79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
31.08.2023 Справа № 914/1742/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Роя Тараса Романовича
про стягнення 322718,77 грн.
за участю представників:
від позивача: не з?явився
від відповідача: не з?явився
Суть спору: Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк “Львів” заявило позов до відповідача Фізичної особи-підприємця Роя Тараса Романовича про стягнення 322718,77 грн, з яких 271699,96 грн - заборгованість за кредитом та 51018,81 грн - заборгованість за відсотками (нараховані з 18.01.2021 по 04.05.2023).
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.
Сторони явку представників в судове засідання 31.08.2023 не забезпечили, причин неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Необхідно зазначити, що участь сторін в судовому засіданні 31.08.2023 не визнавалась судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
18.01.2021 між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів” (банк) та Фізичною особою-підприємцем Рой Тарас Романович (позичальник) укладено кредитний договір №10/В/2021, відповідно до умов якого, банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним. Розмір та валюта кредиту: 500000,00 грн. Процентна ставка: 23,88% річних. Дата повернення кредиту в повному обсязі: 17.07.2023. Графік повернення кредиту: згідно графіку погашення кредиту оформленого додатком №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 2.7. кредитного договору, банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту у наступних випадках:
- наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені цим договором;
- надання для здійснення платежів документів, що не відповідають вимогам законодавства та встановленим в банку правилам;
- представлення позичальником у банк для отримання кредиту докумектів/інформації, що виявились недостовірними;
- невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором;
- наявності арешту на грошові кошти позичальника на його поточних рахунках, які обліковуються в банку;
- нецільового використання кредиту або його частини;
- несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини;
- порушення проти позичальника справи про банкрутство або прийняття рішення про його припинення/ліквідацію.
Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3. цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4. цього договору. Нарахування процентів та комісій за користування кредитом може бути припинене раніше, ніж до настання терміну, вказаного в п.2.1.4. цього договору, у випадках передбачених законодавством України, внутрішніми положеннями банку або за згодою Сторін.
Згідно з пунктом 4.8. кредитного договору, банк у випадках, передбачених пунктом 2.7. цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Пунктом 4.9. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.4.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.
Відповідно до пункту 6.4. кредитного договору, у випадку прострочення виконання грошового зобов?язання, в тому числі після надіслання йому (вручення) вимоги про дострокове повернення кредиту, позичальник відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України сплачує проценти у розмірі, що дорівнює визначеним відповідним кредитним договором процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом "факт/360» від простроченої суми, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.
18.01.2021 сторонами укладено додаток №1 до кредитного договору №10/В/2021 "Графік погашення кредиту".
Відповідно до меморіального ордеру №399607 від 18.01.2021 позивач надав відповідачу кредит в розмірі 500000,00 грн.
Крім того, 31.05.2022 між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів” (банк) та Фізичною особою-підприємцем Рой Тарас Романович (позичальник) укладено додатковий договір до кредитного договору, яким cторони погодили внести зміни в умовах кредитування за кредитним договором.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди до договору, банк надав позичальнику відтермінування сплати відсотків за користування кредитом та/або відтермінування повернення отриманого позичальником кредиту на термін з 28.02.2022 по 30.04.2022.
31.05.2021 сторонами укладено додаток №1 до кредитного договору №10/В/2021 "Графік погашення кредиту".
Однак як стверджує позивач, відповідач порушуючи свої зобов'язання не повернув банку кредитні кошти в строки, що визначені умовами кредитного договору.
Як зазначено у позовній заяві, зважаючи на те, що відповідач систематично не виконує взяті на себе зобов'язання по кредитному договору у визначені терміни, позивач надіслав відповідачу лист-вимогу від 19.04.2023 №2920/0-05, проте дана вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Так, у листі - вимозі від 19.04.2023 №2920/0-05 банк зазначив, що станом на 19.04.2023 заборгованість згідно кредитного договору становить 316591,03 грн, з яких 188366,61 грн - строкова заборгованість по основному боргу, 17711,76 грн - строкова заборгованість за нарахованими процентами, 83333,35 грн - прострочена заборгованість по основному боргу та 27179,31 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Враховуючи наведене, позивач у вимозі від 19.04.2023 №2920/0-05 вимагає протягом десяти робочих днів з моменту отримання даної вимоги повністю погасити заборгованість по кредитному договору.
У вимозі також вказано, що крім вищевказаної заборгованості позичальнику необхідно здійснити погашення процентів та пені, що будуть нараховані по день повного погашення простроченої заборгованості по кредитному договору.
Таким чином, враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 322718,77 грн, з яких 271699,96 грн - заборгованість по основному боргу та 51018,81 грн - заборгованість за відсотками (нараховані з 18.01.2021 по 04.05.2023).
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на таке.
Згідно із часиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як встановлено судом, 18.01.2021 між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів” (банк) та Фізичною особою-підприємцем Ройом Тарасом Романовичем (позичальник) укладено кредитний договір №10/В/2021, відповідно до умов якого, банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним. Розмір та валюта кредиту: 500000,00 грн. Процентна ставка: 23,88% річних. Дата повернення кредиту в повному обсязі: 17.07.2023. Графік повернення кредиту: згідно графіку погашення кредиту оформленого додатком №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Факт видачі відповідачу кредиту в розмірі 500000,00 грн підтверджується меморіальним ордером №399607 від 18.01.2021 на суму 500000,00 грн.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, що підтверджується поданим позивачем розрахунком заборгованості за договором кредиту та банківськими виписками по рахунку клієнта, заборгованість відповідача становить 271699,96 грн - заборгованість по основному боргу та 51018,81 грн - заборгованість по відсотках (нарахованих з 18.01.2021 по 04.05.2023).
Докази сплати 271699,96 грн заборгованості по основному боргу та 51018,81 грн заборгованості за відсотками, які нараховані з 18.01.2021 по 04.05.2023 в матеріалах справи відсутні. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. (Постанова Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).
У пункті 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 зауважено, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання визначена законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Отже, зміст правової позиції Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 5017/1987/2012).
При цьому, у разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач у вимозі від 19.04.2023 №2920/0-05 вимагає протягом десяти робочих днів з моменту отримання даної вимоги достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі по кредитному договору.
Отже нарахування процентів включно по 04.05.2023 в даному випадку є правомірним.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №1273648 від 30.05.2023 на суму 4840,80 грн.
Керуючись статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 4840,78 грн витрат по сплаті судового збору (1,5% ціни позову), оскільки позов слід задовольнити повністю.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Роя Тараса Романовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, місто Львів, вулиця Сербська, будинок 1, ідентифікаційний код 09801546) 271699,96 грн. заборгованості по тілу кредиту, 51018,81 грн. заборгованості по процентах та 4840,78 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до вимог статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено відповідно до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 11.09.2023.
Суддя Петрашко М.М.