вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" серпня 2023 р. Справа№ 925/430/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Ліннік М.С.
від відповідача: Весеньов Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжне»
на рішення господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 (повне рішення складено 16.01.2023)
у справі № 925/430/22 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжне»
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 42/1»
про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів, скасування державної реєстрації
Короткий зміст позовних вимог.
В травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжне» (далі за текстом - ТОВ «Молодіжне»; позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 42/1» (далі за текстом - ОСББ «Припортова 42/1»; відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Припортова,42/1 (ідентифікаційний код: 43820241) від 21.12.2019, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресом: м. Черкаси вул. Припортова,42/1, на підставі якого 16.09.2020 була здійснена державна реєстрація ОСББ «Припортова 42/1» (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням процедур скликання та проведення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова 42/1 та відсутністю кворуму для прийняття спірних рішень установчими зборами. Підпис представника ТОВ «Молодіжне» в реєстраційному списку співвласників та в бюлетені для голосування на установчих зборах є підробленим та підписаний сторонньою особою.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.12.2023 у справі №925/430/22 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт підробки підпису представника ТОВ «Молодіжне» в реєстраційному списку співвласників та в бюлетені для голосування на установчих зборах. Твердження позивача про його неповідомлення про проведення загальних зборів спростовується підписом його представника в реєстраційному списку та бюлетені голосування. Також, судом враховано, що ТОВ «Молодіжне», вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, а не для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/430/22, ТОВ «Молодіжне» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 2, 86 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача судовий збір та послуги на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що спірні збори при створенні ОСББ було проведено без участі представника позивача, також, на зборах не було наявного кворуму для прийняття спірного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Справа перебувала в провадженні колегії суддів у складі: Тищенко О.В. (головуючого), Шаптали Є.Ю., Станіка С.Р.
У зв'язку з самовідводом зазначених суддів за розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/324/23 від 05.04.2023 у справі №925/430/22 призначено повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2023 справу № 925/430/22 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у визначеному складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ «Молодіжне» на рішення господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/430/22 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.05.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 розгляд справи № 925/430/22 відкладено на 07.06.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ «Молодіжне» на рішення господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/430/22. Оголошено перерву у розгляді справи до 02.08.2023.
У судовому засіданні 02.08.2023 протокольно оголошено перерву до 16.08.2023.
У судовому засіданні 16.08.2023 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, який просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У судовому засіданні 16.08.2023 в режимі відеоконференції взяв участь представник відповідача, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Розгляд заяв, клопотань учасників справи
Позивачем 09.05.2023, 30.06.2023, 26.07.2023 до суду подані заяви про долучення доказів до матеріалів справи (копії витягу з ЄРДР від 20.04.2023, ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2023 у справі №712/6014/23, заяви Успенського від 23.05.2023, банківської виписки від 09.05.2023, постанови про задоволення клопотання Успенського, висновку судової почеркознавчої експертизи від 21.07.2023).
Від відповідача надійшли заперечення проти долучення до матеріалів справи доказів (постанови про задоволення клопотання та висновку експерта) з підстав неналежного їх оформлення.
Відповідно до імперативних положень частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (такий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).
Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 18.06.2020 у справі №909/965/16).
В своїх заявах позивач посилається на докази, які датовані вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, тобто докази, яких взагалі не існувало на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції.
Однак така обставина (тобто відсутність доказів як таких) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні заяв позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Припортова, 42/1, які відбулись 21.12.2019, прийняті рішення зокрема про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова.42/1», затвердження його статуту.
16.09.2020 ОСББ «Припортова 42/1» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ЄДРПОУ 43820241, номер взяття на облік: 1009101020000000074.
ТОВ «Молодіжне» було включено до складу співвласників ОСББ «Припортова 42/1», оскільки товариство має в будинку № 42/1 у м. Черкаси на праві власності нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень площею 2710, 00 м2, що підтверджується свідоцтвами про право власності від 05.11.2012.
Звертаючись з позовом у даній справі, ТОВ «Молодіжне» послалось на те, що про включення його до складу ОСББ воно дізналось тільки з отриманих від відповідача листів з вимогою про проведення платежів як члена об'єднання на початку 2022 року. Таким чином, на думку позивача, рішення, оформлене протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 21.12.2019 є недійсним та такий, що підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням процедури скликання установчих зборів та порядку голосування на них.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
За положеннями ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Згідно зі ст. 1 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) співвласник багатоквартирного - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ч.ч. 1-8 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Для створення об'єднання скликаються установчі збори.
Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем.
Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку.
За ч. 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
В ч. 8 ст. 10 вказаного Закону визначено, що якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Отже, як вбачається із зазначених вище норм, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Таке об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення такого об'єднання скликаються установчі збори.
З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2019 проведені установчі збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на яких були прийняті рішення, які зафіксовані в протоколі, а саме:
1. Обрання головою установчих зборів власника кв. 107 ОСОБА_1 , секретарем установчих зборів - власника кв. 6-1 ОСОБА_2 .
2. Створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердити його назву «Припортова 42/1».
3. Затвердження статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 42/1» в запропонованій редакції.
4. Обрання правління об'єднання у кількості 9 осіб, персонально (власників квартир №№ 107 , 112 , 114 , власника вбудовано-прибудованих торгівельно-офісних приміщень 1-го поверху - ТОВ «Молодіжне», власників квартир №№1 , 120 , 29 , 108 , 23 ).
5. Обрання ревізійну комісію об'єднання у кількості 3-ох осіб, персонально (власників квартир № 61 , 113 та власників нежитлових приміщень № 1-33, №1-37, 1-36, А-20, № 18-22, 51-62, №1-5, №3-4).
6. Обрання уповноважених осіб від співвласників згідно Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у такому складі: власника квартири №107 з наданням визначених повноважень.
7. Надання повноваження представнику установчих зборів ОСОБА_1 підготувати, підписати і подати протокол установчих зборів об'єднання, статут об'єднання та інші документи, необхідні для державної реєстрації об'єднання.
За вказані рішення проголосовано «за» - 43 особи, «проти» - 0, «утримались» - 0.
Згідно з ч.ч. 9, 10, 11, 12, 17 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). У разі створення об'єднання власниками квартир та/або нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках голосування співвласників щодо створення такого об'єднання проводиться у порядку, передбаченому цією статтею, за кожним багатоквартирним будинком окремо. Результати голосування визначаються окремо для кожного багатоквартирного будинку.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 908/2085/21 зроблено висновок про те, що Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 вказаного Закону).
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Молодіжне» є власником нежитлових приміщень в будинку, АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 05.11.2012 на загальну площу 2665, 2 кв. м, 310, 3 кв. м та 88, 7 кв.м.
Згідно протоколу установчих зборів від 21.12.2019 загальна кількість співвласників квартир та нежитлових приміщень складала 95 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 12 007, 9 кв. м. Тобто на один голос припадає 126, 39894736842 кв. м. Виходячи із наявних матеріалів ТОВ «Молодіжне» має у власності 2 710 кв.м. нежилих приміщень, тобто йому належать 21 голос із 95 можливих голосів при голосуванні.
Як зазначає позивач, виходячи навіть із кількості голосів осіб, які заперечують свою участь установчих зборах 21.12.2019 і відповідно їх участь в голосуванні за створення ОСББ «Припортова 42/1» становить 56 голосів із 95 співвласників, тобто більшість і вони були відсутні. На зборах згідно спірного протоколу були присутні 43 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 7 380, 01 кв. м, що становить меншість від загальної кількості співвласників. За таких обставин, голосування не могло мати позитивних результатів через відсутність кворуму для голосування по будь-якому з питань порядку денного. Крім того, матеріали справи не містять доказів проведення письмового опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах.
Разом з тим, у реєстраційному списку співвласників, присутніх на спірних установчих зборах, не зазначено прізвища та даних особи, яка взяла участь у зборах від імені ТОВ «Молодіжне», а в якості документа про право власності вказано свідоцтво САЕ № 309000 від 05.11.2012 на 2 710, 0 кв. м.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 10 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі № 916/782/17).
Недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання зборів, встановленого статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", є порушенням їх прав на управління об'єднанням. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 01.10.2020 у справі №916/2556/19.
Внаслідок недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме всіх співвласників будинку про проведення засідання установчих зборів були безпосередньо порушені права співвласника нерухомого майна на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу створення ОСББ, які могли потенційно вплинути на результати голосування. У зв'язку з цим, позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права співвласника будинку та здійснити вплив на результати голосування.
Достатньою підставою для визнання незаконним рішення установчих зборів є виявлення самого факту недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення певного співвласника будинку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 по справі № 922/1500/18).
При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження належного повідомлення позивача в порядку, визначеному Законом, про час і місце проведення установчих зборів співвласників.
Як визначено у ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
При цьому з наявних в матеріалах справи реєстраційного списку, протоколу установчих зборів від 21.12.2019 та бюлетеню для голосування на установчих зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 42/1 в м. Черкаси (т. 1, а.с. 37-40, 71) вбачається, що у зазначених документах не вказано прізвища особи, яка голосувала від імені ТОВ «Молодіжне» та правової підстави для вчинення нею такої дії.
З урахуванням зазначеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують факту присутності ТОВ «Молодіжне» та участі у голосуванні на спірних установчих зборах.
Як вже зазначалося, відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якою визначені форми управління багатоквартирним будинком, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Отже, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, а у випадку прийняття ним відповідного рішення - управителем чи об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку.
За ч. 1 ст. 10 цього Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
За ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
З огляду на зазначене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку позивача позбавлено права на участь в управлінні спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.
При цьому кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (ч. 7 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
З урахуванням зазначеного вище, відсутності належних доказів участі позивача у спірних зборів та голосуванні, а також враховуючи площу приміщень в будинку 42/1 по вул. Припортова у м. Черкаси, які знаходяться у власності позивача, кількість осіб, які взяли участь у голосуванні, рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Припортова,42/1 (ідентифікаційний код: 43820241) від 21.12.2019, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є таким, що не відповідає ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а відтак, підлягає визнанню недійсним.
Щодо заяви позивача про стягнення з відповідача судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції (10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у розмірі та 229 грн поштових витрат), апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В заяві про розподіл судових витрат позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 219 грн витрат на поштове листування.
Із змісту поданої позивачем заяви вбачається, що за договором про надання правничої допомоги від 12.05.2022, укладеним позивачем з адвокатом Лінніком М.С., останній взяв на себе зобов'язання надати консультативні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, зокрема, в судах по позову до ОСББ «Припортова,42/1», який є предметом розгляду у даній справі, у якому передбачено фіксовану суму гонорару за виконану роботу в розмірі 10 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції позивачем надано в належним чином засвідчених копіях: договір про надання юридичних послуг від 12.05.2022; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Лінником М.С., платіжне доручення від 18.05.2022 № 389 про сплату Ліннику М.С. 10 000 грн з призначенням платежу «за надання юридичних послуг Ліннік М.С. зг. договору від 22.05.2022р…»; розрахунок послуг від 03.06.2021 за договором про надання юридичних послуг від 12.05.2022; квитанції про сплату послуг поштового зв'язку.
Відповідно до наданого розрахунку по договору про надання юридичних послуг від 12.05.2022, підписаного клієнтом та адвокатом Лінніком М.С., останнім було надано такі послуги (правову допомогу):
12.05.2022 проведено усну консультацію клієнта на предмет правовідносин між сторонами, підписано договір про правничу допомогу (витрачено 1,5 годин; вартість 1 200 грн);
14.05.2022 вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом матеріалів (витрачено 1 годину; вартість 800 грн);
20.05.2022 складання за завданням клієнтом позову до суду, ознайомлення з ним клієнта. Копіювання матеріалів позову, направлення документів учасникам процесу, здача позову до суду 23.05.2022 (витрачено 6 годин; вартість 1200 грн);
03.05.2022 виконання вимог ухвали суду від 26.05.2022 по усуненню недоліків, направлення матеріалів в суд (витрачено 1,5 години; 1200 грн);
судові засідання по справі, в т.ч. підготовче (витрачено 2,5 години; вартість 1600 грн).
Вищезазначені докази направлені іншому учаснику справи (відповідачу), що підтверджується долученими до матеріалів справи описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками Укрпошти.
Повноваження адвоката Лінніка М.С. підтверджуються копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Лінніком М.С., які наявні у матеріалах справи.
Отже надані адвокатом послуги є документально доведеними та підтвердженими.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статей 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
Враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).
Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З огляду на викладене вище, суд вважає що покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн є надмірним.
Суд вважає, що надання таких послуг як вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом матеріалів, копіювання та направлення документів учасникам процесу хоч і виділені адвокатом як окремі послуги, однак фактично охоплюються послугою складанням та поданням позову до суду, яка є дійсною, підтвердженою наявними в матеріалах справи належними доказами та необхідною послугою у цій справі.
У пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок: "Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".
Наведеним висновком Верховного Суду підтверджуються доводи заявника про необхідність стягнення витрат, пов'язаних з участю в судових засіданнях в цій справі, що відбулися 06.09.2022 та 22.12.2022, позаяк до складу зазначених витрат входять також витрати щодо підготовки адвоката до судових засідань.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в частині підготовки та подання до суду позову та участі адвоката Лінніка М.С. у судових засіданнях у розмірі 6 800 грн є підтвердженими, необхідними і відповідають критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.
У даній справі відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не заявляв. Однак незалежно від заявлення заінтересованою особою такого клопотання, суд має право під час вирішення питання про розподіл судових витрат з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Отже враховуючи вищевикладене у сукупності та дискреційні повноваження, надані суду положеннями частини п'ятої статті 129 ГПК України, суд, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, дійшов висновку в цілому про те, що у цій справі наявні підстави для відшкодування витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 7 019 грн (6 800 грн витрат на професійну правничу допомогу та 219 грн витрат на поштовий зв'язок), оскільки цей розмір судових витрат є дійсним та обґрунтованим, а відтак відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. У іншій частині заявлений розмір витрат, на переконання суду, є необґрунтованим, тому задоволенню не підлягає.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 2 наведеної вище статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З урахуванням зазначеного вище, судове рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 6, 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» , ст.ст. 74, 76 ГПК України, а відтак, підлягає скасуванню.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжне» задовольнити.
Рішення господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі №925/430/22 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 42/1, яке оформлене протоколом установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 42/1» (ідентифікаційний код 43820241) від 21.12.2019.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 42/1» (вул. Припортова, 42/1, м. Черкаси, 18016, код ЄДРПОУ 43820241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжне» (вул. Чехова, 41, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 14193184) 4 962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви, 7 443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 7 019 (сім тисяч дев'ятнадцять) грн 00 коп. судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 11.09.2023 (у зв'язку з: відпусткою судді Демидової А.М. з 24.08.2023 по 25.08.2023 та з 28.08.2023 по 01.09.2023; відпусткою судді Ходаківської І.П. з 28.08.2023 по 10.09.2023).
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова