про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2023 рокусправа № 380/21009/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, головного державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинської Оксани Іванівни про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8; ЄДРПОУ: 35009269), головного державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинської Оксани Іванівни (79000, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8), у якому просить:
визнати протиправними дії головного державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинської Оксани Іванівни щодо винесення постанови від 21.03.2023 про відкриття виконавчого провадження №71340611;
визнати протиправною та скасувати постанову Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові від 21.03.2023 про відкриття виконавчого провадження №71340611.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, стаття 287 КАС України встановлює спеціальний строк на звернення до суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок перебігу строку на звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як встановлено судом, предметом оскарження у вказаній справі є постанова Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.03.2023 про відкриття виконавчого провадження №71340611.
Наведене свідчить, що до вказаних правовідносин має застосовуватися десятиденний строк на звернення до суду.
Проте позивач звернувся до суду із вказаним позовом лише 31.08.2023.
У позовній заяві позивач зазначає, що він не отримував від виконавчого органу оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, не володіє інформацією щодо надсилання постанови поштовим відправленням. Вказану постанову представником позивача було отримано лише 21.08.2023, коли вона була надана представнику позивача на його адвокатський запит.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
В матеріалах справи наявна відповідь Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.06.2023 №47821 на адвокатський запит представника позивача від 02.06.2023 про надання матеріалів виконавчого провадження; адвокатський запит про надання постанов про відкриття виконавчих проваджень №71340705 та №71340611 від 12.06.2023.
Вказане свідчить, що позивач повинен був дізнатися про наявність відкритих виконавчих проваджень щодо себе щонайменше у червні 2023 року. Водночас як випливає зі скріншота про надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження, така була надіслана у відповідь на адвокатський запит від 14.08.2023.
З вищенаведеного випливає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежала виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і тому подібного. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.
Таким чином, проаналізувавши вказані підстави та подані на їх підтвердження докази суд не вважає їх такими, що відповідають вищезазначеним критеріям поважності, реальності, непереборності і такими, що об'єктивно були нездоланними на час плину строків звернення до суду.
Суд також зазначає, що позивач не був позбавлений права на звернення до суду в момент, коли він повинен був дізнатися про порушення свого права, подавши при цьому клопотання про витребування у відповідача усіх належних матеріалів виконавчого провадження.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на подання позовної заяви протягом законодавчо встановленого строку, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не є поважними та об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого позивача.
Відповідно до частин 1,2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку для подання належних доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 287, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
визнати неповажними причини пропуску строку на звернення до суду ОСОБА_1 , зазначені в клопотанні про поновлення строку та в його задоволенні відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, головного державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинської Оксани Іванівни про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна