11 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5606/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету територіальної громади м. Світловодськ, Кіровоградська область (назва отримувача: ГУК у Кіров.обл./тг м.Світлов/18050400; код отримувача 37918230; номер рахунку UA548999980314000699000011563; код класифікації доходів бюджету 18050400) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 39493,53 грн., в т.ч. 39493,53 грн. основного зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач має податковий борг в сумі 39493,53 грн. з єдиного податку з фізичних осіб. Оскільки у встановлений строк вказаний борг відповідачем не сплачено, позивач просить суд стягнути його на користь місцевого бюджету.
Ухвалою судді від 24.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі (а.с.24).
Цією ж ухвалою судді зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду інформацію щодо сплати заборгованості, у разі сплати - відповідні докази, а також запропоновано подати до суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзив на позовну заяву.
Вказана ухвала направлялася за адресою відповідача, зазначеною у витязі з ЄДРПОУ (а.с.3), але на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання” (а.с.28).
Станом на дату винесення рішення до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.
Відповідно до ч.1 ст.126, ч.6 ст.251 КАС України, ухвала вважається врученою відповідачу.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 14.04.1994 та перебуває на обліку у позивача як платник податків (а.с.3).
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх податкових зобов'язань у нього утворилася заборгованість перед бюджетом, стягнення якої є предметом даного спору.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість на суму 39493,53 грн. з єдиного податку з фізичних осіб-підприємців, а саме відповідачем подавалися до контролюючого органу податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця (3 група) з серпня 2022 по травень 2023, якою задекларовано суми єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (а.с.8-15).
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПК України).
Згідно із підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу ХІV ПК України.
Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до пункту 293.3 статті 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
За визначеннями, наданими пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня є грошовим зобов'язанням платника податків. Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 39493,53 грн. з єдиного податку з фізичних осіб-підприємців (а.с.4-7)
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу йому надіслано податкову вимогу форми “Ф” №0001666-1303-1128 від 11.04.2023 року про сплату 33392,84 грн. (а.с.16). Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу не погашена.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, тому податкова вимога додатково не надсилалась.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно зі статтею 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
При цьому пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. (п.41.4 ПК України).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи розміру податкового боргу відповідача у сумі 39493,53 грн., вимоги позову про його стягнення підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 39493,53 грн. на користь місцевого бюджету територіальної громади м. Світловодськ, Кіровоградська область (назва отримувача: ГУК у Кіров.обл./тг м.Світлов/18050400; код отримувача 37918230; номер рахунку UA548999980314000699000011563; код класифікації доходів бюджету 18050400).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА