка. вул. Синько, б. 28. Ід.код юр.особи - 04399223) на користь Фізичної особи-підприємця Смирнова Людмила Юріївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 . р/р НОМЕР_2 у банку АТ "СЕНС БАНК") 23232,12 грн, (двадцять три тисячі двісті тридцять дві гривні 12 коп.) а саме: основний борг - 15991,48 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня 48 коп.). пеня - 3084,30 грн. (три тисячі вісімдесят чотири гривні ?0 коп.). 3% річних - 617,75 грн. (шістсот сімнадцять гривень 75 коп.). інфляційні нарахування - 3538,59 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять вісім гривень 59 коп.), а також 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) судового збору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 44 від 09.02.2022 року, Договором № 45 від 09.02.2022 року та Договором № 47 від 09 02.2022 року.
Ухвалою від 10.07.2023 було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
04.08.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. 20761) в якому Вільхуватська сільська рада визнає позовні вимоги в частині заявлених позовних вимог про стягнення основної заборгованості. При цьому у відзиві на позов позивач посилається на ст. 617 ЦК України, п. 9.1. договорів, яким передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, та вказує, що в грудні 2022 року ДКС України були профінансовані лише видатки на заробітну плату, іншого фінансування відповідачу не надходило.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Вільхуватською сільською радою на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» було розміщено оголошення UA-2022-01-19-003150-b про закупівлю товарів ДК 021:2015:15330000-0: Оброблені фрукти та овочі (томатна паста, горошок зелений консервований, огірки солоні, горошок зелений свіжоморожений, капуста квашена, горох колотий, сухофрукти, родзинки, чорнослив, фрукти свіжоморожені). Після проведення електронних торгів між переможцем ФОП Смирнова Л.Ю. та замовником Вільхуватською сільською радою було укладено Договір № 44 від 09 лютого 2022 року про закупівлю товару ДК 021:2015:15330000-0: Оброблені фрукти та овочі (томатна паста, горошок зелений консервований, огірки солоні, горошок зелений свіжоморожений. капуста квашена, горох колотий, сухофрукти, родзинки, чорнослив, фрукти свіжоморожені).
Також, Вільхуватською сільською радою на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» було розміщено оголошення UA-2022-01-19-003177-b про закупівлю товарів ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (пшоно, крупа пшенична, крупа ячна, рис, крупа гречана, борошно пшеничне цільнозернове, пластівці вівсяні, крута булгур, крупа перлова). Після проведення електронних торгів між переможцем ФОП Смирнова Л.Ю. та замовником Вільхуватською сільською радою було укладено Договір № 45 від 09 лютого 2022 року про закупівлю товару ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (пшоно, крупа пшенична, крупа ячна, рис, крупа гречана, борошно пшеничне цільнозернове, пластівці вівсяні, крупа булгур, крупа перлова).
Вільхуватською сільською радою на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» було розміщено оголошення UA-2022-01-19-012178-а про закупівлю товарів ДК 021:2015:03210000-6: Зернові культури та картопля (картопля, квасоля сушена). Після проведення електронних торгів між переможцем ФОП Смирнова Л.Ю. та замовником Вільхуватською сільською радою було укладено Договір № 47 від 09 лютого 2022 року про закупівлю товару ДК 021:2015:03210000-6: Зернові культури та картопля (картопля, квасоля сушена).
Згідно п. 7.1.1 вказаних Договорів, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари відповідно до п. 4.1. Договору. Згідно п. 7.4.1. постачальник мас право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар. Пунктом 4.1. передбачено, що розрахунки за поставлений товар проводяться протягом 20 робочих днів з моменту отримання товару. Згідно п. 8.1. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та ним Договором.
21 лютого 2022 року, згідно товарно-транспортних накладних, у відповідача по Договору № 44 від 09.02.2022 року, Договору № 45 від 09.02.2022 року, Договору № 47 від 09.02.2022 року утворилась заборгованість на загальну суму 15991,48 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня 48 коп.): товарно-транспортна накладна № 470 на суму 2125,00 грн., товарно-транспортна накладна № 472 на суму 2125,00 грн., товарно-транспортна накладна № 474 на суму 1415,00 грн., товарно-транспортна накладна № 476 на суму 762.00 грн,. товарно-транспортна накладна № 478 на суму 1045,00 грн., товарно-транспортна накладна № 480 на суму 250,00 грн., товарно-транспортна накладна № 481 на суму 497,50 грн., товарно-транспортна накладна № 483 на суму 2778,40 грн., товарно-транспортна накладна № 486 на суму 243,98 грн., товарно-транспортна накладна № 488 на суму 2778,40 грн., товарно-транспортна накладна № 491 на суму 280.60 грн., товарно-транспортна накладна № 494 на суму 850.00 грн., товарно-транспортна накладна № 497 на суму 520.60 грн., товарно-транспортна накладна № 500 на суму 320,00 грн.
Позивачем було направлено вимогу по сплаті заборгованості за Договором № 44 від 09.02.2022 року, Договором № 45 від 09.02.2022 року та Договором № 47 від 09 02.2022 року.
Згідно п. 7.1.1. Договорів, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари відповідно до п. 4.1. Договору. Згідно п. 7.4.1. постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.
Пунктом 4.1. передбачено, що розрахунки за поставлений товар проводяться протягом 20 робочих днів з моменту отримання товару.
Згідно п. 8.1. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 ст. 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Також, ст. 694 ЦК України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи вищенаведене та беручи до уваги порушення відповідачем умов Договорів в частині своєчасної оплати у повному обсязі поставленого позивачем товару за Договорами, та те, що відповідач визнав суму основного боргу, суд вважає позовні вимоги у справі в частині стягнення суми основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України, прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частина шоста статті 231 ГК України, на яку посилається позивач в обґрунтування розміру нарахованої пені, не встановлює розмір штрафної санкції за порушення грошового зобов'язання, а визначає певний спосіб її формування (у відсотковому відношенні, розмір відсотків визначається через облікову ставку Національного банку України), а відтак не може бути застосована у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 904/4156/18 зазначала, що за змістом положень діючого законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Частина шоста статті 231 ГК України не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію.
Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, те, що умовами Договорів не було передбачено можливості нарахування позивачем відповідачу пені за прострочення відповідачем свого грошового зобов'язання за Договорами, суд дійшов до висновку, що сума пені заявленої позивачем не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача 3% річних у розмірі 617.75 грн. та інфляційних у розмірі 3538.59 грн., суд дійшов висновку, що дані розрахунки є вірними, вони відповідають нормам чинного законодавства та не спростовані відповідачем.
Щодо заперечень відповідача в частині здійснених позивачем нарахувань на суму основної заборгованості суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду 16.07.2019 року у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 року у справі № 913/20/21, де, зокрема, вказано на те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. В матеріалах справи відсутні докази засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань за договором, шляхом видачі відповідного сертифіката.
Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження часткової обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15 991,48 грн, трьох відсотків річних - 617,75 грн та інфляційних втрат - 3 538,59 грн.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Вільхуватської сільської ради (Україна, 62620, Харківська область, Великобурлуцький район, село Вільхуватка, вулиця Синько, будинок 28, ідентифікаційний код особи 04399223) на користь Фізичної особи - підприємця Смирнової Людмили Юріївни ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 15 991,48 грн, три відсотки річних - 617,75 грн, інфляційні втрати - 3 538,59 грн та 2 327,67 грн судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Л.С. Лаврова