29 серпня 2023 рокусправа № 380/5573/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сов'як Д.О.,
представника позивача Чорнія Р.Ю.,
представника відповідача Войтків З.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 07.12.2022 № 13646/13-01-24-08, від 07.12.2022 № 13653/13-01-24-08, від 07.12.2022 № 13649/10-01-24-08, від 07.12.2022 № 13657/13-01-24-08 та від 07.12.2022 № 13645/13-01-24-08.
Ухвалою суду від 10.04.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що протягом періоду з 21.10.2022 по 27.10.2022 працівниками ГУ ДПС у Львівській області проводилась позапланова документальна виїзна перевірка достовірності нарахування ФОП ОСОБА_1 від'ємного значення суми, в тому числі, яка приймає участь у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за липень 2022 року. За результатами перевірки складено акт від 03.11.2022 № 13825/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 . На підставі акта перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач повідомляє, що ФОП ОСОБА_1 на підставі договору поставки № 202223 від 17.05.2022 придбано у ТОВ «ЛОГОС СПОРТ ДНИПРО» транспортний засіб - квадро цикл «OUTLANDER». Вказує, що факт придбання та фактичного отримання квадроцикла, наявність зареєстрованих податкових накладних № 80 від 18.05.2022, № 100 від 23.05.2022 за цією операцією ревізори у акті перевірки не заперечують. Позивач вважає, що наявні усі підстави для виникнення у нього права на податковий кредит, а у податковій декларації з ЛДВ за липень 2022 правильно відображено суми податку на додану вартість.
Позивач зазначає, що його основною господарською діяльністю є діяльність з лісопильного та стругального виробництва (код 16.10) та діяльність посередників з торгівлі деревиною (код 46.13). У процесі здійснення цієї діяльності ФОП ОСОБА_1 купує на спеціалізованих аукціонах необроблену деревину (представлено договори від 19.05.2022 № 1383/0/2кв-0/2022/el, від 26.05.2022 № 1449/0/2кв-0/2022/el, від 21.06.2022 № 1678/0/2кв-0/2022/el, ТТН від 25.07.2022 № 000451, від 25.07.2022 № 634/68 ЛВА та від 25.07.2022 № 270578 ЛВД). Відповідно до пунктів 1.1 та 4.2 цих договорів постачання товару за ними здійснюється постачальниками на умовах франко-склад Продавця (склад верхній, проміжний, нижній). Ці умови оголошуються заздалегідь в умовах кожного лота, представленого до торгів на спеціалізованому аукціоні. Згідно аб.4 п.1.2 Розділу І Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13.07.2005 № 119, верхній лісосклад - це лісопромисловий склад, розташований біля лісовозної дороги (автомобільної, залізничної вузької колії) чи водного об'єкта і призначений для тимчасового зберігання деревної сировини, її навантажування та транспортні засоби для подальшого вивезення на нижні лісопромислові склади або пункти споживання, проміжні лісосклади, а при необхідності - і її оброблення (очищення дерев від гілок і сучків, повного чи часткового розкряжування, коригування тощо). Позивач стверджує, що прийняття необробленої деревини за умовами торгів та укладених за їх наслідками договорів відбувається біля лісовозних доріг, до яких звичайним транспортом дістатися неможливо. Використання квадроцикла в таких умовах є необхідним та прямо пов'язаним з його господарською діяльністю. Доказом фактичного використання квадроцикла у господарській діяльності є товарно-транспортні накладні щодо прийому-передачі необробленої деревини, складені в процесі виконання вищевказаних договорів.
Позивач зазначає, що потреба використання квадроцикла не обмежується лише діяльністю за кодом 02.20 - лісозаготівля та виробництво сирої деревини (круглого лісоматеріалу).
Позивач вважає неправомірними доводи відповідача про відсутність зв'язку між використанням квадроцикла та господарською діяльністю через не надання документів про реєстрацію квадроцикла в органах МВС і відсутністю у позивача водійських прав, оскільки зазначені порушення є порушенням Правил дорожнього руху та обліку транспорту, а не податкового законодавства.
Позивач стверджує, що квадроцикл не є ані об'єктом оподаткування, ані об'єктом, який пов'язаний з оподаткуванням. Також у нього не виникає податкових зобов'язань у зв'язку з орендою приміщення цеху у АДРЕСА_1 , оскільки він не сплачує у зв'язку з використанням цього приміщення ані податку з нерухомого майна, ані плати за землю, а ці податки вплачує власник цеху, тому вважає, що спірним є обов'язок подання ним повідомлення Форми 20-ОПП щодо квадроцикла та приміщення виробничого цеху.
Позивач вказує, що ним було представлено до перевірки усі документи, що підтверджують показники податкової звітності платника податків.
Позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 10.04.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 02.05.2023.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування від'ємного значення суми, в тому числі, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за липень 2022 року. Відповідач звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 при проведенні перевірки вручено вимоги щодо надання інформації та документального підтвердження №532/6/13-01-24-08 від 21.10.2022 року та №1883/6/13-01-24-08 від 24.10.2022 року. ФОП ОСОБА_1 згідно вищезазначених листів не надав до перевірки первинних документів, а саме: оригіналів банківських виписок, дебіторської та кредиторської заборгованості по постачальниках та покупцях, залишки товарів на кожне перше число перевіряємого періоду, ТТН, акти виконаних робіт, документи, які б свідчили про фактичне зберігання придбаного транспортного засобу та інших документів, які б підтверджували правильність визначення податкового зобов'язання, податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року, про що складено акти ненадання документів до перевірки №906/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 від 25.10.2022 року та №923/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 від 27.10.2022.
Відповідач вказує, що ФОП ОСОБА_1 придбав транспортний засіб - квадроцикл марки «OUTLANDER» (модель #4VNA MAX DPS 1000R, двигун НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , пасажирський, для їзди по бездоріжжю, не призначений для використання на дорогах загального користування) та відповідно подав до податкового органу «Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» (форма 20-ОПП) Додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів (пункт 7.2) з відображенням місцезнаходження об'єкта оподаткування: АДРЕСА_2 » та суму податку на додану вартість включив до декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року в розділі податкового кредиту в сумі 80 471,0 грн., в т. ч. до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 48 948,0 грн. В ході проведення перевірки виявлено, що повідомлення про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП подано до податкового органу несвоєчасно, чим порушено вимоги п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України.
Відповідач покликається на те, що у позивача на час проведення перевірки були відсутні документи, що підтверджують реєстрацію транспортного засобу - квадроцикла марки «OUTLANDER». Також у позивача відсутнє посвідчення водія відповідної категорії для керування вищезазначеним колісним транспортним засобом. Вважає, що оскаржуване податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
02.05.2023 відкладено розгляд справи до 30.05.2023.
30.05.2023 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 27.06.2023.
27.07.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 29.08.2023.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно з реєстраційними даними видами діяльності позивача визначено (згідно з КВЕД) - 16.10 Лiсопильне та стругальне виробництво, 46.13 Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчними виробами, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування від'ємного значення суми, в тому числі, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за липень 2022 року.
За результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 складено акт перевірки №13825/13-01-24-08-03/3602806759 від 03.11.2022..
Перевіркою ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування від'ємного значення суми, в тому числі, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за липень 2022 року встановлено порушення:
1. п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного повідомлення та неподання контролюючим органам відомостей про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за встановленою формою (форма 20-ОПП);
2. п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, що підтверджують показники податкової звітності платника податків;
3. п. 198.5, п. 198.2, п. 200.1 ст. 200, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ за липень 2022 року на суму 80 471,0 грн., що призвело до:
- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2022 року (значення р.19 декларації) на суму 83 741,0 грн.;
- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2022 року (значення р.21 декларації) на суму 34 793,0 грн.;
- завищення суми бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2 (рядок 3 Д3) за липень 2022р. в сумі 48 948,0 грн.;
4. п. 201.1 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за травень 2022 року.
На підставі акту перевірки прийнято такі податкові повідомлення-рішення:
податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 № 13646/13-01-24-08, згідно якого за порушення п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю до ФОП ОСОБА_1 на підставі пункту 121.1 абз.2 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,0грн;
податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 № 13653/13-01-24-08, згідно якого у зв'язку з встановленням при проведенні перевірки порушення пунктів 198.5, п.198.2 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України зменшено ФОП ОСОБА_1 суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідно до п.123.2 ст. 123 Податкового кодексу України на 48948,00 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 12237,0 грн;
податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 № 13649/10-01-24-08, згідно якого у зв'язку з встановленням при проведенні перевірки порушення п.198.2, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2022 року на загальну суму 34 793,0 грн;
податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 № 13657/13-01-24-08, згідно якого за порушення п.198.5, п.198.2 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.200.4 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на підставі п.120.1.2, п.120-1 Податкового кодексу України до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 50% в сумі 41870,50 грн;
податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 № 13645/13-01-24-08 згідно якого за порушення п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та п.8.4 розділу VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 в частині несвоєчасного повідомлення та неподання контролюючим органам відомостей про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за встановленою формою (форма 20-ОПП) на підставі п.117.1 ст. 117 Податкового кодексу України до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 680,00 грн.
Позивач не погодився вказаними рішеннями та звернувся з цим позовом до суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлюються ст. 200 ПК України.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету (п. 200.2 ст. 200 ПК України).
Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
За приписами п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України. Згідно з п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 44.5 ст.44 ПК України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 статті 44 розділу II Кодексу, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків
зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно із вимогами п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-ХIV).
Відповідно до ст. 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2022 року (від 17.08.2022 № 9161135489), в якій задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість 30 884, 00 грн., усього податкового кредиту 142 798,00 грн.; від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2022 року в сумі 111 914,0 грн., задекларована сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 20.2, 20.2.1) у розмірі 48 948,00 грн., задекларована сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 62 966,00 грн.
Перевіркою виявлено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2022 року в сумі 111 914,0 грн. є здійснення торгівлі пиломатеріалами в асортименті на території України та здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які згідно з чинним законодавством оподатковуються за нульовою ставкою, придбання транспортного засобу (квадроцикл марки «OUTLANDER», пасажирський, для їзди по бездоріжжю, не призначений для використання на дорогах загального користування) та придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг.
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбав транспортний засіб - квадроцикл марки «OUTLANDER» (модель #4VNA MAX DPS 1000R, двигун НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , пасажирський, для їзди по бездоріжжю, не призначений для використання на дорогах загального користування) та відповідно подав до податкового органу «Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» (Форма 20-ОПП) Додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів (пункт 7.2) з відображенням місцезнаходження об'єкта оподаткування: АДРЕСА_2 та суму податку на додану вартість включив до декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року в розділі податкового кредиту в сумі 80 471,0 грн., в т. ч. до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 48 948,0 грн.
Крім того, ФОП ОСОБА_1 відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних протягом травня - липня 2022 року придбавалося паливо (Бензин Pulls 95) для заправки зазначеного квадроцикла, внаслідок чого включено до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 3 270,00 грн.
Згідно висновків зроблених за результатами перевірки, позивач не надав до перевірки документів, які підтверджують використання вищевказаного транспортного засобу у підприємницькій діяльності, а саме: оригіналів банківських виписок, дебіторської та кредиторської заборгованості по постачальниках та покупцях, залишки товарів на кожне перше число перевіряємого періоду, ТТН, акти виконаних робіт, документи, які б свідчили про фактичне зберігання придбаного транспортного засобу та інших документів, які б підтверджували правильність визначення податкового зобов'язання, податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року, про що складено акти ненадання документів до перевірки №906/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 від 25.10.2022 та №923/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 від 27.10.2022.
У постановах від 05.05.2020 року у справі №826/678/16 та від 16.04.2020 року у справі № 826/7760/15 Верховним Судом вказано про те, що висновок сформований судами попередніх інстанцій стосовно надання позивачем належних та достатніх доказів у справі фактично здійснено без врахування положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, оскільки як вбачається з акту перевірки первинні документи по правовідносинам з спірними контрагентами до перевірки позивачем взагалі не надавались, такі було надано лише до суду.
У постанові від 03.04.2020 року по справі № 822/315/16 Верховним Судом зроблено висновок, що первинний документ, не може бути врахований в якості належного доказу, оскільки такий був наданий лише в ході судового розгляду.
Суд встановив, що позивач під час проведення перевірки не надавав перевіряючим документів, які стосуються його господарської діяльності, які долучені до матеріалів справи, зокрема: договір оренди нерухомого майна - виробничого цеху, виробничого обладнання від 30 березня 2020 р, укладеного приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець), предметом якого є нерухоме майно - приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та договір нерегулярного короткострокового безплатного користування від 25 травня 2022, укладеного громадянином України ОСОБА_3 (позичкодавець) та ФОП ОСОБА_1 (користувач), предметом якого є надання йому у безоплатне користування вантажного мікроавтобуса марки Оpel, модель Vivaro, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Зазначеними доказами позивач обґрунтовує використання у господарській діяльності транспортного засобу - квадроцикла марки «OUTLANDER» (модель #4VNA MAX DPS 1000R, двигун НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 ). Позивач зазначає, що використовує квадроцикл у процесі здійснення закупівлі лісоматеріалів з метою доїзду до місць приймання матеріалів за кількістю та якістю, оскільки такі місця знаходяться глибоко в лісі у значному віддаленні від населених пунктів та доріг загального користування, придбання квадроцикла обумовлено саме необхідністю доїзду до місця огляду лісоматеріалів, в тому числі огляду лісоматеріалів, які є об'єктом поставки за договорами купівлі-продажу необробленої деревини.
Оскільки під час проведення перевірки позивач не надав перевіряючим документів на підтвердження транспортування вказаного квадроцикла до лісовозних доріг, а договір нерегулярного короткострокового безплатного користування від 25 травня 2022 року долучено після завершення перевірки та складення акту перевірки; не надано будь-яких облікових документів на зазначений транспортний засіб, суд не враховує додатково долучені під час розгляду справи докази.
У позивача на час проведення перевірки були відсутні документи, що підтверджують реєстрацію транспортного засобу - квадроцикла марки «OUTLANDER». У позивача відсутнє посвідчення водія відповідної категорії для керування вищезазначеним колісним транспортним засобом.
Також ФОП ОСОБА_1 не надав документів щодо залучення інших осіб для керування вказаним транспортним засобом чи відповідних документів на обґрунтування підстав для залучення таких осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1166 «Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються зі змінами, внесеними ПКМУ від 05.01.2021 № 7 розширено Класифікацію зареєстрованих у встановленому порядку уповноваженими органами МВС колісних транспортних засобів, що експлуатуються, і на які встановлюються вимоги до конструкції та технічного стану. Так, залежно від конструкції, призначення чи особливостей Класифікація колісних транспортних засобів здійснюється за категоріями, під категоріями та класами. Згідно з Класифікацією колісних засобів (додаток до Єдиних загальних вимог (в редакції постанови КМУ від 05.01.2021 року №7) квадроцикли віднесено до категорії L - механічні колісні засоби із двома, трьома або чотирма колесами (мотоколісні засоби), що класифікуються за категоріями категоріями та підкатегоріями.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до управління ТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 отримання посвідчення водія необхідне для керування будь - яким мото- та автотранспортом, у тому числі і квадроциклом.
Отже, висновки акту перевірки про відсутність (не надання) до перевірки документів, що підтверджують достовірність нарахування податкового зобов'язання, податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року, зокрема що стосується використання у господарській діяльності транспортного засобу - квадроцикла марки «OUTLANDER, та висновки про завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту, що мав вплив на формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за рахунок віднесення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбання квадроцикла та палива (бензин Pulls 95) для заправки зазначеного квадроцикла зроблені за наявності фактичних підстав та підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Згідно п.8.4 Розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 08.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
При проведенні перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подав до податкового органу повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ПП щодо об'єктів оподаткування: - виробничого цеху, який позивач орендує згідно договору оренди нерухомого майна - виробничий цех, виробничого обладнання від 30.03.20, та з неповними даними щодо адреси розташування цеху - АДРЕСА_1 ; - щодо придбаного автотранспорту (квадроцикла марки «OUTLANDER» модель #4VNA MAX DPS 1000R, двигун НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , пасажирський, для їзди по бездоріжжю, не призначений для використання на дорогах загального користування).
Позивач аргументи відповідача щодо несвоєчасного подання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ПП не спростував, та фактично визнав порушення вимог п.63.3 ст.63, п.117.1 ст. 117 Податкового кодексу України та п.8.4 Розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 08.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462).
Враховуючи вищевказані доводи та обґрунтування, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно, підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 08.09.2023.
Суддя Крутько О.В.