ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 вересня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2613/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.
за участю представників учасників справи:
від Trans Shipping LTD. Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Republic Of The Marshall Islands MH 96960 - адвокат Сукачов Є.С., на підставі ордера;
від Компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD (Ajeltake Road, Ajeltake Island, MH 96960, Majuro, The Marshall Islands, номер компанії: 11287800)- не з'явився;
від Mega Denizcilik Ticltd STI, Feyzullah Mah.Sehit Hikmet Alp Cad. No:31/12 Maltepe, Istanbul, Turkiye - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (Feyzullah Mah.Sehit Hikmet Alp Cad.No:31/12 Maltepe, ISTAMBUL, Turkiye, номер компанії: 10621750)
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Мостепаненко Ю.І., про забезпечення морської вимоги
у справі №916/2613/23
за заявою: Компанії TRANS SHIPPING LTD (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Republic Of The Marshall Islands MH 96960. номер компанії: 60549910
до: Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (Feyzullah Mah.Sehit Hikmet Alp Cad.No:31/12 Maltepe, ISTAMBUL, Turkiye, номер компанії: 10621750)
за участю: Компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD (Ajeltake Road, Ajeltake Island, MH 96960, Majuro, The Marshall Islands, номер компанії: 11287800)
про забезпечення позову,-
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення морської вимоги, ухвали про забезпечення позову.
У червні 2023 року компанія Trans Shipping LTD. звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до компанії Mega Denizcilik Ticltd STI, у якій просила:
1) накласти арешт на судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), яким володіє Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (МЕГА ДЕНІЗЦІЛІК ТІКАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ), код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер - 106217-5, FEYZULLAH MAH.SEHITHIKMET ALP CAD.NO:31/12 MALTEPE (ФЕЙЗУЛЛАХ МАХ.ШЕХІТ ХІКМЕТ АЛП КАД №31/12 МАЛТЕПЕ), яке перебуває в акваторії Морського порту Ізмаїл;
2) заборонити капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (68600, Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4,) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) з акваторії морського порту Ізмаїл.
Зокрема, вказана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви обґрунтована тим, що у заявника наявна морська вимога до Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI на суму 390 000 дол. США, що еквівалентно 14 261 754 грн. (за курсом НБУ, станом на 19.06.2023 року) яка виникла у зв'язку із незаконним комерційним використання судна т/х «MEGA D» (IMO 8206791, прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) та отриманням доходів від його експлуатації, згідно угоди бербоут-чартеру від 01.02.2022 року, укладеного з компанією ALTAY SHIPPING TRADING LTD.
Так, заявник на обґрунтування наявності у нього морської вимоги зазначає, що 25.08.2021 року компанія TRANS SHIPPING LTD (покупець) на підставі договору купівлі-продажу (Bill of sale) від 25.08.2021 року з реєстраційним номером 03848, придбала у компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (продавець) судно т/х MEGA D (IMO 8206791), прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), факт чого засвідчено укладенням між сторонами угоди щодо купівлі-продажу майна, яку було нотаріально засвідчено та встановлено, що покупець заплатив продавцеві 600 000 доларів США, а продавець, у свою чергу, був зобов'язаний передати у власність покупцеві судно.
Проте, компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI не виконано договірного зобов'язання про фактичну та юридичну передачу судна т/х «MEGA D» (IMO 8206791) покупцеві - TRANS SHIPPING LTD та, як вбачається з Сертифікату про реєстрацію турецького міжнародного судового реєстру № DM23GS01M1374371 від 23.03.2023 року MEGA DENIZCILIK TICLTD STI продовжує володіти та користуватися т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун).
В той же час, як зазначено заявником, 01.02.2022 року між компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI та компанією ALTAY SHIPPING TRADING LTD було укладено угоду бербоут-чартеру, відповідно до якої судно т/х «MEGA D» (IMO 8206791) було надане у використання компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD з 05.02.2022 року строком на 2 роки зі ставкою оплати за кожен місяць - 30 000 дол. США та Міністерством транспорту та інфраструктури Туреччини 07.03.2022 року було видано дозвіл на тимчасову реєстрацію судна т/х MEGA D (ІМО 8206791, прапор Туреччина) під прапором Панами на період бербоут-чартеру.
Проте, за доводами заявника, згідно із свідоцтвом про виключення судна з реєстру №54666-PEXT-F від 09.03.2023 року судно т/х «MEGA D» було вилучено з панамського реєстру через дострокове припинення Чартерного договору (для дострокового розірвання чартерного договору, підписаного з ALTAY SHIPPING TRADING LTD) та у розділі “Інформація про зареєстроване право власності” даного Свідоцтва № 54666-PEXT-F від 09.03.2023 року зазначено “Не зареєстрована в публічному реєстрі”, що, на переконання заявника є підтвердженням того, що компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI не надала до реєстру фактичні докази про право власності на судно та свідчить про те, що компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI приховало, що судно було продано та належить компанії TRANS SHIPPING LTD з 25.08.2021 року.
З огляду на зазначене, заявник вказав, що компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI в період з 05.02.2022 року до 09.03.2023 року неправомірно надавала у комерційне використання компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD - судно т/х «MEGA D» (IMO 8206791) та неправомірно отримала дохід з його експлуатації в розмірі 390 000 доларів США (13 місяців х 30 000 дол. США), що еквівалентно 14 261 754 грн. за курсом НБУ станом на 19.06.2023 року.
Так, заявник зауважив, що станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову, судно т/х MEGA D (IMO 8206791, прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) знаходиться в акваторії Морського порту Ізмаїл, що підтверджується даними, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic.
Відтак, компанія TRANS SHIPPING LTD вважає, що у даному разі наявні підстави для накладення арешту на судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), яким володіє компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI та заборонити капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, з акваторії морського порту Ізмаїл.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року у справі №916/2613/23 заяву компанії TRANS SHIPPING LTD про забезпечення морської вимоги (вх. № 4-37/23 від 19.06.2023 року) було задоволено; накладено арешт на судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), яким володіє компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (МЕГА ДЕНІЗЦІЛІК ТІКАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ), код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер - 106217-5, FEYZULLAH MAH.SEHITHIKMET ALP CAD.NO:31/12 MALTEPE (ФЕЙЗУЛЛАХ МАХ.ШЕХІТ ХІКМЕТ АЛП КАД №31/12 МАЛТЕПЕ), яке перебуває в акваторії Морського порту Ізмаїл; заборонено капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (68600, Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) з акваторії морського порту Ізмаїл; заявнику - компанії TRANS SHIPPING LTD в строк протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали подати позов та надати відповідне підтвердження до Господарського суду Одеської області; на виконання вимог ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, копію ухвали для виконання направлено: капітану Ізмаїльського морського порту (harbourmaster_izmail@marad.gov.ua, a.v.ryzhylo@izm.uspa.gov.ua, 68600, Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4); Ізмаїльській Філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (office@izm.uspa.gov.ua, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, м. Ізмаїл, 68609); Південному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України на адресу: 65014, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 1 (pdru@dpsu.gov.ua); Ізмаїльському прикордонному загону (izmail_zagin@dpsu.gov.ua, вул. Г. Музиченка, 31, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600; Одеській митниці Держмитслужби (od.post@customs.gov.ua, 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А).
Забезпечуючи морську вимогу заявника місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що у даному разі наявні обставини, які свідчать про виникнення у заявника - компанії TRANS SHIPPING LTD права морської вимоги до компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI, на підставі, як зазначив заявник, незаконного комерційного використання компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI судна т/х «MEGA D» (IMO 8206791, прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), згідно угоди бербоут-чартеру від 01.02.2022 року та отриманням доходів від його експлуатації на суму 390 000 дол. США, що еквівалентно 14 261 754 грн. (за курсом НБУ, станом на 19.06.2023 року), у зв'язку з чим існують підстави для задоволення заяви компанії TRANS SHIPPING LTD про забезпечення морської вимоги.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI з ухвалою суду першої інстанції про застосування заходів забезпечення позову не погодилась, тому звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року про забезпечення морської вимоги у справі №916/2643/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву компанії TRANS SHIPPING LTD про забезпечення морської вимоги повернути заявнику без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, за доводами апеляційної скарги скаржник наголосив, що суд першої інстанції помилково застосував норми Кодексу торговельного мореплавства України, які у цій конкретній справі не підлягали застосуванню, оскільки судно т/х MEGA D, ІМО 8206791 (тимчасова назва АYANA), є іноземним судном у розумінні КТМ України та ходить під прапором Туреччини (тимчасовий прапор Камеруну).
Крім того, як зазначено скаржником, у даному разі суд першої інстанції не застосував ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 року, яка підлягала застосуванню та яка зазначає, що судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним.
Аргументуючи своє твердження, апелянт звернув увагу колегії суддів на ту обставину, що на спірне судно вже був накладений арешт ухвалою від 20.04.2023 року по справі № 916/1596/23 та того, що цей арешт був скасований ухвалою від 19.06.2023 року по цій же справі, оскільки ухвалою суду першої інстанції від 12.06.2023 року по справі №916/2137/23 заявнику було відмовлено у відкритті провадження по справі за поданою позовною заявою до апелянта на підставі п.6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, а саме у зв'язку з ліквідацією юридичної особи заявника.
Щодо порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону під час постановлення оскаржуваної ухвали про застосування заходів забезпечення позову скаржник зауважив, що заявником до заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви, яка була подана через підсистему «Електронний Суд» 19.06.2023 року, останнім не було додано жодного документу, який би підтверджував правосуб'єктність заявника - «TRANS SHIPPING LTD», який є іноземною юридичною особою (резидент Маршаллових Островів), з огляду на що заявником не виконано вимог ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення судом першої інстанції вказаної заяви без розгляду, чого місцевим господарським судом зроблено не було.
Крім того, скаржник вважає, що заявник зловживає своїми процесуальними правами які виражені у поданні ним чергового клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, проте судом першої інстанції вказане також було залишено без належного реагування.
В той же час скаржник наголошує на тому, що подання повторної заяви щодо питання яке вже вирішеного судом, та тим більше ліквідованою юридичною особою є очевидним зловживанням процесуальними правами, за яке мають наступати наслідки, визначені ч. 3 ст. 4З Господарського процесуального кодексу України, а саме - залишення заяви без розгляду або її повернення заявнику.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою MEGA DENIZCILIK TICLTD STI на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року про забезпечення морської вимоги у справі №916/2613/23, справу призначено до судового розгляду.
15.08.2023 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від компанії «TRANS SHIPPING LTD.» надійшов відзив на апеляційну скаргу компанії Mega Denizcilik Ticltd STI (вх. №2551/23/Д1), у якому заявник просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.
Зокрема, у відзиві заявник зазначив, що, напротивагу доводам апелянта, зазначеним ним в апеляційній скарзі, під час вирішення питання про забезпечення морської вимоги суд першої інстанції застосував матеріальні норми, а саме ст. ст. і, 2, 4, 6, 8 Брюссельської конвенції 1952 року, зазначаючи при цьому, що ст. 42 Кодексу торгівельного мореплавства України не єдина матеріальна норма права на підставі якої було накладено арешт на судно, а як додаткова норма, що за аналогією існує в українському національному законодавстві, яка застосовується з метою повного аналізу правовідносин.
Відтак, на переконання заявника морської вимоги, суд першої інстанції, розглянувши докази та доводи заявника виніс законне та обґрунтоване рішення та не мав підстав відмовити у задоволенні заяви тому що це порушило б право заявника на справедливий розгляд справи передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
В той же час, у відзиві, заявник звертає увагу колегії суддів на ту обставину, що в розділі 2 (Розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна) заяви TRANS SHIPPING LTD. про забезпечення морської вимоги від 19.06.2023 року було надано пояснення щодо різниці підстав забезпечення позову у вигляді арешту судна по справі № 916/1596/23 та заходів забезпечення у вигляді арешту судна, які просили застосувати в заяві від 19.06.2023 року (справа №916/2613/23).
Тобто, на переконання заявника, компанія TRANS SHIPPING LTD. була вимушена звернутися до суду з додатковою заявою про забезпечення позову у вигляді арешту судна з метою достатнього забезпечення саме іншої морської вимоги, не пов'язаної з морською вимогою у справі № 916/1596/23.
Щодо застосування у даному випадку вимог процесуального закону заявник наголосив, що подання заяви TRANS SHIPPING LTD від 19.06.2023 року про забезпечення морської вимоги не може бути визнана судом зловживанням процесуальними правами, оскільки заява від 19.06.2023 року пов'язана з питанням, яке ще не було раніше вирішено судом, а саме забезпечення вимоги заявника про відшкодування майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди у зв'язку з неправомірного отримання доходів з експлуатації т/х MEGA D (ІМО 8206791, прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI в розмірі 390,000.00 дол. США, еквівалентно 14,261,754.00 гривень за курсом НБУ та наявні інші підстави та нові обставини, а саме отримання представником TRANS SHIPPING LTD належних доказів, копії угоди бербоут-чартеру від 01.02.2022 року, що підтверджує неправомірне отримання доходів з експлуатації т/х MEGA D (ІМО 8206791, прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI в розмірі 390,000.00 дол. США.
Таким чином, на переконання заявника, заява TRANS SHIPPING LTD від 19.06.2023 року про забезпечення морської вимоги була подана з дотриманням процесуальних вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, а суд першої інстанції обґрунтовано не застосував п. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, щодо сумнівів апелянта у правосуб'єктності заявника, останній у відзиві зазначив, що наявний у матеріалах справи Сертифікат про повноваження від 20.08.2021 року та протокол щодо декларації про обіг підпису TRANS SHIPPING LTD., реєстраційний номер 97495 разом з нотаріально завіреним перекладом на українську мову є достатнім доказом правосуб'єктності компанії TRANS SHIPPING LTD. за законодавством Республіки Маршалових островів.
31.08.2023 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від скаржника у справі надійшли додаткові пояснення (вх. №2010/23/Д2), у яких компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI просила суд апеляційної інстанції поновити MEGA DENIZCILIK TICLTD STI процесуальний строк для подання до суду засвідченої копії рішення 17-го Комерційного суду першої інстанції міста Стамбулу за позовом TRANS SHIPPING LTD до MEGA DENIZCILIK TICLTD STI з перекладом на українську мову та апостилем, долучити її до матеріалів справи №916/2613/23; долучити до матеріалів справи додаткові пояснення та додані до них документи, а також врахувати їх під час судового розгляду. Вказані пояснення колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.
Зокрема, у зазначених вище поясненнях скаржник, посилаючись на відсутність у заявника правосуб'єктності, зауважив, що 21.06.2023 року 17-м Комерційним судом першої інстанції міста Стамбула було прийнято рішення про відхилення аналогічного судового позову TRANS SHIPPING LTD. до MEGA DENIZCILIK TICLTD STI у справі №2023/56 Е у зв'язку з припиненням правосуб'єктності TRANS SHIPPING LTD.
Відтак, зважаючи на те, що вказане вище рішення суду Туреччини є преюдиціальним, апелянт зазначив, що оскільки у матеріалах справи №916/2613/23 документ, підтверджуючий наявність процесуальної правосуб'єктності MEGA DENIZCILIK TICLTD STI відсутній, відповідно така компанія не володіє господарською правоздатністю та дієздатністю.
В той же час, скаржник зауважив, що повний текст рішення від 21.06.2023 року 17-го Комерційного суду першої інстанції міста Стамбула було виготовлено 05.07.2023 року, отримано представником MEGA DENIZCILIK TICLTD STI у Туреччині 08.08.2023 року, проставлено апостиль 16.08.2023 року, внаслідок чого, вказаний документ не міг бути поданий до суду раніше.
З огляду на зазначене, апелянт вважає, що вказане вище рішення іноземного суду має бути прийняте судом апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваної ухвали, оскільки має важливе значення для правильного вирішення справи, оскільки підтверджує обставину ліквідації компанії TRANS SHIPPING LTD.
В судове засідання представник скаржника не з'явився, про дату, час та місце перегляду оскаржуваної ухвали був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду. Про причини своєї неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань суду апеляційної інстанції не надав.
Представник компанії «TRANS SHIPPING LTD.» заперечував проти доводів компанії Mega Denizcilik Ticltd STI, викладених ним в апеляційній скарзі, з мотивів, викладених письмово у відзиві.
Водночас, 09.09.2023 року від цього представника до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (2010//23/Д5) про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, у зв'язку із необхідністю надання заперечень на додаткові пояснення MEGA DENIZCILIK TICLTD STI, яке судовою колегією відхиляється у зв'язку із недоцільністю.
Представник компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD (Ajeltake Road, Ajeltake Island, MH 96960, Majuro, The Marshall Islands, номер компанії: 11287800) до Південно-західного апеляційного господарського суду також не з'явився. Про дату, час та місце перегляду оскаржуваної ухвали повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе переглянути оскаржувану ухвалу за відсутності представника Mega Denizcilik Ticltd STI, Feyzullah Mah.Sehit Hikmet Alp Cad. No:31/12 Maltepe, Istanbul, Turkiye та представника компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD (Ajeltake Road, Ajeltake Island, MH 96960, Majuro, The Marshall Islands, номер компанії: 11287800).
Крім того, судова колегія зазначає, що до суду апеляційної інстанції під час подання відзиву на апеляційну скаргу, компанією TRANS SHIPPING LTD. було заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та долучення до матеріалів господарської справи наступних письмових документів: апостильованого висновку адвоката Аластера К. МакОлей від 30.08.2023 року разом з нотаріально засвідченим перекладом; апостильованого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та Свідоцтва про належний правовий статус від 19.07.2023 року та наказу про зарахування №129 від 29.04.2002 року разом з нотаріально засвідченим перекладом; трекінгу відправки №2790403011; копії листування щодо оплати річних внесків адвоката та підтвердження оплати даних внесків разом з нотаріально засвідченим перекладом; підтвердження оплати №0124 від 05.10.2022 року, №22517 від 05.10.2022 року, №22547 від 11.10.2022 року разом з нотаріально засвідченим перекладом; трекінгу відправки №9242373803; трекінгу відправки № SHR02941760911.
Зокрема, за вказаним клопотанням про долучення зазначених доказів, заявник, наполягає на тому, що компанія TRANS SHIPPING LTD. є активною для мети будь-якої справи щонайменше до 19.07.2025 року, або до поки таку справу чи будь-яку іншу, що наразі розглядається, не буде завершено, не зважаючи на видачу Повідомлення (Свідоцтва) про відкликання установчих документів та ліквідацію компанії TRANS SHIPPING LTD.
Отже, зважаючи на наведене, TRANS SHIPPING LTD. вважає, що наявні підстави для долучення до матеріалів справи зазначених вище документів на підтвердження його правосуб'єктності.
Розглянувши клопотання заявника про долучення додаткових письмових доказів до матеріалів справи, судова колегія зазначає про наявність підстав для відмови у його задоволенні, з огляду на таке.
Так, вимогами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, унормовано, що письмові докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відтак, зважаючи на те, що TRANS SHIPPING LTD. жодним чином у вказаному клопотанні не обґрунтовано неможливість подання вказаних вище письмових доказів, наданих ним суду апеляційної інстанції, суду першої інстанції, судова колегія позбавлена процесуальної правомочності на прийняття вказаних вище письмових документів та долучення їх до матеріалів справи.
Крім того, як було встановлено колегією суддів, зазначене вище клопотання TRANS SHIPPING LTD. стосується наявності у заявника процесуальної правоздатності на ініціювання вирішення будь-яких спорів національними судами. Проте, дане питання апеляційним судом в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про застосування заходів забезпечення позову не переглядається, оскільки стосується по своїй суті спору, який має виникнути або виник між сторонами у даній справі та не стосується перегляду оскаржуваної ухвали в межах дотримання вимог процесуального закону під час її постановлення судом першої інстанції.
Щодо клопотання MEGA DENIZCILIK TICLTD STI про долучення до матеріалів господарської справи рішення 17-го Комерційного суду першої інстанції міста Стамбула від 21.06.2023 року судова колегія зазначає таке.
Так, виходячи із правил доказування у господарському процесі, закріплених в ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, а також принципів змагальності сторін у господарському процесі, судова колегія зазначає, що подання тих чи інших доказів стосовно обставин, які мають значення для справи, обмежується встановленими законом процедурами та строками. При цьому, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - скаржника).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала у даній справі постановлена судом першої інстанції 20.06.2023 року, позаяк повний текст рішення 17-го Комерційного суду першої інстанції міста Стамбула від 21.06.2023 року було виготовлено 05.07.2023 року, отримано представником MEGA DENIZCILIK TICLTD STI у Туреччині 08.08.2023 року, проставлено апостиль та здійснено його офіційний переклад 16.08.2023 року.
Відтак, зважаючи на те, що така обставина, як відсутність існування у зацікавленої особи доказів на момент прийняття спірного судового рішення взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника, викладене у додаткових поясненнях від 31.08.2023 року вх. №2010/23/Д2 про долучення до матеріалів господарської справи рішення 17-го Комерційного суду першої інстанції міста Стамбула від 21.06.2023 року та врахування його під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.
В той же час, 08.09.2023 року від TRANS SHIPPING LTD. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання №2010/23/Д4, у якому останній просив суд долучити до матеріалів господарської справи докази надсилання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області про повернення позовної заяви №916/3229/23 від 01.08.2023 року, а також докази проведення автоматизованого розподілу судової справи. Клопотання долучено колегією суддів до матеріалів господарської справи.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія, порадившись на місці, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки надані заявником письмові документи у даному разі до предмету апеляційного перегляду значення не мають, доводи апелянта не спростовують та не підтверджують.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, які з'явилися до судового засідання, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга MEGA DENIZCILIK TICLTD STI не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року про забезпечення морської вимоги у справі №916/2613/23 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, і відсутні підстави для її скасування, виходячи з наступного.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2023 року компанія Trans Shipping LTD. звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до компанії Mega Denizcilik Ticltd STI, у якій просила:
1) накласти арешт на судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), яким володіє Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (МЕГА ДЕНІЗЦІЛІК ТІКАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ), код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер - 106217-5, FEYZULLAH MAH.SEHITHIKMET ALP CAD.NO:31/12 MALTEPE (ФЕЙЗУЛЛАХ МАХ.ШЕХІТ ХІКМЕТ АЛП КАД №31/12 МАЛТЕПЕ), яке перебуває в акваторії Морського порту Ізмаїл;
2) заборонити капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (68600, Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4,) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) з акваторії морського порту Ізмаїл.
Зокрема, вказана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви ґрунтується на наступних обставинах:
- У заявника наявна морська вимога до Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI на суму 390 000 дол. США, що еквівалентно 14 261 754 грн. (за курсом НБУ, станом на 19.06.2023 року) яка виникла у зв'язку із незаконним комерційним використання судна т/х «MEGA D» (IMO 8206791, прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) та отриманням доходів від його експлуатації, згідно угоди бербоут-чартеру від 01.02.2022 року, укладеного з компанією ALTAY SHIPPING TRADING LTD.
- 25.08.2021 року компанія TRANS SHIPPING LTD (покупець) на підставі договору купівлі-продажу (Bill of sale) від 25.08.2021 року з реєстраційним номером 03848, придбала у компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (продавець) судно т/х MEGA D (IMO 8206791), прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), факт чого засвідчено укладенням між сторонами угоди щодо купівлі-продажу майна, яку було нотаріально засвідчено та встановлено, що покупець заплатив продавцеві 600 000 доларів США, а продавець, у свою чергу, був зобов'язаний передати у власність покупцеві судно.
- Компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI не виконано договірного зобов'язання про фактичну та юридичну передачу судна т/х «MEGA D» (IMO 8206791) покупцеві - TRANS SHIPPING LTD та, як вбачається з Сертифікату про реєстрацію турецького міжнародного судового реєстру № DM23GS01M1374371 від 23.03.2023 року MEGA DENIZCILIK TICLTD STI продовжує володіти та користуватися т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун).
- 01.02.2022 року між компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI та компанією ALTAY SHIPPING TRADING LTD було укладено угоду бербоут-чартеру, відповідно до якої судно т/х «MEGA D» (IMO 8206791) було надане у використання компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD з 05.02.2022 року строком на 2 роки зі ставкою оплати за кожен місяць - 30 000 дол. США та Міністерством транспорту та інфраструктури Туреччини 07.03.2022 року було видано дозвіл на тимчасову реєстрацію судна т/х MEGA D (ІМО 8206791, прапор Туреччина) під прапором Панами на період бербоут-чартеру.
- Згідно із свідоцтвом про виключення судна з реєстру №54666-PEXT-F від 09.03.2023 року судно т/х «MEGA D» було вилучено з панамського реєстру через дострокове припинення Чартерного договору (для дострокового розірвання чартерного договору, підписаного з ALTAY SHIPPING TRADING LTD) та у розділі “Інформація про зареєстроване право власності” даного Свідоцтва № 54666-PEXT-F від 09.03.2023 року зазначено “Не зареєстрована в публічному реєстрі”, що, на переконання заявника є підтвердженням того, що компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI не надала до реєстру фактичні докази про право власності на судно та свідчить про те, що компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI приховало, що судно було продано та належить компанії TRANS SHIPPING LTD з 25.08.2021 року.
- Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI в період з 05.02.2022 року до 09.03.2023 року неправомірно надавала у комерційне використання компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD - судно т/х «MEGA D» (IMO 8206791) та неправомірно отримала дохід з його експлуатації в розмірі 390 000 доларів США (13 місяців х 30 000 дол. США), що еквівалентно 14 261 754 грн. за курсом НБУ станом на 19.06.2023 року.
- Станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову, судно т/х MEGA D (IMO 8206791, прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) знаходиться в акваторії Морського порту Ізмаїл, що підтверджується даними, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic.
- Компанія TRANS SHIPPING LTD вважає, що у даному разі наявні підстави для накладення арешту на судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), яким володіє компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI та заборонити капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, з акваторії морського порту Ізмаїл.
На підтвердження своєї правової позиції, заявником до суду першої інстанції було подано копії наступних документів:
- договору купівлі-продажу судна (Bill of sale) № 03848 від 25.08.2021 року;
- роздруківки листування з Керіма Квінтеро ( ОСОБА_1 ), представником корпоративного департаменту Gerli&CO (Герлі і Ко) від 10.05.2023 року разом з нотаріально завіреним перекладом на українську мову;
- листа MEGA DENIZCILIK TICLTD STI від 09.02.2022 року разом з нотаріально завіреним перекладом на українську мову;
- угоди бербоут-чартеру від 01.02.2022 року укладеної між MEGA DENIZCILIK TICLTD STI та ALTAY SHIPPING TRADING CORP;
- міжнародного тонажного сертифікату судна MEGA D (IMO 8206791, прапор Туреччина) виданого 09.12.2020 року;
- сертифікату Панамської морської адміністрації (Panama Maritime authority) щодо тимчасової реєстрації судна під прапором Панами на період бербоут-чартеру від 08.03.2022 року;
- дозволу на тимчасову реєстрацію судна MEGA D (IMO 8206791, прапор Туреччина) судна під прапором Панами на період бербоут-чартеру виданого Міністерством транспорту та інфраструктури Туреччини від 07.03.2022 року;
- сертифікату про реєстрацію турецького міжнародного судового реєстру № DM23GS01M1374371 від 02.02.2022;
- довіреності компанії ALTAY SHIPPING TRADING CORP.;
- свідоцтва про виключення судна з реєстру № 54666-PEXT-F від 09.03.2023 року разом з нотаріально завіреним перекладом на українську мову;
- сертифікату про реєстрацію турецького міжнародного судового реєстру № DM23GS01M1374371 від 23.03.2023;
- роздруківки відомостей із міжнародної бази даних суден EQUASIS;
- роздруківки з бази даних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic;
- витягу з Global Integrated Shipping Information System (GISIS) щодо TRANS SHIPPING LTD;
- роздруківки відомостей про державну реєстрацію компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI;
- роздруківки із сайту Національного банку України щодо курсу валют станом на 14.06.2023 року.
Також у матеріалах справи наявний сертифікат про повноваження компанії TRANS SHIPPING LTD та Протокол щодо Декларації про обіг підпису компанії TRANS SHIPPING LTD, реєстраційний номер 97495, з відповідними перекладами українською мовою.
Оскаржуваною Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року у справі №916/2613/23 заяву компанії TRANS SHIPPING LTD про забезпечення морської вимоги (вх. № 4-37/23 від 19.06.2023 року) було задоволено; накладено арешт на судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), яким володіє компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (МЕГА ДЕНІЗЦІЛІК ТІКАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ), код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер - 106217-5, FEYZULLAH MAH.SEHITHIKMET ALP CAD.NO:31/12 MALTEPE (ФЕЙЗУЛЛАХ МАХ.ШЕХІТ ХІКМЕТ АЛП КАД №31/12 МАЛТЕПЕ), яке перебуває в акваторії Морського порту Ізмаїл; заборонено капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (68600, Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) з акваторії морського порту Ізмаїл; заявнику - компанії TRANS SHIPPING LTD в строк протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали подати позов та надати відповідне підтвердження до Господарського суду Одеської області; на виконання вимог ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, копію ухвали для виконання направлено: капітану Ізмаїльського морського порту (harbourmaster_izmail@marad.gov.ua, a.v.ryzhylo@izm.uspa.gov.ua, 68600, Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4); Ізмаїльській Філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (office@izm.uspa.gov.ua, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, м. Ізмаїл, 68609); Південному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України на адресу: 65014, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 1 (pdru@dpsu.gov.ua); Ізмаїльському прикордонному загону (izmail_zagin@dpsu.gov.ua, вул. Г. Музиченка, 31, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600; Одеській митниці Держмитслужби (od.post@customs.gov.ua, 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А).
Із зазначеною ухвалою компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI не погодилася та звернулася до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою з вимогами про її скасування.
Предметом апеляційного перегляду у даному разі є наявність або відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову у справі №916/2613/23, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року у справі № 916/2613/23.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу приписів ч. 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Таким чином, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.
Згідно із ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту (ч. 2 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна (далі - Конвенція) від 10.05.1952 року, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 3702-VI від 07.09.2011 року, та яка набула чинності для України 16.05.2012 року, "морська вимога" означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов'язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Конвенції, “арешт” означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.
За вимогами ч. 4 Конвенції визначено, що на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.
Частиною 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в ст. 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв'язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.
Згідно із ст. 8 Брюссельської конвенції судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у ст. 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.
Згідно із ст. 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі встановлено, що звертаючись до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення морської вимоги компанія Trans Shipping LTD. зазначила про наявність підстав для її задоволення, виходячи з того, що 25.08.2021 року компанія TRANS SHIPPING LTD (покупець) на підставі договору купівлі-продажу (Bill of sale) від 25.08.2021 року з реєстраційним номером 03848, придбала у компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (продавець) судно т/х MEGA D (IMO 8206791), прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), факт чого засвідчено укладенням між сторонами угоди щодо купівлі-продажу майна, яку було нотаріально засвідчено та встановлено, що покупець заплатив продавцеві 600 000 доларів США, а продавець, у свою чергу, був зобов'язаний передати у власність покупцеві судно.
При цьому, як у подальшому стало відомо заявнику, компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI не виконано договірного зобов'язання про фактичну та юридичну передачу судна т/х «MEGA D» (IMO 8206791) покупцеві - TRANS SHIPPING LTD та продовжується володіння та користування т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун).
Більш того, 01.02.2022 року між компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI та компанією ALTAY SHIPPING TRADING LTD було укладено угоду бербоут-чартеру, відповідно до якої судно т/х «MEGA D» (IMO 8206791) було надане у використання компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD з 05.02.2022 року строком на 2 роки зі ставкою оплати за кожен місяць - 30 000 дол. США та Міністерством транспорту та інфраструктури Туреччини 07.03.2022 року було видано дозвіл на тимчасову реєстрацію судна т/х MEGA D (ІМО 8206791, прапор Туреччина) під прапором Панами на період бербоут-чартеру, внаслідок чого заявник поніс суттєві фінансові збитки та має намір звернутися з відповідним позовом до суду з метою їх стягнення з компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI.
Колегією суддів також з веб-сайту http://www.marinetraffic.com встановлено, що судно т/х MEGA D (IMO 8206791, прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) перебуває в акваторії Морського порту Ізмаїл.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).
Відтак, переглянувши в апеляційному порядку оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви TRANS SHIPPING LTD. про забезпечення позову до подання позовної заяви, з урахуванням доданих заявником письмових документів, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що у даному випадку наявні правові підстави для виникнення у заявника - Компанії TRANS SHIPPING LTD права морської вимоги до Компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI, оскільки викладені заявником у заяві про застосування заходів забезпечення позову доводи підтверджують його обґрунтоване припущення щодо незаконного комерційного використання Компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI судна т/х «MEGA D» (IMO 8206791, прапор Туреччина) (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), згідно угоди бербоут-чартеру від 01.02.2022 року та отриманням доходів від його експлуатації на відповідну суму у розмірі 390000 долл. США, що еквівалентно 14261754 грн.
Проте, за вимогами апеляційної скарги, скаржником наголошується, що судом першої інстанції помилково застосовано норми Кодексу торговельного мореплавства України, які у цій конкретній справі не підлягали застосуванню, оскільки судно т/х MEGA D, ІМО 8206791 (тимчасова назва АYANA), є іноземним судном у розумінні КТМ України та ходить під прапором Туреччини (тимчасовий прапор Камеруну).
Так, з приводу зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що норми Глави 4 "Арешт суден", що містяться у Розділі ІІ КТМ України, не можуть застосовуватися до іноземних суден, що ходять не під прапором України, оскільки відповідно до п. 1 ст. 14 КТМ "Колізійні норми", норми Розділу ІІ Кодексу (до якого входять норми про арешт судна), застосовуються тільки до суден, зареєстрованих в Україні.
Відтак, вимоги ст. 42 КТМ України у даному випадку застосовані судом першої інстанції не підлягають застосуванню.
Однак, вказане вище не вплинуло на правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), яким володіє Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI відповідно до ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З огляду на вказане, зазначене вище твердження скаржника судом апеляційної інстанції не приймається до уваги.
Щодо доводів скаржника про те, що у даному разі судом першої інстанції не застосовано приписи ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 року про те, що судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним та те, що на спірне судно вже був накладений арешт ухвалою від 20.04.2023 року по справі № 916/1596/23, який скасований ухвалою від 19.06.2023 року по цій же справі, судова колегія зазначає таке.
Так, вимогами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В той же час, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиціальних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Судова колегія зазначає, що предметом спору між Компанією TRANS SHIPPING LTD та Компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI у даній справі є позовна вимога про стягнення збитків, що також встановлено колегією суддів під час моніторингу Єдиного реєстру судових рішень, з якого вбачається, що TRANS SHIPPING LTD звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до MEGA DENIZCILIK TICLTD STI про стягнення грошових коштів (справа №916/3229/23).
В той же час, предметом спору у справі №916/2137/23, за яким фактично було заявлено морську вимогу (справа №916/1596/23), було зобов'язання відповідача передати судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Турецької Республіки (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) у власність та фактичне володіння позивача.
Відтак, у даному випадку відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної ухвали відбулося порушення ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 року, оскільки морська вимога заявлена заявником у справі №916/1596/23 та вимога у справі №916/2613/23 є за своєю суттю різними морськими вимогами, які стосуються різних правовідносин, наявних між сторонами у даній справі.
З огляду на вказане, твердження апелянта із зазначеного вище приводу не приймається колегією суддів до уваги.
Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону під час постановлення оскаржуваної ухвали судова колегія зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що у червні 2023 року, а саме: 19.06.2023 року компанія Trans Shipping LTD. через підсистему «Електронний суд» звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до компанії Mega Denizcilik Ticltd STI, у якій просила:
1) накласти арешт на судно т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун), яким володіє Компанія MEGA DENIZCILIK TICLTD STI (МЕГА ДЕНІЗЦІЛІК ТІКАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ), код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер - 106217-5, FEYZULLAH MAH.SEHITHIKMET ALP CAD.NO:31/12 MALTEPE (ФЕЙЗУЛЛАХ МАХ.ШЕХІТ ХІКМЕТ АЛП КАД №31/12 МАЛТЕПЕ), яке перебуває в акваторії Морського порту Ізмаїл;
2) заборонити капітану морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (68600, Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4,) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х MEGA D, IMO 8206791, прапор Туреччина, (тимчасова назва AYANA, тимчасовий прапор Камерун) з акваторії морського порту Ізмаїл.
В той же день, 19.06.2023 року компанія Trans Shipping LTD. через підсистему «Електронний суд» звернулась до Господарського суду Одеської області із клопотанням про долучення доказів, до якої було додано нотаріально засвідчені переклади копії угоди бербоут - чартеру від 01.02.2022 року, міжнародного тоннажного сертифікату судна від 09.12.2020 року, сертифікату Панамської морської адміністрації щодо тимчасової реєстрації судна під прапором Панами на період бербоут - чартеру від 08.03.2022 року, дозволу на тимчасову реєстрацію судна під прапором Панами на період бербоут - чартеру, інших копій документів, серед яких зокрема знаходився сертифікат про повноваження компанії TRANS SHIPPING LTD та Протокол щодо Декларації про обіг підпису компанії TRANS SHIPPING LTD, реєстраційний номер 97495, з відповідними перекладами українською мовою.
Так, за вимогами ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, серед іншого, визначено, що юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
За ст. 13 вказаного Закону документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).
Також, ст. 26 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи. При цьому, ст. 25 цього Закону встановлює, що особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи (тобто право держави, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави).
У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 року у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20) суд касаційної інстанції зробив висновок про те, що ліквідація іноземної юридичної особи, що має значення у вирішенні питання щодо її правосуб'єктності, здійснюється згідно правил (вимог закону) тієї держави, за правилами (законодавством) якої ця особа була створена та зареєстрована.
Крім того, відповідно до ч. 1, 3 ст. 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.
Відтак, за позицією суду касаційної інстанції, ураховуючи наведені норми, положення процесуального закону України та обставини конкретної справи (якщо позивачем є іноземна юридична особа), без аналізу права країни, у якій іноземна компанія зареєстрована, що регулює порядок ліквідації компаній, та оцінки поданих заявником документів, що, на його думку, підтверджують зміст норм права іноземної держави, висновки суду про ліквідацію такої компанії були б передчасними.
Так, як вірно було встановлено судом першої інстанції, на підтвердження статусу компанії TRANS SHIPPING LTD останньою до суду надано витяг з реєстру компаній, зареєстрованих за законодавством Республіки Маршаллові Острови, разом з нотаріально засвідченим перекладом щодо реєстрації третьої особи у даній справі, компанії ALTAY SHIPPING TRADING LTD.
Компанію TRANS SHIPPING LTD було створено 19.07.2018 року відповідно до законів Республіки Маршаллові Острови, організаційна форма підприємства - корпорація, про що свідчить Сертифікат про повноваження від 20.08.2021 року.
При цьому Компанією TRANS SHIPPING LTD до матеріалів даної справи надано витяг з Закону Республіки Маршаллові Острови Про Асоціації.
Відповідно до ч. І Закону Республіки Маршаллові Острови Про Асоціації, розділу 11 (додаток № 7), "Розпуск (Ліквідація)", корпорація, що має реєстрацію Республіки Маршаллові Острови може бути ліквідована (розпущена) згідно зі статутом корпорації за рішенням акціонерів, за рішенням Високого суду Республіки Маршаллові Острови, у разі несплати щорічного реєстраційного збору або призначення чи підтримання зареєстрованого агента".
Відповідно до ч. I Закону Республіки Маршаллові Острови Про Асоціації, розділу 11 "Розпуск (Ліквідація)", параграфу §105 "Ліквідація справ корпорації після розпуску" (додаток № 9), Усі корпорації, незважаючи на те, чи вони були розпущені за власним бажанням чи були розпущені іншим чином, тим не менш, повинні продовжувати свою діяльність протягом трьох (3) років після такого припинення діяльності чи розпуску як корпоративні органи з метою пред'явлення звинувачень та захисту від них або проти них, і надання їм можливості поступово врегулювати та закрити свій бізнес, розпоряджатися та передати своє майно, виконати свої зобов'язання та розподілити між акціонерами будь-які активи, що залишилися, але не з метою продовження бізнесу, з метою ведення якого була створена корпорація. Стосовно будь-якого позову, вимоги чи провадження, розпочатого корпорацією або проти неї, до або протягом трьох (3) років після дати закінчення терміну її дії чи розпуску (корпорації) та не завершені протягом такого періоду, корпорація продовжує діяти як організація після закінчення цього періоду з метою врегулювання такого позову, вимоги чи провадження до повного виконання будь-якого судового рішення, наказу чи постанови.
В свою чергу, до суду першої інстанції компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI було надано повідомлення від 19.07.2022 року про відкликання установчих документів та ліквідацію “TRANS SHIPPING LTD” відповідно до Положення про економічну діяльність Республіки Маршаллові Острови, 2018 року (нотаріально засвідчена копія з перекладом українською мовою), з якого вбачається, що відповідно до вказаного Положення, починаючи з 19.07.2022 року, установчі документи компанії анулюються, а сама компанія ліквідується. При цьому, в повідомленні вказано, що діяльність юридичної особи має бути припинена згідно з відповідними положення Закону про бізнес-корпорації, Закону про партнерство в новій редакції, Закону про командитне товариство або Закону про товариство з обмеженою відповідальністю.
Тобто, з наданого компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI повідомлення можливо зробити висновок, що компанія TRANS SHIPPING LTD. перебуває у стані ліквідації.
Судова колегія зазначає, що оскільки, в даному випадку, спір не розглядається по суті, предметом розгляду є лише вимога заявника про застосування заходів забезпечення майбутнього позову, то компанією MEGA DENIZCILIK TICLTD STI за вимогами апеляційної скарги ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не доведено факту того, що компанія TRANS SHIPPING LTD. на момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову до подання позову була саме припинена як іноземна юридична особа.
Тому, висновок суду першої інстанції про те, що компанія TRANS SHIPPING LTD має відповідну процесуальну правосуб'єктність, у т.ч. на звернення до суду із заявою про забезпечення морської вимоги є правомірним, а доводи апелянта в цій частині відхиляються, як необґрунтовані. До того ж, як вже зазначалося вище, такі доводи повинні бути предметом судового розгляду під час розгляду справи по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, зважаючи на те, що скаржником не спростовано в рамках судового провадження у справі №916/2613/23 за заявою Trans Shipping LTD. про забезпечення позову до подання позовної заяви до компанії Mega Denizcilik Ticltd STI факту того, що суд першої інстанції розглянув заяву про арешт судна, поданою особою без надання доказу її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом, судова колегія вважає твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд мав повернути заявнику його заяву про забезпечення позову у відповідності до вимог ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, помилковим.
Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції фактично проігноровано зловживання заявником своїми процесуальними правами, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
При цьому, суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 року у справі №910/6245/19.
Судова колегія зазначає, що у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №50з-20 судом касаційної інстанції зазначено, що: "Крім того, висновок суду апеляційної інстанції про те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право повторного звернення із заявою про забезпечення позову з тих же підстав є необґрунтованим, оскільки не містить посилання на відповідну норму процесуального права, якою б це питання регулювалося. При цьому колегія суддів враховує, що лише у пункті 1 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Наведена норма чи будь-яка інша норма Господарського процесуального кодексу України не містить імперативної заборони подавати клопотання (заяви) для вирішення питання за відсутності інших підстав або нових обставин, а лише надає можливість суду визнати такі дії зловживанням процесуальними правами залежно від конкретних обставин, і, що важливо для конкретної даної ситуації, - за умови якщо таке питання вже вирішено судом".
Тобто, законодавцем фактично встановлене право учасників справи на подання клопотань та заяв, визначене ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, а обмеження щодо повторного подання заяв/клопотань відсутні.
Відтак, навіть якщо припустити, що заявником в межах одного і того ж провадження було б заявлено необмежену кількість клопотань чи заяв, вказане не слугує підставою вважати, що останнім недобросовісно реалізуються встановлені законодавством його процесуальні права.
З огляду на зазначене та те, що за текстом постанови у даній справі судовою колегією вже було надано правову оцінку тому факту, що заявлені заявником в межах даної справи та справи №916/1596/23 морські вимоги за своєю суттю є різними, тобто заявленими з відмінних правових підстав, вважати заяву компанії TRANS SHIPPING LTD про забезпечення позову до подання позову зловживанням процесуальними правами не вбачається за можливе.
Враховуючи наведе вище, судова колегія наголошує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, а тому висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для забезпечення морської вимоги є обґрунтованими та такими, що постановлені з дотриманням вимог національного процесуального законодавства.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI такою, що не потребує задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року про забезпечення морської вимоги у справі №916/2613/23 такою, що відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 136-140, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу компанії MEGA DENIZCILIK TICLTD STI на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року про забезпечення морської вимоги у справі №916/2613/23 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 року про забезпечення морської вимоги у справі №916/2613/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 11.09.2023 року.
Повний текст постанови складено 12 вересня 2023 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош