08 вересня 2023 року м. Львівсправа № 380/2794/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_2 про визнання протиправними акта, довідки, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України (Відповідач-1), Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (Відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_2 (Третя особа), в якому із урахуванням позовної заяви від 21 лютого 2023 року просить:
1. Відкрити провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
2. Визнати протиправними акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 вересня 2022 року № 12 та довідку про результати позапланової невиїзної перевірки керуючого від 08 вересня 2022 року № 12.
3. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 08 грудня 2022 року щодо оскарження результатів перевірки.
4. Зобов'язати Міністерство юстиції України провести перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з приводу здійснення ним своїх функцій у процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_1 з наступних конкретних питань:
- підставності включення вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів в процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_1 , враховуючи споживчий характер кредитних відносин та їх укладення з фізичною особою, а не ФОП;
- наявності підстав для вжиття заходів арбітражним керуючим щодо ініціювання припинення процедури банкрутства у зв'язку з відсутністю вимог кредиторів, які пов'язані із підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 ;
- правильності формування реєстру кредиторів та обґрунтованості включення вимог АТ «Райффайзен Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» до вимог першої черги;
- законності продажу майна ОСОБА_1 у процедурі банкрутства, та конкретно окремо перевірити законність включення до ліквідаційної маси банкрута майна ОСОБА_3 та його продажу в процедурі банкрутства;
- законності оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_2 з боку AT «Райффайзен Банк» без ухвали господарського суду та визначення розміру оплати;
- захисту прав та інтересів ОСОБА_1 з боку арбітражного керуючого в процедурі банкрутства, а саме виявлення його дебіторської заборгованості, управління підприємницькою діяльністю, захист від збільшення суми кредиторської заборгованості шляхом укладення АТ «Райффайзен банк» договорів переуступки прав вимоги та їх визнання недійсними;
- законності здійснення ліквідатором ОСОБА_2 ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_1 після внесення запису про припинення підприємницької діяльності останнім з 2014 року по 2017 рік;
- законності здійснення ліквідаційної процедури понад встановлений законом строк та невжиття ліквідатором заходів щодо своєчасного здійснення такої процедури в межах встановлених строків.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 липня 2022 року він звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою щодо неправомірних дій, рішень, бездіяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 , в якій просив виходячи із наведених у скарзі обставин та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22 провести перевірку та надати відповідь щодо правомірності дій, рішень та бездіяльності (належного виконання свої повноважень) арбітражного керуючого ОСОБА_2 в процесі банкрутства ФОП ОСОБА_1 з наступних питань: - підставності включення вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів в процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_1 , враховуючи споживчий характер кредитних відносин та їх укладення з фізичною особою, а не ФОП; - наявності підстав для вжиття заходів арбітражним керуючим щодо ініціювання припинення процедури банкрутства у зв'язку з відсутністю вимог кредиторів, які пов'язані із підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 ; - правильності формування реєстру кредиторів та обґрунтованості включення вимог АТ «Райффайзен Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» до вимог першої черги; - законності продажу майна ОСОБА_1 у процедурі банкрутства, та конкретно окремо перевірити законність включення до ліквідаційної маси банкрута майна ОСОБА_3 та його продажу в процедурі банкрутства; - законності оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_2 з боку AT «Райффайзен Банк» без ухвали господарського суду та визначення розміру оплати; - захисту прав та інтересів ОСОБА_1 з боку арбітражного керуючого в процедурі банкрутства, а саме виявлення його дебіторської заборгованості, управління підприємницькою діяльністю, захист від збільшення суми кредиторської заборгованості шляхом укладення АТ «Райффайзен банк» договорів переуступки прав вимоги та їх визнання недійсними; - законності здійснення ліквідатором ОСОБА_2 ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_1 після внесення запису про припинення підприємницької діяльності останнім з 2014 року по 2017 рік; - законності здійснення ліквідаційної процедури понад встановлений законом строк та невжиття ліквідатором заходів щодо своєчасного здійснення такої процедури в межах встановлених строків.
Міністерство юстиції України листом від 01 серпня 2022 року повідомило позивача про те, що зобов'язало Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) провести позапланову перевірку арбітражного керуючого ОСОБА_2 . Надалі, відповідно до листа Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2022 року повідомлено позивача про проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 та складено акт № 12 від 19 вересня 2022 року, яким встановлено відсутність порушень в його діях. Після цього, позивач подав скаргу до Міністерства юстиції України щодо неналежних результатів перевірки та просив розглянути такі результати, надавши вичерпні відповіді.
Позивач зазначає, що як слідує зі змісту акта перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 комісія, яка здійснювала перевірку, не досліджувала жодні документи, оскільки такі не були подані. Утім, встановити обставини справи без дослідження письмових документів неможливо. Комісія вважала, що оскільки пояснення арбітражного керуючого є вичерпними, то необхідності у дослідженні документів немає. Позивач на вимогу комісії міг самостійно надати низку документів, оскільки господарська справа про банкрутство ОСОБА_1 зберігається у господарському суді та може бути досліджена. Факт того, що комісія фактично не використовувала жодних документів, свідчить про відсутність повноти та об'єктивності при проведенні перевірки. Також твердження комісії про те, що судом не встановлено в діях арбітражного керуючого порушень, нівелює сам інститут контролю за діяльністю арбітражних керуючих. Перевірка діяльності арбітражного керуючого включає не лише притягнення його до відповідальності, але і перевірку його дій не предмет дотримання вимог закону.
Щодо порушень, з приводу яких подавалася скарга, позивач вказує, що такі є суттєвими. Зокрема, ліквідатором ОСОБА_2 у справі про банкрутство № 28/32 ФОП ОСОБА_1 всупереч вимогам закону було неправильно включено до вимог першої черги вимоги АТ «Райффайзен Банк» на суму 973,00 грн та на суму 281636931,00 грн та ПАТ «Альфа-Банк» вимоги на суму 1567810,50 грн, до вимог четвертої черги вимоги ПАТ «Райффайзен Банк» на суму 915371,35 грн. Ліквідатором протиправно включено до ліквідаційної маси майно дружини позивача ОСОБА_3 . Ліквідатор отримував кошти за свою роботу арбітражного керуючого безпосередньо від кредитора без затвердження умов оплати праці рішенням суду. Арбітражний керуючий незаконно включив до ліквідаційної маси банкрута та здійснив продаж майна, яке не могло бути реалізоване в процедурі банкрутства. Ліквідатор здійснював ліквідаційну процедуру понад встановлений законом строк її тривалості та виключно в інтересах кредиторів. Отже, ліквідатор фактично не здійснював своїх обов'язків та не виконував покладені на нього функції, визначені законом. Фактично вся діяльність ліквідатора зводилася до того, щоб знайти майно ОСОБА_1 та продати його на прилюдних торгах. При цьому ліквідатор абсолютно проігнорував вимоги закону про неможливість продажу житла банкрута в ліквідаційній процедурі та неможливість задоволення вимог кредиторів, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.
Позивач зазначає, що категорично не погоджується з висновками комісії про відсутність порушень в діяльності арбітражного керуючого, а тому оскаржує таке рішення.
З огляду на вищевикладене адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.
Позиція відповідача-1 викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач-1 вказує, що звертаючись до суду з позовом про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій або про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, позивач має обґрунтувати, яким чином дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушують його права та охоронювані законом інтереси. Проте позивачем не конкретизовано, з якими діями Міністерства юстиції України щодо розгляду конкретних звернень він не погоджується; не наведено жодних обґрунтувань щодо незаконного розгляду звернень позивача; не конкретизовано позивачем також те, в чому він вбачає порушення відповідачем його безпосередніх, суб'єктивних прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів. Отже, дії Міністерства юстиції України щодо розгляду звернення позивача є такими, що не породжують настання правових наслідків у формі виникнення, зміни чи припинення прав, свобод, обов'язків чи законних інтересів позивача, як наслідок відсутнє порушене право позивача, яке потребує захисту та відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Щодо необґрунтованості вимоги про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 08 грудня 2022 року та зобов'язання його провести перевірку діяльності арбітражного керуючого відповідач-1 зазначає, що на адресу Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_1 від 08 грудня 2022 року щодо діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 . За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України листом від 06 січня 2023 року № 2311/Т-29446/21.1 повідомило позивача про те, що наведені у скарзі підстави для проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 є аналогічними, наведеним заявником у раніше розглянутій Мін'юстом скарзі від 13 липня 2022 року. Так, на підставі скарги ОСОБА_1 від 13 липня 2022 року Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у строк з 02 вересня 2022 року по 08 вересня 2022 року було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з питань, порушених у скарзі. За результатами перевірки складено довідку та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, згідно з якими встановлено відсутність порушень арбітражним керуючим законодавства у сфері банкрутства з питань, зазначених у скарзі. Ураховуючи викладене, у Міністерства юстиції України відсутні правові підстави для вжиття додаткових заходів контролю щодо арбітражного керуючого ОСОБА_2 з підстав, викладених у розглянутій скарзі. Додатково Міністерство юстиції України звернуло увагу скаржника на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22, яке залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції. Відповідач-1 зауважує, що здійснення арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора є нерозривною частиною судового процесу під час розгляду господарським судом справи про банкрутство. У процесі розгляду звернень позивача органом контролю вживалися заходи щодо перевірки здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 як ліквідатора ФОП ОСОБА_1 . При цьому за результатами здійснення таких перевірок порушень норм чинного законодавства арбітражним керуючим ОСОБА_2 органом контролю виявлено не було.
Щодо необґрунтованості вимоги про визнання протиправними акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 вересня 2022 року № 12 та довідки про результати позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого від 08 вересня 2022 року № 12 відповідач-1 зазначає, що на виконання доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства від 01 серпня 2022 року № 63123/76801-31-22/21.1 Центрально-Західним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на підставі скарги ОСОБА_1 від 13 липня 2022 року у строк з 02 вересня 2022 року по 08 вересня 2022 року (включно) було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним своїх повноважень у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 . За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого від 08 вересня 2022 року та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 вересня 2022 року № 12, з яких убачається, що порушень в діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 не виявлено, про що було повідомлено позивача листом від 21 вересня 2022 року № 11.2/07-14/32/13200. Крім того, станом на дату звернення з цим позовом до суду набрала законної сили ухвала Господарського суду Львівської області від 06 грудня 2019 року, якою закрито провадження у справі № 28/32 про банкрутство ОСОБА_1 . Жодним рішенням суду дії арбітражного керуючого ОСОБА_2 не визнані неправомірними. Ухвали суду, які б установлювали певні факти та випадки порушення цим арбітражним керуючим прав позивача, відсутні. Жодних фактів невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених законом на арбітражного керуючого, судом не встановлено. Під час перевірки встановлено, що протягом усієї процедури банкрутства ФОП ОСОБА_1 у справі № 28/32 ліквідатором не було реалізовано жодних майнових активів ОСОБА_1 . Відповідно матеріальної шкоди боржнику завдано не було. Відповідач-1 стверджує, що провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 було ініційоване та тривало в межах передбачених чинним на той час законодавством України процедур та законність в цілому такого провадження в кожному його аспекті не спростована жодним судовим рішенням та актом перевірки уповноваженого органу.
Також відповідач-1 звертає увагу на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації, тому належним способом захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів є оскарження саме рішень, які були прийняті за наслідками акта перевірки, а не сам акт перевірки чи довідка про результати проведеної перевірки.
З огляду на вищевикладене у задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач-1 просить суд справу слухати у судовому засіданні за участю уповноваженої особи Міністерства юстиції України.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не подав. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа подала пояснення щодо позову, в яких проти позову заперечує. Вказує, що описані позивачем у позовній заяві обставини неодноразово досліджувалися судами та органами юстиції України. Зазначає, що довідкою Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України «Про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого» від 20 жовтня 2017 року № 22 встановлено, що за результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 порушень не виявлено. Актом позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 22 жовтня 2017 року № 22 Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України встановлено що під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 арбітражним керуючим ОСОБА_2 вимоги законодавства не порушено. Відповідно до змісту листа Головного територіального управління юстиції у Львівській області № Е-84/1/05 від 24 квітня 2018 року, яким надано відповідь на виконання доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України на підставі звернення ОСОБА_1 про жодні порушення в роботі арбітражного керуючого ОСОБА_2 , в тому числі щодо оплати послуг останнього у такому, не зазначено. Аналогічний висновок випливає зі змісту листа Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 28 лютого 2020 року № 3201/0/1-20/05-14, яким надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2020 року. Згідно з черговою довідкою Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 08 вересня 2022 року № 12 «Про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого» жодних порушень в діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_4 не виявлено, оскільки законність діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 підтверджена рішеннями господарських судів у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 . Актом позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 вересня 2022 року № 12 Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_2 не допущено порушень законодавства з питань, які стали предметом цієї позапланової невиїзної перевірки. Третя особа стверджує, що жодний інший суд чи орган юстиції в силу відсутності компетенції не вправі піддавати ревізії і перегляду рішення господарських судів у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 .
З огляду на вищевикладене у задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 17 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 27 лютого 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено ОСОБА_2 до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів; у задоволенні клопотання позивача про витребування для огляду в судовому засіданні з Господарського суду Львівської області судової справи № 28/32 відмовлено; витребувано у Міністерства юстиції України докази розгляду звернення позивача від 08 грудня 2022 року.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16 вересня 2014 року у справі № 28/32 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 .
Постановою Господарського суду Львівської області від 20 жовтня 2010 року у справі № 28/32 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21 грудня 2016 року припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_2 як ліквідатора у справі про банкрутство № 28/32.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06 грудня 2019 року припинено процедуру ліквідації ФОП ОСОБА_1 та закрито провадження у справі про банкрутство № 28/32.
19 лютого 2020 року позивач звернувся до начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про повернення йому оригіналу дубліката договору купівлі-продажу житлового будинку та просив надати правову оцінку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 , який не мав законних підстав виготовляти дублікати документів права власності його об'єктів та розпоряджатися ними без його дозволу.
Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) розглянуло вказану заяву позивача і 28 лютого 2020 року надало відповідь на неї листом за № 3201/0/1-20/05-14.
10 лютого 2021 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою, в якій просив провести повторну перевірку діяльності ОСОБА_2 як арбітражного керуючого у справі № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 і заявити клопотання до Сихівського районного суду м. Львова про вступ у справу Міністерства юстиції України у справі № 464/4738/20.
Міністерство юстиції України розглянуло цю заяву позивача і відповідь на неї надало листом № 1116/Т-4627/21 від 15 березня 2021 року.
Позивач скерував на адресу Міністерству юстиції України лист від 29 листопада 2021 року, в якому вказав про те, що звертається щодо незаконності включення відомостей про нього та його кредитної історії до відповідних баз даних з негативною інформацією щодо нього та виконання ним зобов'язань по таких договорах, і відповідно порушення його прав суб'єктами ведення бюро кредитних історій. Зазначив, що 19 березня 2010 року Господарським судом Львівської області порушено справу про банкрутство ФОП ОСОБА_1 за заявою кредитора АТ «Райффайзен Банк». Кожен із кредитних договорів, по яких подано вимоги ПАТ «Альфа Банк» та АТ «Райффайзен Банк» був забезпечений заставою чи іпотекою на повну вартість кредиту, а тому вимоги кредиторів були забезпечені у випадку невиконання зобов'язань. Вся діяльність, яка велася від імені ФОП ОСОБА_1 з 2010 року, здійснювалася арбітражним керуючим і саме він ніс відповідальність за виконання зобов'язань боржником і, відповідно, погашення вимог кредиторів. Діяльність арбітражних керуючих теж підвідомча Міністерству юстиції України. З 2010 року ОСОБА_1 не міг ні здійснювати підприємницьку діяльність, ні управляти своїми активами, оскільки всі повноваження з цього приводу перейшли до арбітражного керуючого ОСОБА_2 , щодо діяльності якого позивачем подавалися неодноразові скарги та подано позов до суду про відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди. Таким чином, формуючи негативну кредитну історію ОСОБА_1 відповідні бюро кредитних історій діють незаконно та протиправно, завдаючи йому шкоду. Звернув увагу Міністерства юстиції України на те, що процедура банкрутства була ініційована АТ «Райффайзен Банк» по кредитному договору, який носив характер споживчого кредиту та був повністю забезпечений іпотекою на всю суму кредиту. Вважав, що інформація щодо фактично припинення кредитних договорів та погашення сум заборгованості, а відповідно і відсутність негативних відомостей про ОСОБА_1 повинна бути включена до бюро кредитних історій. Проте такі відомості відсутні. Зауважив, що оскільки Міністерство юстиції України є органом, який регулює діяльність бюро кредитних історій, то саме воно може впливати на ці установи з метою недопущення порушення його прав та інтересів. У зв'язку з цим просив перевірити викладені ним факти та вжити відповідні заходи.
Міністерство юстиції України розглянуло таку заяву позивача і відповідь на неї надало листом № 127916/1-зТ-37843/21 від 22 грудня 2021 року.
Позивач не погодився з відмовою Міністерство юстиції України у проведенні позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 на його численні звернення, а відтак звернувся до суду за захистом свого порушеного права (справа № 380/5509/22).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
13 липня 2022 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою щодо неправомірних дій, рішень, бездіяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 , в якій просив виходячи із наведених у скарзі обставин та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22 провести перевірку та надати відповідь щодо правомірності дій, рішень та бездіяльності (належного виконання своїх повноважень) арбітражного керуючого ОСОБА_2 в процесі банкрутства ФОП ОСОБА_1 з наступних питань: - підставності включення вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів в процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_1 , враховуючи споживчий характер кредитних відносин та їх укладення з фізичною особою, а не ФОП; - наявності підстав для вжиття заходів арбітражним керуючим щодо ініціювання припинення процедури банкрутства у зв'язку з відсутністю вимог кредиторів, які пов'язаних із підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 ; - правильності формування реєстру кредиторів та обґрунтованості включення вимог АТ «Райффайзен Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» до вимог першої черги; - законності продажу майна ОСОБА_1 у процедурі банкрутства, та конкретно окремо перевірити законність включена до ліквідаційної маси банкрута майна ОСОБА_3 та його продажу в процедурі банкрутства; - законності оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_2 з боку AT «Райффайзен Банк» без ухвали господарського суду та визначення розміру оплати; - захисту прав та інтересів ОСОБА_1 з боку арбітражного керуючого в процедурі банкрутства, а саме виявлення його дебіторської заборгованості, управління підприємницькою діяльністю, захист від збільшення суми кредиторської заборгованості шляхом укладення АТ «Райффайзен банк» договорів переуступки прав вимоги та їх визнання недійсними; - законності здійснення ліквідатором ОСОБА_2 ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_1 після внесення запису про припинення підприємницької діяльності останнім з 2014 року по 2017 рік; - законності здійснення ліквідаційної процедури понад встановлений законом строк та невжиття ліквідатором заходів щодо своєчасного здійснення такої процедури в межах встановлених строків.
З 02 вересня 2022 року по 08 вересня 2022 року на підставі скарги ОСОБА_1 від 13 липня 2022 року б/н, згоди Міністерства юстиції України від 01 серпня 2022 року № 63123/76801-31-22/21.1 «Щодо розгляду скарги» на проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 за питань, порушених у скарзі, Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) провело позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 07 липня 2013 року № 158) за адресою місцезнаходження сектору з питань банкрутства у Житомирській області відділу банкрутства Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Предметом перевірки було додержання арбітражним керуючим ОСОБА_2 вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 з питань: - здійснення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках; - виявлення ознак фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства; - наявності підстав для вжиття заходів щодо ініціювання припинення процедури банкрутства у зв'язку з відсутністю вимог кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 ; - ведення реєстру вимог кредиторів у встановленому законодавством порядку; - здійснення інвентаризації майна ФОП ОСОБА_1 ; - формування ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_1 ; - оплати послуг арбітражного керуючого з боку АТ «Райффйзен Банк» після проведення першого засідання комітету кредиторів ФОП ОСОБА_1 ; - захисту від збільшення сум кредиторської заборгованості ФОП ОСОБА_1 внаслідок укладення АТ «Райффайзен Банк» з ПАТ «Кристалбанк» та ПАТ «Вектор Банк» договорів переуступки прав вимоги, внаслідок яких виникла суттєва розбіжність між сумами кредиторських вимог, які зазначені у реєстрі вимог кредиторів ФОП ОСОБА_1 , затвердженому ухвалою суду, та сумами заборгованостей, які вказані в укладених договорах; - вжиття заходів щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності (з 03 жовтня 2014 року по 2017 рік запис був наявний у вказаному реєстрі).
Перевірку проведено без присутності арбітражного керуючого Надлонка А.І. або його уповноваженого представника.
За результатами проведеної перевірки Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) склало:
- довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 вересня 2022 року № 12, згідно з якою комісія дійшла висновку, що питання, порушені ОСОБА_1 у скарзі, стосуються обставин, які вже були досліджені судом (до та після закриття провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 ). При цьому судом не було прийнято рішень, які б підтверджували чи встановлювали незаконність порушення справи про банкрутство, строків її розгляду та незаконність дій стягувача та/або арбітражних керуючих, в тому числі ОСОБА_2 в процесі розгляду цієї справи, а орган контролю не наділений повноваженнями оцінювати з точки зору законності прийняті судом рішення, оскільки всі заяви, клопотання та скарги повинні розглядатися в рамках господарської справи в порядку господарського судочинства. У зв'язку з цим комісія не зобов'язувала арбітражного керуючого ОСОБА_2 звертатися до арбітражного керуючого ОСОБА_5 з приводу надання йому копій документів, які стосуються предмета цієї перевірки, та які, відповідно, органом контролю було зобов'язано його надати до матеріалів перевірки згідно з повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 15 серпня 2022 року № 12;
- акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 вересня 2022 року № 12, відповідно до якого перевіркою встановлено відсутність порушень законодавства у сфері банкрутства з боку арбітражного керуючого ОСОБА_2 з питань, зазначених у скарзі (підстави наведені у довідці). Так, питання, порушені ОСОБА_1 у скарзі, стосуються обставин, які вже були досліджені судом (до та після закриття провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 ; 06.12.2019). При цьому судом не було прийнято рішень, які б підтверджували чи встановлювали незаконність порушення справи про банкрутство, строків її розгляду та незаконність дій стягувача та/або арбітражних керуючих, в тому числі ОСОБА_2 в процесі розгляду цієї справи, а орган контролю не наділений повноваженнями оцінювати з точки зору законності прийняті судом рішення. Результати перевірки: проаналізувавши скаргу, пояснення, надане арбітражним керуючим ОСОБА_2 до матеріалів перевірки, з приводу тверджень, зазначених у скарзі, та рішення судів різних інстанцій стосовно справи № 28/32 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 (відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень) комісія дійшла висновку, що арбітражним керуючим ОСОБА_2 не допущено порушень законодавства з питань, які стали предметом цієї позапланової перевірки.
08 грудня 2022 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, в якій просив виходячи із наведених у скарзі обставин та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22 провести перевірку та надати відповідь щодо правомірності дій, рішень та бездіяльності (належного виконання своїх повноважень) арбітражного керуючого ОСОБА_2 в процесі банкрутства ФОП ОСОБА_1 з тих же питань, що були зазначені у попередній скарзі від 13 липня 2022 року.
Листом від 06 січня 2023 року № 2311/Т-29446/21.1 «Щодо розгляду скарги» Міністерство юстиції України повідомило позивача, зокрема, про те, що наведені у скарзі підстави для проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 є аналогічними, наведеним заявником у раніше розглянутій Мін'юстом скарзі від 13 липня 2022 року. З урахуванням пункту 8 розділу ІІ Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року № 3928/5, у Міністерства юстиції України відсутні правові підстави для вжиття додаткових заходів контролю щодо арбітражного керуючого ОСОБА_2 з підстав, викладених у розглянутій скарзі.
Позивач, уважаючи протиправними акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 вересня 2022 року № 12 та довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 вересня 2022 року № 12, складених Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький), а також бездіяльність Міністерства юстиції України стосовно надання відповіді на його скаргу від 08 грудня 2022 року щодо результатів перевірки діяльності арбітражного керуючого, звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка поведінки відповідачів щодо розгляду скарг позивача стосовно перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 .
Щодо клопотання відповідача-1, яке викладене у відзиві на позовну заяву, про розгляд цієї справи за участю його представника суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За змістом частин п'ятої-шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд відзначає, що ця адміністративна справа з огляду на предмет спору, обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність; обсяг та характер доказів; кількість учасників, є справою незначної складності, а тому її розгляд здійснюється у порядку спрощеного провадження. Проте суд не вбачає підстав для проведення у цій справі судового засідання з повідомленням сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи. Жодних таких підстав відповідач-1 у відзиві на позовну заяву суд не повідомляє.
Тому відповідно до пункту 6 частини 6 статті 262 КАС України підстави для розгляду цієї справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відсутні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правова основа діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, який набрав чинності 21 квітня 2019 року.
Приписами статті 105 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Частинами другою-четвертою статті 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень.
Відповідно до визначення, яке наведене у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражним керуючим є фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
За змістом частин першої, третьої-п'ятої статті 20 Кодексу України з процедур банкрутства контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих.
Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.
Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.
На виконання положень наведеної норми наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року № 3928/5 затверджено Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (далі - Порядок № 3928), який поширюється на арбітражних керуючих, осіб, які проводять перевірку діяльності арбітражного керуючого, та осіб, які можуть бути залучені до проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого у випадках, передбачених цим Порядком (пункт 1 розділу І).
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 3928 контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін'юсту (далі - територіальні органи Мін'юсту) за згодою Мін'юсту. Мін'юст та його територіальні органи є органами контролю.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку № 3928 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється щодо дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.
За змістом пункту 3 розділу ІІ Порядку № 3928 здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:
проведення перевірки;
складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);
надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень;
складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
Відповідно до абзацу третього пункту 6 розділу ІІ Порядку № 3928 підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.
Пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 3928 визначено, що повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього розділу.
Відповідно до пунктів 9-11 розділу ІІ Порядку № 3928 позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін'юсту за наявності згоди Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами четвертим, п'ятим пункту 6 цього розділу.
У разі надходження на адресу територіального органу Мін'юсту звернення фізичної чи юридичної особи щодо невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган Мін'юсту надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо надання згоди на проведення позапланової перевірки.
Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, якщо з таких звернень вбачається необхідність здійснення додаткового контролю з боку органу контролю, проводить позапланову перевірку або погоджує проведення позапланової перевірки територіальному органу Мін'юсту.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку № 3928 в останній день перевірки орган контролю складає та підписує довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється, або його представнику, інший зберігається в органі контролю.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ Порядку № 3928 комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом:
двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень;
двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки.
Відповідно до пункту 5 розділу VІ Порядку № 3928 структурний підрозділ Мін'юсту протягом десяти робочих днів з дня надходження Довідки до Мін'юсту проводить аналіз Довідки та всіх доданих до неї документів, готує Висновок, який підписується керівником структурного підрозділу Мін'юсту або особою, яка виконує його обов'язки, та містить інформацію про відповідність Довідки і доданих до неї документів законодавству та інформацію щодо порушень, які мають бути зазначені в Акті перевірки, та надсилає його територіальному органу Мін'юсту з одночасним поверненням доданих до Довідки документів.
Протягом трьох робочих днів з дня отримання Висновку комісія готує Акт перевірки. Орган контролю повідомляє арбітражного керуючого про дату та місце підписання Акта перевірки.
Суд встановив, що 13 липня 2022 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою щодо неправомірних дій, рішень, бездіяльності арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича, в якій просив виходячи із наведених у скарзі обставин та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22 провести перевірку та надати відповідь щодо правомірності дій, рішень та бездіяльності (належного виконання своїх повноважень) арбітражного керуючого ОСОБА_2 в процесі банкрутства ФОП ОСОБА_1 з наступних питань:
- підставності включення вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів в процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_1 , враховуючи споживчий характер кредитних відносин та їх укладення з фізичною особою, а не ФОП;
- наявності підстав для вжиття заходів арбітражним керуючим щодо ініціювання припинення процедури банкрутства у зв'язку з відсутністю вимог кредиторів, які пов'язані із підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 ;
- правильності формування реєстру кредиторів та обґрунтованості включення вимог АТ «Райффайзен Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» до вимог першої черги;
- законності продажу майна ОСОБА_1 у процедурі банкрутства, та конкретно окремо перевірити законність включення до ліквідаційної маси банкрута майна ОСОБА_3 та його продажу в процедурі банкрутства;
- законності оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_2 з боку AT «Райффайзен Банк» без ухвали господарського суду та визначення розміру оплати;
- захисту прав та інтересів ОСОБА_1 з боку арбітражного керуючого в процедурі банкрутства, а саме виявлення його дебіторської заборгованості, управління підприємницькою діяльністю, захист від збільшення суми кредиторської заборгованості шляхом укладення АТ «Райффайзен банк» договорів переуступки прав вимоги та їх визнання недійсними;
- законності здійснення ліквідатором ОСОБА_2 ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_1 після внесення запису про припинення підприємницької діяльності останнім з 2014 року по 2017 рік;
- законності здійснення ліквідаційної процедури понад встановлений законом строк та невжиття ліквідатором заходів щодо своєчасного здійснення такої процедури в межах встановлених строків.
З 02 вересня 2022 року по 08 вересня 2022 року на підставі скарги ОСОБА_1 від 13 липня 2022 року б/н, згоди Міністерства юстиції України від 01 серпня 2022 року № 63123/76801-31-22/21.1 «Щодо розгляду скарги» на проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 за питань, порушених у скарзі, Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) провело позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 .
Предметом перевірки було додержання арбітражним керуючим ОСОБА_2 вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 з таких питань:
- здійснення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках;
- виявлення ознак фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства;
- наявності підстав для вжиття заходів щодо ініціювання припинення процедури банкрутства у зв'язку з відсутністю вимог кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 ;
- ведення реєстру вимог кредиторів у встановленому законодавством порядку;
- здійснення інвентаризації майна ФОП ОСОБА_1 ;
- формування ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_1 ;
- оплати послуг арбітражного керуючого з боку АТ «Райффйзен Банк» після проведення першого засідання комітету кредиторів ФОП ОСОБА_1 ;
- захисту від збільшення сум кредиторської заборгованості ФОП ОСОБА_1 внаслідок укладення АТ «Райффайзен Банк» з ПАТ «Кристалбанк» та ПАТ «Вектор Банк» договорів переуступки прав вимоги, внаслідок яких виникла суттєва розбіжність між сумами кредиторських вимог, які зазначені у реєстрі вимог кредиторів ФОП ОСОБА_1 , затвердженому ухвалою суду, та сумами заборгованостей, які вказані в укладених договорах;
- вжиття заходів щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності (з 03 жовтня 2014 року по 2017 рік запис був наявний у вказаному реєстрі).
За результатами проведеної перевірки Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) склало довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 вересня 2022 року № 12 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 вересня 2022 року № 12, відповідно до яких перевіркою встановлено відсутність порушень законодавства у сфері банкрутства з боку арбітражного керуючого ОСОБА_2 з питань, зазначених у скарзі (підстави наведені у довідці).
Таким чином, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за скаргою позивача від 13 липня 2022 року провело позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 , предметом якої були питання, зазначені у скарзі. За результатами проведеної перевірки комісія встановила, що арбітражним керуючим ОСОБА_2 не допущено порушень законодавства з питань, які стали предметом цієї позапланової невиїзної перевірки.
При цьому у довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 вересня 2022 року № 12 комісія дійшла висновку про те, що питання, порушені ОСОБА_1 у скарзі, стосуються обставин, які вже були досліджені судом (до та після закриття провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 ). При цьому судом не було прийнято рішень, які б підтверджували чи встановлювали незаконність порушення справи про банкрутство, строків її розгляду та незаконність дій стягувача та/або арбітражних керуючих, в тому числі Надлонка А.І. в процесі розгляду цієї справи, а орган контролю не наділений повноваженнями оцінювати з точки зору законності прийняті судом рішення, оскільки всі заяви, клопотання та скарги повинні розглядатися в рамках господарської справи в порядку господарського судочинства.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на час порушення та провадження у справі про банкрутство) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до визначення, яке наведене у статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), арбітражним керуючим є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Частиною 11 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Отже, здійснення діяльності арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора є нерозривною частиною судового процесу під час розгляду господарським судом справи про банкрутство. Господарський суд під час розгляду справи про банкрутство має право перевіряти усі вчинені арбітражним керуючим дії під час виконання його повноважень та надавати цим діям оцінку.
Однак, як слідує із матеріалів цієї справи, господарським судом під час провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 (справа № 28/32) не було прийнято рішень, які б підтверджували чи встановлювали незаконність порушення справи про банкрутство, строків її розгляду та незаконність дій стягувача та/або арбітражних керуючих в тому числі Надлонка А.І. у процесі розгляду цієї справи.
За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача-1 про те, що орган контролю не наділений повноваженнями оцінювати з точки зору законності прийняті господарським судом рішення та вчинені арбітражним керуючим дії у господарській справі про банкрутство, оскільки всі заяви, клопотання та скарги повинні розглядатись в рамках господарської справи в порядку господарського судочинства.
Водночас з огляду на доводи позовної заяви позивач не погоджується із прийнятими відповідачем-2 довідкою та актом перевірки з тих підстав, що комісія, яка здійснювала перевірку, не досліджувала жодні документи, оскільки такі не були подані.
З цього приводу суд зазначає, що згідно з довідкою про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 вересня 2022 року № 12 для перевірки арбітражний керуючий ОСОБА_2 надав комісії:
- пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 22 серпня 2022 року № 01-20/1/43 на 8 аркушах в 1 примірнику;
- копію ухвали Господарського суду Львівської області від 01 серпня 2017 року у справі № 28/32 на 14 аркушах в 1 примірнику;
- копію постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2017 року у справі № 28/32 на 10 аркушах в 1 примірнику;
- копію акта-прийому передачі документів від 23 серпня 2017 року б/н на 9 аркушах в 1 примірнику.
Суд відзначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 21 грудня 2016 року у справі № 28/32, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року, припинено повноваження арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича, як ліквідатора у справі № 28/32.
Згідно з актом прийому-передачі документів від 23 серпня 2017 року б/н всі наявні документи, що стосуються справи № 28/32, арбітражний керуючий ОСОБА_2 передав новопризначеному ліквідатору ФОП ОСОБА_1 арбітражному керуючому Худоноговій Л.Ю.
З огляду на вказане документів, які орган контролю зобов'язав арбітражного керуючого ОСОБА_2 надати до початку проведення перевірки, до матеріалів перевірки ним надано не було.
При цьому до дати проведення перевірки арбітражний керуючий ОСОБА_2 надав органу контролю письмові пояснення щодо причин неможливості надання витребуваних документів.
Крім цього, як зазначено у довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 вересня 2022 року № 12, в період з 15 листопада 2021 року по 19 листопада 2021 року орган контролю (Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів)) провів планову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 , за результатами якої зауважень щодо ведення номенклатури, діловодства, архіву тощо з боку органу контролю не виявлено.
Стосовно ж тверджень позивача про те, що на вимогу комісії він міг самостійно надати низку документів, оскільки господарська справа про банкрутство ОСОБА_1 зберігається у господарському суді та може бути досліджена, суд відзначає, що Порядком № 3928 передбачено надання документів на вимогу органу контролю саме арбітражним керуючим щодо якого здійснюється перевірка, а не особою, яка звернулася зі скаргою на діяльність цього арбітражного керуючого. До того ж, позивач не був позбавлений можливості подати до органу контролю усі документи, які, на його думку, мали бути досліджені комісією разом із скаргою, зважаючи на факт вже неодноразового звернення із скаргами на діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_2 .
Аргумент позивача про те, що факт того, що комісія фактично не використовувала жодних документів, свідчить про відсутність повноти та об'єктивності при проведенні перевірки, суд оцінює критично, оскільки в описовій частині довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08 вересня 2022 року № 12 міститься інформація щодо дослідження предмета перевірки з посиланням на конкретні структурні елементи нормативно-правових актів, а також ті документи, які досліджувалися комісією. Тобто принцип повноти та об'єктивності при проведенні перевірки комісією не був порушений.
У аспекті викладеного суд також звертає увагу на таке.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Акт перевірки, у якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який безпосередньо породжує певні правові наслідки для суб'єктів правових відносин. Висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.
Акт перевірки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому цей акт не може бути предметом спору.
Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства про банкрутство арбітражним керуючим, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка викладення висновків перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Складання акту перевірки є частиною процесу реалізації суб'єктом владних повноважень наданих йому чинним законодавством повноважень, а результатом реалізації цих повноважень, у разі виявлення порушень, є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для особи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 жовтня 2022 року у справі № 120/7297/20-а.
Зважаючи на викладене, суд погоджується з твердженням відповідача-1 про те, що акт перевірки є лише носієм доказової інформації, тому належним способом захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів особи є оскарження саме рішень, прийнятих за наслідками акта перевірки, а не самого акта перевірки чи довідки про результати проведеної перевірки.
Беручи до уваги викладене у сукупності, суд доходить висновку, що в задоволенні позовної вимоги позивача про визнання протиправним акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 вересня 2022 року № 12 та довідки про результати позапланової невиїзної перевірки керуючого від 08 вересня 2022 року № 12 належить відмовити.
Стосовно позовної вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 08 грудня 2022 року щодо оскарження результатів перевірки суд зазначає таке.
За своєю правовою природою бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто не вчинення ним дій (невиконання обов'язків, завдань), які він зобов'язаний вчинити (виконати) в силу норм чинних законодавчих актів.
Суд встановив, що 08 грудня 2022 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, в якій просив виходячи із наведених у скарзі обставин та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 380/5509/22 провести перевірку та надати відповідь щодо правомірності дій, рішень та бездіяльності (належного виконання своїх повноважень) арбітражного керуючого ОСОБА_2 в процесі банкрутства ФОП ОСОБА_1 з тих же питань, що були зазначені у попередній скарзі від 13 липня 2022 року.
Листом від 06 січня 2023 року № 2311/Т-29446/21.1 «Щодо розгляду скарги» Міністерство юстиції України повідомило позивача, зокрема, про те, що наведені у скарзі підстави для проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 є аналогічними, наведеним заявником у раніше розглянутій Мін'юстом скарзі від 13 липня 2022 року. З урахуванням пункту 8 розділу ІІ Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року № 3928/5, у Міністерства юстиції України відсутні правові підстави для вжиття додаткових заходів контролю щодо арбітражного керуючого ОСОБА_2 з підстав, викладених у розглянутій скарзі.
Тож з огляду на встановлені обставини та з урахуванням того, що на скаргу позивача від 08 грудня 2022 року Міністерство юстиції України своїм листом від 06 січня 2023 року № 2311/Т-29446/21.1 «Щодо розгляду скарги» повідомило позивача з посиланням на пункт 8 розділу ІІ Порядку № 3928 про відсутність правових підстав для вжиття додаткових заходів контролю щодо арбітражного керуючого ОСОБА_2 з підстав, викладених у розглянутій скарзі, суд доходить висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача-2 стосовно надання відповіді на скаргу позивача від 08 грудня 2022 року, а тому у задоволенні розглядуваної позовної вимоги відмовляє.
Позовна вимога позивача про зобов'язання Міністерства юстиції України провести перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з приводу здійснення ним своїх функцій у процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_1 з наступних конкретних питань: - підставності включення вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів в процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_1 , враховуючи споживчий характер кредитних відносин та їх укладення з фізичною особою, а не ФОП; - наявності підстав для вжиття заходів арбітражним керуючим щодо ініціювання припинення процедури банкрутства у зв'язку з відсутністю вимог кредиторів, які пов'язані із підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 ; - правильності формування реєстру кредиторів та обґрунтованості включення вимог АТ «Райффайзен Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» до вимог першої черги; - законності продажу майна ОСОБА_1 у процедурі банкрутства, та конкретно окремо перевірити законність включення до ліквідаційної маси банкрута майна ОСОБА_3 та його продажу в процедурі банкрутства; - законності оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_2 з боку AT «Райффайзен Банк» без ухвали господарського суду та визначення розміру оплати; - захисту прав та інтересів ОСОБА_1 з боку арбітражного керуючого в процедурі банкрутства, а саме виявлення його дебіторської заборгованості, управління підприємницькою діяльністю, захист від збільшення суми кредиторської заборгованості шляхом укладення АТ «Райффайзен банк» договорів переуступки прав вимоги та їх визнання недійсними; - законності здійснення ліквідатором ОСОБА_2 ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_1 після внесення запису про припинення підприємницької діяльності останнім з 2014 року по 2017 рік; - законності здійснення ліквідаційної процедури понад встановлений законом строк та невжиття ліквідатором заходів щодо своєчасного здійснення такої процедури в межах встановлених строків, є похідною від основних, розглянутих судом вище, у задоволенні яких суд відмовив. Тому в задоволенні цієї позовної вимоги також належить відмовити.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001), Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Володимирська, 91, м. Хмельницький, 29000), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними акта, довідки, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 08 вересня 2023 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна