11 вересня 2023 рокусправа № 380/9376/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сікер" до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сікер" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач) у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900224/2 від 13.04.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900227/2 від 13.04.2023;
Ухвалою суду від 05.05.2023 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 24.05.2023 відмовлено Львівській митниці у задоволенні клопотання про розгляд справи з у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сікер” (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією “ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD”, CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №TTC2208136, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність батути (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід'ємною частиною цього контракту. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №TTC2208136 від 26.10.2022 р. позивач придбав товар.
З метою митного оформлення товару позивач 12.04.2023 подав до Львівської митниці електронні митні декларації №23UA209170028390U2 та №23UA209170028555U4, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 - батути в комплекті в розібраному вигляді).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийняті спірні рішення про коригування митної вартості за резервним методом №UA209000/2023/900224/2 від 13.04.2023 та №UA209000/2023/900227/2 від 13.04.2023 та визначено іншу митну вартість товарів. Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірні рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову мотивуючи тим, що до митного оформлення надійшли митні декларації про ввезення позивачем на митну територію України товар “батути в комплекті в розібраному вигляді”. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів та додатково наданих на вимогу митного органу, Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900224/2 від 13.04.2023 та №UA209000/2023/900227/2 від 13.04.2023.
Під час здійснення митного оформлення за МД №23UA209170028390U2 та №23UA209170028555U4 виявлено:
- відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості.
- Декларантом подано до митного оформлення CMR б/н від 11.04.2023 р., у якій зазначено перевізника PE Martyniak Roman, натомість рахунок № 1094 від 11.04.2023 р. на оплату транспортно-екпедиційних послуг виписаний ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з PE Martyniak Roman відсутні.
Вищевказаний рахунок-фактура на оплату транспортних-експедиційних послуг не містить всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості.
Інші документи, що підтверджують витрати на транспортування декларантом до митного оформлення не подавались.
Отже, відомості щодо складових митної вартості (транспортування, інше) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу;
- відповідно до п. 5.3 зовнішньоекономічного контракту № TTC2208136, «вартість упаковки входить до ціни товару», проте у проформі та в інших товаросупровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі № TTC2208166-4 від 25.02.2023 р. відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару;
Відповідно до п. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважається єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. З урахуванням цього, вартість тари та пакувального матеріалу є складовою митної вартості.
- відповідно до п.1.2 контракту № TTC2208136, «продавець постачає Товар партіями на підставі замовлень Покупця», які не подано до митного оформлення.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД від 20.01.2023 р. № UA403020/2023/839, рівень митної вартості становить 3,7700 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
26.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сікер” (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією “ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD”, CHINA (постачальник, продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт №TTC2208136, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність батути (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід'ємною частиною цього контракту.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №TTC2208136 від 26.10.2022 покупцем придбаний наступний товар.
Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №ТТС2208166-2 від 25.11.2022 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 23961,92 доларів США.
ТОВ “Сікер”, з метою митного оформлення вказаного товару 12.04.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA20917002839U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 - батути в комплекті в розібраному вигляді).
Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA20917002839U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: - зовнішньоекономічний договір №ТТС2208136 від 26.10.2022; - рахунок-проформа №ТТС2208166-2 від 25.11.2022; - рахунок-фактура (Інвойс) №ТТС2208166-2 від 25.02.2023; - банківський платіжний документ №521 від 30.11.2022; - банківський платіжний документ №634 від 09.03.2023; - договір про перевезення №048 від 10.04.2023 р.; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №048 від 10.04.2023; - договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1393.1-ІСТ від 05.04.2023; - автотранспортна накладна б/н від 11.04.2023 р.; - коносамент №DK23030090NBOGDNFDF від 01.03.2023 р.; - висновок експерта №23/1/064 від 07.02.2023.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: “Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару”.
У свою чергу, Декларант на вимогу надав додаткові документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції, видаткові накладні та просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
13.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/900224/2, в графі 33 якого було вказано:
“… митна вартість не може бути визнана з наступних причин:
- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 “Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення”, для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості. Заявка-замовлення на перевезення до митного оформлення не подана, хоча рахунок-фактура №048 від 10.04.2023 містить посилання на заявку-замовлення №048 від 10.04.2023. Вищевказаний рахунок-фактура на оплату транспортних послуг не містить всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості.
- відповідно до п. 5.3 зовнішньоекономічного контракту №ТТС2208136 від 26.10.2022 “Вартість тари та/чи упаковки входить до ціни товару”, проте у проформі та в інших товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі №ТТС2208166-2 від 25.02.2023 відсутні дані щодо складових вартості товару.
- відповідно до п.1.2 контракту №ТТС2208136 “продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця, які не подано до митного оформлення;
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару”.
На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, інтернет-пропозиція та видаткові накладні. Інших документів на вимогу не надано.
Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МКУ.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-/І розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 20.01.2023р. №UА403020/2023/839, рівень митної вартості становить 3,7700 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось”.
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001280.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 13.04.2023 № UA209000/2023/900224/2.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170028879U1, та 13.04.2023 вона була оформлена Львівською митницею, а товар випущений у обіг.
Судом встановлено, що згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №ТТС2208166-4 від 25.11.2022 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 19110,10 доларів США.
ТОВ "Сікер", з метою митного оформлення вказаного товару, 12.04.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170028555U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 - батути в комплекті в розібраному вигляді).
Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170028555U4, в якості підстави для застосування основного методу, було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №ТТС2208136 від 26.10.2022; рахунок-проформа №ТТС2208166-4 від 25.11.2022 Рахунок-фактура (Інвойс) №ТТС2208166-4 від 25.02.2023; банківський платіжний документ №523 від 30.11.2022; банківський платіжний документ №636 від 09.03.2023; договір про перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1094 від 11.04.2023; договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1393.2-ІСТ від 05.04.2023; автотранспортна накладна б/н від 11.04.2023 р.; коносамент №DK23030090NBOGDNFDF від 01.03.2023; висновок експерта №23/1/064 від 07.02.2023.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту аналогічного зазначеному вище змісту про подання додаткових документів.
Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав додаткові документи: прайс-лист, інтернет-пропозицію та видаткові накладні.
13.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/900227/2, в графі 33 якого було вказано:
“… митна вартість не може бути визнана з наступних причин: -подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 “Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення”, для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості. Декларантом подано до митного оформлення CMR б/н від 11.04.2023 у якій зазначено перевізника PE Martyniak Roman, натомість рахунок № НОМЕР_1 від 11.04.2023 на оплату транспортно-експедиційних послуг виставлений на ФОП ОСОБА_2 . Документи, що визначають договірні відносини з PE Martyniak Roman, відсутні. Вищевказаний рахунок на оплату транспортних-експедиційних послуг не містить всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості. Інші документи, що підтверджують витрати на транспортування декларантом до митного оформлення не подавались. Отже, відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
- відповідно до п. 5.3 зовнішньоекономічного контракту №ТТС2208136 від 26.10.2022 “Вартість тари та/чи упаковки входить до ціни товару”, проте у проформі та в інших товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі №ТТС2208166-4 від 25.02.2023 відсутні дані щодо складових вартості товару.
- відповідно до п.1.2 контракту №ТТС2208136 “продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця, які не подано до митного оформлення;
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару”.
На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, інтернет-пропозиція та видаткові накладні. Інших документів на вимогу не надано.
Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно зст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-/І розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 20.01.2023р. №UА403020/2023/839, рівень митної вартості становить 3,7700 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось”.
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001282.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 13.04.2023 № UA209000/2023/900227/2.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170028963U0, та 13.04.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
Не погодившись із спірними рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.
Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваних рішеннях порушень, суд зазначає таке.
Із приводу твердження митного органу “… Відповідно до п. 5.3 зовнішньоекономічного контракту №ТТС2208136 від 26.10.2022 “Вартість тари та/чи упаковки входить до ціни товару”, проте у проформі та в інших товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі №ТТС2208166-2 від 25.02.2023 відсутні дані щодо складових вартості товару…”, суд зазначає наступне.
Пунктом 5.3 зовнішньоекономічного контракту №ТТС2208136 від 26.10.2022 передбачено, що вартість упаковки входить в ціну товару.
Вказаний пункт договору узгоджуються з умовами поставки FOB та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку товару. За умовами поставки FOB Incoterms-2010 продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Отже, витрати на упаковку товару за умовами поставки FOB покладається на продавця.
Таким чином, відсутня необхідність повторно зазначати такі відомості у проформі та комерційному інвойсі.
Щодо твердження митниці “… Відповідно до п.1.2 контракту передбачено, що “продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця”, що не подано до митного оформлення…”, суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відтак суд погоджується із позивачем, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І така заявка не має вплив на числові визначення митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.
Щодо твердження митниці “.. CMR б/н від 11.04.2023 у якій зазначено перевізника PE Martyniak Roman, натомість рахунок №1094 від 11.04.2023 на оплату транспортно-експедиційних послуг виставлений на ФОП ОСОБА_2 . Документи, що визначають договірні відносини з PE Martyniak Roman, відсутні…”, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем укладений з ФОП ОСОБА_2 Договір на організацію транспортно- експедиторського обслуговування №2022/10/04ЗК від 04.10.2022.
Вказаний договір був поданий до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно - експедиторських послуг. Відповідно ФОП ОСОБА_2 є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов'язань перед ТОВ “Сікер”. Це і передбачено Договором на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №2022/10/04ЗК від 04.10.2022 р. Таким чином всі транспортні витрати, які поніс ТОВ “Сікер” по Договору на організацію транспортно- експедиторського обслуговування №2022/10/04ЗК від 04.10.2022 р. з ФОП ОСОБА_2 включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.
Суд відмічає, що :
1) з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB МД №23UA209170028390U2 від 12.04.2023, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме:
договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022 р.;
рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №048 від 10.04.2023 р., де містяться реквізити сторін (постачальника та покупця), зазначена сума перевезення вантажу - 28000 гривень, а також заявку-замовлення на перевезення №048 від 10.04.2023 р.;
договір контрак про перевезення №S/2023 від 24.10.2023;
довідку про вартість транспортних витрат від 10.04.2023.
автотранспортну накладну б/н від 11.04.2023 р. та Коносамент №DK23030090NBOGDNFDF від 01.03.2023.
2) з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB МД №23UA209170028555U4 від 12.04.2023, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме:
Договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022 р.;
Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1094 від 11.04.2023 р., де містяться реквізити сторін (постачальника та покупця), зазначена сума перевезення вантажу - 28000 гривень, а також Договір (контракт) про перевезення №S/2023 від 24.10.2022 р.;
Автотранспортну накладну б/н від 11.04.2023 р. та Коносамент №DK23030090NBOGDNFDF від 01.03.2023.
При чому рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №1094 від 11.04.2023 містить всі необхідні реквізити з посиланням на Договір на організацію транспортно- експедиторського обслуговування №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022 р.
З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
Суд встановив, що у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач посилається на митну декларацію №UA403020/2023/839 від 20.01.23, за якою тов. №1 оформлявся по ціні 3,77 дол.США/ кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана по курсу дол.США (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) за 6 (резервним методом, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за таким товаром. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки CPT. Натомість позивач товар №1 імпортував на умовах поставки FOB. Також у наведеній відповідачем декларації відмінність у вазі. Таким чином наявна відмінність у вазі та умовах поставки.
Те, що у графі 43 відповідної митної декларації вказувався код МВВ (метод визначення вартості) 6 свідчить про коригування митницею відповідної вартості та про незастосування основного методу визначення вартості. Тобто, збільшуючи митну вартість на задекларований позивачем товар, митниця скористалась не митною декларацією, де суб'єкти ЗЕД декларували товар за ціною угоди, а декларацією, за якою відповідач збільшив митну вартість.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржувані рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/900224/2 від 13.04.2023.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/900227/2 від 13.04.2023.
Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сікер" (код ЄДРПОУ 40557114, 81332, Львівська область, Мостиський район, с.Гостинцеве, вул.Львівська, буд.2, офіс 101) сплачений судовий збір у сумі 7469 (сім тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 02 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна