про витребування доказів
11 вересня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/9645/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про стягнення невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про стягнення невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 у розмірі 63893,04 грн, за списком №2 у розмірі 254705,65 грн, за період з 01.04.2023 по 30.06.2023.
Ухвалою суду від 17.07.2023 позовну заяву залишено без руху.
24.07.2023 позивачем надано до суду копію платіжної інструкції про сплату судового збору.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/9645/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; витребувано від відповідача докази.
У судове засідання 11.09.2023 учасники справи явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.
Від Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що позивачем не надано докази понесення фактичних витрат та докази призначення пенсій за списком №2, які б підтверджували фактично понесені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, як того вимагають норми законодавства.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вказані норми, суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши питання щодо призначення експертизи, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст.102 КАС України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
За приписами ч.3 ст.102 КАС України, з урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Відповідно до ч.ч.4-6 ст.102 КАС України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Предметом розгляду даної адміністративної справи є стягнення суми боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Згідно з пунктом 6.1. Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
-особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
-особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 6.2. Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п. 6.3. Інструкції 22-1).
Відповідно до пункту 6.4. Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5. Інструкції №22-1).
Пунктом 6.7. Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 820/829/17 (адміністративне провадження №К/9901/30649/18).
Вищезазначене спростовує доводи позивача відносно того, що надані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період не є належним доказом в підтвердження фактично понесенних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та не свідчать про наявність підстав для відшкодування відповідачем заявлених в адміністративній справі №440/9645/23 коштів.
Враховуючи предмет позову в адміністративній справі, з огляду на той факт що позивачем разом із позовом до суду надано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про проведення судово-економічної експертизи.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 6-8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Беручи до уваги те, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі необхідно дослідити додаткові докази, які можуть бути надані позивачем та з метою належного розгляду справи, суд вважає за необхідне витребувати від позивача документи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про проведення судово-економічної експертизи, - відмовити.
Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області:
- докази на підтвердження призначення пільгових пенсій працівникам відповідача, зазначеним в розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій за період з квітня по червень 2023 року (копії рішень про призначення (перерахунок) пенсій, довідок про пільговий стаж);
- докази фактичного понесення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Зазначені документи надати у строк до 08 жовтня 2023 року.
Роз'яснити, що згідно з частиною 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. У разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва