Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
Іменем України
03.08.2006
Справа №2-20/11120-2006
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестур», м.Ялта, вул. Московська 3
До відповідача : Фонду комунального майна Ялтинської міської ради, м. Ялта, пл. Радянська 1
Про внесення змін до договору купівлі-продажу
Суддя Луцяк М.І.
Від позивача : Рогачев В. М., директор
Від відповідача : не з'являвся
Сутність спору:
Позивач звернувся у господарський суд АРК із позовом про внесення змін до підпункту 6 п. 5.1 договору купівлі-продажу комунального майна - окремого індивідуально визначеного майна - будинків та устаткування бази відпочинку "Сувенір", розташованого за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, с. Понизовка, вул. Приморська, 14 від 08.05.2001 р. між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрестур» відповідно до направленої Фонду комунального майна Ялтинської міської ради додаткової угоди від 28.04.2006 р. та просив прийняти його в наступній редакції: «розробити генеральний план об'єкта приватизації, провести реконструкцію об'єкта та благоустрій прилягаючої території з розробкою паспорта та узгодженням в управлінні головного архітектора до 8 травня 2009 року».
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що своєчасному виконанню прийнятих обов'язків згідно діючої редакції договору перешкоджала бездіяльність органів місцевого самоврядування, земельних ресурсів щодо оформлення прав на землю, у зв'язку чим позивач неодноразово був змушений звертатися до суду за захистом прав. На пропозицію про внесення змін до договору відповідач відмовив.
Відповідач позовні вимоги не визнавав , посилався на порушення ТОВ «Експрестур» п. 5.1 договору, невиконання його умов , тоді як у відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні здійснюватися належним чином відповідно до умов договору, закону. Згідно ж ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. У зв'язку із викладеним просив відмовити у позові.
У судовому засіданні оголошувалась перерва, після перерви розгляд справи продовжено.
Розглянувши матеріали справи, вислухав надані пояснення учасників, суд -
За договором купівлі-продажу від 08 травня 2001 року, що є посвідченим нотаріально, Фонд комунального майна Ялтинської міської ради продав, а ТОВ «Експрестур» придбав комунальне майно - окреме індивідуально визначене майно - будинки та устаткування бази відпочинку «Сувенір», які розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, п. Понизовка, вул. Приморська, 14.
Згідно п. 1.3 договору право власності на об'єкт приватизації переходить з моменту нотаріального посвідчення договору.
Права та обов'язки сторін за договором, інші умови були визначені певними розділами договору.
Придбане майно було передано від Фонду комунального майна до ТОВ «Експрестур» за актом прийому-передачі від 08.05.2001 р.
Серед прийнятих ТОВ «Експрестур» зобов'язань за вказаним договором згідно із пп. 6 п. 5.1 значилося зобов'язання з розробки генерального плану об'єкту приватизації , проведення реконструкції об'єкту та благоустрій прилягаючої території із розробкою паспорта та узгодженням в управлінні головного архітектору на протязі 5 років, щодо якого і заявлено позовні вимоги.
Згідно із ст. 22 закону України «Про основи містобудування» від 16.11.92 р. забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд. Відповідні положення щодо необхідності наявності права на земельну ділянку, дозволу на будівництво містяться і у ст. 24 Закону «Про планування та забудову територій».
Ст. 125 Земельного кодексу України (2001 р.) передбачається , що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Отже, для виконання позивачем обов'язків щодо реконструкції, благоустрію було необхідно отримання дозвільної документації стосовно здійснення реконструкції та стосовно прав на землю.
Позивач здійснював заходи для отримання земельної ділянки, але існували обставини, що перешкоджали реалізації його прав, які не залежать від нього, у зв'язку з чим ТОВ «Експрестур» було змушено звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.
Так, рішенням від 19.06.2002 р. у справі 2-1/5375-2002 господарський суд АР Крим зобов'язав Симеїзську селищну раду видати ТОВ «Експресстур" державний акт на право користування земельною ділянкою. Проте акт не було видано. Лише постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2003 р. у справі 2-1/2697-2003, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 09.01.04 р. було зобов'язано Республіканський комітет про земельних ресурсах АРК видати Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів бланк акту на право користування земельною ділянкою, а останнє мало видати Симеїзській селищній раді бланк акту для ТОВ «Експрестур».
Перешкоджало приступити до використання земельної ділянки спір за позовом АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Ялтинського філіалу АКБ «Укрсоцбанк» м. Ялта ТОВ «Експрестур», Сімеїзської селищної ради та за зустрічним позовом, що розглядався різними інстанціями та згідно ухвали Господарського суд АРК у справі 2-20/11107.1-2005 від 20.10.2005 р. було припинено.
Постановою Господарського суду АРК від 17.01.06 р. у справі 2-8/1780-2006 А за позовом ТОВ «Експрестур» до Симеїзської селищної ради було визнано недійсним (нечинним) рішення Симеїзської селищної ради № 42 від 10.08.2004 р. стосовно скасування рішення від 11.12.2001 р. про надання ТОВ «Експрестур» земельної ділянки.
Постановою Господарського суду АРК від 23.05.2006 р. у справі 2-8/7102-2006 А за позовом ТОВ «Експрестур» до виконавчого комітету Симеїзської селищної ради було зобов'язано виконком розглянути на найближчому засіданні питання про надання ТОВ «Експрестур» дозволу на проведення проектно-пошукових робіт з реконструкції та будівництва бази відпочинку «Сувенір» у смт. Понизовка, вул. Приморська 14.
Позивачем надавалися копії архітектурно-планувального завдання щодо бази відпочинку, договору на складання (передачу) проектної продукції від 17.02.06 р., завдання на проектування.
Таким чином, позивач здійснював заходи для того щоб приступити до виконання зобов'язань за пп. 6 п. 5.1 договору купівлі-продажу, затримка з виконання прийнятих зобов'язань , як вбачається за наявними судовими рішеннями, сталася не за вини позивача та у зв'язку з обставинами, що не залежать прямо від його волевиявлення, що виходячи з положень ст. 614, 617 ЦК України, ст. 218 Господарського кодексу України надає підстави стверджувати про можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
У зв'язку з обставинами, які об'єктивно перешкоджали виконанню зобов'язань ТОВ «Експрестур» звернулося із листом від 30.03.06 р. та доповненням від 28.04.06 р. до Фонду комунального майна Ялтинської міської ради про підписання додаткової угоди у частині продовження строків реконструкції та благоустрію на що листом від 11.05.06 р. відповідач повідомляв про відсутність підстав для підписання угоди.
Отже, сторони не дійшли згоди щодо внесення змін до договору купівлі-продажу у зв'язку з чим спір передано на вирішення суду, що відповідає приписам ст. 188 Господарського кодексу.
Наявні матеріали справи свідчать про наміри позивача виконати прийняті зобов'язання, здійснити реконструкцію придбаного майна, заходи з благоустрію, хоч і у більш продовжений строк.
В момент укладення договору, встановлючи строк виконання зобов'язань, сторони не могли передбачити наявності перешкод щодо оформлення дозвільної документації позивачем, причини, з якими пов'язано зміни, позивач не міг усунути самостійно, невнесення змін до договору порушило б майнові інтереси позивача, що є власником будинків та устаткування бази відпочинку «Сувенір».
Стосовно посилань відповідача на порушення умов договору щодо збереження профілю діяльності суд має зазначити, що це не є предметом даного спору.
За таких обставин відмова відповідача у внесенні змін до договору тягне порушення гарантованих прав позивача, який прийняв залежні від нього міри, але був позбавлений можливості виконати зобов'язання, а тому є підставою згідно із ст. 20 Господарського кодексу України для зміни господарських правовідносин, задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 85 грн. державного мита і суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, ст., суд -
1. Позов задовольнити.
2. Внести зміни пп. 6 п 5.1. договору купівлі-продажу комунального майна - окремого індивідуально визначеного майна - будинків та устаткування бази відпочинку "Сувенір", розташованого за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, с. Понизовка, вул. Приморська, 14 від 08.05.2001 р. між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрестур» відповідно до направленої Фонду комунального майна Ялтинської міської ради додаткової угоди від 28.04.2006 р. і викласти його в наступній редакції:
«розробити генеральний план Об'єкта приватизації, провести реконструкцію об'єкта та благоустрій прилягаючої території з розробкою паспорта та узгодженням в управлінні головного архітектора до 8 травня 2009 року».
3. Стягнути з Фонду комунального майна Ялтинської міської ради, м. Ялта, пл. Радянська 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестур», м. Ялта, вул. Московська 3 суму 85 грн. витрат на державне мито і суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Луцяк М.І.