Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1584/23
Номер провадження: 2/511/462/23
12 вересня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Іванова О. В.,
за участю секретаря - Возняк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою
позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
до відповідача Акціонерного товариства «Сенс банк»: місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714
третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцезнаходження : 01054, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, оф. 215,
третя особа: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, адреса: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 31, офіс 7, ЄДРПОУ 3367405381
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов вищевказаний позов, згідно якого представник позивача адвокат Федяєв С.В. просить визнати виконавчий напис №9997 від 13 березня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення на користь АТ «Альфа-Банк», заборгованості за кредитним договором від 13.02.2019 №500813553, боржником за яким є: ОСОБА_1 , що становить 27060,41 грн., таким що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача сплачені судові витрати в розмірі 10 000, 00 грн.
Стислий виклад позицій сторін.
В обґрунтування позову зазначав, що 13 лютого 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №500813553, за яким було надано грошові кошти. У травні 2023 року з Єдиного порталу державних послуг «Дія» позивач дізнався, що у приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. відносно нього було відкрито виконавче провадження. З письмової відповіді приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. та отриманої разом з відповіддю постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач дізнався, що на виконанні третьої особи перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №9997 від 13 березня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором від 13.02.2019 боржником за яким є позивач, загальна сума заборгованості становить 27060,41 грн. До письмової відповіді також було надано копію виконавчого напису №9997 від 13.03.2020 року, копію кредитного договору та копію постанови про відкриття виконавчого провадження №62498903 від 07.07.2020. Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому його необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Участь у судовому розгляді та позиція учасників справи
Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, було надано заяву згідно якої позовні вимоги підтримали, розгляд справи просили проводити без їх участі.
Представник відповідача - АТ «Сенс банк» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином, у встановленому законом порядку, будь-яких заяв чи клопотань, відзиву не подавали.
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н. С. у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, про що в справі є відповідні докази; ніяких заяв або клопотань на адресу суду не надсилала.
Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, про що в справі є відповідні докази; ніяких заяв або клопотань на адресу суду не надсилала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.06.2023 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, а також витребувано у Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, належним чином завірену копію виконавчого провадження ВП № 62498903, за яким пропонується стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк», заборгованість в розмірі 27060,41 грн., яке заведене приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., на підставі виконавчого напису нотаріуса №9997 виданого 13.03.2020 року.
Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини справи.
Відповідно до оферти на укладання угоди про надання кредиту №500813553 від 13.02.2019 року ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, сума кредиту складає 25007,53 грн., строк кредиту 60 місяців. Після чого 13.02.2023 позивачем було підписано Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк»
13.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за №9997 вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є Боржником за кредитним договором №500813553 від 13.02.2019 року, укладеним ним із АТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714 від 13.02.2019 року в розмірі 26410,41 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 1254,57 грн., прострочена заборгованість за комісією та процентами - 2270,00 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 22626,63 грн., строкова заборгованість за комісією та процентами - 259,21 грн. Окрім того за вчинення виконавчого напису нотаріусом було стягнуто плати із Стягувача АТ «Альфа-Банк», в розмірі 650 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь АТ «Альфа-Банк», складає 27060,41 грн.
07.09.2020 року АТ «Альфа-Банк» звернулися до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. із заявою про примусове виконання рішення.
На підставі вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. 07.07.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62498903.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. від 07.07.2020 року, визначено розмір основної винагороди виконавчого провадження у розмірі 2706,04 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. від 07.07.2020 року ОСОБА_1 , визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 219, 88 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. від 11.08.2021 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Гаврилівка», втім згідно листа начальника відділу кадрів ОСОБА_3 - ОСОБА_1 з ТОВ «Гаврилівка» був звільнений 15.03.2021 року.
05.06.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. було об'єднано виконавчі провадження №62498845 та 62498903 у зведене виконавче провадження №71954657.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюються Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Мінюсту від 22.02.2012 року №296/5. (далі Порядок вчинення нотаріальних дій)
За п.19 ст.34 Закону України «По нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.(постанова Великої Палати від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17 щодо втрати чинності постановою № 662 (в частині)).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), де суд дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Так із матеріалів справи судом встановлено, що оскаржений виконавчий напис вчинений 13.03.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Укладений між АТ «Альфа-Банк» та позивачем кредитний договір №500813553 від 13.02.2019 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.
Тому, вчиняючи 13.03.2020 року виконавчий напис № 9997 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса № 9997 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, тобто вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених сторонами в зв'язку з розглядом справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, витребування доказів тощо. Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з урахуванням вищенаведеного та приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому з відповідача Акціонерного товариства «Сенс банк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 914/2743/16 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6/1355/10.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.
Представником позивача Федяєвим С.В. на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано договір про надання правової допомоги № 1-17/05/2023 від 17.05.2023 року, Акт виконаних робіт від 19.06.2023 року, в якому зазначено, що вартість наданих юридичних послуг становить 10000 грн., які складаються з: 1) складання та відправлення адвокатського запиту 2) усної консультації та аналізу документів; 3) складання позовної заяви, а також додано прибутковий касовий ордер №1-21 та квитанція, відповідно до яких ОСОБА_1 сплатив Федяєву С.В. за надання правової допомоги 10 000 грн.
Також, судом враховано позицію викладену в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 р. у справі №922/619/18, щодо розподілу та розміру витрат на правничу (правову) допомогу , а саме те, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи, що від відповідача оспорювання витрат на правничу допомогу та відзиву на позовну заяву не надходило, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 10000 грн.
На підставі ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст. 49 ч.6, 81, 141, 259, 263-265, 281-284, 288, 289 суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не під лягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною № 9997 від 13.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714 заборгованість в розмірі 27060,41 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714 судовий збір на користь держави у розмірі 1073,60 грн. (Стягувач: Державна судова адміністрація України. Реквізити для зарахування до державного бюджету: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106)
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс банк»: місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 10 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Іванова