просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
12 вересня 2023 року м.Харків Справа № 913/249/23
Провадження № 14/913/249/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця Остапенко Наталії Миколаївни, смт.Петропавлівка, Станично-Луганський р-н Луганської області
про стягнення 318694,12 грн.
без повідомлення (виклику) представників сторін,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця Остапенко Наталії Миколаївни (далі - ФОП Остапенко Н.М.) заборгованість за кредитним договором № 2660315462-КД-1 від 30.03.2021 в сумі 318694,12 грн, з яких: 150000,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18692,52 грн - заборгованість за процентами, 150000,80 грн - заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.03.2021 між АТ «ПриватБанк» та ФОП Остапенко Н.М. було укладено кредитний договір № 2660315462-КД-1, відповідно до умов якого ФОП Остапенко Н.М. було видано кредит у розмірі 500000,00 грн (п. А.2. кредитного договору) із терміном повернення 01.03.2024 (пп. А.3., 1.2., 2.2.3. кредитного договору).
31.03.2021 відповідачем було отримано кредитні кошти у розмірі та на цілі відповідно до п. А. 2 кредитного договору.
Крім того, 30.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, в якій узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки (підпункт «а» пункту 1 додаткової угоди).
Згідно з п. 2.1. додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,3% річних.
Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Пунктом 2.7 додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.
Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за кредитним договором відповідачу було відкрито рахунок типу 2909 (п. А. 4 кредитного договору).
Згідно з п. 2.10. додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпеченні гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
Позивач зазначає, що 31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (далі - гарант) та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 (далі - договір гарантії), відповідно до п. 2.1. якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара (АТ КБ «ПриватБанк») безвідкладну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. відповідачем) своїх грошових зобов'язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до п. 5.1. договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Згідно з п. 5.5. договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (сума сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.
Відповідно до п. 6.2. договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1. та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується:
- застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п. 6.2.1. договору гарантії);
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог) в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п. 6.2.2. договору гарантії).
Як зазначає позивач, відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором та припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.
02.09.2022 позивачем було направлено відповідачу повідомлення про розірвання договору № 2660315462-КД-1 з вимогою до 01.10.2022 здійснити погашення заборгованості в повному обсязі.
04.10.2022 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (агента) вимога на сплату за гарантією № 25 на суму 150000,80 грн.
06.10.2022 позивачем було направлено повідомлення до ФОП Остапенко Н.М. про надсилання вимоги гаранту № 25 від 03.10.2022.
04.11.2022 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією в розмірі 150000,80 грн.
Позивач зазначає, що з урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 24.01.2023 становить 168693,32 грн, з яких: 150000,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18692,52 грн - заборгованість за процентами. Заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 150000,80 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою суду від 20.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/249/23. Суд вирішив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30.03.2021 між АТ «ПриватБанк» (далі - банк) та ФОП Остапенко Н.М. (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 2660315462-КД-1 (далі - договір).
Пунктом А.1., А.2. договору передбачено вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Ліміт договору складає 500000,00 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 500000,00 грн на поповнення обігових коштів; у розмірі 0 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12 цього договору.
Відповідно до пункту А.3. договору термін повернення кредиту - 01.03.2024 року.
Пунктом А.4. договору визначено рахунок для обслуговування кредиту: 29095020600617 (у гривні), отримувач: АТ КБ «ПриватБанк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 2660315462 (IBAN - НОМЕР_1 ).
Відповідно до пункту А.6. договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Пунктом А. 6.1. договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 19,3% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6. цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6. договору та дати початку її нарахування.
Згідно з пунктом А.7. договору у випадку порушення позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,6% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.
За умовами пункту А.8. договору проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1. договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3. договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2. цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 1.1. договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1. цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни.
КУБ під заставу (далі - кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Підпунктом 2.2.6. пункту 2 договору передбачено, що позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов'язання з погашення кредиту, а також процентів за його користування:
- № НОМЕР_2 у гривні, отримувач: АТ КБ «ПриватБанк», МФО 304795 (IBAN - НОМЕР_3 );
- № НОМЕР_4 у гривні, отримувач: АТ КБ «ПриватБанк», МФО 304795 (IBAN - НОМЕР_5 );
а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов'язань з погашення неустойки та інших платежів, що підлягають сплаті відповідно до п.п. 2.2.15, 5.6. цього договору;
- № 26009053715320 у гривні, отримувач: АТ КБ «ПриватБанк», МФО 304795 (IBAN - НОМЕР_3 );
- № НОМЕР_4 у гривні, отримувач: АТ КБ «ПриватБанк», МФО 304795 (IBAN - НОМЕР_5 );
у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання грошових сум здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер реквізити «Призначення платежу» якого зазначаються номер, дата та посилання на пункт 2.2.6. цього договору.
За умовами п. 4.1. договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього договору.
В разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п. 5.8. цього договору (п. 4.2. договору).
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 4.3 договору).
Пунктом 6.1. договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.
Крім того, 30.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 2660315462-КД-1 від 30.03.2021 відповідно до пп. «а» п. 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства (далі - Програма) та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Пунктом 2.1. додаткової угоди передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 14,3% річних.
Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%, але не більше UIRD (12 міс) + 6% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до п. 2.1. цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень, де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Умовами пункту 2.2. додаткової угоди передбачено, що у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. додаткової угоди + 5% річних;
- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Відповідно до пункту 2.7. додаткової угоди погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною додаткової угоди.
Умовами пункту 2.10. додаткової угоди передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. договору позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної стави з урахуванням її зміни згідно пункту 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.
В пункті 5 додаткової угоди сторони погодили, що ця додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених п. 4 цієї додаткової угоди.
З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (надалі - гарантом) та позивачем було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 (надалі - договір гарантії), відповідно до умов пункту 2.1. якого, гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов'язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Згідно з пунктом 5.1. договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Відповідно до пункту 5.5. договору гарантії на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов договору та на момент отримання таких вимог: гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору (п. 5.5.1 Договору гарантії); на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії (п. 5.5.2. Договору гарантії).
Пунктом 6.1. договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.
Відповідно до приписів пункту 6.2. договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується, зокрема, здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу.
Відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором у зв'язку із припиненням здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів.
Відповідно до підпункту «г» пункту 2.3.2. договору при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, банк має право згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Відповідно до умов укладеного договору відповідачем було отримано кредитні кошти у розмірі 500000,00 грн. Проте, відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.
02.09.2022 позивачем було направлено ФОП Остапенко Н.М. повідомлення про розірвання договору № 2660315462-КД-1 з вимогою до 01.10.2022 здійснити погашення заборгованості в повному обсязі.
04.10.2022 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (агента) вимога на сплату за гарантією № 25 на суму 150000,80 грн.
06.10.2022 позивачем було направлено повідомлення до ФОП Остапенко Н.М. про надсилання вимоги гаранту № 25 від 03.10.2022.
04.11.2022 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією в розмірі 150000,80 грн.
З урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 24.01.2023 становить 168693,32 грн, з яких: 150000,80 грн - заборгованість за тілом кредиту та 18692,52 грн - заборгованість за процентами. Заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 150000,80 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в сумі 150000,80 грн, заборгованість за процентами в сумі 18692,52 грн, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 150000,80 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня. коли речі мали бути повернуті, до дня іх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов кредитного договору № 2660315462-КД-1 від 30.03.2021 позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 500000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по зазначеному рахунку та платіжним дорученням № DN161B00NJ від 31.03.2021.
Пунктом 2.7. додаткової угоди передбачено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною додаткової угоди.
Відповідно до підпункту «г» пункту 2.3.2. договору при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання за кредитним договором та припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів.
02.09.2022 позивачем було направлено відповідачу повідомлення про розірвання договору № 2660315462-КД-1 з вимогою до 01.10.2022 здійснити погашення заборгованості в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Разом з тим, як зазначено судом вище, 31.12.2020 між Міністром фінансів України, як гарантом та позивачем було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/269, відповідно до умов пункту 2.1. якого, гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов'язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
За приписами статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу; до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 1 статті 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Пунктом 5.1. договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Відповідно до пункту 5.5. договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2022 позивачем було направлено на адресу Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (агента) вимогу на сплату за гарантією № 25 на суму 150000,80 грн.
З матеріалів справи також слідує, що 04.11.2022 гарантом було перераховано на рахунок позивача суми сплати за гарантією у розмірі 150000,80 грн, що підтверджується банківською випискою.
Таким чином, враховуючи, що зобов'язання відповідача було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України, позивач звернувся із відповідною вимогою до гаранта, який здійснив виплату в розмірі, передбаченому гарантією.
Згідно з частиною 1 статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Пунктом 2.13. додаткової угоди передбачено, що позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї додаткової угоди).
Відповідно до пункту 2.14. додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 150000,80 грн та заборгованості за тілом кредиту в сумі 150000,80 грн.
У зв'язку з цим, позовні вимоги про стягнення вищевказаних сум заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та заборгованості за тілом кредиту є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення 18692,52 грн заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Частиною 2 статті 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 18692,52 грн суд встановив, що відповідне нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, погодженим умовам договору, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовна вимога про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 18692,52 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Остапенко Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту в сумі 150000,80 грн, заборгованість за процентами в сумі 18692,52 грн, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 150000,80 грн, судовий збір в сумі 4780,41 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 12.09.2023.
Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ