11 вересня 2023 р. № 400/7126/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., враховуючи інший базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу, а не січень 2008 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., врахувавши базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по день фактичної виплати; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме: за період з 01.01.2016 р. по день фактичної виплати, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при виконанні рішення суду по справі № 400/13188/21 відповідачем неправильно розраховано суму індексації грошового забезпечення, оскільки базовий місяць враховано інший, а не січень 2008 року. Постановою КМУ від 07.11.2007 р. № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008 р., було встановлено підвищені оклади військовослужбовців, у тому числі позивачу. Отже, саме січень 2008 року має бути базовим для нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період. Крім того, відповідачем не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
14.07.2023 р. відповідач подав відзив на позов, де зазначив, що постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 внесено зміни до Порядку № 1078, а саме: визначено посадовий оклад тим видом грошового забезпечення, підвищення якого враховується для визначення базового місяця). До 01.12.2015 р. діяла попередня редакція Порядку № 1078, відповідно до якої базовим вважався місяць підвищення доходу громадян. Відповідач вважає правомірним врахування як базового місяця січня 2016 року, що відповідає п. 3 Постанови № 1013. Не передбачено механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди. Оскільки в межах даної справи суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації втрати частини доходів виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 01.12.2014 р. по 01.12.2020 р.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 р. по справі № 400/13188/21 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018.
Відповідач виконав рішення суду, здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за відповідний період у розмірі 4413,48 грн.
Як слідує з відзиву відповідача, при нарахуванні індексації базовий місяць враховано січень 2016 року.
Саме із застосуванням базового місяця січня 2016 року позивач не згоден, вважаючи, що необхідно застосовувати базовий місяць січень 2008 року.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом 2 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011 встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282) та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі - Порядок № 1078).
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону № 1282 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Як встановлено ст. 2 Закону № 1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282 (у редакції, чинній до 31.12.2015 р.), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Законом № 911-VIII від 24.12.2015 р., який набув чинності 01.01.2016 р., внесено зміни у частину першу статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно яких цифри « 101» змінені цифрами « 103».
Відтак, згідно ч. 1 статті 4 Закону № 1282 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 р., індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
За визначенням частин 3, 4 статті 4 Закону № 1282, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
В свою чергу, п.4 вказаного Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відтак, індексація грошового забезпечення, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Базовим вважається місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу).
Згідно наведених вище положень п.п. 2, 5 Порядку № 1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Відтак, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.
Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу.
З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
У відповідності до п.10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Наведене свідчить про те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008 р., затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Посадовий оклад позивача, який йому виплачувався за період служби, був встановлений із січня 2008 року та залишався незмінним до березня 2018 року. Іншого відповідачем у справі не доведено.
Лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, посадовий оклад позивача змінився.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані № 2050 та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону № 2050 визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку № 159.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2050 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.12.2021 р. по справі № 813/3055/17, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати №159 від 21.02.2001, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
У відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затриманні строки їх виплати.
Оскільки виплата позивачу на виконання рішення суду індексації грошового забезпечена здійснена на дев'ятий день (27.05.2023 р.) з дня набрання рішенням законної сили (18.05.2023 р.), відсутній факт затримання строків виплати грошових доходів.
Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., враховуючи інший базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу, а не січень 2008 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., врахувавши базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по день фактичної виплати; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме: за період з 01.01.2016 р. по день фактичної виплати, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., враховуючи базовий місяць січень 2016 року, а не січень 2008 року.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., врахувавши базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по день фактичної виплати; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме: за період з 01.01.2016 р. по день фактичної виплати, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 11.09.2023 р.
Суддя Н.В. Лісовська