майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"31" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/506/23
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.,
за участю представника відповідача: Качуровський В.В. (в режимі відеоконференції), довіреність від 04.04.2023
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група ТАС"
до Військової частини НОМЕР_1
про стягнення 39607 грн
Процесуальні дії по справі.
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до суду з позовом про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 шкоди в розмірі 39607,00 грн.
Ухвалою суду від 17.04.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16 травня 2023р.
12.05.2023р. від позивача надійшло клопотання про долучення копій документів: договору добровільного страхування та платіжних документів про виплату страхового відшкодування (а.с.35-42).
Ухвалою суду від 16.05.2023р. позовну заяву ПАТ "Страхова група "ТАС" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення визначених судом недоліків.
22.05.2023р. від відповідача надійшов лист про зобов'язання позивача направити військовій частині примірник позовної заяви (а.с.53-54).
23.05.2023р. від позивача через систему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків з доданими до неї доказами направлення копії позовної заяви відповідачу (а.с.55-58).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.05.2023 суд постановив продовжити розгляд справи №906/185/22, судове засідання призначено на 13.06.2023р.
09.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 04.06.2023, в якому викладені заперечення проти позову та вказано на пропуск строку позовної давності (а.с.69-77).
Ухвалою суду від 13.06.2023р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13 липня 2023 р.
15.06.2023р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.82-90).
28.06.2023р. від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів надіслання третій особі копій матеріалів справи (а.с.97-106).
03.07.2023р. від позивача на виконання вимог суду надійшла заява з доказами направлення копії позовної заяви з додатками третій особі, а також оригінал договору добровільного комплексного страхування транспортних засобів (а.с.107-115).
У підготовчому судовому засіданні 13.07.2023 р. судом оголошувалась перерва до 25.07.2023 р.
Ухвалою суду від 25.08.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31 серпня 2023 р.
В судовому засіданні 31.08.2023р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СГ "ТАС" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №FA-00047118 виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування пошкоджень автомобіля Dacia, д.н.з. НОМЕР_2 , в сумі 39607,00 грн.
Пошкодження авто отримані внаслідок ДТП, яка сталася 10.04.2020 року о 08 год. 20 хв. на автомобільній дорозі на території військового полігону 373ВП, Житомирського району, з вини водія транспортного засобу КрАЗ, д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_1 , який перебуває у трудових відносинах з в/ч НОМЕР_1 .
Позивач вважає, що на відповідача покладено обов'язок відшкодувати в порядку регресу (суброгації) страхове відшкодування в розмірі 39607,00 грн.
Відповідач заперечив проти доводів та вимог позовної заяви.
Звертає увагу суду на те, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди в порядку суброгації, яка допускається тільки у договорах майнового страхування.
Враховуючи, що відповідно до полісу №АО/5507379 від 27.05.2019, позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач на підставі п.п.38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" мав право подати регресний позов.
Відповідач вказує, що водій ОСОБА_1 не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому за приписами ст.41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодування мало провести МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.
Позивач добровільно виплатив суму шкоди заподіяної транспортному засобу DACIA д.н.з НОМЕР_4 , хоча згідно чинного законодавства таке право у нього не виникало.
Враховуючи, що страховий випадок стався 10.04.2020р., строк позовної давності для заявлення вимог про відшкодування шкоди в порядку суброгації сплив 09.04.2023.
Позивач у відповіді на відзив вказав на помилковість обрахунку відповідачем строку позовної давності, та вказав, що позов подано в межах строку його дії.
Зазначив про продовження всіх процесуальних строків в період дії карантинних заходів.
Наголосив на правомірності звернення з позовом в порядку суброгації, оскільки відшкодування здійснене на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №FA-00047118, який є договором майнового страхування.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник позивача в засідання суду не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений через систему "Електронний суд".
Під час розгляду справи від позивача неодноразово надходили заяви про розгляд справи за відсутності його представника.
Згідно з ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд розглянув справу за відсутності представника позивача.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Пояснень щодо позову чи відзиву не подав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
10 квітня 2020 року о 08 годині 20 хвилин гр. ОСОБА_1 на автомобільній дорозі на території військового полігону 373ВП, Житомирського району, здійснюючи рух заднім ходом на автомобілі КрАЗ, державний номерний знак НОМЕР_5 , допустив наїзд на стоячий транспортний засіб марки Dасіа, державний номерний знак НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 03 липня 2020 року у справі № 278/937/20 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.17-21).
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, автомобіль КрАЗ державний номерний знак НОМЕР_5 , яким керував водій ОСОБА_1 , належить ВЧ НОМЕР_1 (а.с.9-12).
27.05.2019р. між ПрАТ "Страхова група "ТАС" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №FA-00047118 (а.с.112).
За умовами договору він діє лише за наявності діючого полісу ОСЦПВ, серія та номер якого зазначені нижче, та за умови, що страховик за таким полісом - АТ "СГ "ТАС". Дія цього договору поширюється лише на забезпечений транспортний засіб, зазначений в такому Полісі ОСЦПВ та на умовах програми (за наявності в програмі опцій - на умовах відповідної опції), які є обраними вище. З припиненням дії Полісу ОСЦПВ з будь-якої причини, дія цього договору також одночасно припиняється.
Поліс № АО/5507379 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був підписаний сторонами 27.05.2019р.
Згідно вищевказаного Полісу, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Dасіа Duster, державний номерний знак НОМЕР_6 (а.с.113).
15.05.2020р. ОСОБА_2 подано до АТ "СГ "ТАС" заяву на виплату страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 10.04.2020р., на підставі договору №FA-00047118 (а.с.13).
За страховим випадком ПрАТ "Страхова група "ТАС" складено страховий акт №10622/07/920 від 19.05.2020р., в якому визначено суму страхового відшкодування за договором №FA-00047118 від 27.05.2019р. в розмірі 39607,00 грн. (а.с.5, 6).
21.05.2020 р. ПрАТ "Страхова група "ТАС" виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №FA-00047118 від 27.05.2019р. в сумі 39607,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №99842 (а.с.38).
Оскільки автомобіль, яким керував винуватець ДТП, належить Військовий частині НОМЕР_1 , ПрАТ "Страхова група "ТАС" звернулося до неї з позовом в порядку суброгації про стягнення 39607,00 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога страховика про стягнення з власника транспортного засобу грошових коштів, що сплачені застрахованій особі у вигляді страхового відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, у разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація).
Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Відповідач у відзиві вказував, що позивач мав звернутися до суду з регресним позовом, а не в порядку суброгації, однак таке твердження не приймається судом до уваги.
Регрес і суброгація є різновидами права вимоги, вони не є тотожним поняттями, оскільки при суброгації відбувається зміна активного суб'єкта зі збереженням самого зобов'язання, тобто суброгацію можна розглядати як різновид сингулярного правонаступництва у страхуванні, а при регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування, а правовою підставою її застосування є ст. 993 Цивільного кодексу України і ст. 27 Закону України "Про страхування".
В той же час, ч.1 ст.1191 ЦК України визначає право зворотної вимоги (регресу), а право на подання регресного позову передбачено ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах).
При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в цьому випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою
Основна відмінність регресу від суброгації полягає в тому, що право регресу виникає з відносин із заподіяння шкоди (тобто позадоговірних, деліктних відносин), а право суброгації - із страхових відносин, які є договірними.
Враховуючи той факт, що виплата страхового відшкодування позивачем була здійснена на підставі договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 27.05.2019р. № FA-00047118, до страховика, який виплатив таке відшкодування, перейшли права кредитора і право вимоги в порядку суброгації до особи, яка є власником джерела підвищеної небезпеки, в даному випадку ВЧ НОМЕР_1 .
З наведеного випливає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом в порядку суброгації до ВЧ НОМЕР_1 і заявлена ним до стягнення сума підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відносно тверджень відповідача, що позивач не повинен був здійснювати виплату страхового відшкодування, оскільки за приписами ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з відсутністю страхування цивільно-правової відповідальності у водія ОСОБА_1 , такі виплати мало здійснити МТСБУ, суд вказує слідуюче.
Нормами чинного законодавства передбачено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також можливість добровільного страхування транспортних засобів (договір майнового страхування).
У даному випадку у потерпілої особи були оформлені обидва види страхування, і вона скористалася наданим їй правом вибору варіанту поведінки - отримати страхову виплату від свого страхувальника за договором майнового страхування (договір №FA-00047118 від 27.05.2019р.), а не звертатися до МТСБУ із метою отримання відшкодування заподіяної транспортному засобу шкоди.
Отже доводи відповідача є безпідставними, оскільки потерпіла особа на власний розсуд обрала спосіб відшкодування заподіяних транспортному засобу в ДТП збитків, що є її правом.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд не вправі за власною ініціативою застосовувати позовну давність. Враховуючи, що вимоги стосовно форми заяви сторони про застосування позовної давності законом не встановлені, остання може бути викладена як у вигляді окремого клопотання, так і у відзиві на позов.
Окрім цього, виходячи з положень наведеної вище ч.4 ст.267 ЦК України, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, пред'явлених позивачем до відповідача, який заявляє про застосування позовної давності.
Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Судом було встановлено правомірність звернення ПрАТ "Страхова група "ТАС" до суду з даним позовом, а тому подальшій перевірці підлягає дотримання останнім строків позовної давності при поданні позову, а також наявність/відсутність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності.
За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Загальна позовна давність поширюється на всі вимоги, за винятком тих, для яких законом установлений інший (довший чи коротший) період часу для реалізації права на судовий захист (спеціальний строк).
У силу ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За приписами ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Тобто, при суброгації деліктне зобов'язання не припиняється, змінюється лише одна із сторін такого зобов'язання - кредитор.
Тому в разі суброгації перебіг строку позовної давності починається від дня настання страхового випадку, оскільки при переході права вимоги до страховика переходять усі права, які мав страхувальник. Зокрема, це стосується і права на подання позову, у тому числі щодо часу виникнення права на позов - з моменту ДТП, в результаті якого заподіяно шкоду.
Згідно матеріалів справи страховий випадок (ДТП) стався 10.04.2020р.
Відповідач у відзиві на позов невірно трактує приписи ч.1 ст.257 та ч.1 ст.261 ЦК України, вказуючи про початок перебігу строку позовної давності "з дня" порушення прав особи і рахує, починаючи з 10.04.2020р., хоча в приписах ч.1 ст.261 ЦК України вказано, що позовна давність рахується "від дня" порушення.
Виходячи з приписів ст.253 ЦК України, початок перебігу строку позовної давності розпочинається з наступного дня від дня настання страхового випадку, тобто з 11.04.2020р. і спливає 11.04.2023р.
Позовна заява ПрАТ "Страхова група "ТАС" подана через систему "Електронний суд" 10.04.2023р., тобто в межах визначеного трирічного строку.
Разом з тим, суд звертає увагу, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину (пункти 12-14 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України).
Постановами КМ України карантин на території України неодноразово продовжувався та діяв з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року.
Також, 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
Виходячи з наведених норм, строки позовної давності продовжувалися в період дії карантину та воєнного стану, а тому відсутні підстави стверджувати про сплив такого строку, у силу чого виключаються і правові підстави для відмови у позові через сплив позовної давності.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 902352,85 грн.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 2684,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (м.Київ, пр-кт. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243):
- 39607,00 грн. страхового відшкодування.
- 2684,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.09.23
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек. з повід.)
4 - третій особі - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) - рек. з пов.