65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2023 р. м. Одеса Справа № 923/39/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
розглянувши справу №923/39/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
за позовом: акціонерного товариства "Райффайзен Банк" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, адреса листування - 73003, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 53 (ДПЗРК, 6 поверх ХОЦ), e-mail: Legal.collection@raiffeisen.ua/
до відповідача: фізичної особи-підприємця Коломійця Дмитра Даниловича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 /
про стягнення 115 950,24 грн
14.01.2022 року акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою /вх. № 77/22/ до фізичної особи-підприємця Коломійця Дмитра Даниловича про стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/87120/00652519 від 18.09.2019 року у розмірі 115 950,24 грн, з яких: 101 146,35 грн - основний борг; 14 803,89 грн - відсотки.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 923/39/22; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Проте, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 " Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)" змінено підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.
За Актом прийому-передачі евакуйована справа № 923/39/22 була передана Господарському суду Одеської області.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.06.2023 року для розгляду справи визначено суддю Петренко Н.Д.
Ухвалою суду від 16.06.2023 року прийнято справу № 923/39/22 до розгляду; постановлено провести по справі № 923/39/22 повторно розгляд справи по суті в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвала Господарського суду Одеської області від 16.06.2023 року у справі № 923/39/22 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (73033, м. Херсон, пр-т. Будівельників, 8, кв. 63, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
10.07.2023 року за вх. № 15098/23 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.
Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).
Суд зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.06.2023 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 923/39/22, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Окрім того відповідача було повідомлено про розгляд справи публікацією у мережі інтернет від 22.06.2023 року.
Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 18.09.2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», (банк кредитор) та ФОП Коломієць Д.Д. /позичальник/ укладено Кредитний договір № 011/87120/00652519, згідно умов якого Кредитор надає Позичальнику кредитні кошти у Формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі: 150 000,00 грн строком до 18.09.2022 року, а Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 28,00 % річних.
Кінцевий термін надання кредиту - 18.11.2019 року /п. 1.2 договору/.
Кінцевий термін погашення кредиту - 18.09.2022 року /п. 1.3 договору/.
Кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу /п. 1.4 договору/.
За надання кредиту за договором позичальник сплачує кредитору разову комісію у розмірі 0,99 % від ліміту, без ПДВ. Сума комісії підлягає сплаті одноразово у повному обсязі в день перерахування кредиту на рахунок позичальника до надання позичальнику кредитних коштів /п. 2.2 договору/.
Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Процента нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту у повному обсязі /п. 2.3 договору/.
Кредитор на підставі письмової заяви позичальника, яка повинна бути подана не пізніше кінцевого терміну надання кредиту, зобов'язується надати в межах ліміту кредитні кошти з позичкового
Позичальник зобов'язався виконати зобов'язання за кредитним договором в порядку, визначеному кредитним договором /п. 5.1 договору/.
Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами у валюті кредиту згідно з Графіком кожного місяця, 18 числа, та при погашенні заборгованості у повному обсязі /п. 5.2, 5.3 договору/.
Перед укладанням та підписання кредитного договору, 10.09.2019 року позичальник звернувся до банку із заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі «вид кредиту» підтвердив намір отримати кредит, зазначивши суму кредитування, бажаний строк та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту.
Судом досліджено виписку по рахунку відповідача, якою підтверджується надання Банком кредиту у розмірі 150 000,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що Банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених договором.
Позивач вказує, що відповідач всупереч положень п. 5.1, п. 5.2, п. 5.3 кредитного договору належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку із чим, станом на 23.11.2021 року заборгованість відповідача за Кредитним договором № 011/87120/00652519 від 18.09.2019 року становить 115 950,24 грн, з яких:
- 101 146,35 грн - тіло кредиту, в т.ч. прострочена заборгованість - 33 543,17 грн;
- 14 803,89 грн - відсотки, в т.ч. прострочені - 14 415,93 грн.
Позивач вказує, що відповідно до рішення Кредитора сума пені не зазначається та не стягується в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватися, що не суперечить нормам чинного в Україні законодавства.
12.12.2021 року Банк направив позичальнику вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
Оскільки відповідач не здійснив повернення коштів у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі та надав Позичальнику - кредитний ліміт, що підтверджується наданою до матеріалів справи банківською випискою.
Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.ті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення відповідних умов договору позичальник не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін. В результаті чого, у відповідача станом на 23.11.2021 року виникла заборгованість перед Кредитором за Кредитним договором № 011/87120/00652519 від 18.09.2019 року становить 115 950,24 грн, з яких:
- 101 146,35 грн - тіло кредиту, в т.ч. прострочена заборгованість - 33 543,17 грн;
- 14 803,89 грн - відсотки, в т.ч. прострочені - 14 415,93 грн.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем у справі доказів належного виконання своїх зобов'язань перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" до матеріалів справи не надано.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 481,00 грн, що вбачається із платіжного доручення № 14036 від 06.01.2022 року.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Коломійця Дмитра Даниловича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 / на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, адреса листування - 73003, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 53 (ДПЗРК, 6 поверх ХОЦ), e-mail: Legal.collection@raiffeisen.ua/ заборгованість за кредитним договором № 011/87120/00652519 від 18.09.2019 року у розмірі 115 950,24 грн /сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 24 копійки/, з яких: 101 146,35 грн - основний борг; 14 803,89 грн - відсотки; та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн /дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 11 вересня 2023 р.
Суддя Н.Д. Петренко