Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" вересня 2023 р. Справа№ 910/4313/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Зорі В.С.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 910/4313/23 (суддя - Гумега О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ"
до 1) Національної служби здоров'я України;
2) Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС"
про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню
Товариство з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної служби здоров'я України про визнання банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн на підставі вимоги Національної служби здоров'я України від 09.03.2023 року №7853/2-17-23 такою, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 вищенаведену позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
13.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого позивач додав, зокрема, позовну заяву про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню (в новій редакції) від 12.04.2023 із визначеним складом сторін у справі, який відповідає реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 суд прийняв до розгляду позовну заяву у новій редакції (від 12.04.2023) із визначеним у ній складом відповідачів та позовними вимогами, постановив відкрити провадження у справі № 910/4313/23, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначити на 15.05.2023 о 11:20 год.
21.04.2023 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про забезпечення позову від 21.04.2023, відповідно до якої позивач просив суд заборонити Акціонерному товариству "БАНК АЛЬЯНС" виплачувати кошти у сумі 2 327 037, 59 грн на підставі банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 згідно вимог Національної служби здоров'я України про сплату гарантійного платежу від 09.03.2023 №7853/2-17-23 та від 03.04.2023 №11452/2.2.1-05-23 (далі - заява про забезпечення позову).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" про забезпечення позову.
Місцевий господарський суд виходив з того, що запропонований заявником захід забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу 2 - Акціонерному товариству "БАНК АЛЬЯНС" виплачувати кошти у сумі 2 327 037, 59 грн на підставі банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 згідно вимог Національної служби здоров'я України від 09.03.2023 №7853/2-17-23, від 03.04.2023 №11452/2.2.1-05-23, до вирішення по суті, фактично є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог про визнання банківської гарантії №749-23 від 30.12.2022 в частині виплати договірного забезпечення (гарантованої суми) в розмірі 2 327 037,59 грн. такою, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 910/4313/23 та задовольнити подану позивачем заяву про забезпечення позову.
На думку апеллянта, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а виконання банком зобов'язань за банківською гарантією призведе до невідворотних наслідків, та унеможливить виконання рішення суду про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню в частині вимог, ускладнить ефективний захист прав позивача.
Крім того, заходи забезпечення позову, шляхом заборони виплачувати кошти, не припиняють банківської гарантії, а лише тимчасово обмежують його виконання (забороняють виплачувати гарантійну суму до завершення розгляду справи), отже висновок суду першої інстанції про тотожність забезпечення позову із заявленими позовними вимогами є хибним.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 для апеляційного розгляду справи № 910/4313/23 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.,
29.05.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2122/23 від 16.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 для апеляційного розгляду справи № 911/1413/22 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 910/4313/23 та призначено апеляційний розгляд справи № 910/4313/23 в судовому засіданні на 06.09.2023 о 12 год. 45 хв.;
10.07.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Національної служби здоров'я України надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва залишити без змін, оскільки банківська гарантія являє собою одностороннє зобов'язання Гаранта перед бенефіціаром відповідати за принципала і характеризується безвідкличністю, безумовністю і незалежністю гарантії від основного зобов'язання, на забезпечення якого вона видана, тобто виконання за банківською гарантією не несе негативних наслідків для принципала.
Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, суть забезпечення позову Принципала полягала у встановленні тимчасової судової заборони Гаранту виконувати умови виданої ним банківської гарантії та здійснювати на її виконання платежі на вимогу Бенефіціара.
За змістом статті 137 ГПК України при забезпеченні немайнових спорів має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
З наведеного випливає, що суд, обираючи з-поміж установлених процесуальним законом заходів забезпечення позову, повинен, принаймні, чітко розуміти:
- які права чи інтереси належать позивачу у правовідносинах, у яких виник спір;
- чи є можливим захист таких прав чи інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач;
- чи дійсно невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Вжиття заходів забезпечення позову здійснюється у рамках дискреційних повноважень суду, тож суд, приймаючи правозастосовний акт, має враховувати не лише юридичні факти, які встановлені відповідною нормою процесуального права, але ті обставини, яким суд надає силу юридичного факту.
Отже, при вирішенні питання забезпечення позову як до подання позову, так і не будь-якій стадії судового процесу процесуальний закон покладає на суд доволі широкі процесуальні обов'язки.
Колегія суддів зазначає, що банківська гарантія являє собою одностороннє зобов'язання Гаранта перед бенефіціаром відповідати за принципала і характеризується безвідкличністю, безумовністю і незалежністю гарантії від основного зобов'язання, на забезпечення якого вона видана.
Обґрунтовуючи необхідність установлення заборони Банку виконувати умови банківської гарантії, апелянт послався на те, що «у разі невжиття такого заходу позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, і має ініціювати інші позови для відновлення своїх майнових прав».
У цьому разі заходи забезпечення мали би носити попереджувальний характер і бути направлені на попередження настання для позивача негативних наслідків, однак виконання за банківською гарантією не несе негативних наслідків для принципала, оскільки здійснюється не за рахунок принципала, а банківська гарантія, як і її виконання, не тотожня виконавчому документу.
В силу частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, процесуальний закон виключає забезпечення позову способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Тобто у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони виплачувати кошти за банківською гарантією презюмується відсутність у бенефіціара права на стягнення з гаранта грошових коштів за неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань, що є порушенням вимог частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
Подібна за змістом правова позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду від 06.12.2022 у справі № 918/341/22.
Колегія суддів апеляційного господарського суду окремо звертає увагу на те, що інститут забезпечення позову має особливе значення для досягнення завдань та основних засад господарського судочинства, яке згідно статті 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі, і які в силу ст. 2, 4, 5 ГПК України полягають у справедливому, гласному, рівному, неупередженому на засадах верховенства права розгляді спору з урахуванням змагальності сторін з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При вирішенні питання забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника стосовно необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Враховуючи наведене, заявлені позивачем заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" задоволенню не підлягає.
Висновки суду
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу суду у даній справі обґрунтованою, прийнятою з додержанням норм матеріального та процесуального права та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 910/4313/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 910/4313/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ".
4. Матеріали справи №910/4313/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 07.09.2023.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко