справа№380/3973/23
08 вересня 2023 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України стосовно неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за грудень 2022 року та січень 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшення додаткової винагороди, з врахуванням сплати податків і зборів, за грудень 2022 року в сумі 48932,25 грн. та за січень 2023 року в сумі 68950,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходить військову службу на посаді старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) відділу організації оперативно-розшукової діяльності головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) з 23.11.2022 та приймає безпосередню участь у бойових діях, забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в Донецькій та Луганській областях.
Згідно положень п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема і військовослужбовцям Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірах до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до бойових розпоряджень по НОМЕР_2 прикордонному загону імені Героя України полковника ОСОБА_2 з 01 по 31 грудня 2022 та з 01 по 31 січня 2023, позивач щоденно приймав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у першому ешелоні оборони у складі оперативно-тактичного угрупування «Лиман» Об'єднаних сил у східній частині Донецького операційного району.
Начальником головного оперативно-розшукового відділу прикордонного загону подано рапорти з клопотанням про виплату додаткової винагороди (збільшеної додаткової винагороди) за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) у розмірі по 70000 гривень на місяць на одного військовослужбовця, пропорційно кількості діб проходження служби та виконання, завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема позивачу за 31 добу в грудні 2022 та за 31 добу у січні 2023.
27.01.2023 відповідачем, відповідно до наказу №13-ОС від 08.01.23 «Про виплату грошового забезпечення», виплачено лише 20017,74 гривень, що відповідає 9 добам проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022. За січень 2023, відповідачем наказ щодо нарахування та виплати збільшення додаткової винагороди до 70000 гривень, не видавався, тому винагорода не нараховувалась і не виплачувалась.
Таким чином, відповідачем внаслідок бездіяльності не нараховано та невиплачено збільшення додаткової винагороди за 22 доби грудня 2022, що становить 49677,41 гривень, за вирахуванням військового збору становить - 48932,25 гривень, за 31 добу січня 2023 в сумі 70000 гривень, що за вирахуванням військового збору становить 68950,00 гривень, загальна сума 119677,41 гривень, за вирахуванням військового збору становить 117882,26 гривень.
Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Ухвалою суду від 03 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) подала суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивач проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України на посаді старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) відділу організації оперативно-розшукової діяльності головного оперативно-розшукового відділу 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса.
За виконання обов'язків військової служби під час дії режиму воєнного стану позивач отримує додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових завдань. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень не передбачає прямого обов'язку відповідача щодо нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень.
Зазначає, що пунктом 3 наказу №628 АГ передбачено, що документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах є: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження); 2) журнал бойових дій; 3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Стверджує, що нарахування та виплата збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень проводиться на підставі вказаних трьох документів за сукупністю.
За відсутності запису у журналі бойових дій вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником, та наявності лише рапортів начальника підрозділу за вх.№27р від 02.01.2023 та вх.№1821 від 03.02.2023 та бойових розпоряджень не підтверджує факту участі позивача у бойових діях або заходах.
Звертає увагу, що впродовж 22 днів грудня 2022 та за січень 2023 позивачем не здійснювалась безпосередня участь в бойових діях та заходах, у зв'язку з чим немає правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень.
Зазначає, що відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (зі змінами) є територіальною громадою, яка розташована в районні проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
При цьому, наявність Луганської та Донецької областей у Переліку №75 не надає позивачу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень щомісячно.
Таким чином, будь-яких правових підстав щодо нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за період грудень 2022 та січень 2023 немає.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідачем також подано додаткові письмові пояснення в яких зазначає, що сам по собі облік бойових розпоряджень в розділі 1 Журналу службово- бойових дій 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 24.02.2022 №2-ДСК не створює обов'язку для відповідача для нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки первісною умовою ведення Журналу службово-бойових дій є саме фіксація бойових дій або вогневого ураження (п.2 розділу 1 Інструкції №363).
Таким чином, не достатньо лише факту обліку в Журналі службово-бойових дій бойових розпоряджень, необхідний взаємозв'язок між виконаними бойовими завданнями позивачем на підставі бойових розпоряджень, з подальшим фіксуванням в розділі 2 Журналі службово-бойових дій та як наслідок подання рапорту командиром підрозділу. Тільки в такому взаємозв'язку позивач набуде права на отримання збільшеної додаткової винагороди, передбаченою Постановою №168 та наказом №628 АГ.
Витяги з Журналу службово-бойових дій 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 24.02.2022 №2-ДСК, які знаходяться в матеріалах справи підтверджують вогневі ураження об'єктів інфраструктури міста Краматорська в грудні 2022. Витягів з Журналу службово-бойових дій 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 24.02.2022 №2-ДСК, які б підтвердили факт безпосередньої участі позивача в грудні 2022 та січні 2023 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, у відповідача відсутні.
Таким чином, враховуючи, що позивачем за грудень 2022 - січень 2023 безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не здійснювалась, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень, не вбачається.
Щодо районів ведення бойових дій, зазначає, що саме до повноважень Головнокомандувача Збройних Сил України належить визначення території України, на якій впродовж певного часу ведуться та/або можуть вестися воєнні (бойові) дії, - території ведення воєнних (бойових) дій.
Законом України «Про оборону України» не визначено, що в районі ведення бойових дій постійно ведуться бойові дії, там зазначено «певний час ведуться або можуть вестися», а можуть взагалі не вестися, а територія може входити до району ведення бойових дій.
Сам лише факт безпосереднього перебування позивача в районах ведення воєнних (бойових дій) не є підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях або заходах, та не є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди.
Віднесення в грудні 2022 Донецької області, а в січні 2023 окремих районів Донецької області (Краматорського району (Лиманської та Костянтинівської територіальні громади) до району ведення бойових дій за період грудень 2022 - січень 2023 не надає права на отримання додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень щомісячно, оскільки доказів що в районі бойових дій (місто Краматорськ) впродовж певного часу велись бойові дії не надано, крім зафіксованих у грудні 2022 в розділі II Журналу службово-бойових дій 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 24.02.2022 №2-ДСК вогневих уражень за період з 03-04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, 22-23.12.2022, 25.12.2022, 31.12.2022.
Позивач в своєму позові місце населеного пункту не зазначає, проте вказує, що перебував в межах Донецької та Луганської областей, не зазначаючи населений пункт. Жодних доказів, що позивач перебував на лінії розмежування не надає.
Бойовими розпорядженнями (які долучені до відзиву на адміністративний позов) підтверджено, що позивач перебував у м. Краматорськ Донецької області, яке відноситься до Краматорської територіальної громади, у зв'язку з чим у січні 2023 позивач проходив службу та виконував завдання поза межами районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-
встановив:
ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , проходить військову службу в 3 прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) на посаді старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) відділу організації оперативно-розшукової діяльності головного оперативно-розшукового відділу, про що свідчить витяг з наказу №3990-ОС від 27.11.2022 «Про особовий склад».
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 №12/429 від 10.02.2023, ОСОБА_1 дійсно з 23.11.2022 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) відділу організації оперативно-розшукової діяльності головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) та з 23.11.2022 по теперішній час, безпосередньо бере участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.
ОСОБА_1 щоденно в період з 01.12.2022 по 31.12.2022 включався до складу 4 групи військовослужбовців, які здійснювали оперативно-чергову службу та охорону місця тимчасової дислокації у м. Краматорськ з метою забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, проведенні рейдових дій, опитування місцевих жителів, здійснення подвірних обходів, перевірки місцевості, обстеження місць можливого переховування ДРГ та радикально налаштованих громадян України, які, можливо причетні (надають допомогу) до НЗФ, про що свідчать витяги з бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Згідно до витягів з журналу службово-бойових дій 3 прикордонного загону імені Героя України полковника ОСОБА_3 від 24.02.2022 №2-ДСК у розділі ІІ «Облік ведення бойових дій» містяться записи щодо дати, часу, місця та короткий опис бойових дій, відповідно до яких такі мали місце: 03.12.22, 04.12.22, 06.12.22 (двічі в різний час та місце), 10.12.22, 13.12.22, 17.12.22, 22.12.22, 25.12.22, 31.12.22, зокрема зафіксовано вогневі ураження в районі м. Краматорськ.
Відповідно до витягів з бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.01.2023 по 31.01.2023, ОСОБА_1 щоденно включався до складу 4 групи військовослужбовців, які здійснювали оперативно-чергову службу та охорону місця тимчасової дислокації у м. Краматорськ з метою забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, проведенні рейдових дій, опитування місцевих жителів, здійснення подвірних обходів, перевірки місцевості, обстеження місць можливого переховування ДРГ та радикально налаштованих громадян України, які, можливо причетні (надають допомогу) до НЗФ.
Наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 26.12.2022 №4613-ОС та від 03.02.2023 №56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» прийнято виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 гривень за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2023 по 31.01.2023 включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_3 згідно з додатками 1.
Відповідно до списків військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 гривень за грудень 2022 та січень 2023, які є додатками №1 до наказу від 26.12.2022 №4613-ОС та від 03.02.2023 №56-ОС «Про виплату додаткової винагороди», значиться ОСОБА_1 , кількість діб - 31 ( як за грудень 2022 так і за січень 2023), сума 30000,00 гривень.
ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода у розмірі 30000,00 гривень за 31 добу служби в грудні 2022 та за 31 добу служби в січні 2023, що підтверджується розрахунковим листком за грудень 2022 і лютий 2023, та не є спірною обставиною у справі.
Рапортом від 01.01.2023, зареєстрованим 02.01.2023 за вх.№27, заступник начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальник головного оперативно-розшукового відділу ОСОБА_4 клопотав перед начальником НОМЕР_2 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія ОСОБА_5 про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу головного оперативно-розшукового відділу, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у розмірі 70000,00 гривень на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022, серед яких ОСОБА_1 гідний винагороди у розмірі 70000,00 гривень за період проходження служби з 01 по 31.12.2022, кількість діб - 31.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 08.01.2023 №13-ОС «Про виплату додаткової винагороди» прийнято виплатити додаткову винагороду у розмірі 70000,00 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за грудень 2022 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно військовослужбовцям 3 прикордонного загону імені Героя України полковника ОСОБА_3 згідно з додатком 1, зокрема ОСОБА_1 за 9 діб в сумі 20322,58 гривень.
ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода у розмірі 20322,58 гривень за 9 діб служби в грудні 2022, що підтверджується розрахунковим листком за січень 2023 та не спростовується сторонами.
Рапортом від 31.01.2023, зареєстрованим 03.02.2023 за вх.№1821, заступник начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальник головного оперативно-розшукового відділу ОСОБА_4 клопотав перед начальником НОМЕР_2 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія ОСОБА_5 про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу головного оперативно-розшукового відділу, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у розмірі 70000,00 гривень на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань у січні 2023, серед яких ОСОБА_1 гідний винагороди у розмірі 70000,00 гривень за період проходження служби з 01 по 31.01.2023, кількість діб - 31.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за січень 2023 за період з 01.01.2023 по 31.01.2023.
Більш того, факт невиплати додаткової винагороди в розмірі 70000,00 гривень за січень 2023 підтверджується розрахунковими листами за січень-лютий 2023.
Спірним питанням є факт невиплати додаткової винагороди за 22 доби грудня 2022 та 31 добу січня 2023 у розмірі 70000,00 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оскільки позивач приймав участь у здійсненні заходів з національної безпеки з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 31.01.2023, а виплата здійснена лише за 9 діб служби за грудень 2022.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не здійснено повного нарахування та виплати додаткової винагороди за грудень 2022 - січень 2023 у розмірі 70000,00 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно з ч.2 ст.1-2 Закону №2011-XІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2-4 ст.9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (далі - Указ №64/2022), затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено військовий стан, строк дії якого в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України і який діє дотепер.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV (далі - Закон №661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є:
- охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
- охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;
- ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «;Про оперативно-розшукову діяльність»;
- участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;
- координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (ч.2 ст.2 Закону №661-IV).
Частиною першою ст.6 Закону №661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;
- територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;
- Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони;
- органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини;
- розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з п.3, 4 ст.19 Закону №661-IV (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються:
- участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав;
- участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Отже, відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Частиною 1 ст.12 Закону №1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Згідно з пунктом 1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року №1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», яка застосовувалася у період з 01.09.2022 по 20.01.2023) установлено:
- на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший);
- нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий);
- виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій).
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць виплачується зокрема військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», яка застосовувалася у період з 24.02.2022 по 20.01.2023) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
На виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» та пункту 2-1 Постанови №168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 09.12.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято Наказ №628-АГ.
Відповідно до п.1 Наказу №628-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 Наказу №628-АГ передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, в тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу технічної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншої технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морських та річкових акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Згідно з пунктом 3 Наказу №628-АГ документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них);
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або в заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Пунктами 4-14 Наказу №628-АГ визначено порядок і умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України під час дії воєнного стану.
Відповідно до пункту 15 Наказу №628-АГ цей наказ набирає чинності та застосовується з 01.12.2022.
Отже, Наказом №628-АГ встановлені додаткові, не передбачені Постановою №168, підстави для виплати збільшеної до 100000,00 гривень щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), - за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Оскільки пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», яка застосовувалася у період з 24.02.2022 по 20.01.2023) уповноважено Адміністрацію Державної прикордонної служби України визначити виключно порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, визначені в п.2 Наказу №628-АГ додаткові підстави для виплати збільшеної до 100000,00 гривень щомісячної додаткової винагороди - «за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником», виходять за межі наданих Адміністрації Державної прикордонної служби України повноважень.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч.3 ст.117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом.
Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 №493, що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлений Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 (далі - Положення №731), наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5 Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661.
Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.1996 №468.
Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.
Положенням №731 установлено, що державній реєстрації в Мін'юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що, зокрема, зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Про захист заробітної плати №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30.06.1961, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
Частинами 1 та 7 ст.43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям грошова винагорода військовослужбовця та оплата праці і заробітна плата, які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.
Зокрема, такий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі №820/4748/17, від 12.09.2019 у справі №812/1255/17, від 02.07.2020 у справі №812/792/17, від 07.02.2022 у справі №420/7697/21.
Таким чином, оскільки Накази №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ зачіпають соціально-економічні, права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, які проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, тому вказані Накази підлягали державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.
Проте, Накази №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ не містять відомостей про їх реєстрацію в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.
Отже, незареєстровані в Міністерстві юстиції України Накази №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ не пройшли правової експертизи і не набули чинності у порядку, встановленому законодавством, і не можуть прийматись до виконання та не викликають правових наслідків.
Таким чином, суд не вбачає законних та правових підстав для застосовує до спірних правовідносин пункт 2 Наказу №628-АГ в частині, яка змінює визначені Постановою №168 підстави для виплати збільшеної до 100000,00 гривень щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), та вимагає для такої виплати умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15.12.2022 №297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789, територіальні громади Донецької та Луганської областей є територіальними громадами, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 (зі змінами), територіальні громади Донецької та Луганської областей є територіальними громадами, які віднесені до територій, на яких ведуться (велись) бойові дії (територій можливих бойових дій).
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.01.2023 №1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Донецька області в період з 01.12.2022 по 31.12.2022 входить до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», зокрема, Донецька область, Краматорський район: Лиманська міська територіальна громада та Костянтинівська міська територіальна громада в період з 01.01.2023 по 31.01.2023 входять до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 щоденно в період з 01.12.2022 по 31.12.2022 включався до складу 4 групи військовослужбовців, які здійснювали оперативно-чергову службу та охорону місця тимчасової дислокації у м. Краматорськ з метою забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, проведенні рейдових дій, опитування місцевих жителів, здійснення подвірних обходів, перевірки місцевості, обстеження місць можливого переховування ДРГ та радикально налаштованих громадян України, які, можливо причетні (надають допомогу) до НЗФ.
Згідно до витягів з журналу службово-бойових дій 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 24.02.2022 №2-ДСК у розділі ІІ «Облік ведення бойових дій» містяться записи щодо дати, часу, місця та короткий опис бойових дій, відповідно до яких такі мали місце: 03.12.22, 04.12.22, 06.12.22 (двічі в різний час та місце), 10.12.22, 13.12.22, 17.12.22, 22.12.22, 25.12.22, 31.12.22, зокрема зафіксовано вогневі ураження в районі м. Краматорськ.
Рапортом від 01.01.2023, зареєстрованим 02.01.2023 за вх.№27, заступник начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальник головного оперативно-розшукового відділу ОСОБА_4 клопотав перед начальником 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія ОСОБА_5 про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу головного оперативно-розшукового відділу, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у розмірі 70000,00 гривень на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022, серед яких ОСОБА_1 , гідний винагороди у розмірі 70000,00 гривень за період проходження служби з 01 по 31.12.2022 у кількості діб - 31.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 08.01.2023 №13-ОС «Про виплату додаткової винагороди» прийнято виплатити додаткову винагороду у розмірі 70000,00 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за грудень 2022 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно військовослужбовцям 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса згідно з додатком 1, зокрема ОСОБА_1 але всього за 9 діб в сумі 20322,58 гривень.
ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода у розмірі 20322,58 гривень за 9 діб служби в грудні 2022, що підтверджується розрахунковим листком за січень 2023 та не спростовується сторонами.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу невиплачено додаткову винагороду за 22 доби грудня 2022 у розмірі 70000,00 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оскільки позивач приймав участь у здійсненні заходів з національної безпеки з 01.12.2022 по 31.12.2022, а виплата здійснена лише за 9 діб служби за грудень 2022.
Суд зазначає, що відповідачем не заперечується, що позивач включався до складу 4 групи військовослужбовців, які здійснювали оперативно-чергову службу та охорону місця тимчасової дислокації у м. Краматорськ з метою забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, проведенні рейдових дій, опитування місцевих жителів, здійснення подвірних обходів, перевірки місцевості, обстеження місць можливого переховування ДРГ та радикально налаштованих громадян України, які, можливо причетні (надають допомогу) до НЗФ впродовж грудня 2022.
Проте, Військова частина НОМЕР_1 у відзиві зазначила, що нарахування та виплата збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень проводиться у сукупності саме трьох документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах. Подання окремо рапорту від 01.01.2023 заступником начальника загону-начальником відділу та наявність бойових розпоряджень не підтверджує факт участі позивача у бойових діях або заходах, оскільки у журналі бойових дій відсутній запис вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Однак, суд не погоджується з таким твердженням відповідача, так як відповідачем надано витяги з бойових розпоряджень, з яких вбачається, що позивач залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у резервному пункті управління прикордонного загону у м. Краматорськ з 01.12.2022 по 31.12.2022 та рапорт про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану), зокрема ОСОБА_1 за 31 добу за період проходження служби з 01 по 31.12.2022.
Суд зазначає, що саме на підставі бойових розпоряджень за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 заступником начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальником головного оперативно-розшукового відділу ОСОБА_6 було подано рапорт від 01.01.2023, зареєстрований 02.01.2023 за вх.№27 на ім'я начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника ОСОБА_3 з клопотанням, відповідно до вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168, наказу АДПСУ від 09.12.2022 №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) у розмірі 70000 гривень на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань.
Таким чином, витяги з бойових розпоряджень за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 та рапорт від 01.01.2023, зареєстрований 02.01.2023 за вх.№27 є допустимими, належними, достовірними та достатніми доказами безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджують його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за грудень 2022.
Аналогічний висновок суду, щодо наявності права у військовослужбовця на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за наявності двох документів, а не сукупності саме трьох документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, підтримані Восьмим апеляційний адміністративним судом у постанові від 30.08.2023 у справі №260/1275/23.
З огляду на викладене, судом встановлено, що позивач у період з 01.12.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, що підтверджується бойовими розпорядженнями за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 та рапортом про виплату збільшеної додаткової винагороди від 01.01.2023, який зареєстрований 02.01.2023 за вх.№27р, перебуваючи безпосередньо у період здійснення зазначених заходів у м. Краматорськ Донецької області.
Оскільки за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.01.2023 №1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» у період з 01.12.2022 по 31.12.2022 визначено районами ведення воєнних (бойових) дій всю територію Донецької області, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000,00 гривень додаткової винагороди пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань, а саме за 31 добу грудня 2022 за вирахуванням сплаченої додаткової винагороди за 9 діб грудня 2022, тобто за 22 доби.
Отже, позивачу повинні доплатити збільшену додаткову винагороду за 22 доби проходження служби в грудні 2022.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо неповного нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100000,00 гривень додаткової винагороди за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 та зобов'язання нарахувати та виплатити вказану винагороду є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України щодо неповного нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100000,00 гривень додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 та зобов'язання нарахувати та виплатити вказану винагороду, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 щоденно в період з 01.01.2023 по 31.01.2023 включався до складу 4 групи військовослужбовців, які здійснювали оперативно-чергову службу та охорону місця тимчасової дислокації у м. Краматорськ з метою забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, проведенні рейдових дій, опитування місцевих жителів, здійснення подвірних обходів, перевірки місцевості, обстеження місць можливого переховування ДРГ та радикально налаштованих громадян України, які, можливо причетні (надають допомогу) до НЗФ.
Рапортом від 31.01.2023, зареєстрованим 03.02.2023 за вх.№1821, заступник начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальник головного оперативно-розшукового відділу ОСОБА_4 клопотав перед начальником НОМЕР_2 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія ОСОБА_5 про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу головного оперативно-розшукового відділу, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у розмірі 70000,00 гривень на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у січні 2023, серед яких ОСОБА_1 , гідний винагороди у розмірі 70000,00 гривень за період проходження служби з 01 по 31.01.2023 у кількості діб - 31.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за січень 2023 за період з 01.01.2023 по 31.01.2023.
Більш того, факт невиплати додаткової винагороди в розмірі 70000,00 гривень за січень 2023 підтверджується розрахунковими листами за січень-лютий 2023.
Разом з тим, згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №710-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області»: до Краматорської територіальної громади, код пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ 1412900000, з адміністративним центром територіальної громади у м. Краматорськ входять такі територіальні громади (населені пункти): Краматорська, Біленьківська, Дмитрівська, (Краматорський район), Красноторська, Шабельківська, Ясногірська.
Тобто, м. Краматорськ входять до Краматорської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.
Разом з цим, судом встановлено, що м. Краматорськ Донецької області не віднесений до районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій».
Відповідно до ст.1 Закону №1932-ХІІ район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
З викладеного слідує, що саме до повноважень Головнокомандувача Збройних Сил України належить визначення території України, на якій впродовж певного часу ведуться та/або можуть вестися воєнні (бойові) дії, - території ведення воєнних (бойових) дій.
Таким чином, судом встановлено, що м. Краматорськ Донецької області не є містом в якому ведуться воєнні (бойові) дії з 01.01.2023 по 31.01.2023, тому відсутні умови для виплати позивачу збільшеної до 100000,00 гривень додаткової винагороди за січень 2023, як безпосереднє перебування в районах ведення воєнних (бойових дій) у період здійснення зазначених заходів.
Отже, судом встановлена відсутність права позивача на отримання збільшеної до 100000,00 гривень додаткової винагороди за січень 2023, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовільнити позовні вимоги шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 гривень додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 22 доби грудня 2022 року;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 гривень додаткову винагороду за 22 доби грудня 2022 року.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) та зобов'язання вчинити дії підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати у вигляді сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 гривень додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 22 доби грудня 2022 року.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 14321736) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 гривень додаткову винагороду за 22 доби грудня 2022 року.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 08.09.2023.
Суддя Коморний О.І.