65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"06" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/1655/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.
розглянувши справу № 923/1655/21
за позовом: фізичної особи-підприємця Синегубової Світлани Станіславівни /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 /
до відповідачів: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі /ЄДРПОУ 21295778, адреса - 73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 47, e-maill: kherson@spfu.gov.ua/
2. Акціонерного товариства "Українська залізниця" /ЄДРПОУ 40075815, адреса - 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, e-mail: uz@uz.gov.ua, E.Semenova@dp.uz.gov.ua/
про визнання договору оренди державного майна недійсним
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
від відповідача1: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі
від відповідача2: адвокат Семенова О.П. на підставі довіреності від 23.01.2023 року.
20 грудня 2021 року фізична особа-підприємець Синегубова Світлана Станіславівна звернулася до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою /вх. № 3821/21/ до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсним договору оренди державного майна № 891-11-065 від 17.02.2021 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Херсонській області та позивачем.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/1655/21; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; призначено перше судове засідання по суті на 03.03.2022 року о 14:00 год.
На адресу Господарського суду Херсонської області надійшов відзив відповідача2 /вх. № 764/22 від 07.02.2022 року/ та відзив відповідача1 /вх. № 859/22 від 09.02.2022 року/.
Проте, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 “ Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)” змінено підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.
За Актом прийому-передачі евакуйована справа № 923/1655/21 була передана Господарському суду Одеської області.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.06.2023 року для розгляду справи визначено суддю Петренко Н.Д.
Ухвалою суду від 14.06.2023 року прийнято справу № 923/1651/21 до розгляду; постановлено провести по справі № 923/1651/21 повторно розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 06.09.2023 р. о 11:00 год.
До судового засідання позивач та відповідач1 не з'явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
У судовому засіданні представник відповідача-2 не заперечувала проти залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із неявкою позивача, повідомленого належним чином.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статей 41, 42 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Учасники справи, зокрема мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відтак, обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом четвертим частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, постановах Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 903/630/18, від 11.11.2020 у справі № 910/12898/19, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 19.12.2022 року у справі № 910/173/22.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Виходячи з положень статей 42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.
Господарським судом встановлено, що:
- Згідно витягу з ЄДРПОУ місцезнаходженням відповідача є саме адреса, вказана ним у позові - 49130, м. Дніпро, вул. Усенко, 19, кв. 13;
- позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, призначеного на 06.09.2023 року об 11:00 год, про що свідчить повернуте на адресу суду 11.07.2023 року за вх. № 15213/23 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою листоноші «за закінченням терміну зберігання»; також було складено телефонограму за мобільним номером позивача;
- матеріали справи не містять електронної адреси позивача;
- позивач не з'явився у судове засідання, призначене на 06.09.2023 року об 11:00 год;
- матеріали справи не містять заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви фізичної особи-підприємця Синегубової Світлани Станіславівни без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
При цьому суд зауважує, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, 234-241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Синегубової Світлани Станіславівни до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання договору оренди державного майна недійсним у справі № 923/1655/21 - залишити без розгляду.
Ухвала складена та підписана 11.09.2023 року.
Ухвала набрала законної сили 06.09.2023 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.
Суддя Н.Д. Петренко