11 вересня 2023 рокусправа № 380/17150/22
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року, в тому числі: за період з 01.07.2022р. по 31 липня - в розмірі 100000,00 грн; за період з 01.08.2022р. по 30.09.2022р. - в розмірі 60000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за липень, серпень та вересень 2022 року відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду в загальному розмірі 160 000,00 грн у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168.
Вказує, що з квітня 2022 року до моменту звільнення в запас (до 09 листопада 2022 року) позивач має право на отримання додаткової винагороди передбаченої п.1 Постанови КМУ №168; виплата такої додаткової винагороди повинна здійснюватися на підставі наказу командира відповідача. Однак, за період липень-серпень 2022 року до цього часу позивач не отримав додаткової винагороди, передбаченої законодавством. В липні 2022 року позивач брав безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Тому за липень 2022 року позивач має право на додаткову винагороду відповідно до п.1 Постанови №168 в розмірі 100 000,00 грн. Також вказує, що в серпні та вересні 2022 року позивач перебував у розташуванні військової частини НОМЕР_1 , тому, відповідно до п.1 Постанови №168, позивач має право на додаткову винагороду в розмірі 60 000,00 грн. (з розрахунку по 30 000,грн за серпень та вересень). У зв'язку з цим, вважає, що вимоги Постанови № 168 не виконані. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 05 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 25 квітня 2023 року витребувано докази.
Ухвалою суду від 13 липня 2023 року витребувано докази.
Відповідач надав витребувані докази. Вказує, що позивач отримував додаткову винагороду в такому розмірі (помісячно) : квітень 15000 грн, травень 84193,55 грн, червень не отримував згідно наказу №1274-ОД від 07.12.2022 року, липень не отримував згідно наказам №2645 АР від 14.07.2022року, №199 від 22.07.2022 року, №598-0Д від 06.08.2022 року, серпень не отримував згідно наказу №1187 від 31.08.2022 року, вересень 30000 грн, жовтень 30000 грн. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-
встановив:
Згідно військового квитка НОМЕР_2 від 01.12.1999, ОСОБА_1 з 16.04.2022 призначений у 1 відділ Червоноградського РТЦК та СП.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2022 №118, ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов'язків за посадою старшого механіка-водія 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2022 №120, ОСОБА_1 враховано залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2022 №2645-АД, призначено службове розслідування для з'ясування причин і умов відсутності на службі (дезертирство) військовослужбовців 2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 та ОСОБА_1 призупинено виплату грошового забезпечення у зв'язку з відсутністю на службі (дезертирство) без поважних причин.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2022 №191, ОСОБА_1 вважається таким, що припинив участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з 14.07.2022 у зв'язку із дезертирством.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2022 №199, ОСОБА_1 вважається таким, що повернувся після самовільного залишення частини та зарахований на продовольче забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2022 №598-ОД про результати службового розслідування для з'ясування причин і умов відсутності на службі (дезертирства) військовослужбовців 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив військову частину з 14 липня 2022 року по 21 липня 2022 року терміном до 10 діб; за відсутність на службі без поважних причин не виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати військової служби по мобілізації за липень 2022 року в повному обсязі; не виплачувати додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за липень 2022 року в повному обсязі; з 22 липня 2022 року відновити виплату грошового забезпечення; скласти протокол про військове адміністративне правопорушення за частиною четвертою статі 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направити його для розгляду до Індустріального районного суду міста Дніпра в порядку, передбаченому Інструкцією зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МОУ від 23.10.2021 №329.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2022 №237, ОСОБА_1 вважається таким, що вибув з 29.08.2022 у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Миколаївській області в складі підрозділу та виключено з продовольчого забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2022 №239, ОСОБА_1 вважається таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з району здійснення заходів в складі підрозділу із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Запорізькій області та зарахований на продовольче забезпечення з 30.08.2022.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2022 №1908-ОД, ОСОБА_1 утримано додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за серпень в повному обсязі та проведено коригування раніше виплаченої додаткової винагороди та накладено дисциплінарне стягнення « ОСОБА_2 », підготовлено повідомлення про скоєння правопорушення та разом з матеріалами службового розслідування направлено для подальшого прийняття правового рішення до Державного бюро розслідувань у м. Львів.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.11.2022 №208-PC ОСОБА_1 звільнено у запас та відповідно до наказу від 09.11.2022 №302 ТВО командира Військової частини НОМЕР_1 з 09.11.2022 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2022 №1274-ОД, ОСОБА_1 вважається таким, що відмовився виконувати бойовий наказ; утримати додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за червень 2022 року в повному обсязі, провести коригування раніше виплаченого грошового забезпечення, матеріали службового розслідування направити до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорськ Донецької області, до Донецького територіального відділу Військової служби правопорядку розташованого у м. Краматорськ, направити копії матеріалів керівнику Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері у місті Краматорськ.
Згідно довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача наданої Військовою частиною НОМЕР_1 встановлено, що в травні 2022 отримано 15000,00 грн, в червні 84193,55 грн, у липні 2022 утримано виплату премії захисникам в сумі 30000, 00 грн, у серпні 2022 утримано виплату в сумі 22258, 06 грн, та у вересні 2022 року утримано виплату в сумі 30000, 00 грн., в жовтні 2022 року отримано 30000,00 грн та у листопаді отримано 39000,00 грн.
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статті 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 року № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі- Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах .
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Спірним у досліджуваному випадку є правомірність дій відповідача, щодо позбавлення позивача додаткової винагороди у розмірі 30000 грн та право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до Постанови № 168.
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Так, з метою виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Міністром оборони України направлено Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командирам військових частин, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ телеграму від 25.03.2022 №248/1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди.
Пунктом 1 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 встановлено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Відповідно пункту 2 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
- 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
- 30000 іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку із звільненням з військової служби).
Відповідно до пункту 3 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість, (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Зазначений перелік документів є вичерпним.
Враховуючи наведені норми, суд зазначає, що довідку про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії має видати командир військової частини, в розпорядження до якого був відряджений військовослужбовець для здійснення відповідних заходів.
Отже, тільки при наявності довідки (за формою, наведеною в додатку № 1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298), позивач має право на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за відповідний період.
Пунктом 10 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включати військовослужбовців, які:
беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном;
добровільно здалися в полон - з дня захоплення в полон, оголошеного наказом командира;
самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира;
відбувають покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах - з дня початку відбування покарання, оголошеного наказом командира;
усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира;
відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадків доведення особи до самогубства, встановленого судом) - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство;
у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення; перебували:
під вартою чи домашнім арештом;
на навчанні за кордоном;
у відпустках, за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення.
Зазначений перелік обставин також є вичерпним.
Таким чином, у разі вчинення військовослужбовцем дій (бездіяльності), яка має ознаки адміністративного або кримінального правопорушення останній не включається до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Отже, оскільки доказів оскарження та визнання протиправними наказів командира військової частини № НОМЕР_1 , а саме : наказ №1274-ОД від 07.12.2022 про результати службового розслідування для встановлення причин та умов відмови від виконання бойового наказу, наказ №2645 АР від 14.07.2022 про призначення службового розслідування для з'ясування причин та умов відсутності на службі (дезертирства) військовослужбовців, наказ №598-ОД від 06.08.2022 про результати службового розслідування для встановлення причин та умов відсутності на службі (дезертирства) військовослужбовців, суду не надано, тому відповідач правомірно на підставі зазначених наказів не виплатив позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168.
Враховуючи вищевказане, суд не встановив ознак протиправних дій відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168.
Суд зазначає, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 11.09.2023
СуддяКоморний Олександр Ігорович