08 вересня 2023 року м. Львівсправа № 380/17164/21
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (Відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (Відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з грудня 2008 року по лютий 2011 року в розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, надбавку за кваліфікацію з грудня 2008 року по лютий 2011 року в розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу;
- визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з березня 2011 року по лютий 2017 року в розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, надбавку за кваліфікацію з березня 2011 року по лютий 2017 року в розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з вересня 2009 року по лютий 2011 року в розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з серпня 2009 року по лютий 2011 року в розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» за безперервний стаж на шифрувальній роботі від 1 до 3 років - 10 відсотків посадового окладу;
- визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з березня 2011 року по лютий 2017 року в розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі в розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з березня 2011 року по липень 2011 року за безперервний стаж на шифрувальній роботі від 1 до 3 років - в розмірі 10 відсотків посадового окладу; у період з серпня 2011 року по жовтень 2013 року за безперервний стаж на шифрувальній роботі від 3 до 5 років - у розмірі 15 відсотків посадового окладу; у період з листопада 2013 року по лютий 2017 року за безперервний стаж на шифрувальній роботі понад 5 років - у розмірі 20 відсотків посадового окладу;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 14 грудня 2010 року у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням;
- визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, винагороду за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 14 грудня 2015 року у розмірі 2 посадових окладів та окладів за військовим званням;
- зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 та Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України. Наказом начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 23 лютого 2017 року № 91-ос «По особовому складу» позивача з 01 березня 2017 року виключено із списку особового складу Західного регіонального управління (І категорії) та всіх видів забезпечення.
Із наданих на адвокатські запити представника позивача документів з питань грошового забезпечення ОСОБА_1 слідує, що йому під час проходження військової служби відповідачами у меншому, ніж законодавчо встановлено розмірі, виплачено додаткові види грошового забезпечення, право на які він набув у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, а саме: надбавку за кваліфікацію за період з грудня 2008 року по лютий 2017 року; надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з серпня 2009 року по лютий 2017 року; винагороду за тривалість безперервної 20-ти, 25-ти річної військової служби.
Позивач вказує, що виплату зазначених додаткових видів грошового забезпечення було упорядковано наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 20 травня 2008 року № 425, а отже такі мали виплачуватися у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України у постанові від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), зокрема: надбавка за класну кваліфікацію «майстер» - 11 відсотків посадового окладу; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі від 1 до 3 років - 10 відсотків посадового окладу, від 3 до 5 років - 15 відсотків посадового окладу, понад 5 років - 20 відсотків посадового окладу; винагорода за тривалість безперервної 20-ти, 25-ти річної військової служби - 1,5 та 2 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно. Однак виплату зазначених додаткових видів грошового забезпечення відповідачі проводили у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру, що є протиправним та порушує право позивача на належне грошове забезпечення.
Також позивач зазначає, що відповідач-1 у разі задоволення позову в частині нарахування та виплати заборгованості з надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі зобов'язаний нарахувати йому одночасно компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати таких відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
У зв'язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.
Позиція відповідача-1 викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач-1 вказує, що за період проходження військової служби у Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України надбавка за кваліфікацію «майстер», надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі та винагорода за тривалість безперервної 25-ти річної військової служби виплачувались позивачу в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі 50 відсотків установленого згідно з відповідними додатками до Постанови № 1294 розміру, відповідно до пункту 7 цієї постанови, наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 квітня 2014 року № 34, від 09 вересня 2014 року № 130, від 08 лютого 2015 року № 19, від 13 лютого 2017 року № 136-ос та розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21 січня 2008 року № 36, від 11 лютого 2016 року № 19. Отже, виплата позивачу згаданих додаткових видів грошового забезпечення під час проходження військової служби здійснювалась відповідачем-1 відповідно до вимог чинного законодавства, відтак його дії у цій частині є правомірними.
Щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів відповідач-1 зазначає, що позовні вимоги у цій частині є передчасними. На думку відповідача-1, право на згадану компенсацію позивач набуде після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та у разі несвоєчасної виплати Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі, якщо суми таких будуть стягнуті на підставі судового рішення.
У зв'язку з вищенаведеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач-1 просить суд розгляд справи провести за участю представника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України за правилами загального позовного провадження.
Позиція відповідача-2 викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач-2 вказує, що позивач пропустив місячний строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
По суті спору відповідач-2 зазначає, що наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України» відповідно до пункту 7 Постанови № 1294 передбачений максимальний розмір виплати надбавки за кваліфікацію у розмірі 50% від 11% - розміру, встановленого в додатку 25 до вказаної постанови, та максимальний розмір виплати винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби - розмір, установлений в додатку 25 до вказаної постанови. Ураховуючи викладене, відповідно до Постанови № 1294, наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України та додатку 25 до Постанови № 1294 позивачу нараховувалася та виплачувалася надбавка за кваліфікацію, що становить 5,5% від 11% посадового окладу позивача, та винагорода за тривалість безперервної 20-ти річної військової служби, що становить 0,75 посадового окладу позивача. За період проходження позивачем військової служби у Львівському прикордонному загоні йому виплачувалася надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі 50% установленого згідно з відповідними додатками до Постанови № 1294 розміру.
У зв'язку з вищенаведеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач-2 просить суд розгляд справи проводити за участю представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На спростування доводів відповідача-1, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій додатково вказує, що повноваження щодо встановлення військовослужбовцям розміру грошового забезпечення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 12 жовтня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 16 березня 2022 року провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 12 травня 2023 року провадження у справі поновлено.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
У спірні у цій справі періоди позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (з грудня 2008 року по лютий 2011 року) та Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України (з березня 2011 року по лютий 2017 року).
Наказом начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 23 лютого 2017 року № 91-ос «По особовому складу» позивача з 01 березня 2017 року виключено із списку особового складу Західного регіонального управління (І категорії) та всіх видів забезпечення.
Зі змісту наявних у матеріалах справи особистих карток грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 за 2008-2017 роки видно, що позивачу нараховувалися та виплачувалися відповідачами наступні додаткові види грошового забезпечення (які є спірними у цій справі) за період з грудня 2008 року по лютий 2017 року:
- надбавка за кваліфікацію «майстер»: з грудня 2008 року по лютий 2011 року у розмірі 64,63 грн за місяць (у лютому 2009 року виплачено надбавку за кваліфікацію за три місяці - грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року на загальну суму 179,30 грн); з березня 2011 року по лютий 2017 року в розмірі 77,00 грн за місяць, крім: березня 2011 року, в якому розмір надбавки за кваліфікацію становив 81,91 грн, квітня - вересня 2011 року, в яких розмір надбавки за кваліфікацію становив по 79,75 грн за місяць, жовтня 2011 року, в якому розмір надбавки за кваліфікацію становив 76,54 грн та листопада 2011 року, в якому розмір надбавки за кваліфікацію становив 77,90 грн;
- надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі: з серпня 2009 року по лютий 2011 року у розмірі 58,75 грн за місяць; з березня 2011 року по лютий 2017 року у таких розмірах: у березні 2011 року в розмірі 74,46 грн; з квітня 2011 року по липень 2011 року в розмірі по 72,50 грн за місяць; у серпні-вересні 2011 року в розмірі 108,75 грн за місяць; у жовтні 2011 року в розмірі 104,38 грн; у листопаді 2011 року в розмірі 106,22 грн; з грудня 2011 року по вересень 2013 року в розмірі по 105,00 грн за місяць; у жовтні 2013 року в розмірі 205,48 грн; з листопада 2013 року по лютий 2017 року в розмірі по 140,00 грн за місяць;
- винагорода за тривалість безперервної 20-ти річної військової служби: у лютому 2011 року в розмірі 978,75 грн;
- винагорода за тривалість безперервної 25-ти річної військової служби: у січні 2016 року в розмірі 1535,00 грн.
Позивач, уважаючи протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати за період з грудня 2008 року по лютий 2017 року таких додаткових видів грошового забезпечення, як надбавки за кваліфікацію «майстер», надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі, винагороди за тривалість безперервної 20-ти, 25-ти річної військової служби в розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру, звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка поведінки відповідача в частині нарахування та виплати позивачу за період з грудня 2008 року по лютий 2017 року таких додаткових видів грошового забезпечення, як надбавки за кваліфікацію «майстер», надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі, винагороди за тривалість безперервної 20-ти, 25-ти річної військової служби.
Щодо клопотань відповідачів, які викладені у відзивах на позовну заяву, про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження за участю їх представників суд ураховує таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд відзначає, що ця адміністративна справа з огляду на предмет спору, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність, обсяг та характер доказів, кількість учасників, є справою незначної складності, а тому її розгляд здійснюється у порядку спрощеного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Проте суд не вбачає підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування ній не вимагають проведення судових засідань для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи. Жодних таких підстав відповідачі у відзивах на позовну заяву не повідомляють.
Тому підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження за участю представників відповідачів відсутні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Стосовно доводів відповідача-2 про пропуск позивачем строку звернення з цим позовом до суду суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частин третьої та п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій справі позивач звернувся до суду з позовом, в якому, зокрема, просить провести перерахунок та виплату надбавки за кваліфікацію, надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі, винагороди за тривалість безперервної 20-ти та 25-ти річної військової служби.
Утім, положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норм, які б визначали строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України, зокрема, частиною другою цієї норми (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з цим позовом до суду), відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013.
Так, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отож, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавок та премій, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
З огляду на вказане твердження відповідача-2 щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, яка діяла на момент звернення з позовом до суду) не обмежене будь-яким строком.
По суті спору суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).
Частинами першою, другою, третьою, четвертою статті 9 Закону № 2011 передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Щодо позовних вимог позивача у частині нарахування та виплати відповідачами надбавки за кваліфікацію «майстер» за період з грудня 2008 року по лютий 2017 року в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру суд зазначає наступне.
Зі змісту наявних у матеріалах справи особистих карток грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 за 2008-2017 роки суд встановив, що у період з грудня 2008 року по лютий 2017 року відповідачі нараховували та виплачували позивачу надбавку за кваліфікацію «майстер» у таких розмірах: з грудня 2008 року по лютий 2011 року у розмірі 64,63 грн за місяць (у лютому 2009 року виплачено надбавку за кваліфікацію за три місяці - грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року на загальну суму 179,30 грн); з березня 2011 року по лютий 2017 року в розмірі 77,00 грн за місяць, крім: березня 2011 року, в якому розмір надбавки за кваліфікацію становив 81,91 грн, квітня - вересня 2011 року, в яких розмір надбавки за кваліфікацію становив по 79,75 грн за місяць, жовтня 2011 року, в якому розмір надбавки за кваліфікацію становив 76,54 грн та листопада 2011 року, в якому розмір надбавки за кваліфікацію становив 77,90 грн.
Як зазначають відповідачі у відзивах на позовну заяву надбавка за кваліфікацію «майстер» виплачувалася позивачу в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі 50 відсотків установленого згідно з відповідними додатками до Постанови № 1294 розміру, відповідно до пункту 7 цієї постанови, наказів та розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України» на відповідні періоди.
Оцінюючи дії відповідачів у цій частині суд зазначає таке.
В силу вимог частини другої статті 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї Постанови.
Так, додатком 25 до Постанови № 1294 передбачено, що розмір надбавки за кваліфікацію майстра становить 11 відсотків посадового окладу.
Слід зазначити, що пунктом 2 Постанови № 1294 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядовою і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (далі - державні органи), а пунктом 11 зазначеної постанови надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам (до яких віднесена й Державна, прикордонна служба України) упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Таким чином, Кабінет Міністрів України делегував, зокрема Адміністрації Державної прикордонної служби України упорядкувати перелік, розміри та порядок виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.
Одночасно, в пункті 7 Постанови № 1294 Кабінет Міністрів України вказав, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затверджено фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.
На виконання пункту 2 Постанови № 1294 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - також Інструкція № 425), підпунктом 3.13.1 якої встановлено, що особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачуються надбавка в таких розмірах: класна кваліфікація майстер - 11 відсотків посадового окладу.
Отже, Адміністрацією Державної прикордонної служби України вищевказаною Інструкцією № 425 було упорядковано перелік, розмір та порядок виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, до складу яких входить і надбавка за кваліфікацію.
За таких обставин суд уважає, що дії відповідачів стосовно виплати позивачу надбавки за класну кваліфікацію майстра у період з грудня 2008 року по лютий 2017 року у розмірі 50% від розміру, передбаченого Постановою № 1294, тобто 5,5% відсотка посадового окладу позивача, суперечить нормам законодавства, оскільки наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2018 року № 425 упорядковано виплату додаткових видів грошового забезпечення, а отже такі мали виплачуватися у розмірі, визначеному Урядом у Постанові № 1294, зокрема в таких розмірах: надбавка за класну кваліфікацію майстра - 11 відсотків посадового окладу.
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 січня 2018 року у справі № 808/8403/13-а.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині, яка розглядається, підлягають задоволенню повністю.
Щодо позовних вимог позивача у частині нарахування та виплати відповідачами надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з серпня 2009 року по лютий 2017 року в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру суд зазначає наступне.
Аналогічно до надбавки за кваліфікацію, позивачу за період з серпня 2009 року по лютий 2017 року виплачено в меншому, ніж належало розмірі, надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі.
Так, зі змісту наявних у матеріалах справи особистих карток грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 за 2008-2017 роки суд встановив, що у період з серпня 2009 року по лютий 2017 року відповідачі нараховували та виплачували позивачу надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі у таких розмірах: з серпня 2009 року по лютий 2011 року у розмірі 58,75 грн за місяць; з березня 2011 року по лютий 2017 року у таких розмірах: у березні 2011 року в розмірі 74,46 грн; з квітня 2011 року по липень 2011 року в розмірі по 72,50 грн за місяць; у серпні-вересні 2011 року в розмірі 108,75 грн за місяць; у жовтні 2011 року в розмірі 104,38 грн; у листопаді 2011 року в розмірі 106,22 грн; з грудня 2011 року по вересень 2013 року в розмірі по 105,00 грн за місяць; у жовтні 2013 року в розмірі 205,48 грн; з листопада 2013 року по лютий 2017 року в розмірі по 140,00 грн за місяць.
Як зазначають відповідачі у відзивах на позовну заяву, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, виплачувалася позивачу в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі 50 відсотків установленого згідно з відповідними додатками до Постанови № 1294 розміру, відповідно до пункту 7 цієї постанови, наказів та розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України» на відповідні періоди.
Оцінюючи дії відповідачів у цій частині суд зазначає таке.
Додатком 25 до Постанови № 1294 передбачено, що розмір надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі становить:
- від одного до трьох років - 10 відсотків посадового окладу;
- від трьох до п'яти років - 15 відсотків посадового окладу;
- понад п'ять років - 20 відсотків посадового окладу.
Як уже зазначалося вище в пункті 7 Постанови № 1294 Кабінет Міністрів України вказав, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру.
На виконання пункту 2 Постанови № 1294 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, відповідно до якої визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (до складу якою входять й додаткові види грошового забезпечення), а також самі додаткові види грошового забезпечення, серед яких й надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 3.23), яка виплачується військовослужбовцям, безпосередньо зайнятим на шифрувальній роботі на штатних посадах у шифрувальних органах, згідно із затвердженим Адміністрацією Державної прикордонної служби України переліком посад військовослужбовців та працівників, безпосередньо зайнятих на шифрувальній роботі в Державній прикордонній службі України.
За безперервний стаж на шифрувальній роботі виплачується щомісячна надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі в таких розмірах:
- від 1 до 3 років - 10 відсотків посадового окладу;
- від 3 до 5 років - 15 відсотків посадового окладу;
- понад 5 років - 20 відсотків посадового окладу.
Отже, Адміністрацією Державної прикордонної служби України вищевказаною Інструкцією № 425 було упорядковано перелік, розмір та порядок виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, до складу яких входить і надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі.
Ураховуючи наведене вище, суд уважає, що дії відповідачів щодо виплати позивачу надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі у період з серпня 2009 року по лютий 2017 року у розмірі 50% від розміру, передбаченого Постановою № 1294, суперечать нормам законодавства, оскільки наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 упорядковано виплати додаткових видів грошового забезпечення, а отже такі мали виплачуватися у розмірі, визначеному Урядом у Постанові № 1294, зокрема, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі: за безперервний стаж на шифрувальній роботі від одного до трьох років - 10 відсотків посадового окладу; за безперервний стаж на шифрувальній роботі від трьох до п'яти років - 15 відсотків посадового окладу; за безперервний стаж на шифрувальній роботі понад п'ять років - 20 відсотків посадового окладу.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині, яка розглядається, підлягають задоволенню повністю.
Щодо позовних вимог позивача у частині нарахування та виплати відповідачами винагороди за тривалість безперервної 20-ти та 25-ти річної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру суд зазначає наступне.
Зі змісту наявних у матеріалах справи особистих карток грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 за 2008-2017 роки суд встановив, що у лютому 2011 року відповідач-2 виплатив позивачу винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 978,75 грн; у січні 2016 року відповідач-1 виплатив позивачу винагороду за тривалість безперервної 25-ти річної військової служби в розмірі 1535,00 грн.
Як зазначають відповідачі у відзивах на позовну заяву, винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачувалася позивачу в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі 50 відсотків установленого згідно з відповідними додатками до Постанови № 1294 розміру, відповідно до пункту 7 цієї ж постанови, наказів та розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України» на відповідні періоди.
Оцінюючи дії відповідачів у цій частині суд зазначає таке.
Додатком 25 до Постанови № 1294 передбачено, що розмір винагороди за тривалість безперервної військової служби становить: за 20 років - 1,5 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням; за 25 років - 2 розміри посадового окладу та окладу за військовим званням.
Аналогічно до надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі виплата винагороди за тривалість безперервної військової служби була упорядкована Інструкцією № 425.
Відповідно до підпункту 3.25.1 пункту 3.25 розділу ІІІ Інструкції № 425 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби в таких розмірах: 20 років - 1,5 розміру посадового окладу і окладу за військовим званням; 25 років - 2,0 розміри посадового окладу і окладу за військовим званням.
Ураховуючи наведене вище, суд уважає, що дії відповідачів щодо виплати позивачу винагороди за тривалість безперервної 20-ти та 25-ти річної військової служби у розмірі 50% від розміру, передбаченого Постановою № 1294, суперечать нормам законодавства, оскільки наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 упорядковано виплати додаткових видів грошового забезпечення, а отже такі мали виплачуватися у розмірі, визначеному Урядом у Постанові № 1294, зокрема: винагорода за тривалість безперервної 20-ти річної військової служби - у розмірі 1,5 посадового окладу і окладу за військовим званням; винагорода за тривалість безперервної 25-ти річної військової служби - у розмірі 2 посадових окладів і окладів за військовим званням.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині, яка розглядається, підлягають задоволенню повністю.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання відповідача-1 нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати суд зазначає таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050).
Відповідно до статті 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом статті 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до статті 3 цього ж Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Використане ж у статті 3 Закону № 2050 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Необхідно також врахувати, що Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону № 2050, зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Ухвалюючи постанову у справі № 240/11882/19 Верховний Суд виходив із аналізу норм Закону № 2050 відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - «компенсація») провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі № 2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
У справі № 240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону № 2050 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З покликанням на аналогічні висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17 Верховний Суд у справі № 240/11882/19 виснував, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Застосовуючи цей висновок у справі № 240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений період у зв'язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, Верховний Суд дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Таким чином, зважаючи на наявність факту виплати відповідачем-1 у неналежному розмірі позивачу надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з березня 2011 року по лютий 2017 року що, як наслідок спричинило невиплату частини грошового доходу за цей період, суд уважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі з березня 2011 року по день фактичної виплати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 120/9475/21-а, яку суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині, яка розглядається, підлягають задоволенню повністю.
За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду його не сплачував, а тому розподіл судового збору на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл також не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію майстра за період з грудня 2008 року по лютий 2011 року в розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, надбавку за кваліфікацію майстра з грудня 2008 року по лютий 2011 року в розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - 11 відсотків посадового окладу.
Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію майстра за період з березня 2011 року по лютий 2017 року в розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, надбавку за кваліфікацію майстра з березня 2011 року по лютий 2017 року в розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - 11 відсотків посадового окладу.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з серпня 2009 року по лютий 2011 року в розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з серпня 2009 року по лютий 2011 року в розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за безперервний стаж на шифрувальній роботі від 1 до 3 років - 10 відсотків посадового окладу.
Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі за період з березня 2011 року по лютий 2017 року в розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі в розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з березня 2011 року по липень 2011 року за безперервний стаж на шифрувальній роботі від 1 до 3 років - в розмірі 10 відсотків посадового окладу; з серпня 2011 року по жовтень 2013 року за безперервний стаж на шифрувальній роботі від 3 до 5 років - в розмірі 15 відсотків посадового окладу; з листопада 2013 року по лютий 2017 року за безперервний стаж на шифрувальній роботі понад 5 років - в розмірі 20 відсотків посадового окладу.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної військової служби у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної військової служби в розмірі 1,5 посадового окладу та окладу за військовим званням.
Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної військової служби у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, винагороду за тривалість безперервної 25-ти річної військової служби у розмірі 2 посадових окладів та окладів за військовим званням.
Зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за кваліфікацію та надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі з березня 2011 року по день фактичної виплати.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 08 вересня 2023 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна