11 вересня 2023 рокусправа № 380/15745/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 21.07.2021 №С/2217 з 83% до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 21.07.2021 №С/2217 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, премія) виходячи з розміру 83% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 83% грошового забезпечення. У березні 2018 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 та самовільно, всупереч вимогам ст. 22 Конституції України та ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ зменшив основний розмір з 83 % до 70 % та провів його без урахування усіх надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію.
Позивач вказує, що рішенням суду пенсійний орган було зобов'язано провести з 01.04.2019 перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. При цьому, під час проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки від 21.07.2021 №С/2217 пенсійний орган повторно зменшив розмір пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення.
Ухвалою від 13.07.2023 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 24.07.2023.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років з 22.09.2011 призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 83% сум грошового забезпечення.
Головне управління ПФУ у Львівській області провело перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, та на підставі оновленої довідки у розмірі 70% грошового забезпечення замість раніше призначених 83%.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №380/21787/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку з 01.04.2019 та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.07.2021 №С/2217 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.07.2021 №С/2217 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки, виходячи із 70% сум грошового забезпечення, замість раніше призначених 83%.
ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії, виходячи із 83% сум грошового забезпечення.
Листом від 20.12.2022 №18556-18690/Р-52/8-1300/22 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії виходячи із 83% сум грошового забезпечення у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Не погоджуючись із перерахунком та виплатою пенсії, виходячи із 70 % розміру грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, виходячи з відсоткового значення 80 % суми грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ, в редакції, чинній на час призначення пенсії) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (далі - військовослужбовців), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України, осіб начальницького і рядового складу державної пожежної охорони та членів їх сімей, військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР, Національної гвардії України, військовослужбовців, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л. Свободи, та членів їх сімей, а також громадян інших держав з числа військовослужбовців збройних сил і інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства цих держав, та членів їх сімей, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, укладених Україною з іншими країнами про пенсійне забезпечення таких громадян, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено їх пенсійне забезпечення згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають (далі - особи, які мають право на пенсію за цим Законом).
Згідно ст. 1 Закону №2262 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 2 вказаного закону передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до ст. 10 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент перерахунку пенсії) пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей відповідно до цього Закону здійснюється органами соціального забезпечення. В такому ж порядку здійснюється пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей при призначенні їм пенсій на умовах і за нормами, встановленими Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначено пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
За правилами п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних ум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є пенсіонером та з 22.09.2011 отримує пенсію за вислугу років призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, загальний розмір якої становить 83% сум грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №380/21787/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку з 01.04.2019 та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.07.2021 №С/2217 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885), провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.07.2021 №С/2217 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення ГУ ПФУ у Львівській області поведено перерахунок пенсії позивача, основний розмір після перерахунку склав 70% сум грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011 року до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80".
Згідно пункту 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014 року до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифру "80" замінено цифрою "70".
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна розміру пенсії з 90 % до 70 % суми грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч.2 ст.13 Закону № 2262 після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч.2 ст.13 Закону № 2262 в редакції, в якій позивач набув право на пенсію у розмірі 83%, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.
Аналогічні висновки щодо протиправності зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 р. у зразковій справі № 240/5401/18.
Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час розгляду справи суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
У рішенні від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття" звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 83 % на 70 %, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Разом із тим у разі надання пенсійним органом доказів, які свідчать, що спірні рішення, дії є правомірними, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та ст. 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій в частині зменшення відсоткового розміру пенсії позивача під час проведеного перерахунку на підставі оновленої довідки від 21.07.2021 №С/2217.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 83% до 70% починаючи з 01.04.2019, під час перерахунку на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.07.2021 №С/2217.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у розмірі 83% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 , з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяМорська Галина Михайлівна