ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.08.2023Справа № 910/12707/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. за участю секретаря судового засідання Легкої А.С. розглянув матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест"
про звернення стягнення на предмет застави.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" про звернення стягнення на предмет застави.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором застави обладнання № 21-001-94/О від 05.11.2021, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Дейвест" за Договором про відкриття не відновлювальної кредитно лінії № 21-233/ЮК від 05.11.2021.
Ухвалою від 05.12.2022 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив строк учасникам справи для реалізації процесуальних прав, зокрема визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
28.12.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем було обрано позасудовий спосіб задоволення власних кредиторських вимог та зареєстровано відомості про звернення стягнення на предмет застави, що унеможливлює звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави.
28.12.2022 третя особа подала клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8232/22.
13.01.2023 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.
13.01.2023 позивач подав суду заперечення на клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.
16.01.2023 відповідач через канцелярію суду подав зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про визнання договору недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто заявнику.
30.01.2023 відповідач подав суду клопотання про призначення судової експертизи.
07.02.2023 позивач подав суду заперечення на клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою суду від 07.02.2023 суд зупинив провадження у справі № 910/12707/22 до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у справі № 910/12707/22.
Ухвалою суду від 14.06.2023 поновлено провадження у справі.
03.07.2023 третя особа подала суду пояснення.
04.07.2023 відповідач подав суду клопотання про залишення позовної заяви без руху.
05.07.2023 позивач подав суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без руху.
10.07.2023 позивач подав суду заперечення на пояснення третьої особи.
За результатами розгляду клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи, судом відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне.
Згідно частин 1 та 3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Таким чином, визначення початкової ціни предмета застави у резолютивній частині рішення суду не є остаточним, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмета застави може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №235/3619/15-ц та постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №523/7665/14-ц.
Відтак, зважаючи на доцільність та можливість визначення початкової ціни предмета застави під час здійснення виконавчого провадження, призначення судової експертизи в даній справі не є необхідним та зумовить затягування розгляду справи.
У судовому засіданні 11.07.2023 суд відмовив у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, проведенні експертизи та залишення позовної заяви без руху.
У судовому засіданні 11.07.2023 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 29.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
05.11.2021 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (банк, кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейвест" (позичальник, третя особа) укладено Договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №21-233/ЮК, за умовами якого банком відкрито позичальнику кредитну лінію в розмірі 2 200 000,00 доларів США, з щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 7,5% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 04 листопада 2022 року.
В разі порушення строків повернення кредиту (в тому числі його частини згідно Графіку зниження ліміту кредитування), що передбачені цим Договором, процентна ставка за користування кредитом/кредитними коштами встановлюється в розмірі 11% річних і нараховується виключно на прострочену суму кредиту, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми кредиту (день погашення простроченої суми кредиту не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст. 625 ЦК України), що встановлений цим Договором, в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання по поверненню кредиту та/або його частини (в т.ч. після настання кінцевого терміну повернення заборгованості відповідно до п. 1.3 Договору), який погоджений сторонами (п. 1.2.1 Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит однією сумою або окремими частинами (надалі за текстом кожна частина кредиту окремо - транш, а у сукупності - транші) на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Кредит не може бути наданий в день, що згідно цього Договору визначається як кінцевий термін повернення заборгованості.
Згідно з п. 3.3 Кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом:
- перерахування кредитних коштів (кредиту/траншу) на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 в межах встановленого п. 1.1 ліміту кредитування;
- оплати розрахункових документів позичальника.
Днем (моментом) надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, або день оплати розрахункових документів позичальника (п. 3.4. Кредитного договору).
Згідно п. 3.6 Кредитного договору погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, якщо Графік не встановлений - відповідно до строків, визначених в п. 1.1 цього Договору, позичальник здійснює шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений в п. 1.1 цього договору.
Якщо останній день для сплати кредиту/траншів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то зазначені платежі повинні бути здійснені в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.
У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.
Додатком №1 до Кредитного договору позичальнику було встановлено графік зниження ліміту кредитної лінії.
Згідно п. 3.8 Кредитного договору нарахування процентів по Договору здійснюється щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1 цього Договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", враховуючи перший день надання та не враховуючи день погашення кредиту.
Проценти нараховуються з моменту видачі кредиту до дати фактичного повернення кредиту за цим договором.
Згідно п. 3.10 Кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 1-го по 5-те число місяця, наступного за звітним, в день, що є кінцевим терміном повернення заборгованості та /або у день остаточного повернення кредитних коштів, на рахунок зазначений в п. 1.1 цього Договору.
Якщо дата сплати процентів за користування кредитом згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійсненні в перший банківський день після вихідного або святкового дня.
У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою.
Пунктом 3.12 Кредитного договору сторонами встановлено наступну черговість погашення заборгованості за цим Договором:
1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом;
2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії;
3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті кредиту;
4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом;
5) в п'яту чергу сплачуються нараховані комісії;
6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по кредиту;
7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції;
8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за цим договором.
Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.
У відповідності до п. 5.2.8 Кредитного договору у випадку порушення позичальником умов цього Договору в частині повернення (в т.ч. дострокового) заборгованості за цим договором, зокрема повернення кредиту (в тому числі частково, згідно з Графіком зменшення ліміту кредитування), сплати процентів, комісій, неустойки (штрафів, пені), а також в інших випадках, прямо передбачених цим договором, кредитор має право на стягнення такої заборгованості будь-яким не забороненим чинним законодавством способом, в тому числі шляхом договірного списання.
Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за договором, в тому числі повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, неустойками, іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за цим договором. (п. 7.1 Кредитного договору).
Також встановлено, що 05.11.2021 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (заставодержатель, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" (заставодавець, відповідач) укладено Договір застави обладнання № 21-001-94/О, який забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з умов Кредитного договору, укладеного між заставодержателем та ТОВ "Дейвест", з урахуванням всіх додаткових угод до нього, що укладені та/або будуть укладені в майбутньому протягом строку його дії.
Відповідно до умов Кредитного договору заставодержатель при виконанні позичальником певних його умов надає, а позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірі 2 200 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості 04.11.2022, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 7,5% річних, інший розмір процентів, комісії, пені та штрафи, інші платежі у розмірі, строки, порядку і випадках, передбачених Кредитним договором.
Зокрема, але не виключно, заставою за цим Договором забезпечується виконання таких вимог заставодержателя: повернення позичальником суми отриманого кредиту в розмірі та в терміни (в тому числі з врахуванням графіку погашення, в тому числі при зміні строків виконання зобов'язань, дострокового настання строку для виконання зобов'язань), встановлені Кредитним договором ; сплати процентів за користування кредитом у розмірі, валюті, строки та порядку, передбачені Кредитним договором. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою; сплати пені, штрафу, неустойки за невиконання зобов'язань за Кредитним договором та/або цим Договором, у випадках та розмірі, передбачених Кредитним договором та/або цим Договором.
У відповідності до п. 2.1 Договору застави заставодавець передає в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором рухоме майно - обладнання, а саме:
- подрібнювач рослинних залишків Rhino RC 125, заводський № 10274, Ш=7,6 м., 2011 р.в., оціночна вартість 204 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка КINZE 3700 24-рядна ASD 2010р., заводський № 751208, Ш=16,8м. 2012 р.в, оціночна вартість 1 648 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка КINZE 3700 24-рядна ASD, заводський № 751486 (104524) №43, Ш=16,8м. 2013 р.в оціночна вартість 1 648 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка КINZE 3700 24-рядна ASD, 2014 року випуску, заводський № 104517, Ш=16,8м., оціночна вартість 1 648 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка КINZE 3700 SDS 24 рядкова, заводський № 751068, Ш=16,8м., 2008 р.в. оціночна вартість 1 648 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка пневматична Kinze 3700 ASD, 36 рядкова, заводський № 751297, Ш=18,5м. 2012 р.в., оціночна вартість 1 483 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка пневматична Kinze, моделі 3700 ASD, 24-рядна заводський № 751154, Ш=16,8м., 2010 р.в., оціночна вартість 1 483 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка пневматична Kinze, моделі 3700 ASD, 36/20" рядів заводський № 751260, Ш=16,8м., 2011 р.в. оціночна вартість 1 483 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка пневматична Kinze, моделі 3700 ASD, 36/20" рядів заводський № 751157, Ш=16,8м., 2010 р.в., оціночна вартість 1 483 000,00 грн.(без ПДВ).
Предмет застави обліковується на балансі Заставодавця, що підтверджується балансовою Довідкою №22 від 01 листопада 2021 року.
Пунктом 2.3 Договору застави сторонами узгоджено, що загальна ринкова вартість предмета застави на дату оцінки становить 12 728 000 грн.
У відповідності до пунктів 5.1 та 5.1.1 Договору застави сторони домовились, що заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави (у разі якщо предметом застави є декілька предметів застави, заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати на власний розсуд як усі, так і будь-який з предметів застави), його реалізацію та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору та чинного законодавства), в день невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, умов, що випливають з Кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений Кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором.
Згідно з п. 5.2 Договору застави якщо предметом застави є два або більше предметів застави, заставодержатель отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої заставою вимоги банку. Заставодержатель самостійно, на власний розсуд визначає предмет(и) застави, на який(і)звертається стягнення за даним Договором.
Пунктом 5.3 Договору застави визначено, що задоволення заставодержателем своїх вимог за рахунок предмета застави та звернення стягнення на предмет застави можливе будь-яким способом на розсуд заставодержателя:
- на підставі рішення суду;
- в позасудовому порядку, будь-яким способом, передбаченим ст. 26 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";
- в будь-який інший спосіб, що буде визначений законодавством на дату задоволення вимог.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (у разі наявності) і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором та заставодавцем за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за Кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод, договорів про внесення змін до нього), застава, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 8.1 Договору застави).
На виконання умов Кредитного договору, позивачем надано третій особі кредитні кошти 08.11.2021 у розмірі 1 920 000 доларів США та 19.11.2021 у розмірі 280 000 доларів США.
Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи випискою по особовому рахунку за період з 05.11.2021 по 15.11.2022.
Як зазначає позивач, у зв'язку з порушенням третьою особою взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, станом на 15.11.2022 за третьою особою обліковується заборгованість по кредиту у розмірі 2 200 000 доларів США та заборгованість про процентам у розмірі 71 876,72 доларів США.
У зв'язку з порушенням третьою особою своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором з повернення кредиту та сплати процентів, 14.10.2022 банком направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт", як заставодавцю, та Товариству з обмеженою відповідальністю "Дейвест", як позичальнику, повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, в якому вимагав протягом 30 днів з дня реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави погасити прострочену заборгованість та вимагав у відповідності до ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передати предмет застави за Договором застави у володіння банку.
Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейвест" в порушення умов Кредитного договору не виконано свої зобов'язання з погашення кредиту у визначений договором термін та зі сплати процентів за користування кредитними коштами, позивач з вернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження за початковою ціною реалізації предмета застави, визначеною в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.
В свою чергу, відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Частиною першою статті 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, та (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
Відповідно положень ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 590 ЦК України).
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання третьою особою зобов'язань за Кредитним договором, зокрема повернення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2 200 000 доларів США та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 71 876,72 доларів США, що ані третьою особою, ані відповідачем не заперечується, у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в заставу майна шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави.
В свою чергу, згідно з нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до статті 577 Цивільного кодексу України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом (стаття 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").
Положеннями статті 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" унормовано, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Згідно зі статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється па підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Частина 2 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" повністю спростовує доводи відповідача, що оскільки банком було розпочато процедуру позасудового звернення стягнення на предмет застави, то він позбавлений права звертати стягнення на предмет застави у судовому порядку.
При цьому, процедура звернення стягнення на заставлене рухоме майно передбачає активні дії заставодателя, який повинен передати предмет обтяження, якщо той перебуває у його володінні.
Згідно вимог статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна (далі - Державний реєстр обтяжень) відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинне містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом строку, що визначається згідно з частиною другою статті 28 цього Закону.
У статті 28 "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вказані правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або тієї частини цього зобов'язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов'язання, сплати інших сум. Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження або іншого строку, встановленого за домовленістю обтяжувача та боржника, зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. У разі отримання предмета обтяження у володіння обтяжувач зобов'язаний до закінчення процедури звернення стягнення вживати заходів щодо збереження відповідного майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.
Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує вимогу обтяжувача щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.
Строк, визначений частиною другою цієї статті, не може бути встановлений за домовленістю обтяжувача та боржника меншим ніж 30 днів, якщо хоча б одним боржником (за забезпеченим обтяженням зобов'язанням, майновим поручителем тощо) за відповідним забезпечувальним обтяженням є фізична особа та/або забезпечене відповідним обтяженням зобов'язання не пов'язане із здійсненням хоча б одним боржником за таким зобов'язанням підприємницької діяльності, а також не може бути меншим, ніж зазначений у Державному реєстрі строк, встановлений обтяжувачем з вищим пріоритетом та боржником.
14.10.2022 позивачем направлено відповідачу, як заставодавцю, повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, в якому вимагав протягом 30 днів з дня реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави погасити прострочену заборгованість та вимагав у відповідності до ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передати предмет застави за Договором застави у володіння банку.
Однак, доказів вчинення дії заставодателем з метою передання предмета застави банку, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, а отже звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.
За наведених обставин, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейвест" зобов'язання, що виникло на підставі Кредитного договору, позивач як заставодержатель за Договором застави вправі задовольнити свої вимоги до боржника за рахунок застави за Договором застави способами, що визначені Цивільним кодексом України та Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", в тому числі за рішенням суду.
Тому посилання відповідача з цього приводу є необґрунтованими.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, та не надано доказів виконання ними зобов'язань, які виникли на підставі Кредитного договору, з урахуванням положень Договору застави.
При цьому, суд не вбачає доцільності у проведенні судової експертизи для визначення дійсної вартості предметів застави, оскільки у п. 2.3 Договору застави сторони погодили загальну ринкову вартість предмета застави на дату оцінки у розмірі 12 728 000,00 грн.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 по справі №235/3619/15-ц зазначено, що виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону (ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна).
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Разом з тим відповідно до статей 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.
Велика Палата Верхового Суду дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень. Окрім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 по справі №523/7665/14-ц зазначено, що визначена початкова ціна предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточною, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмету іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності.
Подібні висновки містяться також в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/2764/14, від 05.09.2018 у справі №202/30076/13-ц, від 20.05.2019 у справі №925/53/18, від 24.04.2019 у справі №910/11364/17.
Відтак, зважаючи на економічні процеси, обумовлені повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України та відповідно високий рівень інфляції, наявність у сторін права на апеляційне та касаційне оскарження даного рішення, що може зайняти значний проміжок часу, суд вбачає доцільним визначення вартості предмету застави на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час виконавчого провадження.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. В рахунок часткового погашення перед Акціонерним товариством "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код: 14360506) заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейвест" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 106-Б; ідентифікаційний код: 39430951) за Договором № 21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 05.11.2021 в сумі 2 271 876,72 долари США звернути стягнення на предмет застави за Договором застави обладнання № 21-001-94/О від 05.11.2021, а саме на:
- подрібнювач рослинних залишків Rhino RC 125, заводський № 10274, Ш=7,6 м., 2011 р.в., оціночна вартість 204 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка КINZE 3700 24-рядна ASD 2010р., заводський № 751208, Ш=16,8м. 2012 р.в, оціночна вартість 1 648 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка КINZE 3700 24-рядна ASD, заводський № 751486 (104524) №43, Ш=16,8м. 2013 р.в оціночна вартість 1 648 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка КINZE 3700 24-рядна ASD, 2014 року випуску, заводський № 104517, Ш=16,8м., оціночна вартість 1 648 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка КINZE 3700 SDS 24 рядкова, заводський № 751068, Ш=16,8м., 2008 р.в. оціночна вартість 1 648 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка пневматична Kinze 3700 ASD, 36 рядкова, заводський № 751297, Ш=18,5м. 2012 р.в., оціночна вартість 1 483 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка пневматична Kinze, моделі 3700 ASD, 24-рядна заводський № 751154, Ш=16,8м., 2010 р.в., оціночна вартість 1 483 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка пневматична Kinze, моделі 3700 ASD, 36/20" рядів заводський № 751260, Ш=16,8м., 2011 р.в. оціночна вартість 1 483 000,00 грн.(без ПДВ);
- Сівалка пневматична Kinze, моделі 3700 ASD, 36/20" рядів заводський № 751157, Ш=16,8м., 2010 р.в., оціночна вартість 1 483 000,00 грн.(без ПДВ),
що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" (03148, м. Київ, вул. Тулузи, 11, літ. А; ідентифікаційний код: 40930697), шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження за початковою ціною реалізації предмета застави, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" (03148, м. Київ, вул. Тулузи, 11, літ. А; ідентифікаційний код: 40930697) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код: 14360506) 190 920 (сто дев'яносто тисяч дев'ятсот двадцять) грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 11.09.2023.
Суддя О.М.Ярмак