Справа № 307/1115/23
Провадження № 2/307/238/23
11 вересня 2023 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
судді Гримут В.І.
за участі секретаря судового засідання Ком'яті Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 листопада 2007 року. Спільних дітей не мають. 23 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 . Посилається на те, що в них з відповідачкою різні характери та погляди на життя, тому між ними виникали спільні сварки і непорозуміння. ОСОБА_2 не поважала його як свого чоловіка, не рахувалася з його думкою, затівала безпідставні сварки та безвідповідально ставилася до своїх сімейних обов'язків. З 2014 року разом не проживають. У 2018 році відповідачка в телефонному режимі повідомила, що подала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу та виїхала до російської федерації. Однак, він дізнався, що позов залишено без розгляду. На даний час він проживає з іншою жінкою, з якою має намір зареєструвати шлюб. Просить розглянути справу в його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
Згідно до вимог статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 та ст. 25 цього ж Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Із статті 56 СК України убачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами частини 3 статті 105 СК шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У пункті 10 постанови Пленум Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Статтею 112 Сімейного кодексу передбачено, що під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони втратили почуття любові та поваги однин до одного. Це підтверджується тим, що з 2014 року вони спільно не проживають. У 2019 році у суді знаходився позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, який через неявку позивачки залишений без розгляду. ОСОБА_1 проживає з іншою жінкою, з якою має намір укласти шлюб. Наданий сторонам строк для примирення позитивного результату не приніс.
Відповідачка належним чином повідомлялася судом про розгляд даної цивільної справи, але жодного разу в судові засідання не з'явилася, жодного заперечення по позову не подавала, що свідчить про відсутність у неї якоїсь зацікавленості стосовно збереження шлюбу.
Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сім'я розпалася остаточно, а цей шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам сторін.
За таких обставин, керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, стст. 21, 24, 25, 56, 105, 110-112 СК України суд
Позов задовольнити повністю. Шлюб зареєстрований 30 листопада 2007 року, у м. Львів, Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, за актовим записом № 515, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_1 , (інші відомості відсутні) - розірвати.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 11.09.2023 року.
Головуючий В.І. Гримут