з питань судового контролю за виконанням судових рішень в
адміністративних справах
11 вересня 2023 р. Р і в н е №460/14212/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.А. Борискіна, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №460/14212/21 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплатити йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно за період з 19.03.2014 по 16.07.2020.
Рішенням суду від 08.02.2022 позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 довідки про неотримане речове майно за період проходження служби станом на час звільнення - 16.07.2020, та ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період служби, передбачену статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про неотримане речове майно відповідно до норм забезпечення на час звільнення - 16.07.2020, за період проходження служби, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, відповідно до норм забезпечення у день звільнення - 16.07.2020, за період проходження військової служби, передбачену статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
23.08.2023 до суду надійшло клопотання позивача в порядку частини другої статті 382 КАС України про вжиття заходів реагування у вигляді накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 , обгрунтовне тим, що рішення суду від 08.02.2022 та ухвала суду від 06.06.2023 у справі №460/14212/21 відповідачем не виконані.
Ухвалою суду від 30.08.2023 клопотання позивача в порядку частини другої статті 382 КАС України про вжиття заходів реагування у вигляді накладення штрафу призначено до судового розгляду.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули.
11.09.2023 до початку судового засідання, відповідач, з використанням засобів електронного зв'язку, подав до суду письмові пояснення щодо виконання ним рішення суду у справі №460/14212/21 та просив у задоволенні клопотання позивача відмовити.
За правилами частини четвертої статті 382 КАС України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів реагування у вигляді накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду цього питання.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених позивачем в основу клопотання позивача про вжиття заходів реагування у вигляді накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень-відповідача, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина друга статті 370 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.02.2022, зокрема, зобов'язано відповідача надати позивачу довідку про неотримане речове майно відповідно до норм забезпечення на час звільнення - 16.07.2020, за період проходження служби, а також нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно, відповідно до норм забезпечення у день звільнення - 16.07.2020, за період проходження військової служби, передбачену статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Рішення суду від 08.02.2022 у справі №460/14212/21 набрало законної сили 06.07.2022.
Згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду, на підставі письмової заяви позивача, 16.09.2022 судом видано виконавчі листи в адміністративній справі №460/14212/21, які позивачем отримано 04.10.2022.
Постановою головного державного виконавця Звягельського ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального МУМЮ (м. Київ) Жигадло Ю.С. від 04.11.2022 відкрито виконавче провадження №70234356 з виконання виконавчого листа №1, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 16.09.2022 у справі №460/14212/21, та зобов'язано боржника - Військову частину НОМЕР_1 - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Ухвалою суду від 06.06.2023 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №460/14212/21 та зобов'язано відповідача протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення суду від 08.02.2022 в адміністративній справі №460/14212/21.
Згідно з довідкою про вручення (повернення) поштового відправлення від 20.06.2023, копію зазначеної ухвали суду відповідачем отримано 15.06.2023.
Станом на 11.09.2023 звіт відповідача про виконання рішення суду в адміністративній справі №460/14212/21 до суду не надходив.
У той же час, за змістом поданих відповідачем письмових пояснень від 11.09.2023, на виконання рішення суду у справі №460/14212/21, командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 13.07.2022 №1086 "Про виконання рішення суду, яке набрало законної сили". 21.07.2022 на підставі рішення суду від 08.02.2022 підготовлено довідку-розрахунок про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , згідно з якою вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, становить 0,00 грн. Відтак, на переконання відповідача, рішення суду від 08.02.2022, яке набрало законної сили, військовою частиною виконано, а підстави накладення штрафу відсутні.
За результатами розгляду поданих відповідачем пояснень, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом у рішенні від 08.02.2022, відповідно до статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз положень Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, свідчить, що з моменту виникнення права у позивача на отримання предметів речового майна, зокрема, при звільненні особи з військової служби, у відповідача виникає обов'язок видати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.
При цьому, судом зауважено, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно неможлива без такої довідки.
Крім того, зазначено, що нормами Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, визначено право військовослужбовця у разі звільнення з військової служби на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Рішенням суду від 08.02.2022, яке набрало законної сили, достеменно встановлено наявність у ОСОБА_1 права на одержання ним грошової компенсації за неотримане речове майно у зв'язку зі звільненням з військової служби, а також те, що відповідач при звільненні позивача не провів із останнім повний розрахунок грошового забезпечення, а саме: не нарахував та не виплатив останньому грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Суд звертає увагу на те, що пунктом 1, 2 наказу тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.07.2022 №1086 "Про виконання рішення суду, яке набрало законної сили", виданого на підставі рішення суду від 08.02.2022 у справі №460/14212/21, зобов'язано начальника речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 замовити відповідно до рішенння суду у вказаній справі кошти для виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період служби, передбачену статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ, та відповідні судові витрати; зобов'язано помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_2 на виконання рішення суду у справі №460/14212/21 після надходження коштів виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно за період служби, передбачену статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ, та відповідні судові витрати.
У той же час, суд зауважує, що підготовлена відповідачем на виконання рішення суду у справі №460/14212/21 довідка-розрахунок від 21.07.2022 №б/н не містить інформації про будь-яке речове майно, яке належало до видачі (компенсації вартості) позивачу на день звільнення з військової служби, а саме - на 16.07.2020, а також про вартість цього речового майна.
Наведене у своїй сукупності, на переконання суду, свідчить про невжиття суб'єктом владних повноважень-відповідачем у справі №460/14212/21 належних і достатніх заходів, спрямованих на виконання рішення суду від 08.02.2022, та про наявність у суду обґрунтованих підстав для витребування у відповідача інформації та документів, на підставі яких ним проведено розрахунок розміру грошової компенсації вартості неотриманого ОСОБА_1 речового майна за період служби, передбаченої статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ, відповідно до норм забезпечення на час його звільнення - 16.07.2020, а також перелік відповідного речового майна.
Відповідно до частини другої статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту даної норми слід дійти висновку, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту або накласти на керівника суб'єкта владних повноважень.
При цьому, встановлення нового строку подання звіту та накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, штрафу, є правом, а не обов'язком суду.
Суд зауважує, що застосування судового контролю є наслідком обґрунтованого припущення про невиконання судового рішення зі сторони суб'єкта владних повноважень або достовірно підтвердженого під час розгляду заяви факту невиконання судового рішення.
Водночас, правове значення для наслідків застосованого судового контролю матимуть причини невиконання судового рішення (зокрема, об'єктивна неможливість чи допущене зволікання зі сторони боржника).
Суд наділений правом зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази ухилення чи можливості ухилення відповідачем від виконання судового рішення.
Аналіз норм статті 382 КАС України дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Наведене узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021 у справі №9901/598/19.
Таким чином, з огляду на ту обставину, що рішення від 08.02.2022 та ухвала суду від 06.06.2023 у справі №460/14212/21 відповідачем фактично не виконані, що не спростовується поданими ним письмовими поясненнями по суті заявленого клопотання, враховуючи запровадження та дію на території України воєнного стану, суд дійшов висновку про необхідність встановлення відповідачу нового строку подання до суду звіту про виконання рішення суду, та про відсутність наразі достатніх правових підстав для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без задоволення.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання до суду звіту про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 в адміністративній справі №460/14212/21 протягом тридцяти днів з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 у строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №460/14212/21 подати до суду інформацію та документи, на підставі яких проведено розрахунок розміру грошової компенсації вартості неотриманого ОСОБА_1 речового майна за період служби, передбаченої статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, відповідно до норм забезпечення на час його звільнення - 16.07.2020, а також перелік відповідного речового майна.
Повідомити Військову частину НОМЕР_1 , що невиконання або неналежне виконання вимог цієї ухвали суду може бути підставою для застосування судом заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у порядку та розмірі, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 11 вересня 2023 року.
Суддя С.А. Борискін