вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" вересня 2023 р. Справа №910/9203/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення та виклику учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 (про повернення позовної заяви)
у справі №910/9203/23 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика"
до Senida Solutions Sp.Z.o.o
про стягнення 3 055,00 євро,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (далі - ТОВ "ДСВ Логістика") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Senida Solutions Sp.Z.o.o про стягнення 3 055,00 євро.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 позовну заяву залишено без руху та установлено строк позивачу для усунення недоліків останньої шляхом подання доказів направлення на адресу місцезнаходження відповідача копії позову та доданих до нього документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23 повернуто позовну заяву ТОВ "ДСВ Логістика" на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки заявник не усунув недоліки, зазначені судом в ухвалі від 15.06.2023, а саме не надав суду докази направлення на адресу місцезнаходження відповідача копії позову та доданих до нього документів.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ТОВ "ДСВ Логістика" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та направити справу №910/9203/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано статтю 174 ГПК України, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо ненадання заявником доказів відправлення позовної заяви з додатками відповідачу, внаслідок чого незаконно повернув позовну заяву.
Як вказує апелянт, фіскальний чек, який долучено позивачем до позовної заяви, є достатнім доказом надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу-нерезиденту.
Крім того, у тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023, апеляційну скаргу ТОВ "ДСВ Логістика" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9203/23 та відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ДСВ Логістика" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23.
Матеріали справи №910/9203/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 07.08.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі №910/9203/23 задоволено заяву та поновлено ТОВ "ДСВ Логістика" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ДСВ Логістика" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23. Зобов'язано ТОВ "ДСВ Логістика" подати до Північного апеляційного господарського суду оригінал повернутої позовної заяви з додатками до неї протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, скарги, заперечення, клопотання до 04.09.2023.
22.08.2023 ТОВ "ДСЛ Логістика" надало суду апеляційної інстанції позовну заяву від 08.06.2023 (позовну заяву у справі №910/9203/23) з додатками до неї, які були повернуті скаржнику Господарським судом міста Києва.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надав, що не є перешкодою для апеляційного перегляду судового рішення, яким в силу статті 232 ГПК України є ухвала суду.
Відповідно до частин 1, 3 статті 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що поштове відправлення на адресу Senida Solutions Sp.Z.o.o (адреса - Алея Яна Павла ІІ, №27, місто Варшава, Польща, 00-867), яке є нерезидентом України, було здійснено без оформлення опису вкладення.
За приписами частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
В свою чергу, порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними врегульовані, зокрема Законом України "Про поштовий зв'язок", Правилами надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила).
Так, відповідно до пункту 12 Правил поштові відправлення поділяються на дві групи: (1) внутрішні (пересилаються в межах України) та (2) міжнародні (пересилаються за межі України, надходять до України, переміщуються через територію України транзитом). До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; до міжнародних поштових відправлень, зокрема, листи - прості, рекомендовані (пункт 8 Правил).
При цьому, за змістом пунктів 19, 59-61 Правил можливість надсилання оператором поштового зв'язку листів з описом вкладення передбачена тільки для внутрішніх поштових відправлень.
Таким чином, міжнародні поштові відправлення (у тому числі листи) виділено в окрему групу, щодо якої чинними в Україні правилами надання послуг поштового зв'язку не передбачено можливості надсилання кореспонденції з описом вкладення, що унеможливлює виконання позивачем вимог частини 1 статті 172 ГПК України.
У той же час, статтею 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" встановлено, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
Отже, з аналізу статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", пункту 2 Правил вбачається, що квитанція або касовий чек (в яких зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, адресат) є доказами надіслання відповідного міжнародного поштового відправлення.
Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2019 у справі №910/7308/16 та від 10.09.2019 у справі №925/410/19.
Пунктами 69, 70 Правил передбачено, що фізичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, відправлення "EMS", дрібні пакети відкритими. Для пересилання дрібних пакетів, мішків "М", міжнародних посилок, міжнародних відправлень з оголошеною цінністю, відправлень "EMS" відправник у встановленому порядку заповнює митні декларації у кількості, що визначена країною призначення у Керівництві з приймання міжнародних поштових відправлень.
У разі подання для пересилання фізичною особою в міжнародних поштових відправленнях товарів, сукупна вартість яких перевищує суму, визначену законодавством, приймання здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для юридичних осіб.
За змістом пунктів 71-73 Правил юридичні особи для пересилання реєстрованих міжнародних поштових відправлень складають список таких відправлень незалежно від їх кількості, який оформляється у порядку, передбаченому для внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю. У разі подання для пересилання міжнародних поштових відправлень, на які складається митна декларація, підписи, якими засвідчується список, повинні відповідати підписам у митній декларації. Юридичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні поштові відправлення з оголошеною цінністю, відправлення "EMS" з товарним вкладенням, дрібні пакети закритими. На міжнародні поштові відправлення, для декларування вкладення яких відповідно до законодавства використовувалася вантажна митна декларація, посадовими особами митних органів можуть накладатися засоби ідентифікації. Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Разом з тим, відповідно до пункту 8 Правил до міжнародних поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані; поштові відправлення з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані; дрібні пакети - рекомендовані; мішки "М" - рекомендовані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; відправлення "EMS"; згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація".
Отже, вказаний пункт Правил встановлює перелік того, що саме належить до міжнародних поштових відправлень, а пункти 70, 72 Правил не передбачають необхідності оформлення митної декларації до такої категорії міжнародних поштових відправлень, як "листи", у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "ДСВ Логістика" не позбавлено можливості надати належні докази в підтвердження надіслання копій позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу (нерезиденту), зокрема, митну декларацію відправленої поштової кореспонденції, засвідчену підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, є помилковим.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення від 08.11.2005 ЄСПЛ "Смірнова проти України").
Таким чином, судом першої інстанції не вірно застосовано приписи статті 174 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23 підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 3 статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "ДСВ Логістика" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 про повернення позовної заяви у справі №910/9203/23 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23 підлягає скасуванню, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи те, що справа передається до розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/9203/23 скасувати.
3. Матеріали справи №910/9203/23 повернути на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова